ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОВАЛЕНТНОГО ЗВ’ЯЗКУ

характеристика	позна-чення	одиниця	що характеризує
Енергія зв’язку	Езв	кДж/моль	Енергію, яка виділяється під час утворення зв’язку
Довжина	L	м (нм)	Відстань між ядрами атомів
Кратність	–	–	Число спільних електронних пар, що зв’язують атоми. Зв’язок може бути простим (Н-Н), подвійним (C=C), потрійним (N≡N)
Насиченість	–	–	Здатність атома утворювати обмежене число ковалентних зв’язків, яке визначається числом валентних одноелектронних орбіталей або числом двохелектронних орбіталей, а також числом вільних валентних орбіталей
Полярність	μ або D (Дебай)	Кл∙м (1D = 3∙10-30 Кл∙м)	Зміщення спільної електронної пари до одного з ядер атомів
Напрямленість	–	Валентний кут	Просторову будову молекули

Таблиця12

ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ РЕЧОВИН З РІЗНИМИ КРИСТАЛІЧНИМИ ҐРАТКАМИ

властивості	тип кристалічної ґратки
молекулярний	атомний	іонний	металічний
Складові частини	1) Молекули полярні (вода, фенол); 2) Молекули неполярні (йод, сухий лід)	Атоми	Іони (катіони та аніони)	Катіони і вільні електрони
Тип хімічного зв’язку	1) Ковалентний між атомами в молекулах і Ван-дер-ваальсові сили або водневий зв’язок між молекулами; 2) Те ж саме (крім водневого зв’язку)	Ковалентний	Іонний	Металічний
Температури плавлення і кипіння	Невеликі	Великі	Великі	Різні
Леткість	Леткі	Нелеткі	Нелеткі	Нелеткі (крім ртуті)
Механічні властивості	М’які	Тверді	Тверді, крихкі	Тверді, пластичні, ковкі
Електрична провідність	Діелектрики	Діелектрики або напівпровідники	Діелектрики, у водних розчинах і розплавах – провідники	Провідники
Розчинність у воді	1) Розчинні; 2) Нерозчинні	–	Розчинні	Нерозчинні
Розчинність у неполярних розчинниках	1) Нерозчинні; 2) Розчинні	Нерозчинні	–	–

Таблиця13

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТАРНИХ КОМІРОК

сингонія	кути між осями	довжина ребер	форма
Кубічна	α =β = γ = 900	a = b = c	Куб
α =β = γ = 900	a = b = c	Об’ємноцентрований куб
α =β = γ = 900	a = b = c	Гранецентрований куб
Тетрагональна	α =β = γ = 900	a = b ≠ c	Призма на квадратній основі
α =β = γ = 900	a = b ≠ c	Об’ємноцентрована призма на квадратній основі
Гексагональна	α =β = 900   γ = 1200	a ≠ b ≠ c	Правильна шестикутна призма
Ромбічна (орторомбічна)	α =β = γ = 900	a ≠ b≠ c	Прямокутний паралелепіпед
α =β = γ = 900	a ≠ b≠ c	Об’ємноцентрований прямокутний паралелепіпед
α =β = γ = 900	a ≠ b≠ c	Базоцентрований прямокутний паралелепіпед
α =β = γ = 900	a ≠ b≠ c	Гранецентрований прямокутний паралелепіпед
Ромбоедрична (пригональна)	α =β = γ ≠ 900	a = b = c	Ромбоедр
Моноклінна	α =β = 900   γ ≠ 900	a ≠ b≠ c	Прямий паралелепіпед
α =β = 900   γ ≠ 900	a ≠ b≠ c	Базоцентрований прямий паралелепіпед
Триклінна	α ≠ β ≠ γ	a ≠ b≠ c	Довільний паралелепіпед

КЛАСИФІКАЦІЇ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ

Таблиця 14

Класифікація за кількістю і складом реагентів і продуктів

№	тип реакції	визначення	приклад
	Сполучення	Реакції, внаслідок яких з двох або кількох речовин утворюється одна нова речовина	H2 + S = H2S
	Розкладу	Реакції, внаслідок яких з однієї речовини утворюється кілька нових речовин	t CaCO3 → CaO + CO2
	Заміщення	Реакції, внаслідок яких атоми простої речовини заміщують атоми одного з елементів складної речовини	CuSO4 + Fe = FeSO4+ Cu
	Обміну	Реакції, внаслідок яких дві складні речовини обмінюються своїми складовими частинами	CaCl2+K2SO4=CaSO4+2KCl

Таблиця 15

КласифікаціЯ ЗА ОЗНАКОЮ ОБОРОТНОСТІ хімічної реакції

№	тип реакції	чим характеризується	приклад
	Оборотна	Відбувається одночас-но в двох напрямках	3H2 + N2↔2NH3
	Необоротна	Продуктом реакції є газ, осад або слабкий електроліт	Cu+4HNO3=Cu(NO3)2+2NO2↑+2H2O Ba(NO3)2+H2SO4= BaSO4↓ + 2HNO3 KOH +HCl = KCl+ H2O

Таблиця 16

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ТЕПЛОВИМ ЕФЕКТОМ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ

№	тип реакції	чим характери-зується	приклад
	Екзотермічна	Виділення теплоти	C(т) + O2(г) = CO2(г) ∆H = - 393 кДж
	Ендотермічна	Поглинання теплоти	N2(г) + O2(г) = 2NO(г) ∆H = 90,4 кДж

Таблиця 17

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ФАЗОВОГО СТАНУ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ

№	тип реакції	середовище	приклад
	Гомогенна	Однорідне (гомогенне)	H2 (г) + Cl2(г) = 2HCl(г) OH-(р) +H+(р) = H2O (р)
	Гетерогенна	Неоднорідне (реакції відбуваються на межі поділу фаз)	2Fe(т) + 3Cl2(г) = 2FeCl3(т)

Таблиця 18