Адаптованість до зовнішнього середовища

Гнучкість, реакція на

зовнішні зміни

(3)

Ріст, прибуток,

(2) реалізація на зовнішній вплив

конкурентоспроможність

  ЦІЛІСНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ

структура

Управління інформацією

(3)

Стабільність, контроль

4.

 

механізми

ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ

Встановлення мети

Планування

(3)

Продуктивність,

Ефективність

3.

(1) Інтеграція (контроль)

(1) - « перше вимірювання» : диференціація / інтеграція

(2) - «друге вимірювання» : внутрішній / зовнішній фокус

(3) - « третє вимірювання» : інструменти / результати – показники

- засоби (предмети і методи), що використовуються на даній дільниці управлінської діяльності

- показники вимірювання результатів управлінської діяльності на даній дільниці

- направленість на даній ділянці управлінської діяльності

Рис. 10.9. Модель конкуруючих цінностей організаційної ефективності

( по Квіну-Рорбаху)

Квадрант 1 – підхід «людських відносин» , що відображає стан підтримки системи соціальних відносин, зобов’язань людей, децентралізації і диференціації через розвиток згуртованості і кваліфікаційних навиків у працівників;

Квадрант 2 – підхід відкритої системи, що відображає стан децентралізації і диференціації, росту і адаптації, покращення конкурентної позиції для всієї організації через концентрацію на розвитку гнучкості і здатності до здобування необхідних ресурсів;

Квадрант 3 – підхід «раціонально-цільової», що відображає посилення конкурентної позиції в цілому, максимізацію результатів, централізацію та інтеграцію через акцентування уваги на плануванні, ефективності і продуктивності;

Квадрант 4 - підхід « внутрішніх процесів», що відображає стан централізації та інтеграції, консолідації та прийнятності, підтримки системи соціальних відносин через роз приділення інформації і зміцнення стабільності і порядку.

Дана загальна модель описує цінності культури організації в зв’язку з кожним окремим підходом до визначення ефективності і спів ставляє перспективу одного підходу з усіма іншими. Вимірювання конкуруючих цінностей в моделі Квіна-Рорбаха проводяться за допомогою «шкалірованних» запитальників. Ось чому модель може використовуватись як ефективний інструмент організаційної діагностики. На відміну від одномірних моделей, в даному випадку не можна отримати « єдину вірну відповідь» про ефективність організації. Модель виявляє недоліки у всіх чотирьох своїх частинах в тій степені, в якій вони присутні в діяльності організації.