ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ. 1. На основі підручників скласти каталог пресових видань в Україні досліджуваного періоду з короткою характеристикою видання (час
(на вибір студента)
1. На основі підручників скласти каталог пресових видань в Україні досліджуваного періоду з короткою характеристикою видання (час, періодичність, обсяг, тираж, редактори, автура).
2. На основі підручників, хрестоматій скласти іменний покажчик журналістів (видавців, редакторів, авторів) окремого періоду з короткою характеристикою (назвами видань, де вони працювали, списком публікацій).
3. Користуючись матеріалами до енциклопедичного словника „Українська журналістика в іменах”, скласти іменний покажчик журналістів даного періоду з тими характеристиками і фактами, що зазначені у вказаному виданні.
4. Користуючись “Енциклопедією українознавства” (словникова частина, томи 1–4) скласти іменний покажчик журналістів даного періоду з короткими характеристиками, що містяться в “ЕУ”.
5. Здійснити пошук видань періоду Першої світової війни, часів побудови Української держави в обласній науковій бібліотеці.
6. Опрацювавши першоджерела, написати на їх основі творчий портрет публіциста (М. Грушевського, С. Петлюру, Є. Чикаленка, С. Єфремова, М. Шаповала, Олену Пчілку, Д. Дорошенка, Д. Донцова та інших).
7. Скласти каталог провідних українських видань на еміграції (країна – на вибір студента) з короткою характеристикою органу (час, періодичність, обсяг, тираж, редактори, автура).
8. Реферати із загальних концепцій розвитку журналістики, організаційно-видавничої історії основних видань. Творчі портрети провідних публіцистів на основі першоджерел. Пропонована тематика для досліджень(відповідно до трьох етапів оцінювання знань студентів):
1. Політична та освітня діяльність Братства Тарасівців.
2. Журналістські амбіції національних лідерів після революції 1905 року.
3. “Хлібороб” (1905) – перша україномовна газета на Наддніпрянщині.
4. Діяльність українського культурно-освітнього товариства “Просвіта”.
5. Тематика та ідейний зміст публіцистики Б. Грінченка.
6. Ідейна спрямованість та видавнича діяльність Революційної Української Партії.
7. Праця М. Міхновського “Самостійна Україна” та її значення для розвитку української суспіольно-політичної думки.
8. Часопис “Рідний край” (1905–1916 рр.) – перший вісник української легальної преси.
9. Журналістська діяльність Олени Пчілки.
10. Видавнича історія журналу “Громадська думка”, відтворена у фейлетоні В. Самійленка “Як я перейшов від слова до …думки”.
11. “Рада” (1906) – перша щоденна україномовна газета на під російській Україні.
12. Київська хроніка на сторінках щоденника “Громадська думка” / “Рада” (1906–1914).
13. Газета “Рада” як джерело до історії видання “Літературно-Наукового Вісника” (1907–1914).
14. “Спогади” та “Щоденник” Є. Чикаленка як літопис журналістсько-видавничої діяльності діяча у контексті суспільно-політичних та культурних реалій кінця XIX – початку ХХ століття.
15. “Народні” видання “Село”, “Засів”, “Маяк” на ниві культурної торотьби початку ХХ століття.
16. Українські літературно-наукові видання під Росією в 1905–1904 рр.
17. Тематика і стиль публіцистики Симона Петлюри.
18. Зміст тематичного напряму “Із українського життя в Росії” у журналі “Літературно-Науковий Вісник” (1907–1920).
19. Зміст тематичного напряму “Із австрійської України” на сторінках “Літературно-Наукового Вісника” (1907–1920).
20. Національно-патріотичний концепт публіцистики С. Єфремова.
21. Важка доля місячника “Українська хата” (1909–1914 рр.).
22. Критика й публіцистика А. Товкачевського на сторінках “Української хати”.
23. Національно-патріотичний голос авторів січових та пластових видань 1912–1914 рр.
24. Періодичні видання православної церкви для інтелігенції (1900–1918 рр.).
25. Мережа східноукраїнських партійних видань напередодні Першої світової війни.
26. Характер буковинської журналістики на межі століть.
27. “Медовий рік” української преси як історичний факт (від березня 1917 р. – до березня 1918 р.).
28. Мережа друкованих видань Центральної Ради.
29. М. Грушевський як редактор та гнівний публіцист.
30. Відстоювання національно-територіальної автономії України у публіцистиці М. Грушевського.
31. Преса УГА, її значення для творення національного війська.
32. Часопис “Стрілець” (1919) як літопис складних перипетій УГА, роль видання у вихованні національної свідомості, ідейної єдності українських вояків.
33. Ідеї національного і соціального визволення на сторінках “Робітничої газети” (1917) за редакцією В. Винниченка.
34. Видавнича і пресова діяльність Союзу Визволення України.
35. Свобода преси і цензура в часи Гетьманщини.
