Лабораторне заняття № 28-29

Тема: Гетероциклічні сполуки

Мета: Вивчити і закріпити значення про будову та хімічні властивості п”яти - та шестичленних гетероциклічних сполук

I. Теоретичні питання теми:

1. Що називається гетероциклічними сполуками? Навести приклади.

2. Класифікація гетероциклічних сполук.

3. Електронна будова та взаємний вплив атомів в молекулах 5- членних гетероциклічних сполук.

4. Хімічні властивості фурану ( бромування, сульфування, нітрування, гідрування).

5. Хімічні властивості тіофену ( сульфування, нітрування, гідрування, хлорування).

6. Хімічні властивості піролу ( сульфування, нітрування, гідрування, хлорування).

7. Кислотно – основні властивості піролу.

8. Біологічне значення похідних піролу (гемоглобін, хлорофіл, індол, індиго, амінокислоти).

9. Застосування похідних фурану та тіофену у медицині та народному господарстві.

10.Електронна будова та взаємний вплив атомів в молекулі 6- членних гетероциклічних сполук на прикладі піридину.

11.Хімічні властивості піридину ( бромування, сульфування, нітрування, гідрування).

12. Пояснити кислотно – основні властивості піридину(реакція з НCl, НOН).

13.Застосування похідних піридину у медицині (нікотинова кислота, амід нікотинової кислоти, вітамін В₆- піродоксаль, кордіамін, тубазид).

14.Пуринові та піримідинові основи((аденін, гуанін, цитозин, урацил, тимін).

II. Висновок заняття

III. Домашнє завдання

IV. Контрольна робота

Література:

1. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992. –с. 462-478.

2. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія К.: Вища школа, 1986.-.с.231-252.

3. Ю.О. Ластухін, С.А. Воронов. Органічна хімія. – Львів.: Центр Європи, 2001.

Лабораторне заняття № 30

Тема: Циклопарафіни. Терпени

Мета: Вивчити , закріпити і розширити знання про будову та хімічні властивості циклопарафінів і терпенів

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається циклопарафінами? Навести приклади.

2. Класифікація циклопарафінами.

3. Стійкість циклопарафінів в залежності від кількості атомів карбону, що створюють цикл.

4. Хімічні властивості циклопарафінів (гідрування, бромування, реакція з HCl).

5. Терпени .Класифікація терпенів .Навести приклад.

6. Будова і властивості пінену Написати рівняння реакцій.

7. Камфора. Будова ,хімічні властивості. Навести приклад.

8. Біологічне значення терпенів.

II Висновок заняття

III. Контрольна робота

Література:

1. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.

2. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.

3. Ю.О. Ластухін, С.А. Воронов. Органічна хімія. – Львів.: Центр Європи, 2001.

Лабораторне заняття № 31

Тема: Хімія амінокислот

Мета: Закріпити, розширити і поглибити знання про взаємний вплив атомів в молекулі, хімічні властивості та біологічне значення амінокислот

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається амінокислотами?

2. Класифікація амінокислот.

3. Взаємний вплив атомів в молекулі амінокислот.

4. Амфотерні властивості амінокислот.

5. Поняття “біполярний іон”. Його поведінка в кислому та лужному середовищі.

6. Хімічні властивості амінокислот (утворення естерів, реакція алкілування та ацилування, дія нітритної кислоти).

7. Відношення амінокислот до нагрівання.

8. Утворення пептидів.

9. Поліпептиди. Будова, біологічне значення.

10. Роль амінокислот у життєдіяльності живої матерії.

II Висновок заняття

III. Контрольна робота

Література:

1. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.-С.262-272.

2. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.-С.286-292.

Лабораторне заняття № 32

Тема: Хімія білків

Мета: Закріпити і поглибити знання про будову, хімічні властивості та біологічне значення білків

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається пептидами? Написати рівняння реакцій утворення пептидів.

2. Що називається білками?

3. Біологічне значення білків.

4. Властивості білків (гідроліз, кольорові реакції на білки, осадження (висолювання та денатурація)).

II. Методика виконання хімічного експерименту, що сприяє закріпленню властивостей білків.

А)Кольорові реакції на білки( біуретова реакція)

Білки в лужному середовищі із сульфатом міді утворюють комплексні сполуки, колір яких залежить від довжини поліпептидного ланцюга. Розчин білка дає синьо-фіолетове забарвлення , а продукти його гідролізу пептиди – червоно-фіолетовий колір. Пептидна реакція – це реакція на пептидний зв’язок

С N

O H

Б)Реакції осадження білків

1).Висолювання білків

Наливаємо в пробірку розчин білка і доливаємо до нього насичений розчин (NH₄ )₂SO₄. Спостерігаємо утворення осаду, який розчиняється при доливанні води. Це свідчить про те, що відбулося зворотне осадження білка і він повертається у свій вихідний природний стан.

2)Денатурація білка

В 4 пробірки наливаємо розчин білка. В пробірку №1-доливаємо 5% розчин CuSO₄, в пробірку №2-концентровану HNO₃ , в пробірку №3-етиловий спирт. Пробірку №4 нагріваємо на полум’ї спиртівки. Спостерігаємо у всіх пробірках утворення осаду, який при доливанні води не розчиняється. Це свідчить про те , що в молекулі білка відбулися значні зміни структури, що приводить до втрати природних властивостей. Такий білок називається денатурованим, процес – денатурацією. Денатурація – не обернене осадження білка.

III. Висновок заняття.

IV. Контрольна робота.

Література:

1. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.

2. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.

Лабораторне заняття № 33

Тема: Хімія пептидів і білків

Мета: Закріпити знання про будову, властивості, біологічну роль білків і пептидів

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається пептидами?

2. Утворення пептидів. Написати рівняння реакцій.

3. Що називається білками? Біологічна роль білків.

4. Структура білків.

5. Властивості білків.

6. Класифікація білків.

7. Нуклеопротеїди.

8. Хромопротеїди.

9. Ліпопротеїди.

10. Глюкопротеїди.

11. Фосфопротеїди.

II Висновок заняття

III Контрольна робота

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.-С.292-301

Лабораторне заняття № 34

Тема: Ліпіди

Мета: Закріпити і поглибити знання про хімічні властивості жирів

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається жирами?

2. Тверді і рідкі жири.

3. Гідроліз жирів.

4. Омилення жирів.

5. Гідрогенізація жирів.

6. Йодне число жирів.

7. Біологічна роль жирів.

II. Методика виконання лабораторних дослідів

1.Реакція рідких жирів з бромом і йодом

В три пробірки наливаємо по 1 мл соняшникової олії. В пробірку №1 доливаємо насичену бромну воду, в пробірку №2 - спиртовий розчин йоду. У пробірку №3 - розчин KMnO₄.Вміст пробірки збовтуємо. Спостерігаємо знебарвлення бромної води, розчину йоду і KMnO₄ .Це свідчить про те, що в соняшниковій олії містяться ненасичені карбонові кислоти.

О

CH₃—(CH₂)₇ — CH ═ CH (CH₂)₇—С

ОН

+Br₂

+ I₂

CH₃—(CH₂)₇ — CH — CH—(CH₂)₇СООН

CH₃—(CH₂)₇ — CH — CH—(CH₂)₇СООН

Br Br

I I

+О+НОН

CH₃—(CH₂)₇ — CH — CH—(CH₂)₇СООН

ОН ОН

2.Омилення жирів.

В пробірку наливаємо 1 мл соняшникової олії і доливаємо 1 мл розчину NaOH

Нагріваємо пробірку на водяній бані до утворення однорідної маси. Після цього доливаємо насичений розчин NaCl. Проходить висолювання

( виділення із розчину мила),що свідчить про омилення жиру.

О

СН₂–О —С―С₁₇Н₃₃

│ О СН₂–ОН

СН–О С ― С₁₇Н₃₃ + 3 NaOH │ + 3 С₁₇Н₃₃СООNa

│ О СН–ОН

СН₂–О С ―С₁₇Н₃₃ │

СН₂–ОН

III. Висновок заняття

IV. Контрольна робота

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.-С.302-305.

2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.-С.220-223.

Лабораторне заняття № 35

Тема: Хімія ліпідів і ліпоїдів

Мета: Поглибити і закріпити знання по будові, хімічним властивостям та біологічній ролі ліпідів та ліпоїдів

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається ліпідами?

2. Тверді і рідкі жири. Навести приклади.

3. Жирні карбонові кислоти (стеаринова, пальмітинова, олеїнова, лінолева, ліноленова).

4. Властивості ненасичених карбонових кислот( реакція з Br₂,I_2, KMnO₄).

5. Гідрогенізація жирів. Написати рівняння реакції.

