Допуски, що використовуються при оцінці хімічної обстановки
Зміст
| 1. Вступ………………………………………………… 2. Початкові дані для прогнозування масштабів зараження…………………………………………… 3. Вихідні дані…………………………………………. 4. Прийняті допущення при оцінці хімічної обстановки…………………………………………… 5. Порядок прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах………….. 6. Фiзико-хiмiчнi небезпечнi властивостi ХНР………. 7. Список використаної літератури……………………. | ||
Вступ
Під хімічною обстановкою при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах розуміють ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що впливає на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятівних і відновлювальних робіт.
Згідно з «Методикою прогнозування причин виливання (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті», затвердженої 27.03.2001р.:
- хімічно небезпечний об'єкт (ХНО) - це промисловий об'єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться (переробляються, перевозяться, завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, складуються (постійно або тимчасово), знищуються (утилізуються) одне або декілька небезпечних хімічних речовин (до ХНО не відносяться залізниці).
- хімічно небезпечна речовина (ХНР) - це хімічна речовина, яка прямо або побічно може заподіяти загибель, гостре або хронічне захворювання або отруєння людей, заподіяти шкоду довкіллю.
Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на ХНО може бути довгостроковим і оперативним.
Довгострокове прогнозування здійснюється завчасно для визначення можливих масштабів ураження, сил і засобів, які необхідні для ліквідації наслідків аварії.
Оперативне прогнозування здійснюється під час аварії для визначення можливих наслідків аварії і порядку необхідних дій.
Найбільш часто використовують такі речовини як хлор, аміак, фосген, синильна кислота та інші.
На підприємствах промисловості, де виробляються або використовуються в технологічному процесі небезпечні хімічні речовини, їх зберігають у спеціальних ємкостях, під якими зроблені піддони з висотою стінок Н.
Початкові дані для прогнозування масштабів зараження
Для оцінки хімічної обстановки, здійснюваної при аварійному прогнозуванні, використовуються такі дані:
- загальна кількість ХНР на момент аварії в місткості (трубопроводі), на якій відбулася аварія;
- характер розливу ХНР на підстилаючій поверхні («вільно» або «в піддон»);
- висота обваловування (піддону);
- реальні метеорологічні умови: температура повітря (°С), швидкість вітру (м/с) і напрям вітру в приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря (інверсія, ізотермія, конвекція);
- середня густина населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара ХНР;
- ступінь захищеності персоналу підприємства (наявність індивідуальних і колективних засобів захисту).
Вихідні дані:
Місце аварії - Раївка.
Хімічно небезпечна речовина - Аміак.
Вага речовини-24 т.
Висота піддону - 0,4 м.
Обстановка оцінюється для населеного пункту - Синельникове.
Напрямок вітру - 310.
Час аварії - 5.50.
Щільність населення - 150 чол / км2.
Забезпечення ЗІЗ - 100%.
Місце знаходження людей-93% в будівлі, 7% - поза будівлею
Допуски, що використовуються при оцінці хімічної обстановки
1. Метеорологічні умови:
- температура повітря + 20°С;
- швидкість вітру в приземній шарі - 1м/с;
- ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія.
2. Прогнозування здійснюється на термін не більше 4 годин, після чого прогноз уточнюють.
3. Всі розрахунки з визначення масштабів хімічного зараження ведуться на еквівалентну кількість ХНР.
Еквівалентна кількість ХНР – це така кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії еквівалентний масштабу зараження кількістю даного ХНР, що перейшла в первинну (вторинну) хмару, при даному ступені стійкості атмосфери.
Первинна хмара ХНР – це пароподібна частина ХНР, яка виходить унаслідок миттєвого переходу (1-2 мін) в атмосферу частин ХНР з місткості при руйнуванні.
Вторинна хмара ХНР – це хмара, яка виникає внаслідок випаровування речовини з поверхні.
4. Місткості, що містять ХНР при аваріях руйнуються повністю, а рідина розливається на площі з товщиною шару:
- при вільному розливі рідини на підстилаючу поверхню, товщина шару приймається рівною 0,05 м за всією площею розливу;
- при розливі ХНР в піддон або обваловування, товщина шару рідини визначається по формулі:
| h = H - 0.2, (м) h = 0,4 – 0,2 = 0,2 (м) | (1) |
де H – висота піддону (обваловування), м
h – товщина шару розливу рідини.