Одержання хрому(III) оксиду 3 страница

15.До 50 см³ розчину з масовою часткою феруму (III) хлориду 10% (ρ=1,09 г/см³) додали калію гідроксид масою 5,0 г. Осад, що утворився, відфільтрували і прожарили. Обчисліть масу осаду.

16.Чи випаде в осад ферум (II) сульфід при змішуванні рівних об’ємів 0,0001М розчинів ферум (II) сульфату та натрію сульфіду? ДР_FeS=3,7•10^-18.

17.Визначіть у відсотках масові частки суміші заліза й срібла, якщо при обробці 10 г її розчином хлоридної кислоти, виділилось 2,24 дм³ водню?

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Рівняння дисоціації феруму (III) гідроксиду як кислоти і основи.

2.Найважливіші комплексні сполуки Феруму.

3.Реакції добування “берлінської лазурі” і “турнбулевої синьки”.

4.Роль кобальту (III) гідроксиду в оксидаційно-відновних процесах.

5.Взаємодія кобальту з простими речовинами та розбавленими кислотами.

6.Приклади мінералів, у вигляді яких зустрічаються в природі кобальт та нікол.

7.Взаємодія ніколу з монооксидом карбону (утворення тетракарбонілніколу).

8.Взаємодія сполук нікелю з концентрованими та розбавленими розчинами хлоридної, сульфатної та нітратної кислот.

9.Застосування сполук елементів VIIIБ підгрупи в медицині та фармації.

10.Який об’єм газу виділиться при розчиненні 11 г кобальту (III) гідроксиду в концентрованій хлоридній кислоті? Який об’єм цієї кислоти (ρ=1,18 г/см³) витратиться?

11.У розчин мідного купоросу занурили залізну пластинку. Яка маса міді виділилась на пластинці, якщо маса пластинки збільшилась на 0,4 г?

12.При проведенні лабораторного аналізу зразка сплаву заліза з міддю виявилось, що при обробці 20 г цього сплаву хлоридною кислотою виділяється 1,12 дм³ газу. Обчисліть масові частки металів у сплаві.

13.Який об’єм сірчистого газу (н.у.) утвориться при випалюванні 12 г піриту FeS₂, що містить 12% домішок?

14.Які маси залізного купоросу і води необхідні для приготування 400 г розчину з масовою часткою ферум (II) сульфату 19%?

15.Напишіть рівняння хімічних реакцій:

а) FeCl₃ + Na₂CO₃ + H₂O →

б) FeCl₃ + H₂S →

в) FeCl₃ + KI →

г) FeCl₃ + (NH₄)₂S + H₂O →

д) K₃[Fe(CN)₆ + FeSO₄ →

е) FeCl₃ + K₄[Fe(CN)₆ →

є) NiCl₂ + NaOH + Br₂ →

ж) CoCl₂ + KNO₂ + CH₃COOH →

з) Ni(OH)₃ + HCl →

16.У розчин купрум (II) хлориду занурили залізну пластинку масою 100 г. Через деякий час маса пластинки збільшилась до 106 г. Скільки грамів міді виділилось на пластинці?

17.При взаємодії 2 г суміші порошків заліза та магнію з надлишком хлоридної кислоти виділилося 0,05 моль водню. Визначте хімічний склад вихідної суміші у масових частках.

18.Який об’єм 0,2н розчину лугу треба витратити для повного осадження йонів Феруму із 100 см³ 0,15М розчину Fe(NO₃)₃?

19.На повну оксидацію розчину ферум (II) сульфату в кислому середовищі витрачено 40 см³ 0,1н розчину калію перманганату. Визначте масу FeSO₄, що містилася у вихідному розчині.

20.Використовуючи термодинамічні дані, визначте можливість перебігу реакції за стандартних умов:

Fe₃O₄ (т) + 4H₂ (г) = 3Fe (т) + 4H₂O (р).

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

Відповідати на запитання з використанням записів на дошці та виконати тестові завдання з теми “Хімія елементів VIIIБ підгрупи” за варіантом, запропонованим викладачем.

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

16.Яцимирський К.Б., Яцимирський В.К. Хімічний зв’язок. К.: Вища школа, 1993. –309 с.

17.Фримантл М. Химия в действии: В 2-х ч. / Пер. с англ. –М.: Мир, 1991. –Ч.1.-528 с.; Ч.2. –622 с.

18.Загальна та неорганічна хімія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. (Ч.2) // О.М.Степаненко, Л.Г.Рейтер, В.М.Ледовських, С.В.Іванов. –К.: Пед. Преса, 2000. -784 с.

19.Оганесян Э.Т. Неорганическая химия для фармацевтических вузов. –М.: Высшая школа, 1983. –523 с.

20.Перепелиця О.П. Властивості та екологічний вплив хімічних елементів: Довідник. –К.: Вентурі, 1997. –192 с.

ЗАНЯТТЯ №37

ТЕМА: d-Елементи ІБ та ІІБ груп. Лабораторна робота.

АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати властивості елементів ІБ і ІІБ підгруп та їх біологічну роль для застосування в фармацевтичній практиці та в народному господарстві.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:Вивчення хімічних властивостей елементів ІБ та ІІБ підгруп. Ознайомлення з застосуванням сполук елементів ІБ та ІІБ підгруп у народному господарстві та медицині.

ЗНАТИ:-фізичні та хімічні властивості елементів IБ та ІІБ підгруп;

-характерні ступені оксидації елементів IБ та ІІБ підгруп в

нормальному та збудженому стані;

-особливості хімічних властивостей сполук елементів IБ та ІІБ

підгруп.

ВМІТИ:-записати характерні хімічні реакції елементів IБ та ІІБ підгруп;

-розраховувати значення потенціалу йонізації;

-показати здатність до комплексоутворення d-елементів I-ї та ІІ-ї

підгруп;

-розв'язувати типові розрахункові задачі;

-за допомогою хімічних реакцій характеризувати властивості d-

елементів I-ї та ІІ-ї груп.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Загальна характеристика елементів IБ підгрупи. Найважливіші природні сполуки.

2.Методи одержання елементів IБ підгрупи. Добування золота. Охарактеризувати процеси за допомогою рівнянь реакцій.

3.Роль Купруму в процесах, що відбуваються в організмі людини.

4.Хімічні властивості простих речовин.

5.Оксигеновмісні сполуки елементів IБ підгрупи, їх отримання непрямим шляхом.

6.Хімічні властивості оксидів елементів IБ підгрупи, їх оксидаційно-відновні властивості.

7.Закінчити рівняння реакцій:

а) Сu + HCl + O₂ →

б) AgNO₃ →

в) Cu(NO₃)₂ →

г) Au + HCl + HNO₃ →

8.При обробці 10 г сплаву міді з цинком розчином хлоридної кислоти виділилось 2,24 дм³ (н.у.) газу. Визначіть масові частки металів у сплаві.

9.Визначте масову частку купрум (II) сульфату у розчині, одержаному при розчиненні 25 г мідного купоросу в 275 г води.

10.Як одержати оксиди типу Е₂О (Е – Cu, Ag, Au) та які їхні властивості? Чи відомі гідроксиди, що відповідають цим оксидам?

11.Як одержати сполуки Аргентуму із ступенем оксидації +2? Наведіть приклади цих сполук і назвіть способи їх одержання.

12.Написати в молекулярній та йонній формі рівняння реакції гідролізу купруму сульфату в присутності натрію карбонату.

13.Який об’єм розчину нітратної кислоти з масовою часткою HNO₃, що дорівнює 0,08 (ρ=1,07 г/см³), необхідний для розчинення 12 міді?

14.У результаті розчинення 3 г сплаву міді зі сріблом у концентрованій нітратній кислоті добули 7,24 г нітратів. Визначте масові частки металів у сплаві.

15.Яку масу мідного купоросу і води треба взяти для виготовлення 40 кг розчину з масовою часткою купруму (II) сульфату 20%?

16. 1 г двовалентного металу витіснив з кислоти 560 см³ водню, виміряного за н.у. Який це метал?

17.Яка маса ферум (II) сульфату була в розчині, якщо при взаємодії цинку з розчином цієї солі маса металу зменшилася на 0,04 г?

18.Поясніть, чому для лужних металів відбувається планомірне зменшення першого потенціалу йонізації із збільшенням їхнього порядкового номеру, а для металів підгрупи Купруму – найбільший перший потенціал йонізації має Аурум?

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Електронна структура атомів елементів IБ підгрупи.