36. Преса українських соціалістичних партій доби Директорії.
37. Журналістське життя в Галичині часів ЗУНР.
ІНДЗ обсягом до 10 друкованих сторінок подається не пізніше 13-го тижня навчання, оцінюється після захисту.
Практичне заняття № 18(Тема 39. – Тема 2 год.)
Тема: Діяльність “Братства Тарасівців” у контексті розвитку української нації
Питання для обговорення:
1. Історія політичної та освітньої діяльності “Братства Тарасівців”.
2. Програмові засади “Братства Тарасівців”.
3. Політичне життя на Слобожанщині. Революційна Українська Партія: ідейна спрямованість і видавнича діяльність.
4. “Самостійна Україна” М. Міхновського – нове слово в українській публіцистиці.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Кость С. Західноукраїнська преса першої половини ХХ ст. у всеукраїнському контексті (засади діяльності, періодизація, структура, особливості функціонування). – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – С. 64–66.
2. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України (друга половина XIX століття – перша чверть ХХ століття). – Львів: Світ, 2005. – С. 17–18.
3. Ситник В. “Самостійна Україна” М. Міхновського – видатна пам’ятка української націоналістичної думки // Визвольний шлях. – К., 2005. – № 2. – С. 106–113.
ТЕКСТИ:
1. Програмові засади Братства Тарасівців // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст.: Документи і матеріали. – Б.М., 1983. – Т.1. – С. 19–25.
2. Міхновський М. Самостійна Україна. – К.: Видання журн. “Самостійна Україна”, 2000. – С. 17.
Практичне заняття № 19(Тема 40. – 2 год.)
Тема: Розвиток національної періодики початку ХХ століття
Питання для обговорення:
1. “Киевские отклики” – перша газета Наддніпрянщини.
2. Пробудження політичної свідомості українців після революції 1905 р. Журналістські амбіції національних лідерів.
3. “Хлібороб” – перша україномовна газета на Наддніпрянщині.
4. Временные правила о печати” і свобода украінської журналістики.
5. Часопис “Рідний край” – перший вісник української легальної преси.
6. Діяльність Олени Пчілки в журналі “Рідний край”.
7. Журнал “Громадська думка” структура і зміст видання.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Вантацак Б. Полтавщина, шемети і “хлібороби-демократи” // Виявлення та дослідження пам’яток національно-визволних змагань українського народу на Полтавщині (1917–1920 рр.). – Полтава, 1995. – С. 25–31.
2. Геращенко Г. Шемет Володимир Михайлович // Довідник з історії України. – К.: Ґенеза. – 1084–1085.
3. Донцов Д. Мати Лесі Українки (Олена Пчілка) // Дві літератури нашої доби. – Львів, 1991. – С. 164.
4. Животко А.П. Історія української преси: Навч. пос. / Упор. М. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 1999. – С. 191–197.
5. Крупський І. З неї почалась ера української журналістики [До 100-річчя з дня виходу першої української газети на Наддніпрянщині] // Вільне життя. – 2005. – 26 листопада. – С. 6.
6. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України (друга половина XIX століття – перша чверть ХХ століття). – Львів: Світ, 2005. – С. 19–39, 79.
7. Михайлюта В. Синкретизм культурних, національних та суспільно-політичних поглядів на сторінках журналу “Рідний край” (1905–1916 рр.) // Українська періодика: історія і сучасність: VIII Всеукр. наук.-теорет. конф. Львів, 24–26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М.М. Романюка. – Львів, 2003. – С. 289–296.
8. Погрібний А. Класики не зовсім за підручником. – К., 2000.
9. Ротач П. Шемет Володимир Михайлович // Розвіяні по чужині. – Полтава: верстка, 1998. – С. 147.
10. Семенко С.В. Журнал “Рідний край” і літературний процес початку ХХ століття. Автореф. дис. … кандидата філол. наук: 10.01.08 / Київський нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. Ін-т журналістики. – К., 2000. – 20 с.
11. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра: Історико-теоретичний нарис. – К.: Вид-во КМ УЦА, 1996. – С. 5–38.
ТЕКСТИ:
1. Самійленко В. Як я перейшов від Слова до Думки… // Самійленко В. Твори: у 2 т. – Т. 2. – К.: 1979. – С. 49– 52.
Практичне заняття № 20(Тема 41. – 2 год.)
Тема: Газета “Рада” та її роль у розвитку національно-державницького світогляду нації
Питання для обговорення:
1. Є. Чикаленко – редактор газети“Рада”.
2. Мовні проблеми на сторінках першої щоденної газети українською мовою.
3. Початок співпраці “Літературно-Наукового Вісника” і газети “Рада”.
4. Рубрика “З українських журналів” та вміщені у ній огляди.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Ворона Н.О. Українська журналістика та її завдання в самоідентифікації українства (за публіцистикою С. