Предметний покажчик

Активність   Аскорбінометрія – 221
– йона – 19   – індикатори методу – 221
– коефіцієнт – 19   – редокс-потенціал системи
– компонентів рівноважної   АК/ДГАК – 222
системи – 14,15   – титрант методу – 221, 222
Амперометричне тирування – 290   Атомно-абсорбційний спектраль-
– визначення – 290   ний аналіз – 268
– електроди, що застосовуються в   – джерела випромінювання – 269
методі – 290   – методи аналізу – 270
– область застосування – 291   – область застосування – 270, 271
Аналіз   – суть методу – 268-271
– дистанційні методи – 11    
– колориметричний – 10   Броматометрія – 213
– мікрокристалоскопічний – 10   – приготування робочого розчину
– неорганічний – 9   – 213
– органічний – 9   – індикатори методу – 213
– полярографічний – 10   – титрант методу – 213
– фазовий – 11   Буферні системи
– фізико-хімічний – 12   – визначення – 31
– хроматографічний – 10   – буферна ємність – 34
Аналітична хімія   – механізм буферної дії – 31-33
– завдання аналітичної хімії – 9   – склад – 31
Аргентометрія   – приготування буферної системи
– визначення – 176   – 34
– метод Мора – 176-177   – розрахунки рН – 33
– метод Фаянса-Ходакова-177    
– метод Фольгарда – 177-179   Водневий показник (рН)
– індикатор – 178   – визначення – 17
     
Гідроліз солей – 23   – молярна маса еквівалента
– за аніоном – 24   речовини – 37
– за катіоном – 24   – розрахунки в кислотно-основних
– значення в якісному аналізі – 29-31   реакціях – 37
– розрахунок рН розчину   – розрахунки в окисно-відновних
гідролітично кислої солі – 27   реакціях – 38
– розрахунок рН розчину   – розрахунки в реакціях
гідролітично лужної солі – 26   комплексоутворення – 38
– розрахунок ступеня та констант гідролізу солі – 26-29   – розрахунки в реакціях осадження - 37
Гравіметричний аналіз   – фактор еквівалентності – 36-38
– вимоги до осадів – 127   Електролітична дисоціація – 40
– класифікація методів – 120   – активність йонів – 45
– критерії повноти осадження –121   – визначення електроліту – 40
– техніка осадження – 121   – гіпотеза йонізації Арреніуса – 41
– причини забруднення осадів   Каблукова – 41
– співосадження – 128   – йонізація сильних електролітів і
– адсорбція домішок – 128   дисоціація слабких електролітів- 42
– оклюзія – 129   – константа дисоціації слабких
– промивання осадів – 130,   електролітів – 46
– розрахунки – 131-134   – сильні електроліти – 43-47
– умови осадження аморфних   – слабкі електроліти – 43-47
осадів – 131   – ступінь дисоціації слабких
– умови осадження кристалічних   електролітів – 47
осадів – 131   – теорія сильних електролітів
    Дебая-Гюккеля – 42
Еквівалент речовини   Електрофоретичні методи аналізу – 293
– визначення – 36   – буфери для електрофорезу – 295
– кількість речовини еквівалента –37   – виявлення речовин на електрофореграмах – 296
– вплив електроосмосу – 295   – застосування до процесу
– диск-електрофорез – 300   дисоціації води – 16
– електричні заряди молекул високо–   – застосування до реакції
молекулярних сполук – 293,296   гідролізу солей – 24
– електрофорез (визначення) –51,293   – застосування до рівноважних
– електрофоретична рухливість   систем «розчин-осад» – 18
– 293- 295   – Кольрауша незалежного руху
– ізотахофорез (сутність методу)   йонів – 279
– 301-303   – Рауля–Вант-Гоффа – 40
– іонофорез (визначення) –296   – Релея розсіювання світла – 272
– кількісне визначення речовин на   – розведення Оствальда – 47
електрофореграмі – 296   – світлопоглинання Бугера-
– носії в електрофорезі–297,298-300   Ламберта-Бера – 251- 255,269
