Визначник найпоширеніших різновидностей кукурудзи

Підвид	Забарвлення	Різновидність
зерна	стрижня качана
Кременистий	Біле	Біле	Альба
Біле	Червоне	Еритролепіс
Жовте	Біле	Вульгата
Жовте	Червоне	Рубропалеата
Червоне	Червоне	Рубра
Оранжеве	Біле	Аурантиака
Зубовидний	Біле	Біле	Леукодон
Біле	Червоне	Альборубра
Жовте	Біле	Ксантодон
Жовте	Червоне	Фляворубра
Червоне	Червоне	Піродон

Продовження табл. 15

Восковидний	Біле	Біле	Альбоцератина
Жовте	Біле	Лютеоцератина
Крохмалистий	Біле	Біле	Нівеа
Цукровий	Біле	Біле	Дульцис
Біле	Червоне	Субдульцис
Жовте	Біле	Фляводульцис
Червоне	Червоне	Субрубродульцис
Розлусний: – зернівка гострокінцева	Біле	Біле	Орізоідес
Біле	Червоне	Альборуброорніс
Червоне	Біле	Пурпуорніс
Жовте	Біле	Ксанторніс
– зернівка округла	Біле	Біле	Леукорніс
Жовте	Біле	Грацилліма
Червоне	Червоне	Хематорніс
Чорне	Біле	Мелянорніс

Напівзубовидний підвид має основні різновидності такі ж як і кременистий.

Завдання.

1.Визначити підвиди кукурудзи. Для цього необхідно зробити поздовжні розрізи зернівок, щоб побачити співвідношення роговидного та крохмалистого ендосперму.

2. Ознайомитися з ознаками різновидностей кукурудзи. (дані записати в зошит).

3.Визначити різновидності кукурудзи за 10–12 качанами.

4. Описати найпоширеніші різновидності кукурудзи.

Запитання для самоконтролю:

1. За якими основними морфологічними особливостями відрізняються підвиди кукурудзи?

2. Назвіть відмінні ознаки цукрового, крохмалистого, восковидного та плівчастого підвидів.

3. Як відрізнити різновидності кременистої кукурудзи альба і вульгата?

Лабораторна робота № 7

Тема:Розрахунки об'єму робіт у ланках первинного насінництва з виробництва насіння еліти основних культур.

Мета:навчитись розраховувати площі насінних посівів

Загальні відомості та методичні вказівки.

При визначенні Державною комісією із сортовипробування певного сорту перспективним, тобто при його реєстрації, наукові установи – оригінатори сортів розпочинають роботу з виробництва елітного насіння згідно схеми (рис. 10).

Добір родоначальних рослин

Розсадники випробування потомств 1-2 року (РВ-1, РВ-2)

Розсадники розмноження 1-2 року (Р-1, Р-2)

Супереліта

Еліта

Рис. 10. Етапи виробництва еліти самозапильних культур

Кількість потрібної еліти визначають виходячи з прогнозу площі, яку новий сорт займатиме у відведеному для нього ареалі. Крім того, при використанні сорту у виробництві він може втрачати свої якості, тому потрібно виробляти насіння еліти для сортооновлення. Складання плану виробництва еліти науково-дослідною установою починається з уточнення площі, яку займає в зоні її діяльності певний сорт, і потреби в, насінні еліти. Наприклад. встановлено, що для сортооновлення в зоні діяльності селекційної установи потрібно мати 100 т еліти сорту Миронівська 61.

Площу,. з якої можна одержати потрібну кількість насіння, визначають за формулою (1) (рис. 11): S₁ – площа посіву для виробництва насіння, га; N–прогнозований обсяг реалізації насіння, ц; V–вихід насіння з одиниці площі, ц/га.

Вихід кондиційного насіння від загальної маси насінного зерна залежить від технології його вирощування і післязбиральної обробки та погодних умов. Він може становити від 80 до 50 %.

Припустимо, що в даному випадку вихід кондиційного насіння становить 80%. Тоді при загальній урожайності 55 ц/га вихід кондиційного насіння становитиме

ц/га

В такому разі площа посіву еліти становитиме

≈ 23 га.

Площу посіву супереліти розраховують за формулою (2), де Р – норма висіву насіння, ц/га.

(1)

Еліта

(2)

Супереліта

(3)

Розсадник розмноження 2-го року

(4)

Розсадник розмноження 1-го року

(5)

Розсадник випробування нащадків 2-го року

(6)

Розсадник випробування нащадків 1-го року

E APMAAADpBQAAAAA= " stroked="f">

(7)

Добір рослин

Рис.11. Схема визначення обсягу робіт і потреби в насінні в первинному насінництві і виробництві еліти

Норму висіву насіння встановлюють відповідно до прийнятої в даній зоні для культури, сорту, способів сівби та особливостей технології.

Від потреби в насінні супереліти залежить площа посіву, розсадників первинногонасінництва та кількість родоначальних рослин, що відбираються для розсадника випробування нащадків 1-го року.

Перед суперелітою йде розсадник розмноження 2-го року (іноді його не закладають), площа якого розраховується за формулою (3).

Аналогічно за формулою (4) визначають площу розсадника розмноження 1-го року.

Кількість родин Q, які потрібно вивчити в розсаднику випробування нащадків 2-го року, знаходять за формулою (5), деt–продуктивність однієї родини, ц (у перерахунку);Кпоправочний коефіцієнт.

Теоретично для відтворення еліти сорту самозапильної культури достатньо відібрати одну типову родоначальну рослину. Насправді внутрішньосортова мінливість, спонтанна гібридизація, мутація та інше зумовлюють необхідність вибраковування якоїсь кількості рослин, тому і вводиться поправочний коефіцієнт.

Поправочні коефіцієнти(К₁, К₂, К₃) при визначенні кількості родин, що висіваються, і рослин, які відбирають, встановлюють за можливим обсягом їх вибраковування. Так, при вибраковуванні 20 % родин (рослин) поправочний коефіцієнт буде 1,2, а при 30% – 1,3 і т.д.

Кількість родин, насіння яких висівають у розсаднику випробування нащадків 1-го року, розраховують за формулою (6), а кількість рослин, які відбирають для комплектування цього розсадника, знаходять за допомогою формули (7).

При розрахунках потреби в насінні слід обов'язково додавати страховий фонд, який для кожної з цих ланок має бути таким: для розсадників випробування нащадків 1-го і 2-го років та розсадника розмноження 1-го року– 100 %; для розсадника розмноження 2-го року – 50–70; супереліти – 50, еліти – 25–30 %.

Завдання 1.Записати зі словника (стор. 65–68)визначення термінів, що використовуються при веденні первинного насінництва:елітне насіння, оригінальне насіння, первинне насінництво, посів еліти, посів супереліти, розсадники розмноження, страховий насіннєвий фонд.

Завдання 2.Розрахувати обсяги робіт у ланках первинного насінництва згідно потреби у насінні еліти.

Вихідні дані: Культура – ячмінь ярий, сорт – Вакула, план-замовлення на виробництво насіння еліти – 1000 т.

Врожайність ячменю в елітно-насінницькому господарстві – 4 т/га, вихід кондиційного насіння із 1 га – 2 т.

Алгоритм розрахунку:

1. Страховий фонд із розрахунку 25% загальної потреби в насінні –

2. Загальна потреба в насінні з урахуванням страхового фонду –

3. Необхідна площа для посіву еліти (S₁) –

Норма висіву для посіву еліти – 0,25 т/га.

Вихід кондиційного насіння із 1 га – 2 т.

Страховий фонд – 50 % загальної потреби в насінні.

4. Площа посіву супереліти без страхового фонду:

S₂ =

5. Площа посіву для страхового фонду –

6. Необхідна площа для посіву супереліти (S₂) –

Норма висіву для посіву супереліти – 0,25 т/га.

Вихід кондиційного насіння із 1 га – 2 т.

Страховий фонд–50% загальної потреби в насінні.

7. Площа посіву розплідника розмноження 2-го року без страхового фонду:S₃ =

8. Площа посіву для страхового фонду –

9. Необхідна площа для посіву розплідника розмноження 2-го року (S₃) –

Норма висіву для посіву розплідника розмноження 2-го року – 0,15 т/га.

Вихід кондиційного насіння із 1 га – 2 т.

Страховий фонд – 100 % загальної потреби в насінні.

10. Площа посіву розплідника розмноження 1-го року без страхового фонду:S₄ =

11. Площа посіву для страхового фонду –

12. Необхідна площа для посіву розплідника розмноження 1-го року (S₄) –

Норма висіву для посіву розплідника розмноження 1-го року – 0,1 т/га.

Відсоток бракування – 25 % (поправочний коефіцієнт К₁ = 1,25).

Продуктивність однієї родини (t) – 0,003 т.

Страховий фонд– 100 % загальної потреби в лініях.

13. Число ліній для посіву розплідника випробування нащадків 2-го року без страхового фонду:

Q₁ =

14. Число ліній для страхового фонду –

15. Необхідне число ліній для посіву розплідника випробування нащадків 2-го року (Q₁)–

Відсоток бракування в розпліднику випробування нащадків 1-го року – 20 (поправочний коефіцієнт К₂ = 1,25)

Страховий фонд – 100 % загальної потреби в лініях.

16. Число ліній для посіву розплідника випробування нащадків 1-го року без страхового фонду –

17. Число ліній для страхового фонду –

18. Необхідне число ліній для посіву розплідника випробування нащадків 1-го року (Q₂) –

Відсоток бракування при відборі рослин (колосів, волотей) – 50 (поправочний коефіцієнт К₃ = 1,5).

Страховий фонд – 100 % загальної потреби в лініях.

19. Число рослин для добору без страхового фонду –

20. Число рослин для страхового фонду –

21. Необхідне число рослин для добору (Q₃) –

Запитання для самоконтролю:

1. Що означає переведення насінництва на промислову основу?

2. Які завдання окремих ланок насінництва?

Лабораторна робота № 8

Тема:Розрахунки потреби насіння і насінницьких площ для господарства з внутрішньогосподарською спеціалізацією із насінництва.

Мета: навчитись розраховувати площі насінних посівів для забезпечення виробничих потреб господарства у насінні за кожною культурою.