Ексудативно-катаральна аномалiя конституцiї

Тема лекції:Рахіт. Гіпокальціємічний синдром у дітей раннього віку. Аномалії конституції.

Конституцiя (constitucio - склад) - це комплекс iндивiдуальних особливостей органiзму, який вивчає його реакцiю на вплив зовнiшнього середовища. Вiтчизнянi педiатри розрiзняють три основнi типи аномалiї конституцiї або дiатези такi, як ексудативно-катаральна аномалiя конституцiї (ЕКАК), лiмфатико-гiпопластична аномалiя конституцiї (ЛГАК), нервово-артритична аномалiя конституцiї (НААК).

Ексудативно-катаральна аномалiя конституцiї

Ексудативно-катаральна аномалiя конституцiї - це стан нестiйкої рiвноваги органiзму з навколишнiм середовищем, що характеризується переважанням процесiв збудження над гальмуванням, схильнiстю до сенсибiлiзацiї та алергiчних реакцiй з пошкодженням шкiри, слизових оболонок i внутрiшнiх органiв, лабiльнiстю водно-електролiтного обмiну, поверхневим розташуванням i добре розвиненим судинним руслом.

Етiологiя. видiляють три групи факторiв, що зумовлюють виникнення ЕКАК: спадковi, перинатальнi, постнатальнi. До перинатальних вiдносять рiзноманiтнi впливи навколишнього середовища на вагiтну жiнку. Постнатальнi: харчові, медикаментозні, побутові, хімічні, пилкові.

Клiнiка. Загальними ознаками є: надмiрна або нормальна маса тiла в бiльшостi дiтей, яка в патологiчних умовах може легко зменшуватись. Першi ознаки можна з'ясувати вже з перших днiв життя дитини, але максимум проявiв припадає на вiк 5-6 мiсяцiв, що збiгається iз введенням у рацiон фiзiологiчних добавок чи пiдгодовувань. Першими провiсниками є: молочний струп, еритема шкiри, попрiлiсть, гнейс.

Молочний струп - гiперемований iнфiльтрат шкiри щiк, вiдмежований вiд здорової шкiри, який супроводжується сильною сверблячкою. Тому виникають розчухи, далi ексудат, який засихає, утворюючи кiрочки i струп.

Еритема шкiри - почервонiння шкiри в дiлянцi природних складок на кiнцiвках та тулубi.

Попрiлiсть– почервонiння, мокнуче подразнення в шкiрних складках (на шиї, за вухами, в пахових складках, дiлянцi промежини, аксилярних дiлянках, лiктьових, колiнних згинах i т. iн.) при доброму гiгiєнiчному доглядi.

Гнейс - поява жирних лусочок (iнколи з мокнучою пiд ними поверхнею) на головi навколо великого тiм'ячка, на чолi, надбрiвних

дугах.

У подальшому, з ростом дитини, з'являються:

Строфулюс - мiхурцi, наповненi прозорою рiдиною, або щiльнi на дотик папульознiвисипання розмiром 2-3 мм, оточенiгiперемованим вiнчиком, локалiзуються на шкiрi тулуба i кiнцiвок, супроводжуються вираженою сверблячкою, можуть призводити до стрептодермії.

Свербець-проявляється висипанням на розгинальних поверхнях кiнцiвок, бiльше нижнiх.

Справжня еритемапроявляється на 3-5 мiсяцях життя. На еритематозно змiненiй шкiрi щiк виникають дрiбнi, симетричнi мiхурцi з прозорим вмiстом, що супроводжується сверблячкою. Мiхурцi в'ялi, швидко лопають, утворюючи мiкроерозивнi поверхнi. Останнi здебiльшого зливаються, надалi вкриваються жовтими кiрочками, котрi згодом вiдпадають, залишаючи яскраво-рожевого кольору шкiру.

Нейродермiт характеризується тим, що уражена шкiра стає буро-рожевою (може бути цiанотичний вiдтiнок), папули зливаються мiж собою, шкiра iнфiльтрована, часто з'являються множиннi кiрочки, екскорiацiї, трiщини. Спочатку з'являється iнтенсивна сверблячка, а потiм висипання. Типова локалiзацiя висипань - на тильнiй поверхнi кистей, лiктьових та колiнних згинах, шиї, навколо променезап'ясткових та гомiлковоступневих суглобiв.

Характерною ознакою діатезу є ураження слизових рiзноманiтної локалiзацiї. Злущення епiтелiю обумовлює виникнення "географiчного" язика. Виникають ринiти, кон'юнктивiти, фарингiти, бронхiти, закрепи чи проноси.

