Перший критерій: значення (лексичний) .Другий форма. Третій Функція.

76. Самостійні частини мови (включають слова, які називають предмети, їх дії і різні ознаки): Іменник Дієслово Прикметник Числівник Займенник Прислівник Причастя Дієприслівник Слова категорії стану Службові частини мови (не називають ні предметів, ні дій, ні ознак, а висловлюють тільки відносини між ними): Привід Частинки Спілки Вигуки, звуконаслідувальні слова.

77. 1. префіксальних спосіб 2. Суфіксальний спосіб 3. префіксальних-суфіксальний спосіб (Безпрізорнік) 4. Безаффіксний (бессуффіксний) спосіб

78. Жителі

1) Морфемний розбір:

1. жи-тел-й (іменник).

2. Закінчення - -і. Воно виражає значення мн.ч., І.П., пор .: житель □, жител-я.

3. Основа форми - жи-тел-.

4. Корінь -жі-. Однокореневі слова: жи-ть, жи-л-ой.

5. тель - суфікс. Це суфікс іменника, пор .: піс-а-тель □, вод-і-тель □.

2) Словотворчий розбір:

1. Початкова форма - житель.

2. Основа слова - жи-тель. Основа похідна.

3. 3-4. жи-тель □ → жи-ть.

4. тель - словотвірний суфікс.

5. Суфіксальний спосіб.

79. Розділ граматики який вивчає зв’язне мовлення. Основна одиниця – словосполучення та речення.

Словосполучення – поєднання двох чи більше слів на основі підрядного зв’язку. АЛЕ українське мовознавство вважає словосполученням лише слова поєднані таким чином, а словацьке – будь-які сполуки слів є словосполученням. Основна функція – номінативна.

Речення – інтонаційне, смислове і граматичне ціле, яке характеризується предикативністю і модальністю і виконує комунікативну функцію. Толстой «Эсли бы я мог написать одним словом, я бы не писал 4 тома романа» - Толстой про короткість та довгість викладання думки.

Синтаксис – не контролює зміст – лише форму. Дітей готували ложками і дітей готували борщем – для синтаксису однакові.

Актуальне членування речення

• Тема – те, що відоме і подається у самому реченні

• Рема – не відоме – те, що для несе нову інформацію.

У нас буде літературознавство на другій парі. Рема – «буде літературознавство», - те що нам сказали щойно. Тема – «у нас буде друга пара» - друга пара і так є постійно.

80. Синтагма- сукупність кількох словоб'єднаних за принципом семантико-граматично-фонетичної сполучуваності. Мін-словосполучення.

. Перший критерій: значення (лексичний) .Другий форма. Третій Функція. - student2.ru

81.Предикативність – головна ознака речення, завдяки якій відбувається зв'язок висловлення із позамовною дійсністю. Діє у двоскладних реченнях. В односкладних реченнях предикативність забезпечується прямим зв’язком між головними членами і позамовною дійсністю. (Тато був гарний. Можна було писати ікони).

Модальність – ставлення мовця до змісту речення чи висловлення. Виражається формами присудку та інтонаційним оформленням речення.

За модальність речення бувають

• Розповідні

• Питальні

• Кличні

82.За структурою

• Просте

• Складне

Будь-яке просте для української мови речення буде вважатися складним для словацького мовознавства. Лише, якщо однорідні присудки чи підмети є синонімами чи повторюваними словами – то речення буде простим (Mама – любить і піклується - просте речення. Мama – milue а pestue або Mama – milue, milue, milue – просте речення АЛЕ Mama – upratue, pomaha a caka – складне речення).

83. Синтаксис – не контролює зміст – лише форму. Дітей готували ложками і дітей готували борщем – для синтаксису однакові.

Актуальне членування речення

• Тема – те, що відоме і подається у самому реченні

• Рема – не відоме – те, що для несе нову інформацію.

Валентність – здатність слів сполучуватись між собою. Типи

84. Згідно підручника реформаторського: В типологічну класифікацію мов об'єднуються на основі спільних ознак. Основним методом дослідження є порівняльно-порівняльний.

Важливі особистості: Брати Шлейгелі . Гумбольдт. Шлейхер.

Класифікація Шлейхера може бути представлена в слід. вигляді:

1) ізолюючі мови

2) агглютинирующие мови

3) флективні мови

Він взяв роботу Шлейгелей.

Гумбольдт зробив таку класифікацію:

1. Ізолюючі мови

2. Афіксуючі мови:

3. Флективні мови

4. Аглютинативне мови

5. Інкорпоруючі