Для студентів денної та заочної форми навчання
| Назви змістових модулів і тем | Кількість годин | |||||||||||
| Денна форма | Заочна форма | |||||||||||
| усього | В тому числі | усього | В тому числі | |||||||||
| л | п с | ін | ср | л | п с | ін | ср | |||||
| Змістовий модуль 1. Західноєвропейське мистецтво доби Просвітництва | ||||||||||||
| Тема 1. Мистецтво Італії 18 ст. | ||||||||||||
| Тема1.1.Загальна характеристика західноєвропейського мистецтва 18 ст. | ||||||||||||
| Тема 1.2.Мистецтво Італії 18 ст. Північноіталійські живописці | ||||||||||||
| Тема 1.3. Венеційська школа живопису. Творчість Дж. Б. Тьєполо (1696–1770) | ||||||||||||
| Тема 1.4. Жанр ведути та її головні представники | ||||||||||||
| Тема 2. Французьке мистецтво 18 ст. | ||||||||||||
| . Тема 2.1. Французький живопис початку 18ст. Творчість А. Ватто (1684-1721) та його послідовників | ||||||||||||
| Тема 2.2. Стиль рококо. Іконографія, жанри. Творчість Ф. Буше (1703–1770). | ||||||||||||
| Тема 2.3. Мистецтво Франції сер.та другої пол. 18 ст. у колі ідей Просвітництва | ||||||||||||
| Тема 2.4. Французька скульптура 18 ст. | ||||||||||||
| Тема 3. Англійське мистецтво 18 ст. | ||||||||||||
| Тема 3.1. Англійське мистецтво 18 ст. Риси своєрідності. Творчість В. Хогарта (1697–1764) | ||||||||||||
| Тема 3.2. Творчість Т. Гейнсборо (1727–1788) і Дж. Рейнольдса (1723–1792) | ||||||||||||
| Семінарське заняття № 1. Європейська культура доби Просвітництва | ||||||||||||
| Тема 3.3.Передромантизм в англійському мистецтві 18 – поч. 19 ст. | ||||||||||||
| Тема 4. Творчість Ф. Гойї (1746–1828) на зламі епох Просвітництва і романтизму. | ||||||||||||
| Тема 5. Неокласицизм у мистецтві 18–поч. 19 ст. | ||||||||||||
| Практичне заняття № 1: аналіз худ. творів | ||||||||||||
| Модульна контрольна робота № 1 | ||||||||||||
| Практичне заняття № 2: екскурсія у Нац. музей ім. Богдана і Варвари Ханенків. Аналіз худ. творів 18 ст. | ||||||||||||
| Разом за змістовим модулем 1 | ||||||||||||
Теми семінарських занять
| N з/п | Назва теми | Кількість годин |
| Європейська культура доби Просвітництва 1.Загальна характеристика європейської культури добиПросвітництва. 2.“Опыты» Монтеня і «Максимы» Ларошфуко як настільні книги інтелектуалів 18 ст. 3.„Персидські листи” (1721) Ш. Монтескьє. Критика суспільного життя Франції. 4.Політичні, антиклерікальні, республіканські переконання та філософські думки Вольтера (1694 – 1778) за творами „Фанатизм или Магомет пророк”, „Орлеанская девственница”,”Поэма о естественном законе”, „Кандид или оптимизм”, „Простодушный”. 5.Жан Жак Руссо (1712 – 1778) як представник сентименталізму доби Просвітництва (за творами „Юлия или Новая Элоиза”, 1761; „Исповедь”, 1782– 6.1789). 7.Соціально-філософські погляди Ж.Ж. Руссо „Рассуждение онауках иискусствах”, „Трактаты”, „Рассуждение о начале и основании неравенства между людьми”, „Об общественном договоре”. 8.Педагогічні погляди Ж.Ж. Руссо („Эмиль. Или о воспитании”). 9.Реалістичні драми Д. Дідро („Монахиня”, 1760; „Племянник Рамо”, 1762). 10.Створення французької енциклопедії та коло її визначних авторів: Ж. Ламетрі, К.А. Гельвеція, П.А. Гольбаха, Д. Дідро та ін. 11.Нове трактування окремих понять французькими енциклопедистами: природнє право, щастя, людина, ремесло та ін. 12.„Салони” Д. Дідро як перша спроба критичного аналізу образотворчого мистецтва. 13.Французьке мистецтво і ідеї просвітництва. 14.Жанр портрету в мистецтві 18 ст. (Ватто, Буше, Натьє, Луї Токе, Фрагонар. Моріс Кантен Латур, Шарден, Грез). 15.Англійський філософ-просвітник Дж. Локк (1632 – 1704), його ідеї про природню людину. („Некоторые мысли о воспитании”, 1693). 16.Англійська література доби Просвітництва (Д. Дефо „Робинзон Крузо”; Дж. Свифт „Путешествия Гулливера”; Г. Филдинг „История Тома Джонса, найденыша»; Т. Дж. Смоллетт «Приключения Перегрина Пикля»; О. Голдсмит «Векфильдский священник»; Р.Б. Шеридан «Школа злословия»). 17.Лоуренс Стерн як глибоко оригінальний представник англійського сентименталізму (романи «Жизнь и мнения Тристама Шенди», 1760-67; «Сентиментальное путешествие», 1768. 18.Англійський театр доби Просвітництва. Твори Шекспіра, Дж. Гея, Г. Філдінга, Р. Шерідана на англійській сцені. 19.В. Хогарт і англійський театр. 20.„Аналіз краси” В. Хогарта як спроба сформулювати естетику мистецтва нового часу. 21.Музика 18 ст. |
Теми практичних занять
| N з/п | Назва теми | Кількість годин |
| Аналіз художніх творів 18 ст. 1. Олессандро Маньяско (Ліссандріно, 1667–1749, Генуя). Трапеза монахинь. П.,о. 93х75. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 2. О. Маньяско. Вакханілія. П.,о. 112х176. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 3. О. Маньяско. Навчання сороки. П.,о. 40х31. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 4. О. Маньяско. Розп»ятя. П.,о. 91х61. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 5. О. Маньяско. Привал бандитів. П.,о. 112х162. Ермітаж. СПб. 6. О. Маньяско. Берег моря. П.,о. 158х211. Ермітаж. СПб. 7. Джузеппе Марія Креспі (Ло Спаньоло, 1665–1747, Болонья). Німфи, що забирають зброю у амурів. Мідь, масло. 52х74. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 8. Дж.М. Креспі. Святе сімейство. (Парна до «Смерті Іосифа»). Біля 1712. На замовлення кардинала Пьєтро Оттобоні. П.,о. 248х192. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 9. Дж.М. Креспі. Біля 1700. Автопортрет. П.,о. 60,5х50 (овал). Ермітаж. СПб. 10. Дж.М. Креспі. Сцена у погребі. Біля 1710. П.,о. 52,5х42. Ермітаж. СПб. 11. Дж.М. Креспі. Прачка. 1710-ті рр. Мідь, масло. 25х18,5. Ермітаж. СПб. 12. Дж.М. Креспі. Жінка, що шукає блох. 1710-ті. 25х18,5. Ермітаж. СПб. 13. Дж.М. Креспі. Смерть св. Іосифа. Біля 1712. На замовлення кардинала Пьєтро Оттобоні. 234,5х187. Ермітаж. СПб. 14. Дж. Б. Тьєполо. Смерть Дідони. Ескіз. П.,о. 40х63. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 15. Дж. Б. Тьєполо. Квінт Фабій Максим у сенаті Карфагену. П.,о. 387х224. Ермітаж. СПб. 16. Дж. Б. Тьєполо. Коріолан під стінами Риму. П.,о. 387х224. Ермітаж. СПб. 17. Дж. Б. Тьєполо. Муций Сцевола у таборі Порсенни. П.,о. 387х227. . Ермітаж. СПб. 18. Дж. Б. Тьєполо. Покликання Цинцинната до влади диктатора. П.,о. 387х224. Ермітаж. СПб. 19. Дж. Б. Тьєполо. Триумф імператора. П.,о. 546х322. Ермітаж. СПб. 20. Дж. Б. Тьєполо. Меценат представляє імператору Августу вільні мистецтва. Біля 1745. (на замовлення графа Францеска Альгаротті у Венеції і присвячена уславленню польського короля Августа III). П.,о. Біля 1745. Ермітаж. СПб. 21. Дж. Тьеполо. Пир Антонио і Клеопатри. 1745–50. Розпис. Палаццо Лабія. Венеція. 22. Антоніо Каналь (Каналетто, 1697–1768, Венеція). Вид острова Сан-Мікеле поблизу Мурано. 1730-ті рр. П.,о. 67х128. Ермітаж. СПб. 23. А. Каналетто. Прийом французького посла у Венеції. 1740-ві рр. П.,о. 181х259,5. . Ермітаж. СПб. 24. А. Каналетто. Свято заручення венеційського дожа з Адреатичним морем. П.,о. 182х259. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 25. Бернардо Белотто (1720, Венеція – 1780, Варшава). Вид старого ринку у Дрездені. 1751. П.,о. 135х241. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 26. Бернардо Белотто. Площа ринку у Пірні. Біля 1752–1754. П.,о. 136х241. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 27. Б. Белотто. Вигляд Пірни з фортецею Зонненштейн. Біля 1752–1755. П.,о. 135х243. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 28. Б. Белотто. Вигляд замку Кенінгштейн. 1764. П.,о. 49х80. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 29. Б. Белотто. Вигляд Форуму у Римі. 1769. П.,о. 116х173. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 30. Франческо Гварді (1712 – 1793, Венеція). Пейзаж. Біля 1790. П.,о. 120х152. Ермітаж. СПб. 31. Ф. Гварді. Міський вид. Дерево, масло. 52х34,5. Ермітаж. СПб. 32. Ф. Гварді. Вид площі з палацом. П.,о. 27х23. Ермітаж. СПб. 33. Ф. Гварді. Венеційське подвір’я. П.,о. 38х26. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 34. Ф. Гварді. Вид Венеції. П.,о. 38х26. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 35. Антуан Ватто (1684, Валансьєн – 1721, Париж). Савойяр із сурком. 1716. П.,о. 40,5х32,5. Ермітаж. СПб. 36. А. Ватто. Заважка пропозиція. Біля 1716. 65х84,5. Ермітаж. СПб. 37. А. Ватто. Актори французького театру. Біля 11712. Дерево, олія. 20х25. Ермітаж. СПб. 38. А. Ватто. Воєнний роздих. Біля 1716. Мідь, масло. 21,5х33,5. Ермітаж. СПб. 39. А. Ватто. Капризниця. П.,о. 42х34. Ермітаж. СПб. 40. А. Ватто. Сатира на лікарів. Біля 1708. Дерево, олія. 26х37. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 41. А. Ватто. Бівуак. Біля 1710. П.,о. 32х45. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 42. А. Ватто. Байдужий. 1717. П.,о. 25,5х19. Лувр, Париж. 43. А. Ватто. Фінетта. 1717. П.,о. 25,5х19. Лувр. Париж. 44. А. Ватто. Паломництво на о. Цитеру. 1717. П.,о. 128х193. Лувр. Париж. 