– прилади для електрофорезу – 299   – Стокса-Ломмеля – 258
– препаративний електрофорез –297   – Фарадея для електролізу
– проточний електрофорез–300–301   – 291
– різновидності електрофорезу    
– 297, 299, 300   Індикатори
Емісійний спектральний аналіз – 264   – аргентометрії – 175
– визначення – 264   – аскорбінометрії – 222
– емісійні спектри – 264-266   – броматометрії – 213
– область застосування – 264   – визначення – 151
– полум’яна фотометрія – 267   – йодхлориметрії – 218
– принципи полум’яно – фотомет–   – кислотно-основні – 151, 154-160
ричних визначень – 267-268   – вибір при титруванні
– резонансні лінії – 265   – 158-160, 180-189
    – властивості – 154-160
Закон   – криві титрування – 160-172
– діючих мас – 14   – показник титрування–156,157
– помилки титрування та   – особливості приготування та
розрахунок – 169-172   стандартизації робочих розчинів
– представники (табл.)–161   – 221
– стрибок титрування – 163   – редокс потенціал системи
– класифікація – 151, 152   Е0[I3]-/3I- – 218
–комплексонометричного титрування   – робочі розчини – 218, 219
– металохромні – 187   Йодхлориметрія – 217
– азобарвники – 189-192   – індикатори методу – 218
– мурексид – 193   – область застосування – 218
– оксихінони – 192   – приготування титранту – 217
– трифенілметанові – 188-189   – титрант методу – 217
– окисно-відновні – 208   Йонна сила розчину – 19
– роданідні комплекси – 187   Йонний добуток води – 16
– флуоресцентні – 194-196    
– окисно-відновного титрування–196   Кислотно-основне титрування
– нітритометрії – 215   – визначення – 153
– хроматометрії – 214   – стандартизація титрантів –153-154
– церіметрії 217   – титранти методу – 153
Інтерферометрія – 262   Комплексонометричне титрування
– визначення – 262   – визначення – 181
– інтерферометр Релея (схема)   – криві титрування – 184
– 263   – індикатори методу – 186
– показник заломлення – 262   – металохромні – 187
    – азобарвники 189-191
Йодометрія – 218   – оксихінони – 192-193
– методи титрування – 2199   – мурексид – 193
– області застосування методу   – трифенілметанові – 188-189
– 219-220   – окисно-відновні – 196-198
    – роданідні комплекси – 187
– флуоресцентні – 194-196   – константа стійкості і нестійкості
– ліганди   – 64
– амінополікарбонові кислоти–182   – ліганди (визначення) – 61
– комплексон III (трилон Б)   – хелатні – 65
(структура) – 184   – маскування йонів – 60
– органічні поліаміни – 182   – схильність хімічних елементів
– підвищення вибірковості–201–203   до комплексоутворення – 69-73
– способи титрування – 199-201   – теорія поля лігандів – 62
– пряме – 199-200   – типи комплексів:
– зворотне – 200   – роданідні – 70
– титрування замісника – 200   – амоніачні – 63
– стійкість комплексів – 185-186   – ціанідні – 64
Комплексні сполуки   – типи конфігурацій - 66
– визначення - 60   Колоїдні системи
– електронна теорія Льюїса – 62   – агрегативна стійкість – 49
– загальна характеристика – 59   – адсорбційна теорія коагуляції
– ізомерія:   – 56-57
– іонізаційна – 65   – будова міцели AgI – 22, 53
– геометрична – 66, 67   – виникнення заряду
– оптична – 68   колоїдної частинки – 52 - 54
– йонні і ковалентні – 61, 62   – дзета-потенціал – 54
– координаційна теорія Верненра   – електрокінетичні явища – 53-54
– 60-61   – загальна характеристика – 47-51
– квантово-механічна теорія – 62   – кінетична і термодинамічна
– константи нестійкості деяких   стійкість – 50
комплексів (таблиця) – 72   – коагуляція – 55
– константи нестійкості   – колоїдоутворення в аналізі – 58
роданідних і ціанідних   – колоїдний стан речовини – 48-49
