Потужність трифазного струму

Потужність трифазного кола незалежно від способу з*єднання визначається за формулами:

P = U_л * I_л cosф = 3U_e - I_ecosф

Q = U_л * I_л 3sinф = 3U_ф – I_фsinф

S = = U_л * I_л = 3U_фI_ф

P – активна потужність(характеризує корисну роботу змінного струму );

Q – реактивна(потужність втрат);

S- повна потужність(В*А)

Властивості послідовного коливального контуру

1) Добротність коливального контуру(Q) – це величина, яка характеризує тривалість вільних коливань в контурі. Q= Z_хв/R. Добротність характеризує підсилення сигналу на реактивному елементі (чим більша добротність тим краще)

2) Затухання (d)– це величина, яка характеризує інтенсивність затухання коливань в контурі.

d = 1/Q = R/ Z_хв

Розстройки коливального контуру бувають

а) абсолютна– це різниця між частотою генератора і резонансною частотою. ₀

б) відносна роз тройка – це відношення абсолютної роз тройки до резонансної частоти ₀

В) узагальнена розстройка

j = 2Q ₀

4) Смуга пропускання– це смуга частот, в межах яких струм в контурі не менший за 0.707

₀/Q

Розрізняють: широкосмугові контури (мають порівняно великий опір) і вузькосмугові (має дуже малий активний опір). Наявність смуги пропускання характеризує властивість контуру, яка називається вибірність або селективність – це властивість контуру виділяти (пропускати) струми частот близьких до резонансної частоти і придушувати (тобто послабляти струми інших частот).

B = 20 lg – вибірність

[B] = дБ

АЧХ

Амплітудно-частотна характеристика коливального контуру – це залежність вхідного опору від частоти або залежність вхідного струму від частоти.

6)ФЧХ(фазо-частотна характеристика) –це залежність кута зсуву від частоти.

Соф = R/Z = R/R = 1

Ф = 0^о

В колі з послідовно з`єднаним резистором R=30 Ом, котушкою x1=120 Ом і конденсатором xc=160 ом. Визначити I,P,Q, якщо U=5 В.

Білет №24

1. Магнітні матеріали та їх властивості.

2. Закон Ома для кіл змінного струмі.

3. Конденсатор ємністю C=4 мкФ заряджається до напруги U=120 В і розряджається на активний опір R=200 кОм. Зайти напругу на обкладках конденсатора u_c і величину розрядного струму через t=0,2 с з моменту початку розрядження.

Білет №24

1)Магнітні матеріали та їх властивості.

Люба речовина,поміщена в магнітне поле,отримує магнітний момент.Намагнічування речовини характеризує:магнітна індукція,напруженість магнітного поля,намагніченість,магнітна приємність,магнітна проникність і магнітний момент.

У відповідності з магнітними властивостями всі матеріали діляться на діамагнітні(діамагнетики),парамагнітні(парамагнетики),феромагнітні(феромагнетики), антиферомагнітні(антиферомагнетики),феримагнітні

Діамагнетизм існує в усіх речовинах і пов’язаний з тим,що зовнішнє магнітне поле впливає на орбітальний рух електронів,внаслідок чого індуктується магнітний момент,направлений на зустріч магнітному полю.Після зняття зовнішнього магнітного поля індуктований магнітний момент діамагнетика зникає.

До діамагнітних речовин відносяться інертні гази,водень,мідь,цинк,свинець(речовини,що складаються з атомів повністю заповненими електронними оболонками).

Парамагнітні речовини відрізняються тим,що складаються з атомів з неповністю заповненими оболонками,тобто володіючих магнітними моментами.Але такі атоми знаходяться досить далеко один від одного і взаємодія між ними відсутня.

Феромагнітні речовини містять атоми,які володіють магнітним моментом(незаповнені електронні оболонки),але відстань між ними не така велика,як в парамагнетиках,в результаті чого між атомами виникає взаємодія,яка називається обмінною,(передбачається,що сусідні атоми обмінюються електронами).

Антиферомагнетиками називають матеріали,в яких під час обмінної взаємодії сусідніх атомів проходить антипаралельна орієнтація їх магнітних моментів.

До феромагнетиків відносяться речовини,в яких обмінна взаємодія здійснюється не небезпосередньо між магнітоактивними атомами,а через немагнітний іон кисню.

Магнітотверді матеріали на відміну від магнітом’яких ,мають суттєво більшу коерцитивну силу і площу петлі гістерезиса.Такі матеріали використовуються для виготовлення постійних магнітів–джерел постійних магнітних полів.які в багатьох випадках вигідніші ніж електромагнітні.

Постійні магніти мають робочий повітряний зазор.відповідно на розімкнутих кінцях виникають плюси,що створюють розмагнічувальне поле з напруженістю,яка знижує індукцію в середині магніту.

Магнітотверді матеріали за складом і способом отримання підрозділяють на литі висококоерцитивні сплави,сплави на основі рідкоземельних елементів,металокерамічні матеріали,магнітотверді ферити та інші матеріали.

2) Закон Ома для кіл змінного струму.

I=U/Z

Z – характеристичний опір

Z = koren R^2 + ( Xl-Xc)^2

Xl= wL

Xc= 1/wc

3. Конденсатор ємністю C=4 мкФ заряджається до напруги U=120 В і розряджається на активний опір R=200 кОм. Зайти напругу на обкладках конденсатора uc і величину розрядного струму через t=0,2 с з моменту початку розрядження.

Білет №25

1.Опір та провідність у символічній формі. Розрахунок кіл символічний методом.

2. Класифікація електричних фільтрів.

3. Задача на розрахунок мішаного з`єднання резисторів.

1. Цей метод дає змогу розраховувати кола змінного струму застосовуючи правила розрахунку кіл постійного струму використовуючи при цьому комплексні числа.

В електричних колах за дійсну частину приймається активна складова, а за уявну частину – реактивна складова.

1) X=a+bi

2)X= (cos isin )

3) X=

В залежності від того який реактивний елемент більший (L або C) реактивна складова комплексного числа приймає знак + або –(что бы понять сморти 3 картинку в этом вопросе

)

2.Класификація

1)за здатністю пропускати частоти: фільтр нижніх частот(ФНЧ) – пропускають від нуля до деякої частоти зрізу.

, фільтр верхніх частот(ФВЧ) – пропускають частоит від деякої частоти зрізу до нескінченно великої частоти,

смугові фільтри(СФ) – пропускають смугу частот між двома частотами зрізу, режекторні або загороджувальні фільтри(ЗФ) – пропускають усі частоти окрім деякої смуги частов від fв до fн.

2)за схемою: Г подыбна, Т подібні, П подібні, мостові.

3) за типами елементів: реактивні(катушка і кондансатор), без індуктивні( R та C), резонаторні(п*єзоелктричні резонатори наприклад)