45. А. Ватто. Жиль. 1717–1719 (?) П.,о. 184,5х149,5. Лувр. Париж. 46. А. Ватто. Вивіска Жерсена. 1720. Дерево, олія.300х150. Палац у Шарлоттенрбурзі. Берлін. 47. Нікола Ланкре (1690–1743, Париж). Танцівниця Камарго. П.,о. 45х55. Ермітаж. СПб. 48. Франсуа Буше (1703–1770, Париж). Геркулес та Омфала. 1730-ті. П.,о. 90х74. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 49. Ф. Буше. Пейзаж із самітником. 1742. Мідь, олія. 66х55. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 50. Ф. Буше. Юпітер і Каллісто. 1744. П.,о. 1744. П.,о. 98х72. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 51. Ф. Буше. Пейзаж у місцевості Бове. Поч. 1740-х рр. П.,о. 49х58. Ермітаж. СПб. 52. Ф. Буше. Тріумф Венери. П., о. 103х87 (овал). Ермітаж. СПб. 53. Ф. Буше. Пастуша сцена. П.,о. 61х75 (овал). Ермітаж. СПб. 54. Ф. Буше. Відпочинок на шляху до Єгипту. 1757. П.,о 139,5х148,5. Ермітаж. СПб. 55. Ф. Буше. Пігмаліон і Галатея. 1766. П.,о. 230х329. Ермітаж. СПб. 56. Ф. Буше. Амури – алегорії живопису. П.,о. 82х84. Ермітаж. СПб. 57. Ф. Буше. Ринальдо і Арміда. 1734. Лувр. Париж. 58. Ф. Буше. Сніданок. 1739. Лувр. Париж. 59. Ф. Буше. Портрет маркізи де Помпадур. 1759. Збірка Уоллес. Лондон. 60. Жан Оноре Фрагонар (1832–1806). Виграний поцілунок. П.,о. 47х60. Ермітаж. СПб. 61. Ж.О. Фрагонар. Діти фермера. П.,о. 50х60,5. Ермітаж. СПб. 62. Ж.О. Фрагонар. Поцілунок крадькома. П.,о. 45х55. Ермітаж. СПб. 63. Ж.О. Фрагонар. Домашнє вогнище. Біля 1760. П.,о. 25х35. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 64. Ж.О. Фрагонар. Шарманщиця (Савоярка). Мідь, олія. 31х24. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 65. Ж.О. Фрагонар. Щасливі можливості гойдалки. 1767. Збірка Уоллес. Лондон. 66. Ж.О. Фрагонар. Портрет абата Сен-Нон. 1769ю Лувр. Париж. 67. Ж.О. Фрагонар. Та що читає. Біля. 1776. Національна галерея. Вашингтон. 68. Жан-Батист Сімеон Шарден (1699–1779, Париж). Праля. 1737. П.,о. 37,5х42,7. Ермітаж. СПб. 69. Ж.-Б. С. Шарден. Молитва перед обідом. 1744. П.,о. 49,5х38,4. Ермітаж. СПб. 70. Ж.-Б.С. Шарден. Натюрморт з атрибутами мистецтв. 1766. П.,о. 112х140,5. Ермітаж. СПб. 71. Ж.-Б.С. Шарден. Автопортрет. 1775. Лувр. Париж. 72. Ж.-Б.С. Шарден. Натюрморт. Біля 1760–1763. Лувр. Париж. 73. Жан-Батист Грьез (1725, Турню – 1805, Париж). Дівчинка з куклою. Біля 1756–1757. П.,о. 65х55. Ермітаж. СПб. 74. Ж.-Б. Грьез. Паралітик або плоди хорошого виховання. 1763. П.,о. 115,5х146. Ермітаж. СПб. 75. Ж.-Б. Грьоз. Балована дитина. 1765. П.,о. 66,5х56. Ермітаж. СПБ. 76. Ж.-Б. Грьоз. Обманутий сліпий. 1755. П.,о. 66х54. ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 77. Ж.-Б. Грьоз. Перша борозда. 1801. П.,о. 118х148. . ДМОМ ім. О.С. Пушкіна. Москва. 78. Гюбер Робер (1733–1808, Париж). Вілла Мадама під Римом. 1760-ті рр. П.,о. 52х69,5. Ермітаж. СПб. 79. Г.Робер. Руїни тераси у парку. Поч. 1780-х рр. П.,о. 59х87. Ермітаж. СПб. 80. Уільям Хогарт (1697–1764, Лондон). Автопортрет. 1731. П.,о. 54,5х53,5. Колекція Мелон. США. 81. У. Хогарт. Шлюб а ля мод. 6 картин. 1744. П.,о. 68,5х89. Національна галерея. Лондон. 82. У. Хогарт. Вибори до парламенту. 4 картини. 4.Триумф вибраних до парламенту. 1753–1754. П.,о. 101,5х127. Музей сера Джона Соуна. Лондон. 83. У. Хогарт. Суд. 1758. П.,о. 14,6х17,8. Музей Фіцуільяма. Кембрідж. 84. У. Хогарт. Слуги Хогарта. 1760-ті рр. П.,о. 62х74,5. Галерея Тейт. Лондон. 85. У. Хогарт. Дівчина з креветками. 1760-ті рр. П.,о. 63,5х52,5. Національна галерея. Лондон. 86. Томас Гейнсборо (1727, Садбері – 1788, Лондон). Портрет дами у блакитному. Кін. 1770-ті рр. П.,о. 76х64. Ермітаж. СПб. 87. Т. Гейнсборо. Портрет Р. Ендрюса з дружиною. Біля 1749. Національна галерея. Лондон. 88. Т. Гейнсборо. Доньки художника (з метеликом). Після 1756 (?) П.,о. Національна галерея. Лондон. 89. Джошуа Рейнольдс (1723, Плімтон – 1792, Лондон). Малий Геракл, який душить змій. 1786–1788. П.,о. 303х297. Ермітаж. СПб. 90. Дж. Рейнольдс. Амур, що розв’язує пояс Венери. 1788. П.,о. 127,5х101. Ермітаж. СПб. 91. Джозеф Райт із Дербі (1743–1797, Дербі). Кузня. 1773. П.,о. 105х140. Ермітаж. С-Пб. 92. Генріх Фюзелі (1757–1827). Нічний кошмар. Бл. 1783. Франкфурт-на-Майні. Музей Гьоте. 93. Г. Фюзелі. Макбет. Відьми. Страфорд –на-Евоні. Галерея Шекспірівського меморіального театру. 94. Вільям Блейк (1748–1825). Ілюстрації до «Пісень невинності». 1789. 95. В. Блейк. Навуходоносор. Лондон. Галерея Тейт. 96. В. Блейк. Ілюстрації до «Божественної комедії» Данте. Бл. 1824–1827. 97. Франсіско Гойя (1746–1828). Ескізи гобеленів для фабрики Санта-Барбара . 1770-ті–1790-ті рр. 98. Ф. Гойя. Парасолька. 1777. 104.152. Мадрид. Прадо. 99. Ф. Гойя. Свято у Сан-Ісідоро. 1788. 42х90. Мадрид. Прадо. 100. Ф. Гойя. Портрет герцогині Альба. 1795. Мадрид. Музей герцога Альба. 101. Ф. Гойя. Серія «Капрічос». 1793–1797. Офорт, акватинта. 102. Ф. Гойя. Портрет родини Карла IV. 1800–1801. 280х336. Мадрид. Прадо. 103. Ф. Гойя. Маха одягнена і маха оголена. 1802. 97х100; 95х100. Мадрид. Прадо. 104. Ф. Гойя. Повстання 2 травня 1808 року. 1814. Мадрид. Прадо. 105. Ф. Гойя. Серія «Жахи війни». 1812–1815. Офорт. 106. Ф. Гойя. Портрет Ісабелі Кобос де Порсел. 1806. Мадрид. Прадо. 107. Ф. Гойя. Колос. 1808. 116х105. Мадрид. Прадо. 108. Ф. Гойя. Молочниця з Бордо. 1826. Мадрид. Прадо. 109. Ф. Гойя Розпис «Будинку глухого». 1821–1822. Мадрид. Прадо. 110. Антоніо Канова (1757–1822). Надгробок ерцгерцогині Марії-Кристини. 1798–1805. Мармур. Видень. Церква Августинів. 111. А. Канова Геракл і Ліхас. 1815. Мармур. Рим. Нац. галерея сучасного мистецтва. 112. А. Канова. Поліна Боргезе. 1805–1808. Мармур. Рим. Галерея Боргезе. 113. Бертель Торвальдсен (1748–1825). Ясон із золотим руном. 1827. Мармур. Копенгаген. Музей Торвальдсена. 114. Б. Торвальдсен. Ганімед. Бл. 1804. С-Пб. Ермітаж. 115. Жак-Луї Давид (1748–1825). Клятва у залі для гри в м’яч. Ескіз. 1791. Версаль. Музей. 116. Ж.-Л. Давид. Клятва Гораціїв. 1784. Париж. Лувр. 117. Ж.-Л. Давид. Смерть Марата. 1793. Брюссель. Музей сучасного мистецтва. 118. Ж.-Л. Давид. Портрет мадам Рекамьє. 1800. Париж. Лувр. 119. Ж.Л. Давид. Наполеон на перевалі Сен-Бернар. 1801. Версаль. Музей. 120. Ж.-Л. Давид. Сабінянки. 1799. Париж. Лувр. 121. Ж.-Л. Давид. Коронація Наполеона. 1805–1807. Париж. Лувр. 122. Ж.-Л. Давид. Наполеон Бонапарт – перший консул. 1799. Париж. Лувр. 123. Ж.-Л. Давид. Леонід. 1814. Париж. Лувр. 124. Ж.-Л. Давид. Марс, у якого забирають зброю Венера і амури. 1824. Брюссель. Музей сучасного мистецтва. | ||
| Екскурсія до Нац. музею ім. Богдана і Варвари Ханенків | ||
|
Самостійна робота
| N з/п | Назва теми | Кількість годин |
| Європейська культура доби Просвітництва. | ||
| .Підготовка до екскурсії до Нац. музею ім. Богдана і Варвари Ханенків. | ||
| Підготовка по темах курсу | ||
| Разом |
Індивідуальні завдання
По темах пропущенних лекцій і семінару
Методи навчання
Словесний, наочний, практичний, індуктивний та дедуктивний методи навчання. Лекції та практичні заняття із застосуванням мультимедійних технологій та інших форм наочності (зокрема, аналізу творів мистецтва в експозиції Нац. музею ім. Богдана і Варвари Ханенків. Метод навчальної аналогії. Робота в Інтернеті. Самостійна робота. Комплексне залучення до навчального процесу історико-порівняльного, типологічного, іконографічного та іконологічного та інших методів і принципів інтерпретації змісту курсу.
Методи контролю
Навчальна дисципліна «МистецтвоЗахідної Європи 18 ст.» оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з одного змістовного модулю.
У процесі вивчення дисципліни використовуються методи поточного, проміжного та підсумкового контролю (усний екзамен).
Поточний контроль рівня знань студентів передбачає перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль здійснюється за напрямами:
ü відвідування лекційних занять, участь в аудиторній роботі, конспектування лекцій;
ü усна відповідь та доповнення на семінарському занятті;
ü контроль за виконанням індивідуальних науково-дослідних завдань для самостійного опрацювання поза межами аудиторних занять.
Проміжний контроль рівня знань студентів здійснюється за результатами відповіді на семінарському занятті, модульної контрольної роботи (тестування) і виконання студентами практичних завдань за запропонованими викладачем репродукціями, а також підготовки і проведення загально групової екскурсії в музеї, де кожний студент аналізує вибраний ним художній твір;
Підсумковий контроль знань студентів здійснюється під час екзаменаційної сесії у формі усного екзамена.
При виведенні загальної оцінки студента береться до уваги результати поточного, проміжного та підсумкового контролю.
Умови допуску студента до екзамена:
ü відсутність заборгованостей з семінару,модульної контрольної роботи та практичних завдань
ü позитивні рейтингові бали за змістовний модуль;
ü стартовий рейтинг з модуля до 60 балів.