Робота з речовинами, які утворюють вибухові суміші

1. Необхідно пам’ятати, що деякі гази (водень, ацетилен, оксид вуглецю та інші), а також

спирти, легко киплячі речовини (бензол, гексан, ацетон, сірковуглець) та інші речовини при випаровуванні утворюють вибухові суміші з повітрям, а також з чистим киснем.

Працювати з такими речовинами необхідно при увімкненій вентиляції, щоб їхні пари не збиралися в атмосфері приміщення лабораторії в небезпечних концентраціях.

2. Без дозволу та відповідної інструкції викладача забороняється нагрівати, піддавати удару

речовини, які можуть утворювати вибухові суміші (хлорати, перхлорати, персульфати та інші).

2. Перша допомога в разі нещасних випадків.

Нещасні випадки (опіки, ураження, отруєння) в лабораторіях можуть трапитися в результаті недостатнього знайомства працюючих з існуючими інструкціями з охорони праці та техніки безпеки, або в результаті неакуратної роботи. Надання першої допомоги потерпілому полягає у наступному:

1. При опіках тіла полум’ям слід негайно промити місце опіку 2%-ним розчином

перманганату калію і покласти компрес із спиртового розчину таніну або маззю вiд опiкiв.

2. При попаданні на шкіру кислот уражене місце спочатку необхідно промити водою, а потім розчином гідрокарбонату натрію. При попаданні на шкіру концентрованої

сульфатної кислоти перед промиванням пошкоджену ділянку шкіри обережно витирають ватним тампоном, або сухою марлею.

3. При попаданні на шкіру концентрованих розчинів лугів уражене місце необхідно

промити водою, а потім – розведеною оцтовою або лимонною кислотою.

4. При попаданні на шкіру фенолу, брому або інших подразнюючих речовин необхідно пошкоджене місце негайно промити відповідним органічним розчинником (спирт, бензол, бензин, ефір і т.д.).

5. При отруєннях хлором, бромом, оксидами азоту потерпілому необхідно дати вдихати пари розведеного розчину аміаку, а також випити молока.

6. При отруєннi шкiдливими газами негайно припинити дослiд i вiдкрити вiкна та дверi. Потерпiлого винести на свiже повiтря, розстебнути одяг, дати понюхати вату, змочену нашатирним спиртом. Коли потерпiлий опритомнiє, дати йому мiцного чаю. При неглибокому отруєнні хлором або парою брому дати понюхати сумiш етилового i нашатирного спиртiв.

7. При отруєннi йодом потерпiлому дати випити крохмаль з водою, молоко, мiцний чай або розчин соди.

8. У разi отруєння лугами (їдким натром) необхiдно випити молока або 2 % розчину оцтової або лимонної кислоти. Не давати блювотних засобiв.

9. Після надання першої допомоги потерпілому його необхідно негайно направити до лікарні.

3. Класифікація лабораторного посуду за призначенням.

Скляний посуд загального призначення: пробірки, лійки, склянки, колби (конічні, круглодонні), кристалізатори, промивалки тощо.

Посуд спеціального призначення: ексикатори, колби Бунзена та Вюрца, дефлегматори, поглинальні склянки, апарат Кіппа.

Мірний посуд: циліндри, мензурки, піпетки Мора, градуйовані піпетки, мікропіпетки, бюретки, мікробюретки, мірні колби.

Фаянсовий посуд: тиглі, чашки для випарювання, ступки, стакани, лійки.

Металеве обладнання: штативи з набором лапок, кілець, муфт, штативи для пробірок, затискачі Мора, Гофмана, триноги, тигельні та муфельні щипці, пінцети, ступки.

4. Скляний посуд загального призначення: пробірки, лійки, стакани, колби (плоскодонні, конічні), промивалки, кристалізатори тощо.

Пробірки- Розроблено для біохімічних робіт, без пробки, бувають різних розмірів. Є пробірки спеціального призначення: центрифужні, градуйовані, для напівмікро- та мікроаналізу.

Лійки- Застосовується для переливання і фільтрування рідини.

Стакани- застосовуються для випарювання, фільтрування та приготування розчинів в лабораторних цілях.
колби (плоскодонні, конічні)- Для розчинення і осадження взятих на хімічний аналіз речовин.

Промивалки- використовують для змиву осаду зі стінок склян­ки, фільтра, годинникового скла, бюкса.

Кристалізатори-Це плоскодонні скляні товстостінні чашки, які не можна нагрівати. У хімічних лабораторіях великі чашки застосовують для збирання газу над водою, охолодження посудини водою, кристалізації, очищення речовин перекристалізацією.

5. Посуд спеціального призначення: ексикатори, колби круглодонні (Вюрца, Бунзена), холодильник Лібіха, дефлегматори, апарат Кіпа, поглинальні склянки, чашки Петрі, бюкси, предметне скло, скляні палички.

колби круглодонні (Вюрца, Бунзена)- Застосовується для перегонки рідин та вакуумного фільтрування

холодильник Лібіха- застосовується для конденсації пари і охолодження речовин

дефлегматори-використовують для більш ретельної фракційної перегонки речовин

апарат Кіпа-універсальний прилад для отримання газів дією розчинів кислот на тверді речовини.

поглинальні склянки-для поглинання парів та газів

чашки Петрі-для дослідів у біології для клітиної культури.

бюкси- це маленькі скляночки з пришліфованою скляною покришкою. Вони призначені для зважування твердих та рідких речовин

предметне скло-для збільшення зображення анатомічних тканин

скляні палички- перемішують рідини, переносять рідини під час фільтрування. Найбільш зручні скляні палички з гумовим наконечником для збирання частинок осаду зі стінок склянки

6. Вимірювальний посуд: циліндри, мензурки, піпетки Мора, градуйовані піпетки, бюретки, мікробюретки, вимірювальні колби.

Цилиндри-геометричне тіло, обмежене замкнутою циліндричною поверхнею і двома паралельними площинами, що перетинають її.

Мензурки- це конічні склянки з поділками для вимірювання об'ємів рідин. Мензурки нагрівати не можна.

Мора-Циліндри-для відмірювання певного об’єму рідини за допомогою шкали

Мензурки-для виміру рідини

Піпетки- використовують для перенесення певного об'єму ріди­ни з однієї посудини в іншу. Піпетки бувають двох видів: розрахо­вані на певний об'єм (піпетки Мора) і градуйовані.

Градуйовані піпетки –піпетки які дозволяють вимірювати об'єм зазвичай з точність 0,1 або 0,2 мл.

Бюретки- призначені для вимірювання об'єму рідини . Мікробюретки-

Вимірювальні колби- різної місткості з міткою на шийці застосовуються при приготування концентрованих та ін'єкційних розчинів.

7. Порцеляновий посуд: стакани, випарювальні чашки, ступки з товкачиком, тиглі, човники, лійки, трикутники.

Стакани-використовуються для вимірювання, переливання. нагрівання рідин

Випарювальні чашки-

Ступки з товкачиком-застосовуються для подрібнення, перемішування речовин.

Тиглі-посуд для плавлення, варіння, нагрівання, сплавлення або сушіння різних матеріалів.

Човники-для спалювання. Використання для спалювання органічних речовин при високих температурах и при визначені змісту вуглицю стали

Лійки-використовуються для фільтрування під вакуумом.

Трикутники-використовується для нагрівання тиглей.

8. Металеве обладнання: штативи з набором лапок, кілець, муфт, затискачі, тигельні щипці, пінцети.

Штативи з набором лапок –для тримання колб мензурок.

Кілець-використовуються при нагріванні хімічного посуду на металевих асбестірованних сітках газовими пальниками.

Муфт- використовується для закріплення різних приладів, скляного посуду(холодильників, колб, ділильних воронок і ін.)

Затискачі-призначений для контролю потоку рідини або газу в гнучких трубах аж до їх повного перетискання.

Наши рекомендации