2.Хімічні властивості гідроксидів купруму, аргентуму, ауруму. Чому AgOH не існує у вільному стані?

3.Сполуки Купруму (I) та Купруму (II), їх кислотно-основна та оксидаційно-відновна характеристики, здатність до комплексоутворення.

4.Взаємодія елементів IБ підгрупи з водою, лугами та кислотами. Навести рівняння реакцій з сульфатною та нітратною кислотами різних концентрацій.

5.Комплексні сполуки Купруму (II) з аміаком, амінокислотами, багатоатомними спиртами.

6.Природа забарвлення сполук Купруму.

7.Комплексний характер купрумвмісних ферментів та хімізм їх дії в метаболічних реакціях.

8.Комплексні сполуки Купруму.

9.Біологічна та фізіологічна роль Купруму та Аргентуму.

10.Хімічні основи застосування сполук Купруму та Аргентуму в медицині та фармації.

11.Препарати купруму, що застосовуються в медичній практиці.

12.Сплав, що складався з 10% цинку і 90% міді, обробили розчином хлоридної кислоти. При цьому виділилось 4,48 дм³ (н.у.) газу. Визначіть масу сплаву.

13.Яку масу аргентуму нітрату треба взяти, щоб приготувати 10 г 2%-го розчину очних крапель? Чи буде цей розчин ізотонічним?

14.Яка із солей (AgCl чи AgBr) більш розчинна у воді? AgCl чи Ag₂CrO₄? У скільки разів?

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

1.Виконання дослідів, описаних в даних методичних вказівках.

2.Обговорення результатів та оформлення висновків.

3.Оформлення та захист протоколу.

4.Відповіді на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.

5.Розв'язування розрахункових задач, запропонованих викладачем.

Експериментальна частина

Завдання 1. Купрум, Мідь.

1.1.Одержання порошку міді.

Налийте в фарфорову чашку 10-15 см³ насиченого розчину купруму (ІІ) сульфату і додайте невеликими порціями обчислену кількість порошку цинку, перемішуючи розчин скляною паличкою. Коли реакція закінчиться, злийте рідину, обробіть осад розбавленою хлоридною кислотою. Щоб розчинити залишки цинку, промийте осад кілька разів водою методом декантації, перенесіть його на лійку Бюхнера, профільтруйте і ще раз промийте на лійці до нейтральної реакції. Одержаний порошок міді висушіть між аркушами фільтрувального паперу, перенесіть у банку і щільно закрийте корком. На чому базується ефект витіснення міді із її солей цинком? Напишіть рівняння реакції.

Завдання 2. Сполуки Купруму (І)

2.1.Одержання купруму (І) йодиду

Налийте в пробірку декілька крапель розчину купруму сульфату, розбавте його водою і долийте розчин калію йодиду. Зверніть увагу на зміну забарвлення розчину і утворення білого осаду купруму (І) йодиду. Відлийте частину розчину в іншу пробірку. Розбавте його водою і долийте розчин крохмалю. Що при цьому спостерігається? Напишіть рівняння реакції.

2.2.Одержання комплексного купруму (І) тіосульфату

Виберіть піпеткою рідину над осадом купруму (І) йодиду, одержаного в попередньому досліді. Додайте в пробірку з осадом кілька крапель натрію тіосульфату. Що відбувається з осадом? Напишіть рівняння реакції, яка супроводжується утворенням добре розчинної комплексної сполуки – натрію дитіосульфатокупрату (І) (Na₂[Cu(S₂O₃)₂]).

2.3.Одержання купруму (І) роданіду

До 1-2 крапель розчину купруму сульфату додайте 2-3 краплі калію (або амонію) роданіду. Спостерігайте утворення чорного осаду купруму (ІІ) роданіду. Напишіть рівняння реакції. Додайте 2-3 краплі сульфатної кислоти і 2-3 краплі натрію сульфіту (Na₂SO₃) і спостерігайте зміну чорного кольору осаду на білий внаслідок відновлення йона купруму (ІІ) до йона купруму (І).

Завдання 3. Сполуки Купруму (ІІ)

3.1 Одержання і властивості купруму (ІІ) гідроксиду

Налийте в пробірку 4-5 см³ розчину купруму сульфату і додайте такий самий об’єм розбавленного розчину натрію гідроксиду. Спостерігайте утворення драглистого блакитного осаду купруму (ІІ) гідроксиду. Збовтайте вміст пробірки і розділіть його на чотири пробірки. Додайте до першої розбавленої хлоридної кислоти і спостерігайте розчинення осаду. До другої пробірки додайте такий самий об’єм концентрованого розчину лугу і нагрійте. Купруму гідроксид в концентрованому розчині лугу розчиняється частково з утворенням куприту (натрію або калію), внаслідок чого розчин над осадом забарвлюється в фіолетовий колір (проявляються амфотерні властивості купруму (ІІ) гідроксиду). При розбавленні розчину він розкладається і фіолетовий колір зникає. До третьої пробірки додайте краплями розчин аміаку до розчинення осаду внаслідок утворення комплексної сполуки - солі тетраамінкупруму (ІІ) гідроксиду ([Cu(NH₃)₄](OH)₂) інтенсивного синього кольору. При підкисленні розчину кислотою комплекс розкладається і синій колір перетворюється у блакитний. Вміст четвертої пробірки нагрійте до кипіння. Спостерігайте зміну кольору осаду з блакитного на чорний внаслідок перетворення купруму (ІІ) гідроксиду в купруму (ІІ) оксид. Злийте обережно з осаду рідину, а осад розділіть на три пробірки. До першої додайте концентрованої HCl, до другої – конц. H₂SO₄, до третьої – конц. HNO₃ і спостерігайте за реакціями спочатку на холоді, а потім при нагріванні. Напишіть рівняння реакцій.

3.2. Гідроліз солей купруму (ІІ)

Налийте в три пробірки по 1-2 см³ води і вкиньте по декілька кристаликів: у першу пробірку –купруму (ІІ) хлориду, у другу –купруму(ІІ) сульфату, у третю –купруму (ІІ) нітрату. Одержані розчини дослідіть універсальним індикатором. Що при цьому спостерігається? Додайте до пробірок краплями розчин натрію карбонату. Спостерігайте утворення зеленого осаду купруму (ІІ) гідроксокарбонату (малахіту), виділення пухирців карбону (ІV) оксиду. Напишіть рівняння реакцій.

3.3.Забарвлення солями купруму полум’я

Чистий платиновий або ніхромовий дротик занурте в розчин солі Купруму, а потім прожарте в безбарвній частині полум’я пальника. Спостерігайте забарвлення полум’я в зелений або синій колір.

3.4.Одержання купруму (ІІ) сульфіду

Внесіть у пробірку 2-3 краплі розчину купруму (ІІ) сульфату і додайте декілька крапель свіжоприготованої сірководневої води. Який колір осаду купруму (ІІ) сульфіду? Додайте до осаду декілька крапель концентрованої хлоридної кислоти. Що відбувається? Напишіть рівняння реакції.

3.5.Одержання купруму (ІІ) гексаціаноферату (ІІ)

До невеликої кількості (0,5 см³) розчину купруму (ІІ) сульфату додайте (0,5 см³) розчину калію гексаціаноферату (ІІ) (K₄[Fe(CN)₆]). Спостерігайте випадання червоно-бурого осаду купруму (II) гексаціаноферату (ІІ). Напишіть рівняння реакції.

Завдання 4. Аргентум. Срібло

4.1. Одержання срібла (реакція “срібного дзеркала” )

В добре вимиту пробірку налийте 1-2 см³ розбавленого розчину аргентуму нітрату і до нього краплями долийте розбавленого розчину аміаку до розчинення осаду, що утворився, потім додайте 0,5 см³ розчину глюкози і нагрійте вміст пробірки на водяній ванні при температурі не вище 60^о С. Спостерігайте покриття внутрішньої поверхні пробірки блискучим шаром металічного срібла. Напишіть рівняння реакції.

4.2.Витіснення срібла з його солей міддю

Візьміть мідний дріт або пластинку і старанно очистіть його поверхню наждачним папером, а потім занурте в 0,1н розчин аргентуму нітрату. Спостерігайте поступове виділення металічного срібла у вигляді чорного порошку. Напишіть рівняння реакцій.