Дiагностика ЕКАК включає дослiдження периферичної кровi (еозинофiлiя), бiохiмiчнi критерiї (гiпо - i диспротеїнемiя) та результати алергологiчного обстеження. Останнє включає, окрiм анамнестичного уточнення iмовiрного алергену, що є можливим лише у разi ведення мамою харчового щоденника, шкiрне тестування. Значно покращують рiвень дiагностики сучаснi iмунологiчнi дослiдження, якi виявляють зниження показникiв клiтинного iмунiтету.

Лiкування:дiєтичне харчування - необхiдно виключити з рацiону продукти, що мiстять харчовi алергени. Iдеальною їжею для них є грудне молоко. Коли дитина перебуває на штучному вигодовуваннi, перевагу вiддають адаптованим гiпоалергенним (НIРР-, НАН-гiпоалергеннi) або кисломолочним (НАН-кисломолочний), низьколактозним ("Симiлак-iзомiл"), соєвим ("Нутрi-Соя", "Бона-Соя", "Фрi-Соя", "Туттелi-Соя") сумiшам. При рецидивному шкiрному синдромi, що пов'язаний з алергiєю до бiлка коров'ячого молока, доцiльним використання сумiшi "НIРР-НА" (гiпоалергенний), виключають м'яснi бульйони. Обмежують вживання коров'ячого молоко, а перевагу вiддають кисломолочним (кефiр, йогурт) продуктам.потребу в жирах слiд задовольняти бiльшою мiрою рослинними, а не тваринними. Соки необхiдно давати у свiжоприготовленому виглядi,використовують злаки та крупи з них (геркулес, гречана, вiвсяна, перлова, ячмiнна крупи, пшоно, рис), овочi (морква, буряк, гарбуз, цибуля, часник, петрушка, крiп, селера, цвiтна i бiлокачанна капуста), ягоди i фрукти. Необхідно вести харчовий щоденник.

- рацiональний гiгiєнiчний догляд за дитиною з проявами ЕКАК. Перш за все обов'язковими є використання одягу та постiльної бiлизни з бавовняних i льняних тканин (не дозволяються синтетичнi, шерстянi речi), прання дитячої бiлизни лише iз застосуванням нейтрального мила ("Дитяче"), щоб запобiгти розчухам та iнфiкуванню можна користуватись рукавичками з бавовни або сорочечкою iз зашитими внизу рукавамиi, проводять ретельний туалет дiлянки промежини пiсля випорожнень; шкiрних складок, щоб запобiгти поширенню попрiлостi, й т. д. Гiгiєнiчнi ванни призначають дороку щодня, застосовуючи вiдвари трав (череди, триколiрної фiалки, ромашки, шалфею, кори дуба, материнки, м'яти, валерiани). Вибiр ванни залежить вiд характеру висипання. Так, при попрiлостi, свербецi, строфулюсi, себорейнiй та справжнiй екземах, використовують череду, кору дуба або крохмальнi ванни. При вираженому нейродермiтi - ванни з настоєм ромашки, хвойним екстрактом, валерiаною, м'ятою. За наявностi ускладнень пiодермiї - з перманганатом калiю.

Медикаментозне лiкування.

1. Специфiчну гiпосенсибiлiзацiю здiйснюють гiстаглобулiном, алергоглобулiном, протиалергiчним iмуноглобулiном. До лiкування проводять внутрiшньошкiрну пробу (0,05-0,1 мл гiстаглобулiну). В разi вiд'ємної проби через 2 год вводять 0,3-0,5 мл розчину. В подальшому з iнтервалом 3-4 днi дозу препарату поступово доводять до 1-2 мл. Курс лiкування - 5-6 iн'єкцiй.

2. Неспецифiчну гiпосенсибiлiзацiю проводять антигiстамiнними препаратами II поколiння (лоратадин, агiстам, кларитин, гiсманал, гiпостамiн, телдан, зиртек) у вiкових дозах (понад 10 днiв) задитен, кетотифен, бронiтен, астафен. Останнi призначають мiнiмум на 2 мiсяцi, максимум до року.

3. Ентеросорбенти: карбосфер, карболонг, ентеросгель. 1-1,5 мiсяця.

4. Пробіотики: бiфiдум-, лактобактерин, бактисубтил, бiфiкол, симбiтер, бiфi-форм.

5. УФО сеанси.