6. Властивості жирів( гідроліз, омилення).

7. Біологічна роль жирів.

8. Ліпоїди. Класифікація ліпоїдів.

9. Фосфоліпіди. Класифікація фосфоліпідів.

10.Біологічна роль ліпоїдів.

II. Висновок заняття

III. Контрольна робота

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.-С.302-305.

2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.-С.220-223.

Лабораторне заняття № 36

Тема: Хімія вітамінів і гормонів

Мета:Вивчити і поглибити знання про будову та біологічну роль вітамінів і гормонів

I Теоретичні питання теми:

1. Загальна характеристика вітамінів.

2. Поняття авітаміноз, гіповітаміноз, гіпервітаміноз.

3. Класифікація вітамінів.

4. Водорозчинні вітаміни ( В₁, В₂, В₅, В₆, С) , їх біологічна роль.

5. Жиророзчинні вітаміни ( А, D, К, Е), їх біологічна роль.

6. Гормони. Гіпофункція та гіперфункція залоз внутрішньої секреції.

7. Гормони щитовидної залози.

8. Гормони наднирників.

9. Гормони підшлункової залози.

10. Гормони гіпофізу.

II. Висновок заняття

III. Контрольна робота

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко. Біологічна хімія. К.: Вища школа, 2-ге видання, 1995.-С.240-322.

Лабораторне заняття № 37

Тема: Хімія ферменів

Мета: Закріпити знання про будову та біологічну роль ферменів

I Теоретичні питання теми:

1. Загальна характеристика ферментів.

2. Ферменти - біологічні каталізатори.

3. Хімічна природа ферментів.

4. Властивості ферментів:

- Температурний оптимум дії ферментів;

- Вплив реакції середовища на активність ферментів;

- Специфічність дії ферментів;

- Активатори і інгібітори ферментів.

5.Класифікація ферментів( оксидоредуктази, трансферази, гідролази, ліази, ізомерази, лігази).Навести приклади.

II. Висновок заняття

III. Контрольна робота

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко. Біологічна хімія. К.: Вища школа, 2-ге видання, 1995.-С.169-207.

Лабораторне заняття № 38

Тема: Хімічні властивості глюкози і фруктози

Мета:Вивчити окисно – відновні властивості моноцукридів

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається цукридами? Навести приклади.

2. Класифікація цукридів. Навести приклади.

3. Будова глюкози. Таутомерія глюкози.

4. Будова фруктози. Таутомерія фруктози.

5. Хімічні властивості глюкози і фруктози ( реакція з Сu(ОН)₂, реакція з фуксинсірчистою кислотою, окиснення купрум(II)гідроксидом, окиснення реактивом Фелінга, окиснення аміачним розчином аргентум(I) оксидом - “ реакція срібного дзеркала”).

6. Біологічна роль глюкози і фруктози.

II. Методика виконання хімічного експерименту, що сприяє закріпленню знань про хімічні властивості глюкози і фруктози.

А) Взаємодія моноцукридів з Сu(ОН)₂

У дві пробірки наливаємо по 1 мл 5%-го розчину сульфату міді і по 1 мл 10 %-го розчину натрій гідроксиду. Після цього до одержаного осаду купрум (II) гідроксиду в одну пробірку добавляємо 1 мл розчину глюкози, а в другу –

1 мл розчину фруктози .Спостерігаємо, як осад купрум (II) гідроксиду в обох пробірках розчиняється.

Б) Відношення глюкози до фуксинсірчистої кислоти

У 2 пробірки вносять по 1 мл розчину фуксинсірчистої кислоти. Потім в одну з пробірок добавляють 1 мл 10 % -го розчину глюкози, а в іншу – 1 мл 10 %-го розчину формальдегіду. Через деякий час у пробірці з формальдегідом з”являється фіолетово-рожеве забарвлення, а реакційна суміш з глюкозою залишається безбарвною, що свідчить про відсутність реакції між глюкозою і фуксинсірчистою кислотою.

В)Окиснення моноцукридів Сu(ОН)₂

У пробірці змішують 3 мл 2 % -го розчину глюкози і 1,5 мл 10 %-го розчину натрій гідроксиду. Потім до суміші глюкози і лугу краплями добавляють 5 %-й розчин сульфату міді до утворення невеликої кількості осаду купрум(II) гідроксиду, який не розчиняється при перемішуванні суміші. Після цього верхню частину реакційної суміші нагрівають у полум”і до початку кипіння , а нижню частину не нагрівають, залишають для контролю. Спостерігають, як у верхній частині реакційної суміші з”являється спочатку жовтий осад купрум(I) гідроксиду, який швидко перетворюється в червоний осад купрум(I) оксиду. Нижня частина реакційної суміші, яку не нагрівали, залишилася синьою. Отже, глюкоза має відновні властивості, що підтверджує наявність в її молекулі альдегідної групи.

Г) Окиснення моноцукридів реактивом Фелінга

У 2 пробірки наливаємо по 2 мл реактиву Фелінга .Потім в одну пробірку добавляють 2 мл розчину глюкози, а в іншу- 2 мл розчину фруктози. Реакційні суміші в обох пробірках перемішують, а потім нагрівають верхні частини рідин у полум”ї до початку кипіння. Спостерігають за утворенням жовтого осаду купрум(I)гідроксиду, який переходить у червоний осад купрум(I) оксиду у верхніх частинах рідин обох пробірок. Нижні частини рідин, які не нагрівали ,залишаються синіми. Отже, розчини глюкози і лужні розчини фруктози мають відновні властивості.

Д) Окиснення моноцукридів аміачним розчином аргентум(I) оксидом

У 2 пробірки наливають 2 мл розчину нітрату срібла і краплями добавляють 5 %-й розчин аміаку. Потім до одержаного аміакату гідроксиду срібла в одну пробірку добавляють 2 мл розчину глюкози, а в іншу- 2 мл розчину фруктози. Обидві пробірки з реакційними сумішами нагрівають протягом 10 хв. На гарячій водяній бані. В обох пробірках на стінках виділяється металічне срібло у вигляді дзеркала. Під час нагрівання на водяній бані реакційні суміші не можна струшувати, оскільки в такому випадку металічне срібло виділиться у вигляді темного осаду. Отже, розчини глюкози і лужні розчини фруктози мають відновні властивості і відновлюють срібло з його осаду.

III. Висновок заняття

IV. Контрольна робота

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.

2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.

Лабораторне заняття № 39

Тема: Будова і хімічні властивості моноцукридів

Мета:Поглибити і закріпити знання про будову та хімічні властивості моноцукридів

I Теоретичні питання теми:

1. Класифікація моноцукридів.

2. Ізомерія моноцукридів:

а)міжкласова;

б)оптична (стереоізомерія);

в)таутомерія

3. .Будова глюкози, фруктози, рибози, дезоксирибози. Проекційні формули Фішера та перспективні формули Хеуорса.

4. Пояснити поняття антиподи, хіральні (дзеркальні) ізомери, діастероізомери, епімери, α,β-аномери.

5. Мутаротація глюкози.

6. Хімічні властивості глюкози, характерні для карбонільної форми.

7. Хімічні властивості глюкози, характерні для циклічної форми.

8. Хімічні властивості фруктози.

9. Хімічні властивості рибози, дезоксирибози.

10.Біологічна роль моноцукридів.

II. Висновок заняття.

III. Контрольна робота.

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.

2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.

Лабораторне заняття № 40

Тема: Хімічні властивості цукрози і мальтози

Мета:Закріпити знання про хімічні властивості цукрози та мальтози

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається дицукридами? Навести приклади.

2. Будова цукрози.

3. Гідроліз цукрози.

4. Будова мальтози.

5. Гідроліз і окиснення мальтози.

6. Біологічне значення цукрози і мальтози.

II. Методика виконання хімічного експерименту, що сприяє закріпленню знань про хімічні властивості цукрози і мальтози.

А)Взаємодія цукрози і мальтози з Сu(ОН)₂ у лужному середовищі

У 2 пробірки наливаємо: в першу - 1 мл розчину цукрози, в другу- 1 мл розчину мальтози. Після цього в кожну пробірку спочатку добавляємо по 1 мл розчину натрій гідроксиду, а потім розчин купрум (II) сульфату. Спостерігають, утворення осаду купрум (II) гідроксиду. При перемішуванні реакційної суміші осад розчиняється. При цьому розчини цукрози, мальтози набувають голубого забарвлення внаслідок утворення комплексних сахаратів.