комплексів (таблиця) – 70   – методи отримання – 54-55
– поверхнева енергія в колоїдних   – рівноваги – 14, 15, 16
системах – 49   – швидкості реакції – 114
– подвійний електричний шар–51,52   Концентрація розчину
– розміри колоїдних частинок – 49   – визначення – 35
– седиментаційна стійкість – 49,50   – моль (визначення) – 36
– утворення міцели золя AgI – 22   – молярна (визначення) – 36
Кондуктометрія – 277   – молярна концентрація речовини
– аномальні рухливості йонів Н+ і   еквівалента (розрахунки) – 37-39
ОН у водних розчинах – 279   – титр робочого розчину за
– визначення – 277   речовиною, що визначається –35
– еквівалентна електропровідність   – титр розчину – 35
– 278   Кулонометричний аналіз – 291
– ефект Дебая-Фалькенгагена – 279   – індикатори методу – 292-293
– ефекти деформаційної та   – закон Фарадея для електролізу-291
орієнтаційної поляризації – 280   – кулонометричне титрування – 292
– закон Кольрауша незалежного   – пряма кулонометрія – 292
руху йонів – 279   – сутність методу – 291
– кондуктометричне титрування   – умови проведення електролізу-292
– 280-281    
– одиниця електропровідності–277   Люмінесцентний аналіз – 256
– питома електропровідність – 278   – люмінесценція (визначення) – 256
– пряма кондуктометрія – 280   – системи класифікації
теорія Дебая-Онзагера   люмінесценції – 257
зменшення еквівалентної   – флуорометрія – 257
електропровідності – 279   – флуоресценція (визначення) – 257
Константа   – енергетичний і квантовий
– гідролізу солей – 24-28   виходи люмінесценції – 258
– дисоціації слабкої кислоти – 25   – закон Стокса-Ломмеля – 258
– дисоціації слабкої основи – 26   – область застосування –258-259
– розрахунки інтенсивності   – титранти методу – 215
флуоресценції – 258-259    
– стоксовий зсув – 258   Одиниця кількості речовини
    еквівалента – 36
Меркуриметрія   Окисно-відновне титрування- 206
– визначення – 203   – індикатори – 208
– індикатори – 204   – класифікація методів – 206
– область застосування – 205   – криві титрування – 207
– робочі розчини – 203   – спряжені реакції – 207
Меркурометрія   Оптичні методи аналізу – 250
– визначення – 179   – класифікація – 250, 251
– індикатори методу – 179   – молярний коефіцієнт екстинції –251
– титранти методу – 179   – область застосування закону
Методи аналізу   Бугера-Ламберта-Бера – 252
– вираження чутливості   – оптична густина (визначення)–251
аналітичних реакцій – 85, 86   – показник поглинання світла – 251
– кількісного – 118   – спектр поглинання – 252
– якісного – 78-80   Осаджувальне тирування
    – визначення – 173
Нефелометричний та   – вимоги до реакцій – 173
турбідіметричний аналіз – 271   – індикатори – 174-175
– закон Релея розсіювання світла   – криві титрування – 174
– 272, 273    
– застосування методів – 273   Перманганатометрія – 209
– нефелометри – 273   – визначення – 209
– суть методів – 271   – негативні сторони методу – 212
Нітритометрія – 214   – окисно-відновні потенціали
– індикатори – 215   систем – 209-210
– сутність методу – 214   – позитивні сторони методу – 212
– приготування та стандартизація   активності йонів (схема) – 282
робочих розчинів – 211   – електрохімічний ланцюг (схема)
Поляриметричний аналіз – 260   – 285
– визначення – 260   – йон-селективні електроди –285
– оптична активність речовин–261   – криві потенціометричного
– правообертаюча – 261   титрування – 286
– лівообертаюча – 261   – потенціометричне титрування –286
– кут обертання – 261-262   – пряма потенціометрія – 285, 286
– питоме обертання – 262    
– площина поляризації поляризо-   Реактив
