Розв’язання завдань з теми «Диференціальне числення функції однієї змінної».
Завдання 1.
Знайти границі функцій, не користуючись правилом Лопіталя.
а) .
Розв’язання. При чисельник і знаменник дробу прямують до нескінченності. Маємо невизначеність
. Щоб розкрити її, поділимо чисельник і знаменник дробу на найвищу степінь
, що зустрічається у членів дробу, тобто на
:
.
Відповідь. 0.
б) .
Розв’язання. При чисельник і знаменник дробу прямують до нуля. Отже, маємо невизначеність
. Для її розкриття позбавимось ірраціональності в чисельнику: помножимо чисельник і знаменник на
і скористаємось формулою
. Знаменник розкладемо на множники за формулою
, де
і
- корені квадратного тричлена. Знайдемо їх:
;
;
;
,
.
Отже, . Таким чином,
.
Відповідь. .
в) .
Розв’язання. При обчисленні цієї границі маємо невизначеність . Розкриваючи її, розкладемо знаменник на множники за формулою
:
і перепишемо границю так:
.
До останньої границі був застосований наслідок з першої важливої границі.
Відповідь. .
г) .
Розв’язання. При вираз у дужках прямує до 1, а показник степеня до
. Маємо невизначеність
. Щоб розкрити її, перетворимо границю так:
.
Відповідь. .
Завдання 2.
Знайти похідні функцій.
а) .
Розв’язання. За правилом диференціювання складеної функції маємо
.
При цьому використовувались наступні формули диференціювання: ,
,
,
,
.
Відповідь. .
б) .
Розв’язання. Це рівняння задає функцію неявно. Щоб знайти похідну, продиференціюємо обидві його частини, пам’ятаючи, що
є функція змінної
:
,
,
.
Отримане рівняння розв’яжемо відносно :
,
,
,
.
Відповідь. .
в) .
Розв’язання. Для обчислення похідної такої функції (так званої степенево-показникової) використаємо логарифмічне диференціювання: прологарифмуємо обидві частини рівності . Отримаємо
.
Тепер, продиференціювавши ліву і праву частини останньої рівності, враховуючи, що , знаходимо
,
,
.
Звідки або
.
Відповідь. .
г)
,
Розв’язання. Функція задана параметрично. Її похідна обчислюється за формулою .
Знайдемо та
. Отже,
.
Друга похідна функції, заданої параметрично, знаходиться за формулою . Диференціюємо отриману похідну за змінною
:
.
За допомогою наведеної вище формули дістанемо
.
Відповідь. ;
.
Завдання 3.
Визначити диференціал функції
, якщо
.
Розв’язання. Диференціал функції обчислюється за формулою
.
.
.
Відповідь. .
Завдання 4.
Методами диференціального числення дослідити функцію і за результатами дослідження побудувати її графік.
Розв’язання. Задана функція дробово-раціональна. Отже, вона визначена при всіх , крім точок
і
. Дослідимо поведінку функції в їх околі. Для цього обчислимо односторонні границі при
і при
:
;
;
;
.
Знайдені границі говорять про те, що обидві точки є точками розриву другого роду і визначають вертикальні асимптоти, рівняння яких і
.
На інтервалах ,
,
функція неперервна.
Знайдемо точки перетину графіка з осями координат:
а) з віссю : якщо
, то
;
б) з віссю : якщо
, то
.
Отже, графік функції перетинає координатні осі в точці , тобто проходить через початок координат.
Знайдемо інтервали знакосталості функції. Розв’яжемо нерівність :
:
-- |
+ |
![]() |
![]() |
-- |
+ |
![]() |
![]() |
Таким чином, на інтервалах
і
;
на інтервалах
і
. На інтервалах
і
графік функції розташований вище осі
, а на інтервалах
і
нижче осі
.
Функція непарна, оскільки
, тому її графік симетричний відносно початку координат. Подальше дослідження можна проводити для
.
З’ясуємо поведінку функції при :
. Отже, горизонтальна асимптота відсутня.
Похилу асимптоту будемо шукати у вигляді :
,
Отже,
- рівняння похилої асимптоти.
Дослідимо функцію на монотонність та екстремум:
1)
.
2) З рівняння знайдемо критичні точки першого роду:
⇔
⇒
3) Враховуючи непарність функції, встановимо знак першої похідної на інтервалах ,
,
.
![]() |
+ |
+ |
-- |
![]() |
![]() |
Таким чином, функція зростає на інтервалах ,
; спадає на інтервалі
. В точці
функція має максимум, рівний
.
Знайдемо інтервали опуклості графіка функції і точки перегину:
1)
.
2) Розв’язуючи рівняння , знайдемо критичні точки другого роду:
⇔
⇒
3) Знак другої похідної встановимо на інтервалах ,
.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Таким чином, на інтервалі графік функції вгнутий, а на інтервалі
- опуклий.
Враховуючи непарну симетрію кривої, точка є точкою перегину. Точка
- точка розриву і не може бути точкою перегину.
За результатами дослідження будуємо графік функції для . Частина графіка для
відображається за принципом непарної функції (поворотом на
відносно початку координат).
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |