Які групи осіб чи організацій є власниками суміжних прав?

Відповідь на ПДС Три наступні групи:

Виконавці, наприклад, виконавець пісні;
Виробники записів, наприклад, фірми звукозапису;
Організації ефірного віщання.

Подібне визначення правового режиму роботодавця є в Законі України «Про охорону прав на сорти рослин». Цей Закон визначає, що право на одержання патенту на сорт має роботодавець за умови, що сорт створено в порядку виконання автором службових обов'язків, конкретного завдання, що належним чином оформлено роботодавцем. При цьому відносини між роботодавцем і автором сорту мають бути оформлені спеціальним договором про створення сорту. Цей договір має передбачати передачу прав на сорт роботодавцеві. Якщо ж між автором сорту і роботодавцем такого договору не було укладено в письмовій формі або роботодавець порушив суттєві умови цього договору, право на одержання патенту (право на сорт) залишається за автором.

З визначень правового режиму роботодавця випливає одне — об'єкт інтелектуальної творчої діяльності, якщо він створений у порядку виконання службових обов'язків, належить роботодавцеві. Такий висновок не в інтересах творця. Тому автори вважають, що найбільш вдалим є визначення правового режиму роботодавця, яке містить ЦК України.

Роботодавцеві належить право на одержання патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, інший об'єкт промислової власності, якщо винахідник або автор промислового зразка передав йому це право за договором, укладеним між роботодавцем і автором науково-технічного досягнення у письмовій формі. Стороною у цьому договорі може бути і правонаступник роботодавця.

Право на одержання патенту роботодавець має за таких умов.

Творець (об'єкта промислової власності) у письмовій формі повідомляє роботодавця про створений ним винахід, корисну модель чи промисловий зразок з описанням, що розкриває суть винаходу, корисної моделі чи промислового зразка досить ясно і повно. Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання повідомлення не подасть заявки, то право на одержання патенту переходить до винахідника чи автора промислового зразка.

Якщо об'єкт промислової власності створено у зв'язку з виконанням трудового договору, наданням фінансової чи іншої матеріальної допомоги автору на основі знань, досвіду та інформації роботодавця або іншого сприяння створенню винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, останньому належить право на частку інтелектуальної власності на зазначений об'єкт.

Використання об'єкта промислової власності в такому разі здійснюється на умовах угоди, укладеної між роботодавцем і автором.

Відповідно до ст. 429 ЦК України особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт.

ЦК України відмовився від терміна «службовий об'єкт права інтелектуальної власності», замінивши його терміном «об'єкт, створений у порядку виконання трудового договору». Така заміна видається доцільною.

Отже, будь-який результат інтелектуальної, творчої діяльності, досягнутий у процесі виконання трудового договору, є тим об'єктом, що раніше називався «службовим».

Право інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належить працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Особливості здійснення права інтелектуальної власності на зазначений об'єкт можуть бути встановлені договором.

Тобто право інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належить творцеві і роботодавцю спільно, не означає, що це право належить їм порівну. Очевидно при визначенні часток у спільному праьі слід враховувати певні чинники - внесок сторін у створення цього об'єкта, обсяг матеріальних витрат роботодавця, творчий внесок творця, передбачуваний дохід від використання даного об'єкта тощо.

При цьому особисті немайнові права автора будь-якого досягнення інтелектуальної діяльності в усіх випадках належать автору, адже вони невідчужувані.

Проте визначення правового режиму роботодавця щодо об'єктів інтелектуальної власності, створених у порядку виконання трудового договору, залишається нечітким. Передусім слід визнати, що цей режим має бути однаковим для всіх роботодавців, для яких створюються об'єкти інтелектуальної власності. У відносинах роботодавця і творців різних видів творчої діяльності не повинно бути ніякої різниці. Правила гри мають бути однаковими.

В усіх випадках, на нашу думку, право інтелектуальної власності на результат інтелектуальної діяльності має належати його творцю, а не роботодавцеві. Останньому мало б належати виключне право на використання зазначеного об'єкта на певний, визначений законом строк. У зв'язку з цим слід висловити одне зауваження до ЦК України. Справа в тому, що ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» надає право роботодавцеві прийняти щодо створеного службового винаходу рішення про збереження його як конфіденційної інформації протягом чотирьох років. Отже, роботодавець має право протягом зазначеного строку не подавати заявку на цей винахід і не використовувати його протягом цього самого строку. Тобто така норма суперечить суспільним інтересам, оскільки вона надає право роботодавцеві протягом чотирьох років тримати цінний винахід «під сукном» замість впровадження його у виробництво якнайшвидше.

Виключне право на використання об'єкта інтелектуальної власності охоплює всі майнові права творця цього об'єкта. Майнові права належать роботодавцю за таких умов:

— творець об'єкта інтелектуальної власності перебував у трудових відносинах з роботодавцем на підставі договору трудового найму;

— договір найму визначає коло службових обов'язків творця, до числа яких входить обов'язок створювати об'єкти інтелектуальної власності;

— об'єкт інтелектуальної власності створено в порядку виконання трудового договору;

— об'єкт інтелектуальної власності слід визнавати службовим і за умов, що роботодавець надавав творцю фінансову, матеріальну та іншу допомогу або іншим чином істотно сприяв творцеві у процесі створення зазначеного об'єкта. Ця допомога має бути такою, без якої об'єкт інтелектуальної власності не міг би бути створений;

— договір має бути укладений лише в письмовій формі;

— у договорі обов'язково має бути визначений розмір винагороди за використання об'єкта інтелектуальної власності, створеного за договором найму, строки і порядок її виплати.

При будь-якому використанні об'єкта інтелектуальної власності, створеного за договором найму, роботодавець має право зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення.

Крім договору найму не виключається за чинним законодавством укладення і спеціального договору між роботодавцем і творцем об'єкта інтелектуальної власності, в якому визначаються права й обов'язки сторін. Це досить складні договори, оскільки в нас ще немає належного досвіду їх укладання. У таких договорах важко визначити вартість створеного об'єкта інтелектуальної власності без попереднього його випробовування.

Питання для самоконтролю (ПДС)

Уявіть собі, що ви є громадянином однієї з країн, що підписали Бернську конвенцію, і ви створюєте літературний твір. Які перші кроки ви повинні зробити для одержання авторського права на ваш твір?

Відповідь на ПДС Загалом, це дуже легко: не треба нічого робити. Бернська конвенція побудована за принципом відсутності формальностей; витвір творчості дорівнює охороні. У більшості країн загального права фіксація є вимогою: твір повинний бути зафіксований у письмовій формі або записаний на певному носії. Як приклад, балети, що раніше втілювались у форму нотного листа та танцю, а тепер найчастіше просто записуються на відео. У країнах цивільного права твори охороняються з моменту створення, що, зазвичай, залишає відкритим практичне питання доказу у суді факту створення твору. Однак слід відзначити, що можуть існувати формальності відповідно до національного закону для охорони власних громадян. У країнах-членах Бернської конвенції усі права іноземних власників з інших держав-членів Бернської конвенції охороняються без дотримання формальностей (ніякої реєстрації).

Заявники

Суб'єктами права інтелектуальної власності безперечно є заявники. У переважній більшості заявники стають суб'єктами права інтелектуальної власності на результат інтелектуальної, творчої діяльності, який ними заявляється як об'єкт інтелектуальної власності. Але вони залишаються суб'єктами правовідносин у сфері інтелектуальної діяльності і в тих випадках, коли з тих чи інших причин суб'єктами права інтелектуальної власності вони не стали.

Суб'єкт права на заявку свого творіння вступає у різні правовідносини з іншими суб'єктами, у тому числі і в цивільно-правові.

Заявник як суб'єкт творчих відносин також фігура нова у чинному законодавстві України про інтелектуальну власність, хоча заявники як такі існували в усі часи. Проте сучасне законодавство про інтелектуальну власність більш чітко визначило правовий статус заявника, що, безперечно, слід визнати доцільним і справедливим.

Заявником може бути фізична і юридична особа. Заявниками за певних умов можуть бути фізичні особи — громадяни України, громадяни зарубіжних країн і особи без громадянства. Але слід мати на увазі, що відповідно до чинного законодавства неповнолітні віком від 14 до 18 років мають право здійснювати свої авторські і патентні права. З наведеного вище випливає, що зазначені особи можуть бути заявниками на будь-який результат інтелектуальної, творчої діяльності. Але варто підкреслити й те, що визнання права на будь-який твір у галузі науки, літератури і мистецтва не потребує виконання будь-яких формальних вимог. Право на твір визнається самим фактом його створення і надання йому об'єктивної форми.

Отже, для визнання права на твір науки, літератури і мистецтва не треба подавати будь-якої заявки до будь-якого органу державної влади чи управління. Проте автори, які цього бажають, мають право певним чином зафіксувати свої права на створений ними твір.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» у ст. 11 проголошує, що для виникнення і здійснення прав на твір, передбачених чинним законодавством, не вимагається виконання будь-яких формальностей. Але особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак у вигляді латинської літери С у колі — ©, імені особи, яка має авторське право, і року першої публікації твору, — поміщається на кожному примірнику твору.

Особи, які мають авторське право або яку-небудь виключну правомочність на твір, для засвідчення авторства на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору мають право зареєструвати ці відомості в офіційних державних реєстрах. Можуть бути таким чином зареєстровані авторські договори, що стосуються права автора на твір, зазначена реєстрація може бути здійснена в будь-який час у межах чинності строку охорони авторського права.

Державна реєстрація здійснюється Державним департаментом інтелектуальної власності (Установою) відповідно до встановленого порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх реєстрацій. Факт реєстрації посвідчується свідоцтвом. У разі виникнення спору реєстрація визнається судом як юридична презумпція авторства, тобто вважається дійсною, якщо в судовому порядку її не буде спростовано.

Ніхто не має права перешкоджати реєстрації твору в офіційних реєстрах.

Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються права автора на твір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756.

Державну реєстрацію прав на твори науки, літератури і мистецтва мають право здійснювати автори творів незалежно від громадянства та постійного місця проживання, а також фізичні і юридичні особи, які мають авторське право, роботодавець на замовлення і за рахунок якого створено твір, якщо інше не передбачено умовами договору між ним і автором, уповноважений представник автора або особа, яка має авторське право. Право на реєстрацію мають також організації, яким автор доручив управляти своїми майновими правами.

Для державної реєстрації до Установи заявники зобов'язані подати:

— заявку, складену за встановленою формою;

— один примірник твору в машинописній формі (опублікованого чи неопублікованого), фонограми та інші документи і матеріали для депонування;

— платіжний документ про сплату реєстраційного збору.

Документи і матеріали, що подаються до Установи, оформляються способом, придатним для їх репродукування.

Зазначений порядок досить детально визначає здійснення державної реєстрації прав на твори науки, літератури і мистецтва.

Право на подання заявки на об'єкт промислової власності також мають право як фізичні, так і юридичні особи. До фізичних осіб Закон відносить громадян України, громадян іноземних держав та осіб без громадянства. При цьому Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» підкреслює, що іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України. Чинність зазначених договорів у межах України настає лише зі згоди Верховної Ради України. Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Установою реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих відповідно до чинного законодавства.

Патентними повіреними, як випливає із п. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», є також і іноземні юридичні особи, якщо їх місцеперебування знаходиться за межами України. Патентні повірені здійснюють свою діяльність на підставі Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 р. зі змінами і доповненнями від 10 жовтня 1994 р. та від 27 серпня 1997 р.

Це Положення розроблене і прийняте на основі законів України «Про охорону прав на сорти рослин», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки» і «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Його назва не зовсім відповідає змісту, адже представник у справах інтелектуальної власності і патентний повірений — це не одна і та сама особа. Тому в дужках після слів «представників у справах інтелектуальної власності» уточнюється — «патентних повірених».

Зазначене Положення визначає досить суворі вимоги до патентних повірених і жорстко регламентує їх діяльність. Положення відповідно до законів України у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності визначає правовий статус патентних повірених і регулює відносини, пов'язані з набуттям, реалізацією і припиненням права займатися діяльністю патентного повіреного. Основним обов'язком патентного повіреного є надання допомоги і охорони прав на об'єкти промислової власності, представляє інтереси зазначених осіб у Державному департаменті інтелектуальної власності й установах, що належать до сфери його управління. Патентні повірені виконують представницькі функції також у судових органах, кредитних установах, а також у відносинах з іншими фізичними і юридичними особами.

Положення містить досить суворі вимоги до особи патентного повіреного. Ним має бути лише громадянин України, який постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту, а також повну вищу освіту у сфері охорони інтелектуальної власності, не менш як п'ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності. Патентний повірений для роботи на цій посаді має скласти кваліфікаційні екзамени, пройти атестацію й одержати свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.

Патентними повіреними не можуть .бути працівники Державного департаменту інтелектуальної власності та установ, що входять до його складу, а також особи, які не можуть обіймати посаду патентного повіреного відповідно до чинного законодавства.

Державний департамент інтелектуальної власності веде спеціальний реєстр патентних повірених. Після занесення імені патентного повіреного до цього реєстру йому присвоюється реєстраційний номер. Особи, не внесені до цього реєстру, не мають права називати себе патентними повіреними і, отже, займатися їх діяльністю.

Патентний повірений діє за дорученням особи, яку він представляє. Таке доручення оформляється в письмовій формі договором, довіреністю або іншим документом, що підтверджує його повноваження відповідно до чинного законодавства.

Повноваження патентного повіреного можуть бути підтверджені також шляхом вказівки його прізвища і реєстраційного номера в заявці на видачу охоронного документа на об'єкт промислової власності, якщо заявка підписана самим заявником.

Положення чітко визначає права і обов'язки патентного повіреного, порядок набуття і припинення права займатися діяльністю патентного повіреного.

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» права на сорт надаються поданням до Установи заявки, експертизи заявки та державної реєстрації прав.

Від імені селекціонерів (авторів сортів), заявників та власників сортів у відносинах, врегульованих цим Законом, можуть виступати їх представники, зокрема представники з питань інтелектуальної власності, зареєстровані відповідно до положення про них, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У такому разі відносини з представниками вважаються відносинами відповідно з авторами, заявниками та власниками прав.

Право на подання заявки на сорт рослин належить автору сорту (селекціонеру), якщо інше не передбачено цим Законом. Якщо сорт створили спільно кілька селекціонерів, то всі вони мають однакові права на подання заявки, якщо інше не передбачене угодою між ними. Відмова одного чи кількох із них від прав на сорт не поширюється на інших авторів.

У разі перегляду умов угоди щодо складу авторів сорту Установа за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як авторів, а намір одержати правову охорону об'єкта промислової власності за умови, що зазначена особа має право на одержання охоронного документа.

Щодо підприємств, організацій і установ різних форм власності, то вони можуть бути заявниками лише за умови, що вони наділені правами юридичної особи.

Тест "Авторське право"

Переконайтеся, що ви уважно прочитали питання і оберіть з переліку пункт для правильної відповіді та відмітьте його підкресленням і надішліть на електрону адресу викладача [email protected] зі своїми реквізитами (ПІБ, група, дата)

Питання 1:Які з перелічених об'єктів охороняються авторським правом?

1. ідеї

2. винаходи

3. Комерційні пропозиції

4. комп'ютерні програми

Питання 2:Авторське право охороняє тільки оригінальну ідею, але не оригінальне вираження цієї ідеї. 1. ТАК 2. НІ

Питання 3:Мінімальний термін дії охорони авторського права, як зазначено у Бернській конвенції складає :

1. 20 років з дати створення твору.

2. 50 років після закінчення року, в якому помер автор

3. 70 років після закінчення року, в якому помер автор.

4. 50 років з дати створення твору.

Питання 4:Які з прав залишаються в автора після передачі майнових прав?

1. права на відтворення

2. права на сповіщення для загального відома

3. особисті немайнові права

4. права на виконання

Питання 5:На яку з нижченаведених дій не поширюються можливі обмеження або виключення з авторського права?

1. Цитування трьох уривків (менш 3 абзаців) з наукової книги, які містяться в рецензії на цю книгу, поміщену в розділі "рецензії" літературного журналу.

2. Запис вашого самого улюбленого фільму на відеокасету, який ніколи не залишає вашої полиці.

3. Використання візуального зображення з веб- сайта в Інтернеті, що ви хочете використовувати у вашому новому комерційному веб-сайте.

