Сарцина

Стафілокок

Найбільше різноманіття форм характерне для кулястих бактерій. В цій групі прокаріотних мікроорганізмі поділ на підгрупи здійснено на основі форми скупчення, тобто при визначенні роду кулястої бактерії враховують кількість клітин в групі і особливості їх розміщення в просторі.

Меншім різноманіттям форм представлені паличковидні бактерії. Ці мікроби мають або поодинокі клітини, або скупчення клітин, які розміщуються в одній площині по двоє (диплобактерії) та ланцюжками (стрептобактерії). Звивисті бактерії поділяються на підгрупи за кількістю завитків у одиночної клітини (від 1- до 20).

Максимальне різноманіття форм та видів скупчень спостерігається групі розгалужених (простекових) бактерій. Мікроорганізми даної групи є типовими представниками мікробних асоціацій водоймищ, які розвиваються на поверхні, в товщі води, на частинкх детриту чи планктонних мікроорганізмах (рис.12)

Рис. 3. Форми клітин у розгалуджених бактерій

Схема 5. Кулясті бактерії

ФОРМИ СКУПЧЕНЬ У КУЛЯСТИХ БАКТЕРІЙ

Мікрококи

Диплококи

Поділ

в одній площині

Стрептококи

Тетракоки Поділ в 2-х площинах

Сарцини Стафілококи

Поділ Поділ

в 3-х площинах бессистемно

Схема 6. Паличковидні бактерії

ФОРМИ СКУПЧЕНЬ У ПАЛИЧКОВИДНИХ БАКТЕРІЙ

Бактерії

Поодинокі клітини

Бацили

Диплобактерії

Поділ в одному напрямку,

групи з двох клітин

Диплобацили

Стрептобактерії

Поділ в одному напрямку,

ланцюжки клітин

Стрептобацили

Рис 4. Форми клітин у звивистих бактерій:

1 – вібріони. 2- спірили. 3- спірохети

Рис.5 Форма клітин актиноміцетів і мікроміцетів:

1. Міцелій актиноміцету 2. Міцелій гриба 3. Спороносці актиноміцетів

Рис 6. Розподілення міцелію актиноміцетів в субтраті:

А) субстратний міцелій; В) повітряний міцелій.

Рис.7. Форми органів нестатевого розмноження

у міцеліальних грибів окремих родів

Рис. 8. Міцелій, конідії та конідієносці у грибів класу дерматоміцетів (роди Fusarium, Verticillium, Alternaria та Botrytis)

Рис.9. Міцелій, конідії та конідієносці у грибів класу аскоміцетів

(роди Aspergillus та Penicillium)

Рис.10. Міцелій, конідії та конідієносці у грибів класу фікоміцетів

(роди Mucor, Rhizopus та ін.)

Рис. 11. Форми клітин дріжджів .

Рис.12. Форми розмноження у дріжджів.

Вирости бактерій (джгутики і аксиальні фібріли)

Рис.13. Рухливі бактерії

Рис.14. Будова бактеріального джгутика

Монотрих Лофотрих Амфітрих Перитрих

Рис.15. Розміщення джгутиків у бактерій

Рис.12. Рух бактерій за допомогою джгутиків.

Рис. 16. Джгутики в електронномікроскопічних препаратах.

Рис.17. Аксиальні фібрили спірохет :

А – клітина спірохети в розрізі, локалізація фібрил,

Б- електронномікроскопічна фотографія зрізу спірохети.

Рис.18. Фімбрії у бактерій.

КАПСУЛИ БАКТЕРІЙ.

1 2

Рис.19. Бактеріальні капсули:

1 – Amoebacter roseus, 2 – Azotobacter chrococcum,

3 – Bacillus megaterium

СХЕМА УТВОРЕННЯ І ПРОРОСТАННЯ ЕНДОСПОР БАЦИЛ

Рис.20. Утворення спори:

а – відділення протопласту, б – утворення предспори, в – зріла спора.

Рис. 21. Проростання спор у бацил:

1-2- полярне, 3 – латеральне.

ТИПОВІ ФОРМИ БАЦИЛЯРНИХ КЛІТИН.

1 2 3 4 5 6

Рис. 22. Схематичне зображення розміщення зрілих спор в клітинах бацил:

центральне (1,4) ; термінальне (2,3,5); латеральне (6).

Рис. 23. Колонія бацили на агаровому середовищі

в чашці Петрі

КЛІТИННА СТІНКА ПРОКАРІОТ

Рис. 24. Клітини бактерій в електронному мікроскопі

Рис. 25. Клітинна стінка грамнегативних бактерій.

Рис. 26. Варіанти розмноження прокаріотних клітин:

а.- грампозитивні б .- грамнегативні.

ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ.

Схема 7. Структурні рівні мікробної клітини.

Клітина

Органоїди = сукупності молекул різних типів

Неорганічні речовини Органічні речовини

Вода, солі, кислоти та ін.

Мономери Полімери

Амінокислоти, моноцукри, Білки,

Азотисті основи, кислоти, Ліпіди,

Спирти, аміни та ін. Поліцукри,

Нуклеїнові кислоти

Хімічні елементи = біогенні елементи= 60-80 шт.

Макроелементи 10-12 шт. Мікроелементи