4.3.Одержання і властивості оксиду аргентуму

Налийте у три пробірки по 1-2 см³ розбавленого розчину лугу і додайте по декілька крапель аргентуму нітрату. Спостерігайте утворення бурого розчину аргентуму оксиду. Додайте до першої пробірки нітратної кислоти, а до другої – розчину лугу. Що при цьому спостерігається? Який висновок можна зробити про хімічний характер аргентуму оксиду? До третьої пробірки додайте розчин аміаку до розчинення осаду внаслідок утворення комплексної сполуки [Ag(NH₃)₂]OH. Напишіть рівняння реакцій.

4.4.Одержання і властивості аргентуму сульфіду

До 1-2 см³ сірководневої води додайте декілька крапель розчину аргентуму нітрату і спостерігайте утворення чорного осаду аргентуму сульфіду. Злийте рідину з осаду і подійте на осад розбавленою нітратною кислотою. Спостерігайте розчинення осаду. Напишіть рівняння реакції.

4.5.Одержання і властивості галогенідів аргентуму

Налийте в три пробірки по 1-2 см³ розчинів: у першу – натрію хлориду; у другу –калію броміду, в третю − калію йодиду. Додайте в кожну пробірку по декілька крапель розчину аргентуму нітрату. Зверніть увагу на те, який колір одержаних осадів. Вміст кожної пробірки розділіть на дві частини.

До одержаних осадів в перших пробірках додайте по 1-2 см³ розбавленої хлоридної, сульфатної або нітратної кислот і переконайтесь, що галогеніди аргентуму в розбавлених кислотах не розчиняються. Злийте з осадів рідину і до кожного з них додайте по 2-3 см³ розбавленого розчину аміаку. Зверніть увагу на те, що на відміну від аргентуму хлориду, аргентуму йодид не розчиняється зовсім, а аргентуму бромід розчиняється лише частково. Додайте до розчину диамінаргентуму хлориду [Ag(NH₃)₂]Cl розбавленої кислоти до слабокислого середовища і спостерігайте осідання аргентуму хлориду. Долийте трохи нітратної кислоти також у пробірку з аргентуму бромідом. Напишіть рівняння реакції.

Завдання 5. Сполуки Цинку і Кадмію

1.1.Розчинення цинку і кадмію в кислотах і лугах

а) В чотири пробірки помістіть по 1 мікрошпателю цинкового пилу і додайте по 0,5 см³розбавленого розчину: в першу – хлоридної, в другу – сульфатної, в третю – нітратної кислоти, в четверту – розчину лугу. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакції. Повторіть дослід з концентрованими розчинами кислот і лугу. Напишіть рівняння реакцій.

б) Повторіть вказані досліди з металічним кадмієм. Напишіть рівняння реакцій.

1.2.Одержання гідроксидів цинку і кадмію та дослідження їх властивостей

У дві пробірки налийте по 3-4 краплі розчину солі Цинку, у дві інші – розчину солі Кадмію. До кожної пробірки додайте 1 краплю натрію гідроксиду і спостерігайте утворення білих драглистих осадів гідроксидів. Перевірте їх розчинність в розбавленій хлоридній кислоті і надлишку лугу. Які властивості проявляють гідроксиди обох металів? Напишіть рівняння реакцій.

1.3.Одержання комплексних сполук Цинку і Кадмію

Помістіть в одну пробірку 0,5 см³ розчину солі Цинку, в другу – солі Кадмію і додайте краплями розбавлений розчин аміаку до розчинення осадів.

Враховуючи, що характерним координаційним числом для обидвох йонів-комплексоутворювачів є 4, напишіть рівняння реакцій, рівняння дисоціації комплексів та вирази для констант нестійкості. Назвіть вказані комплексні сполуки. Знайдіть у довіднику значення констант нестійкості. Який комплексний йон більш стійкий і чому?

1.4.Відновлювальні властивості цинку

Помістіть у фарфоровий тигель два мікрошпателі цинкового пилу, 0,5 см³ розчину калію нітрату і 2-3 краплі концентрованого розчину натрію гідроксиду. Повільно нагрівайте на полум’ї пальника. Піднесіть папірець універсального індикатора і визначіть за запахом, який газ виділяється. Яка сіль Цинку утворюється? Напишіть рівняння реакції і визначіть коефіцієнти рівняння методом електронного балансу.

Одержання цинку оксиду

Покладіть у фарфоровий тигель декілька мікрошпателів цинкового пилу і нагрівайте на полум’ї до утворення білого порошку цинку оксиду. Одержаний порошок розділіть на дві пробірки і до одної додайте розбавлений розчин хлоридної кислоти, до другої – розчин лугу. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакції.

1.6. Витіснення кадмію з його солей цинком

Занурте в стаканчик з розчином кадмію сульфату цинкову пластинку і спостерігайте виділення металічного кадмію у вигляді губчастої маси. Напишіть рівняння реакції.

1.7.Одержання і властивості кадмію карбонату

Змішайте у фарфоровій чашці по 25 см³ 2н розчинів кадмію хлориду і амонію карбонату, а потім додайте такий самий об’єм розбавленого розчину аміаку, щоб осад кадмію карбонату повністю розчинився. Нагрійте одержаний розчин комплексної солі [Cd(NH₃)₄]CO₃ на водяній ванні. Спостерігайте утворення білих блискучих кристалів кадмію карбонату. Злийте рідину з осаду, промийте методом декантації осад. Перевірте розчинність одержаного розчину у воді, кислотах і лугах.

Покладіть один мікрошпатель одержаного кадмію карбонату в фарфоровий тигель і прожарте. Що при цьому спостерігається? Кадмію карбонат розкладається при температурі близько 350⁰С. Напишіть рівняння реакцій.

1.8.Одержання і властивості сульфідів цинку і кадмію

В одну пробірку налийте 1-2 см³ розчину кадмію сульфату, а в другу – цинку хлориду. Додайте до обох пробірок надлишок розчину натрію сульфіду. Спостерігайте утворення осадів. Яке забарвлення мають осади в обох пробірках? Злийте рідину з осадів і дослідіть розчинність сульфідів у розбавлених та концентрованих хлоридній і сульфатній кислотах на холоді і при нагріванні. Що при цьому спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.

Завдання 6. Меркурій. Ртуть

2.1.Гідроліз сполук меркурію (І)

Розчиніть кілька кристаликів нітрату меркурію (І) в 1-2 см³ дистильованої води. Спостерігайте утворення осаду основної солі (або помутніння розчину). Дослідіть розчин універсальним індикатором. Додайте кілька крапель розбавленої нітратної кислоти і спостерігайте розчинення осаду. Напишіть рівняння реакцій.

2.2.Взаємодія калію йодиду з солями меркурію (І)

До 1-2 см³розчину меркурію (І) нітрату додайте краплями розчину калію йодиду і спостерігайте утворення жовто-зеленого осаду меркурію (І) йодиду. Ця сполука нестійка і поступово розкладається на ртуть і меркурію (ІІ) йодид, яка в надлишку калію йодиду розчиняється внаслідок утворення комплексної сполуки. Напишіть рівняння реакцій.

2.3.Одержання меркурію (І) хлориду (каломелі)

До 1-2 см³ розчину натрію хлориду або хлоридної кислоти додайте краплями розчину меркурію (І) нітрату і спостерігайте утворення білого осаду каломелі. Напишіть рівняння реакції.

2.4.Одержання і властивості меркурію (ІІ) оксиду

До 1-2 см³ меркурію (ІІ) нітрату додайте 2-3 см³ розбавленого розчину лугу і спостерігайте утворення жовтого осаду меркурію (ІІ) оксиду. Розділіть одержаний осад з розчином у дві пробірки, додайте до одної розбавленої кислоти, до другої – надлишок розчину лугу. Що при цьому спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.

2.5.Одержання і властивості аргентуму тетрайодомеркурату

До 1-2 см³ розчину меркурію (ІІ) нітрату додайте краплями розчину калію йодиду до розчинення осаду, що утворюється, а потім розчину аргентуму нітрату і спостерігайте утворення ясно-жовтого осаду комплексної солі (Ag₂[HgI₄]). Відфільтруйте осад, промийте його на фільтрі водою і висушіть між аркушами фільтрувального паперу. Покладіть невелику кількість одержаної комплексної сполуки в суху пробірку і підігрійте. Спостерігайте зміну яскраво-жовтого забарвлення солі на оранжево-червоне. При охолодженні сполуки забарвлення знову стає яскраво-жовтим. Комплексна сполука застосовується як теплочутлива фарба (термоіндикатор). Напишіть рівняння реакцій.