Б) Взаємодія цукрози і мальтози з реактивом Фелінга

У 2 пробірки наливаємо: у першу – 1 мл розчину мальтози, в другу-1 мл розчину цукрози. Потім у кожну пробірку добавляють по 2 мл реактиву Фелінга і верхні частини одержаних реакційних сумішей нагрівають у полум”ї до початку кипіння. Нижні частини розчинів не нагрівають і залишають для порівняння. Спостерігають, як у пробірці, яка містять розчини мальтози утворюється червоний осад купрум(I) оксиду, а реакційна суміш, яка містить розчин цукрози, свого кольору а процесі нагрівання не змінює. Отже, на відміну від цукрози розчини мальтози і лактози мають відновні властивості.

В) Якісні реакції на цукрозу

У 2 пробірки наливаємо по 2 мл розчину цукрози і по 2 мл розчину гідроксиду натрію. Потім до суміші цукрози і лугу в одній пробірці добавляють кілька крапель розчину сульфату кобальту, а в іншій – кілька крапель розчину сульфату нікелю. Спостерігають у пробірці з сіллю кобальту за фіолетовим забарвленням, а в пробірці із сіллю нікелю – за зеленим забарвленням внаслідок утворення розчинних у воді комплексних цукридів кобальту і нікелю.

Г)Гідроліз цукрози

У колбу на 50 мл наливають 15 – 20 мл розчину цукрози і 6 мл 10 %-го розчину сульфатної кислоти. До одержаної суміші добавляють кип”ятільні камінці. Реакційну суміш нагрівають на електроплитці протягом 10 хв., а потім охолоджують .

Далі у пробірку наливають 1 мл розчину, який містить продукти гідролізу цукрози, і до нього при перемішуванні добавляють невеликими порціями натрій гідрокарбонат (порошок). Обережно!!! Рідина спінюється через виділення СО₂. Після нейтралізації(коли перестане виділятися СО₂) до розчину в пробірці добавляють 1 мл реактиву Фелінга і одержану реакційну суміш нагрівають. Спостерігають за випадання червоного осаду. Отже, продукти, які утворюються в процесі гідролізу цукрози, мають відновні властивості.

III. Висновок заняття.

IV. Контрольна робота.

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986. – С. 277 – 280.

2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.- С. 294- 299.

Лабораторне заняття № 41

Тема: Хімічні властивості дицукридів

Мета: Поглибитиі закріпити знання про будову, хімічні властивості та біологічну роль дицукридів

I Теоретичні питання теми:

1.Що називається дицукридами? Навести приклади.

2.Класифікація дицукридів на відновлюючі і невідновлюючі.

3.Невідновлюючі дицукриди:

а) Будова цукрози(сахарози);

б) Гідроліз(інверсія) цукрози;

в) Біологічна роль цукрози

4.Відновлюючі дицукриди:

а) Будова мальтози;

б) Гідроліз мальтози;

в) Окиснення мальтози;

г) Біологічна роль мальтози;

д) Будова целобіози;

є) Гідроліз целобіози;

ж) Окиснення целобіози;

з) Біологічна роль целобіози

II. Висновок заняття

III. Контрольна робота

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986. – С. 277- 280.

2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.

Лабораторне заняття № 42

Тема: Хімічні властивості крохмалю і клітковини

Мета: Закріпити знання про хімічні властивості крохмалю і клітковини

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається поліцукридами? Навести приклади.

2. Будова крохмалю.

3. Властивості крохмалю( розчинність, реакція з йодом, гідроліз крохмалю).

4. Будова клітковини

5. Хімічні властивості клітковини( розчинність, гідроліз клітковини, реакція з нітратною кислотою та ангідридом ацетатної кислоти).

6. Біологічна роль крохмалю і клітковини.

IV. Методика проведення хімічного експерименту, який сприяє закріпленню знань поданій темі.

1.Реакція крохмалю з йодом

У пробірку вносять 1 мл розчину крохмального клейстеру і краплями – розведений розчин йоду в йодиду калію. Розчин крохмалю забарвлюється йодом у синій колір. Одержану забарвлену суміш нагрівають на полум”ї. Забарвлення при цьому зникає. При охолодженні синє забарвлення з”являється знову. Реакція з йодом є якісною на крохмаль

2.Кислотний гідроліз крохмалю

У колбу вносять 25 мл 1%- го крохмального клейстеру, 5 мл 10 %- го розчину сульфатної кислоти і кілька кип”ятильних камінців. Одночасно у 7-8 пробірок наливають по 1 мл розведеного розчину йоду в калій йодиді. У 1 пробірку вносять 5 крапель підготовленої реакційної суміші і звертають увагу на забарвлення реакційної суміші. Потім колбу з реакційною сумішшю ставлять на електроплитку і нагрівають до кипіння. Через 30 с. після початку кипіння з реакційної суміші відбирають піпеткою другу пробу, яку вносять в іншу пробірку з розчином йоду. Таку процедуру проводять декілька разів, звертаючи кожний раз увагу на забарвлення реакційної суміші.