ваного променя – 261   – Чугаєва – 65-66
– поляризований промінь світла   Реакції
– 260   – зворотні і незворотні – 23,24
Полярографія – 387   – нейтралізації – 23
– область застосування – 290   Рефрактометричний аналіз – 259
– полярографічна установка   – визначення – 259
(схема) – 288   – область застосування – 260
– полярограма – 289   – показник заломлення – 260
– потенціал напівхвилі – 289   Розчинність
– полярографічний фон – 290   – вплив однойменних йонів на
– сутність методу – 287-280   розчинність малорозчинних
Потенціометричні методи аналізу   електролітів – 19
– визначення – 282   – малорозчинного осаду за
– електроди   рахунок пептизації – 21
– індикаторні – 283, 284   – умови переведення малорозчин-
– каломельний (схема) – 284   них сульфатів у карбонати – 20-21
– порівняння – 283    
– скляні – 284   Системи якісного аналізу
– електродна система визначення   – аніонів – 83
– катіонів   Фотоколориметія – 253
– кислотно-лужна – 82- 83   – вибір світлофільтрів – 253-254
– сульфідна – 80-81   – визначення – 253
– систематичний і дробний методи   – типи фотоелектроколориметрів
– 83, 84   (схеми) – 254
Склад розчинів    
– масова частка – 39   Хроматографія – 307
– мольна частка – 39   – адсорбційна – 309
– мольне відношення – 40   – адсорбенти – 309-311
– обємна частка – 39   – будова колонки для хромато-
    графії – 310
Сольовий ефект   – елюат 311
– визначення – 19   – вибір розчинника – 310
– вплив на розчинність   – завантаження колонки – 310
малорозчинного електроліту – 20   – сутність методу – 307-309
Спектрофотометрія – 254   – види – 308-309
– переваги над фотоколори-   – в тонкому шарі – 311
метрією – 255   – величина Rf – 312
– сутність методу – 254-256   – двомірна – 312
– характеристика спектро-   – область застосування – 312
фотометрів – 255, 256   – пластинки – 311, 312
    – сорбенти – 311
Титриметричний аналіз   – газова – 319
– кінцева точка титрування – 150,154   – адсорбент – 327, 328
– класифікація методів – 147   – визначення – 319
– основні поняття – 146   – газ-носій – 321-322
– прийоми титрування – 148   – газовий хроматограф (схема)
– точка еквівалентності – 150   – 320
    – детектори – 333-336
– потокові – 334   – колонки – 348, 349
– термоіонні – 334, 335   – область застосування – 349
– полум’яно-іонізаційні – 334   – сорбенти (таблиця) – 347-348
– електронзахоплюючі – 335   – сефадекси (характеристика)
– універсальний – 334   – 346
– нерухома фаза – 322, 325-327   – поліакриламідні – 348
– область застосування   – сутність методу – 346
– 319, 336   – техніка виконання – 348-349
– параметри колонок   – розподільна – 312, 314
– 329-331   – екстракція – 313-314
– твердий носій – 325- 327   – вплив факторів на величину
– історія впровадження методу – 307   Rf – 316-317
– йоннообмінна – 336   – види – 317
– іоніти   – проточна – 318
– аніоніти – 337, 339, 344   – одномірна – 318
– катіоніти – 337, 339, 340, 341, 343   – двомірна – 318
– матриці – 336, 340   – на папері – 315-318
– методи отримання – 337, 341   – сутність методу – 313
– обмінна ємність – 339, 340   Хроматометрія – 214
– ситовий розмір – 340   – індикатори методу – 214
– способи застосування – 338-340   – титрант методу – 214
– структура – 336, 344    
– область застосування – 344-346   Церіметрія – 215
– сутність методу – 336   – визначення – 215
– типи йоннообмінної   – індикатори методу – 216-217
хроматографії – 338-339   – переваги методу – 216
– швидкість йонного обміну   – стандартизація робочих розчинів
– 343   – 216
– молекулярно-ситова – 346   – стандартні розчини – 215-216

Наши рекомендации