Уривок із поеми «Перебендя» читає Олександр Тимощук

До слова запрошується Завідуюча Сільської Бібліотеки Ольга Іванівна Василенко

Ведуча:Ти зорею сіяєш у прийдешнім віку,

Сходиш хлібом духовним на рушнику.

У розкриллі земних і заобрійних трас

Височієш над світом, великий Тарас.

Вірш «Доля» читає Анастасія Кобиль

Ведуча: Року 1814, з 26 на 27 лютого старого стилю 9 березня за новим стилем, темної ночі,перед світом, в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті

Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда,блиснув у вікні єдиний на все село огник, народилась нова панові кріпацька душа,а Україні – її великий співець – Тарас Шевченко…

Ведучий: Не на шовкових пелюшках,

Не у величому палаці-

В хатині бідній він родивсь

Серед неволі,тьми і праці!

Ведуча : Нещасна мати сповила

Його малого…й зажурилась…

І цілу ніченьку вона

За сина-кріпака молилась.

В вікні сивіла ранку мла,

А батько слав панам прокляття,

Не знав,що мужнього орла

Він виростить в кріпацькій хаті.

Ведучий: Не знала й мати, що Тарас

Вогнистим віршем, мов стрілою,

Зразить панів у грізний час,

Покличе скривджених до бою.

Ведуча: І виріс він, і кобзу взяв,

І струн її торкнувсь рукою -

І пісня дивно полилась,

Повита вічною журбою.

Вірш «Думка (Нащо мені «Чорні Брови»)читають Аліна Макарова та Анастасія Бікшаєва

Ведучий : Вірші Шевченко почав писати ще до звільнення з кріпацтва. Вісім творів було об’єднано у збірці «Кобзар»,що побачила світ навесні 1840 року. Невеличка збірочка стала епохальним явищем в історії духовного життя українського народу.

Вірш «Думи мої» читає Олексієвець Артем

Ведуча: У 1841 році окремим виданням вийшла поема « Гайдамаки». Поет звертається до героїчної історії українського народу,закликає сучасників згадати минулу славу та братися до боротьби за свободу.

Уривок із поеми «Гайдамаки»читає Віктор Коломієць

Ведучий:Уже в ранній період творчості виявляється головна риса його поезій – глибока народність. Усе життя поет був відданий своєму народові.

Уривок із поеми «Княжна» читає Кучер Анастасія

Ведуча: «Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу» - писав Т.Шевченко.

Ведучий:Тому так просто й безпосередньо відтворював поет думи і почуття простих українців

Вірш «Я не не здужаю нівроку»Читає Лінчак Анастасія

Ведуча:Перебуваючи в ув’язненні та на засланні, поет лише думкою на Україну, малює в уяві рідні серцю пейзажі.

Вірш «Садок вишневий коло хати»Читає Стрічан Денис

У виконанні Світлани Єгоренко прозвучить пісня «Вітер з гаєм розмовляє» (3)

Уривок із поеми «Перебендя» читає Олександр Тимощук

Учениця Я маленька українка, (Бондаренко Вікторія)

8 років маю,

А про Т.Шевченка

Вже багато знаю.

Він дитя з під стріхи,

Він в подертій свиті

Він здобув нам славу Як ніхто на світі.

А та наша слав Наш Т.Шевченко. Сонце України.

Пісню «Зацвіла в долині» виконує Інна Головата (4)

Ведучий:Тим він рідний кожному серцю.

Що народові душу свою віддав.

Тим і сучасний у всякий час він –

Вінок із пісень народ йому склав.

Ведуча:І мрії всі його здійсняться знову!

Ми віримо , що в наш нелегкий час

Як заповіт, ми збережемо рідну мову,

Найкращу мову, що любив Тарас.

Ведучий:Провіснику волі,великий титане,

Справдилися думи пророчі твої,

Приймай же данину любові і шани

Од рідної Вкраїни – твоєї сім’ї !

Чолом тобі, славний Кобзарю, чолом !

Спи тихо й спокійно над сивим Дніпром!

Ведуча: 10 років заслання за революційні поезії, що викривали царський уряд,підірвали здоров’я нашого поета.10 березня 1861 року перестало битися його гаряче серце. Тарас був похований на Смоленському кладовищі у Петербурзі, а потім було перевезено його тіло на Чернечу гору в Канів (як і заповідав поет).

Ведучий:Багато літ минуло з того часу

Праправнуки вивчають Заповіт”

У Каневі вклоняється Тарасу Не тільки Україна – цілий світ.

Пісню «На високій дуже Кручі» виконує Світлана Єгоренко (5)

Ведучий: Він поет наш,він поет народний , він національний поет. У ці дні, святкуючи день народження Великого Кобзаря ,ми ще раз звертаємося до його творчості,до його прекрасних віршів і поем, до його прекрасного образу.

Хотілося б жити так,як Шевченко. Хотілося б творити так , як Шевченко. Хотілося б любити талановиту,співучу,мальовничу Україну так, як Шевченко.

Ведуча:Ми чуємо тебе Кобзарю

Крізь століття

І голос Твій нам душу окриля

Встає в новій красі забувши лихоліття

Твоя, Тарасе, звільнена земля

Ведучий: У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі титане кладемо

Ми чуємо тебе Кобзарю

Крізь століття

Разом: Тебе своїм сучасником звемо.

Пісня «про Кобзаря» (6)