Після того як реакційна суміш перестане давати забарвлення з йодом, її охолоджують, і нейтралізують розчином NaOH, додаючи його краплями до лужного середовища. Потім у пробірку вносять 2 мл лужного розчину прогідролізованого крохмалю і 2 мл реактиву Фелінгу. Суміш нагрівають. Спостерігають за жовтим забарвленням, яке змінюється на червоне.

H₂O H₂O H₂O

(C₆H₁₀O₅)_n (C₆H₁₀O₅)_x n/2C₁₂H₂₂O₁₁ n C₆H₁₂O₆

крохмаль декстрин мальтоза α-Д- глюкоза

х<n

3.Перетворення целюлози в амілоїд

У фарфорову чашку наливають 80 %-й розчин сульфатної кислоти. В нього

на 10 с опускають смужку фільтрувального паперу. Сухий кінець смужки тримають у руці. Потім ділянку смужки, оброблену кислотою, промивають спочатку у воді, а потім у розчині амоніаку. Одержаний після обробки фільтрувальний папір має прозорий вигляд. Після цього по 1 краплі наносять розчин йоду в калій йодиді на ділянку паперу, оброблену кислотою, і на ділянку паперу, не оброблену кислотою. Спостерігають, як на ділянці паперу, обробленій кислотою, з”являється синє забарвлення, що свідчить про наявність на ній продуктів гідролізу целюлози.

4. Кислотний гідроліз целюлози

У пробірку поміщають дрібно нарізані кусочки фільтрувального паперу і наливають концентровану сульфатну кислоту. Суміш перемішують і виливають у пробірку з водою, нагрівають. Потім суміш охолоджують і добавляють розчин лугу до слабколужного середовища і реактив Фелінга. Суміш нагрівають. Спостерігають за утворення спочатку жовтого осаду, який швидко забарвлюється в червоний .

H₂O H₂O H₂O

(C₆H₁₀O₅)_n (C₆H₁₀O₅)_x n/2C₁₂H₂₂O₁₁ n C₆H₁₂O₆

клітковина х<n целобіоза β-Д- глюкопіраноза

амілоїд

III. Висновок заняття.

IV. Контрольна робота.

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986. – С. 280- 286.

2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.-С 299- 308.

Лабораторне заняття № 43

Тема: Будова і властивості поліцукридів

Мета: Закріпити знання про будову та хімічні властивості крохмалю і клітковини

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається поліцукридами?

2. Утворення поліцукридів в процесі фотосинтезу.

3. Будова крохмалю, 1,4 – α- глюкозидні зв”язки.

4. Властивості крохмалю( розчинність, гідроліз, реакція з йодом).

5. Поняття “ розчинний” крохмаль.

6. Глікоген. Будова і властивості глікогену.

7. Будова клітковини, 1,4-β- глюкозидні зв”язки. O

8. Властивості клітковини( реакція з NaOH, HNO₃, CH₃ С )

О

CH₃ С

O

9. Колоксилін, колодій, целулоїд, піроксилон.

10. Типи волокон( натуральні, штучні, синтетичні). Пояснити. Навести приклади.

11. Біологічна роль крохмалю, клітковини та глікогену.

II. Висновок заняття

III. Контрольна робота

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.- С. 280- 286.

2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.- С.299-308.

Лабораторне заняття № 44

Тема: Алкалоїди

Мета: Повторити і закріпити знання про групу природних нітрогенвмісних органічних сполук - алкалоїдів

I Теоретичні питання теми:

1. Що називається алкалоїдами? Поширення їх у природі.

2. Класифікація алкалоїдів.

3. Загальні властивості алкалоїдів.

4. Окремі представники:

o Нікотин;

o Анабазин;

o Хінін;

o Кокаїн;

o Атропін;

o Морфін;

o Кодеїн.

II. Висновок заняття.

III. Контрольна робота.

Література:

1. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.- С. 257-260