4. Запис на магнітну стрічку копії вашого нового компакт-диску для використання в автомобільному плейері.

Питання 6:Припустимо, що порушник продає у вашій власній країні (країна А) свої незаконно виготовлені в домашніх умовах екземпляри вашої пісні, яка займає перше місце в продажі. Який з наступних чотирьох варіантів був би доцільним (вашим першим кроком) по захисту вашого авторського права?

1. Домагатися в цивільному суді санкції проти порушника за нанесення економічного збитку.

2. Звернутися в Раду ТRІРS із проханням про реєстрацію порушення.

3. При наявності порушення продемонструвати відповідним судовим органам, що порушення мало місце. Не повідомляючи порушника, повинні бути прийняті запобіжні заходи для запобігання подальшого проникнення в торгівлю таких товарів.

4. Направити запит сусіднім країнам D і J для того, щоб вони ввели міри прикордонного контролю з метою припинення вивозу з країни А таких товарів.

Питання 7:Яка з наступних дій не підпадає під визначення "публічне виконання"?

1. П'єса, що демонструється на відкритому повітрі "у зеленому театрі".

2. Музичний твір, що виконується композитором перед членами своєї родини під час сімейного свята, на якому присутні 50 осіб.

3. Джазовий компакт-диск, що програється через музичну систему в ресторані.

4. Показ тільки що випущеного фільму в кінотеатрі глядачам, що заплатили за свої квитки.

Питання 8:Ви розробили ідею нової системи фінансового бухгалтерського обліку і можете розбагатіти. Ця ідея настільки проста, що для її вираження вам лише необхідно написати книгу, що надасть вам охорону відповідно до авторського права. До вас приходить успіх; мільйони купують і читають цю книгу. Потім починаються проблеми. З наступного списку виберіть, яка з проблем є єдиним порушенням, що буде переслідуватись в судовому порядку.

1. З'ясовується, що бухгалтера знімають копії з вашої книги в бібліотеці для особистого використання.

2. Конкурент скористався вашою чудовою ідеєю і написав іншу книгу, що спрощує інструкції і цілком змінює формат вашої ідеї про бухгалтерський облік.

3. Некомерційний веб-сайт в Інтернеті пропонує безкоштовну роздруківку вашої книги.

4. Ви знаходите вашу книгу в комісійній книгарні за ціною, що на 50% нижче її роздрібної ціни.

Питання 9:Відповідно до законодавства надається право на поширення твору. У комісійній книгарні ви знаходите екземпляр написаного вами роману, який більше не випускається. У яких випадках ви можете подати позов проти власника цього магазина за порушення вашого права на поширення?

1. Це екземпляр книги, який ви підписали на прохання аматора літератури на рекламному заході, присвяченому опублікуванню цієї книги.

2. Це є піратським примірником вашої книги

3. Це фотокопія книги, яка була зроблена бібліотекою відповідно до положення законодавства, що допускає таке копіювання у тих випадках, коли самої книги немає у наявності. Пізніше бібліотека придбала комісійний примірник цієї книги і продала фотокопію.

Питання 10: Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак,

1. ™

2. @

3. ©

Питання 11:Які твори не належать до об’єктів авторського права

1. Тексти дисертацій

2. Комп’ютерні програми

3. Твори народної творчості

Питання 12:Що може друкувати видавець без згоди автора

1. Переклади літературних творів

2. Телефонні довідники

3. Монографії

Питання 13: За використання об‘єктів авторського права передбачена мінімальна ставка авторської винагороди у разі виконання творів виконавцями та виконання примірників творів у запису у місцях з платним входом (у тому числі в кафе, барі, ресторані та нічному клубі)

1. 5 % від вартості вхідного квитка

2. 4 % від суми збору, одержаного від продажу квитків

3. 1% від вартості носія аудіо запису

Питання 14: Які наведені твори захищаються авторським правом

1. Наукові методи

2. Наукові статті

3. Повідомлення про новини

Тест для самоконтролю

"Суміжні права"

Переконайтеся, що ви уважно прочитали питання і оберіть з переліку пункт або пункти для правильної відповіді.

Питання 1:

Суміжні права - це права, що мають відношення до: