Постановка практичного завдання

- Діти, уявіть, що вам випала можливість прикрасити рідне місто за допомогою металевого мережива огорож дитячих майданчиків. Намагайтесь використовувати різноманітні сюжети і створити ескізу огорожі в техніці витинанка.

Учитель демонструє порядок виконання витинанки.

- зігнути аркуш паперу пополам, лінія згину – вісь симетрії;

- придумати композиційне заповнення поверхні аркуша, кольорове вирішення роботи;

- виконати попередній ескіз;

- вирізати витинанку;

- на кольоровому картоні помітити центральну лінію;

- клеїти слід поетапно: спочатку центральну частину, а потім – бокові.

Пальчикова гімнастика

Швачка в дім до нас прийшла,
Мені ножиці дала,
Я тканини і папір
Ріжу, ріжу до сих пір.

Повторення правил техніки безпеки та культури праці

- Перед роботою давайте згадаємо правила безпеки користування інструментами:

Пам’ятати треба нам,

Щоб правильно ножиці один одному подать,

То зімкнуті леза в долоні узять,

Закінчивши працю, прибрати все чисто,

А зімкнуті ножиці покласти на місце.

Пам’ятайте, що акуратна, проста витинанка має кращий вигляд, ніж складна, але неохайно виконана. Розпочинайте роботу.

Самостійна робота

Під звуки легкої музики учні працюють.

Руханка

6. Підсумок уроку

Виставка робіт. Аналіз виконаних робіт.

Урок 31 Дата______________

Урок 31. Секрети вишитого рушника.Види образотворчого мистецтва. Ознайомлення з художніми традиціями рідного краю.

Практичне завдання:створити стилізоване зображення птаха, яке можна вишити на рушнику.

Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися –самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії; загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури та культури поведінки, зв’язно висловлюватися в контексті змісту; соціальної – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших; громадянської – знати свої обов’язки в суспільстві; предметних компетентностей: розширювати уявлення учнів про види образотворчого мистецтва, ознайомити з мотивами орнаментів рушників; удосконалювати вміння стилізовані художні образи птахів, композиції; розвивати аналітичне мислення, уяву, фантазію, здатність цінувати красу декоративного мистецтва. Виховувати почуття прекрасного, формувати емоційне ставлення до художніх традицій рідного краю.

Оснащення уроку:інформаційні засоби навчання, аудіо запис українських народних пісень, експонати шкільної світлиці (вишиті рушники), таблиці орнаментальної символіки, геометричних та сюжетних орнаментів, учнівські роботи. Таблиці та схеми поетапної побудови орнаментів із зображенням птахів.

Матеріали та інструменти:графічні матеріали.

Тип уроку:комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань:

1.) Види декоративно – прикладного мистецтва:

*вишивка, розпис, писанкарство, гончарство, ковальство, лозоплетіння, малярство, флористика та ін.;

*живопис, графіка, скульптура, архітектура;

*кіно, театр, література, художня фотографія.

2.) Вишивка – це вид декоративно – прикладного мистецтва, у якому орнамент і зображення виконується:

* вручну за допомогою голки, гачка чи вишивальної машини;

* за допомогою штампа;

* на тканині за допомогою анілінових фарб і резервної маси.

3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Рада вітати в нашій шкільній світлиці, яка перетворилася в кімнату народного мистецтва, усіх, хто любить наш край, хто пишається тим, що народився на цій землі, усіх, кому дорогі прадідівські традиції нашого народу. Адже народне мистецтво – це скарб, який завжди з нами поряд і постійно впливає на наше емоційне сприйняття світу, розвиває вдачу і хист народу, прилучає до його традицій, історії, вчить народної мудрості, любові о рідного краю. Тому, так важливо вивчати і відтворювати народне мистецтво.

Завжди цікаво розкривати таємницю майстерності українського народу. Одна з них – вишивка. Вона виникла давно і передавалася від покоління до покоління.

4. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ми дізнаємося секрети вишитого рушника, основне призначення вишивки та зясуємо її роль в житті людини. Розробимо ескіз вишивки з урахуванням традиційної орнаментики та символів кольорів Черкащини.

5. Вивчення нового матеріалу

Найпоширенішим способом художнього оздоблення тканин стала вишивка. Віками складався і національний стиль вишивки на Україні, що відзначався розмаїттям по регіонах. На Київщині, наприклад, поширений рослинний візерунок: гроно ягід, великі квітки, техніка вишивання — хрестиком; на Чернігівщині побутувала вишивка "мережкою" білими нитками. (Демонструються вишивки.)

Вишитий рушник став своєрідною візитною карткою України. Здавна вишитий рушник вважається оберегом дому, родини. З ним пов’язано багато українських народних обрядів, сімейних свят та подій: родини, хрестини, сватання, весілля тощо.

Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові як пам'ять про дім, побажання щасливого майбутнього в новому житті.

Рідна мати моя, ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Так писав про рушник видатний український поет Андрій Малишко.

Існували подарункові рушники, які дарували на пам'ять, зокрема їх використовували під час проводів рекрутів, обвішуючи ними новобранців з голови до ніг на знак побажання щасливої дороги й найскорішого повернення.

Під час будівництва хати рушниками підіймали сволоки, потім ці рушники дарували майстрам. На них приймали новонароджених, з рушниками проводжали людину в останню путь.

Робота з підручником. Роздивіться картину, як використовується вишитий рушник у весільному обряді на с.132.

Рушник має два крила, як поєднання двох протилежностей двох Доль, – чоловічої та жіночої. Це створення нової сім’ї – нової гілки в Древі Життя нашого Роду, народу, України. Це врешті, нова ланка-гарант безкінечності життя на нашій планеті. А символи росту і благодаті, що на рушнику зображені, – покликані благословити і захистити це поєднання

В орнаментах рушників відображено народні уявлення про життєдайні сили землі і сонця, образи добра і зла.

В кожній місцевості України майстрині з покоління в покоління передають характерні орнаментальні мотиви, типові композиції вишивок, притаманну їм колірну гаму та певні техніки вишивання (хрестиком, гладдю).

За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні, рослинні, зооморфні (тваринні).

У геометричних орнаментах відображено уяву наших пращурів про будову світу. Зазвичай геометричні орнаменти розташовуються у смузі та складаються з різноманітних ліній, хрестів, кружалець, трикутників, ромбів та мають такі назви, як «баранячі роги», «кучері», «кривульки».

На Черкащині популярною є орнаментація з пишних рослинних форм. Мотив дерева-квітки — один з найулюбленіших у шитві рушників. Його семантика сягає у глибину віків і пов'язана з язичницькою міфологією. Священне дерево життя є символом матері-природи. Часто мотив дерева, вазона ускладнюється значною кількістю птахів.

Сива пташка літала,

Крилами двір мітала,

Сподівалась вінця

До свого гуменця.

У давнину птах вважався символом людської душі, тому його зображення нерідко можна побачити на рушниках. Солов’я і зозулю найчастіше вишивають на гілці калини, що символізує продовження роду. Пава — птах сімейного щастя — завжди прикрашає весільні рушники. Шлюбну пару символізують соколи, голуби, лебеді розташовані одне до одного голівками. Вони або тримають у дзьобиках ягідку калини, або сидять в основі дерева — символу нової сім’ї.

Ім’я Олександри Теліженко невіддільне від історії сучасного українського мистецтва. Усе своє життя мисткиня присвятила мистецтву української вишивки. Вона належить до кола тих майстрів, які, тактовно поєднуючи одвічний канон і виважене новаторство, підняли на високохудожній рівень це прадавнє мистецтво.