Ознайомлення з правилами виконання дослідів у якісному аналізі
Змістовий модуль 1. Гомогенні рівноваги в біологічних рідинах
Тема 1-2. Техніка безпеки роботи в лабораторії. Біогенні
Елементи в медицині та стоматології
Актуальність теми
Знання електронної структури та властивостей біогенних s-, p-, d-елементів пояснює їх біологічну роль у організмі.
Встановлення зв’язку між вмістом біогенних елементів у організмі людини та їх вмістом у довкіллі дає змогу зрозуміти причини та механізми ендемічних захворювань, їх зв’язок з особливостями біогеохімічних провінцій (районів з природним дефіцитом або надлишком певних хімічних елементів у літосфері). Це розкриває проблеми забруднення та очищення біосфери від токсичних хімічних сполук техногенного походження.
Знання хімії біогенних елементів дозволяє виготовляти сплави й амальгами золота, срібла й міді та застосовувати їх у стоматологічній практиці. Широко використовуються зліпочні матеріали: зуботехнічний гіпс, пломбувальні матеріали: фосфатні цементи (цинк-фосфатні, бактерицидні, силікофосфатні), цинкполікарбоксилатний, іономерний цементи.
Конкретні цілі
Трактувати взаємозв’язок між біологічною роллю біогенних s-, p-, d-елементів та формою знаходження їх в організмі.
Аналізувати взаємозв’язок між хімічними властивостями сполук s-, p-, d-елементів та їх застосуванням у стоматологічній практиці.
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
Знати періодичну систему Д.І. Менделєєва, вміти писати електронні формули хімічних елементів. Мати уявлення про s-, p-, d-елементи та їх хімічні властивості, володіти навичками проведення якісних реакцій.
4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
4.1. Теоретичні питання до заняття:
1. Біогенні елементи:
а) органогени;
б) макроелементи;
в) мікроелементи.
2. Електронна структура біогенних s-, p-, d-елементів.
3.Типові хімічні властивості s-, p-елементів та їх сполук (реакції без зміни ступеня окиснення).
4. Типові хімічні властивості d-елементів та їх сполук:
а) реакції зі зміною ступеня окиснення;
б) комплексоутворення.
5. Біологічна роль біогенних елементів.
6. Зв’язок між місцезнаходженням s-, p-, d-елементів у періодичній системі та їх вмістом у організмі.
7. Ендемічні захворювання, їх зв’язок з особливостями біогеохімічних провінцій (районів з природним дефіцитом або надлишком певних хімічних елементів у літосфері).
8. Застосування сполук s-, p-, d-елементів у стоматологічній практиці.
Практична робота (завдання), що виконується студентами на занятті
Ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в хімічній лабораторії
При виконанні лабораторної роботи студенти повинні дотримуватися правил внутрішнього розпорядку та техніки безпеки. Кожний студент після ознайомлення з правилами техніки безпеки ставить свій підпис у журналі реєстрації інструктажу.
Ознайомлення з правилами виконання та оформлення протоколів лабораторних робіт
Перед кожним лабораторно-практичним заняттям студенту необхідно вивчити теоретичний матеріал згідно з питаннями теми.
При оформленні протоколу лабораторної роботи в зошиті для лабораторних робіт треба записувати дату, тему та мету заняття, послідовність виконання роботи, результати дослідів, рівняння проведених реакцій, обчислення та висновки.
Ознайомлення з правилами виконання дослідів у якісному аналізі
1. Не дозволяється висипати чи виливати невикористані реактиви в
склянку з метою дотримання чистоти реактиву.
2. Сухі речовини зі склянки потрібно брати спеціально призначеним для цього шпателем.
3. Не залишати на тривалий час реактиви відкритими. Корки від склянок класти на стіл зовнішньою поверхнею донизу. Не допускається плутати корки від різних склянок.
4. Особливу увагу в аналітичних дослідженнях слід приділяти чистоті посуду. Реакції слід проводити лише в чистому посуді.
5. Потрібно чітко дотримуватися умов виконання аналітичної реакції, звертати увагу на кількість і концентрацію реактивів, зазначених у методичці.
6. Досліди з концентрованими кислотами проводити тільки в витяжній шафі.
7. Осад після проведення досліду не залишати надовго, а відразу розчинити в відповідному реактиві й вимити посуд.
8. Якщо в процесі аналізу осад або розчин потрібно залишити хоча б на короткий час, то на посудині, в якій він знаходиться, слід зробити відповідний напис.
4. Хімічні властивості s-елементів та їх сполук (реакції без зміни ступеня окиснення)
Якісна реакція на Са2+
У пробірку внести 1 мл розчину солі Кальцію (хлориду або нітрату) й додати таку ж кількість розчину амоній оксалату. Випадає білий кристалічний осад кальцій оксалату:
СаСl2 + (NН4)2С2О4 = 2NН4Сl + СаС2О4 i;
Са2+ + С2О42- = СаС2О4 i.
Реакція використовується для визначення йоній Кальцію в сечі та крові.
Подіяти на осад сильною мінеральною та слабкою ацетатною кислотами. Написати рівняння реакції розчинення осаду в мінеральній кислоті в молекулярному та короткому іонному вигляді. Зробити висновок про умови відкриття катіона Кальцію дією амоній оксалату.
5. Хімічні властивості р-елементів та їх сполук (реакції без зміни ступеня окиснення)
Якісна реакція на Al3+
У пробірку налити 1 мл розчину солі Алюмінію й краплями додати розчин лугу до утворення білого аморфного осаду:
AlCl3 + 3 NaOH = Al(OH)3 i + 3 NaCl;
Al3++ 3 OH─ = Al(OH)3 i.
Випробувати дію на осад сильної мінеральної кислоти та лугу.
Написати рівняння реакцій розчинення осаду в мінеральній кислоті та в надлишку лугу в молекулярному й короткому іонному вигляді.
6. Хімічні властивості d-елементів та їх сполук:
а) реакції зі зміною ступеня окиснення: