Термінологічний словник-мінімум до курсу
ПИТАННЯ
до підсумкового контролю з дисципліни «Теорія літератури»
Іспит з курсу «Теорія літератури» становить собою усну відповідь на три питання (відповідь оцінюється у 40 балів, відповідно по 15 балів за перші два питання і 10 балів – за останнє). Вимоги до відповіді: чіткість, логічність, повнота, грамотність.
Питання до іспиту з курсу «Теорія літератури»
1. Місце теорії літератури з-поміж інших літературознавчих дисциплін. Предмет і завдання.
2. Мистецтво: теорія походження, сутність, види.
3. Призначення мистецтва. Концепція «кризи мистецтва». Концепція діалогічності мистецтва (М. Бахтін).
4. Художній образ як форма художнього мислення. Теоретичне осмислення художнього образу: образні і «антиобразні» концепції мистецтва.
5. Художній твір як форму буття мистецтва. Співвідношення структури твору і моделі світу (за Ю. Боревим).
6. Психологія художньої творчості та художнього сприйняття.
7. Література як вид мистецтва: місце з-поміж інших видів мистецтва, специфіка словесного образу.
8. Словесний образ: специфіка; співвідношення смислового та предметного планів в структурі словесного образу (образи автологічні, металогічні). Приклади.
9. Образ-характер як «нова реальність». Смислова класифікація образів-характерів. Поняття традиційного (світового, вічного) образу. Приклади.
10. Художня вигадка. Умовність: її види (первинна й вторинна) та засоби реалізації у літературно-художньому творі. Правдоподібність.
11. Літературний твір: найважливіші складники організації (зміст і форма).
12. Автор у літературному творі. Теоретичне осмислення категорії автора у літературознавстві: концепції В. Виноградова, М. Бахтіна, Р. Барта.
13. Персонаж у літературному творі: прийоми і засоби зображення, характеристики.
14. Автор і герой у літературному творі: співвідношення понять оповідач (автор-наратор) і розповідач (персонаж-наратор). Поняття поліфонії (М. Бахтін).
15. Сюжет та його основні елементи. Типи сюжетів та їхні функції у творі. Співвідношення понять сюжет і фабула в працях структурно-семіотичної школи.
16. Композиція художнього твору. Поняття змістовної композиції. Типи композиційної організації художнього твору та літературний рід.
17. Художньо-мовленнєва організація художнього твору. Специфіка художньої мови. Поняття авторського стилю (ідіостилю письменника).
18. Категорія текст. Текст як поняття філології, семіотики і культурології.
19. Текст в постмодерністських концепціях (Ж. Дерріда, Р. Барт, Ю. Кристева та ін.).
20. Часо-просторова організація літературного твору. Вчення М. Бахтіна про хронотоп («Форма времени и хроноттопа в романе»).
21. Автор і читач у творі. Рецептивна естетика про присутність читача в творі.
22. Вірш та проза як два основні типи організації художнього мовлення. Специфіка віршово-поетичного тексту (М. Гаспаров, Ю. Лотман, Ю. Тинянов про це).
23. Віршознавство як галузь літературознавства: предмет, завдання, найпродуктивніші принципи аналізу поетичного тексту.
24. Основні системи віршування. Міжсистемні (паузник, тактовик) та вільні явища (верлібр) вірша.
25. Співвідношеня понять метр і ритм (А. Бєлий та ін. про це). Чинники, що впливають на ритміку окремого вірша.
26. Проблема метр і смисл у віршознавстві й практиці віршування. Дискусія навколо цього (М.Л. Гаспаров та ін. про це).
27. Літературний рід як категорія. Поділ літератури на роди як теоретична проблема. Взаємодія родів.
28. Літературний жанр як естетична категорія, принцип поділу на жанри. Проблема жанру в літературознавстві. М.М. Бахтін, Ц. Тодоров, Б. Кроче про жанри.
29. Епос як рід літератури. Оповідна (наративна) структура епічного твору (загальна характеристика). Жанри.
30. Лірика як рід літератури: специфіка, жанри. Поняття ліричного героя/суб’єкта (Ю. Тинянов, Л. Гінзбург), «рольового» героя (Б.Корман).
31. Драма як рід літератури: специфіка, основні жанри (трагедія, комедія, драма) та їхня характеристика.
32. Ліро-епічні твори: історія виникнення,специфіка, основні жанри (балада, притча, байка, поема) та їхня характеристика. Поняття синкретичного жанру, метажанру.
33. Літературний процес. Зовнішні і внутрішні чинники його розвитку. Універсальне і оригінальне як рушійні сили розвитку літератури.
34. Основні етапи розвитку світової літератури за С. С. Аверінцевим (праця «Категорії поетики у зміні епох»). Характеристика періодів, основні напрями європейської літератури нового часу.
35. Реалізм. Багатозначність поняття. Сутність класичного реалізму як літературного напряму .
36. Романтизм як літературний напрям. Тип героя. Особливості поетики твору.
37. Соцреалізм як явище. Дискусійність поняття. Сучасні концепції методу соціалістичного реалізму.
38. Модернізм як напрям ХХ ст.: філософсько-естетичне підґрунтя,стадії розвитку, течії.
39. Постмодернізм як напрям останньої чверті ХХ ст. Визначальні риси.
40. Основні принципи філологічного сприймання твору: опис, аналіз, інтерпретація. Співставлення різних підходів.
41. Загальне поняття про школи в літературознавстві. Провідні літературознавчі школи ХІХ–ХХ століть.
42. Концепція автора і героя твору у праці М.М. Бахтина «Автор и герой в эстетической деятельности».
43. М.М. Бахтін про поліфонічність романів Достоєвського, монологічність та діалогічність свідомості у праці «Проблеми поетики Достоевського».
44. М.М.Бахтін про проблему тексту в лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках (праця «Естетика словесної творчості»).
45. М.М. Бахтін про епос і роман у праці «Епос і роман (про методологію дослідження роману»).
46. Концепція тексту Ю.М. Лотмана: суть поняття тексту, його структура, принципианалізу (див: «Структура художнього тексту», «Текст у тексті», «Аналіз поетичного тексту»).
47. Б. Успенський про поетику композиції («Поетика композиції»).
48. Й. Хейзинга про ігрову природу мистецтва та функцію уяви у ньому.
49. Л.С. Виготський про мистецтво як пізнання («Психологія мистецтва»).
50. В.Б. Шкловський про мистецтво як прийом.
51. Т.С. Еліот про призначення поезії.
52. Х.-Г. Гадамер про онтологію твору мистецтва та її герменевтичне призначеня («Істина і метод).
Термінологічний словник-мінімум до курсу
| Українською | По-русски | In English |
| Автор | Автор | |
| Авангардизм | Авангардизм | |
| Акмеїзм | Акмеизм | |
| Аналіз | Анализ | Analysis |
| Архетип | Архетип | |
| Бароко | Барокко | Baroque |
| Вірш | Стих, стихотворение | Verse |
| Герменевтика | Герменевтика | Hermeneutics |
| Декаданс | Декаданс | |
| Драма | Драма | Drama |
| Діалог | Диалог | Dialog |
| Епос | Эпос | Epos |
| Інтерпретація | Интерпретация | Іnterpretation |
| Ідея | Идея | Іdea |
| Імпресіонізм | Импрессионизм | Іmpressionism |
| Інтер’єр | Интерьер | Іnterior |
| Ітертекстуальність | Интертекстуальность | |
| Жанр | Жанр | Genre |
| Класицизм | Классицизм | Сlassicism |
| Компаративістика | Компаративистика | Comparatives |
| Композиція; архітектоніка | Композиция; архитектоника | Сomposition |
| Критика літературна | Критика літературна | Сriticism |
| Класичний реалізм | Классический реализм | Сritical realism |
| Лірика | Лирика | Lyrics |
| Ліричний герой/суб’єкт | Лирический герой/субъект | Lyric hero / subject |
| Метод художній | Метод художественный | Mеthod |
| Метажанр | Метажанр | Metagenre |
| Міф | Миф | Myth |
| Монолог, монологічна свідомість | Монолог, монологическое сознание | |
| Мовлення художнє | Речь художественная | Artistic language |
| Модернізм | Модернизм | Modernism |
| Напрям (літературний) | Направление | Тrend |
| Нарис | Очерк | Sketch |
| Новела | Новелла | Story |
| Образ (художній) | Образ | Іmage |
| Оповідання | Сказ, повествование | Narration |
| Оповідач | Рассказчик | Storyteller |
| Оповідь | Рассказ | Story |
| Пафос (тип авт.емоційності) | Пафос | Pathos |
| Пейзаж | Пейзаж | Landscape |
| Персонаж | Персонаж | Сharacter |
| Портрет | Портрет | Рortrait |
| Поезія | Поэзия | Poetry |
| Поема | Поэма | Poem |
| Поетика | Поетика | Theory of poetry |
| «Потік свідомості» | «Поток сознания» | |
| Проблема, проблематика твору | ||
| Постмодернізм | Постмодернизм | |
| Проза | Проза | Рrose |
| Рецептивна критика | Рецептивная критика | Receptive criticism |
| Реалізм | Реализм | Realism |
| Ремінісценція | ||
| Рима | Рифма | Rhyme |
| Рід | Род | Genre |
| Розповідач | Повествоватеь | Narrator |
| Рольова лірика | Ролевая лирика | Role lyrics |
| Роман | Роман | Novel |
| Романтизм | Романтизм | Romanticism |
| Семіотика | ||
| Символ | Символ | Symbol |
| Символізм | Символизм | |
| Стиль | Стиль | Style |
| Соціалістичний реалізм | Социалистический реализм | Socialistic realism |
| Стилізація | ||
| Структуралізм | Структуралізм | |
| Cюжет | Сюжет | Рlot |
| Тема, тематика твору | Тема | |
| Твір літературно-художній | Произведение літературно-художественное | Ficture |
| Текст (філол. розумінні) | ||
| Творчість | Творчество | Сreation, creative work |
| Течія літературна | Течение литературное | |
| Фабула | Фабула | Рlot, story |
| Хронотоп | Хронотоп | Chronotopos |
| «Чуже мовлення» | «Чужая речь» |
Розробила д.ф.н., проф. І.І. Даниленко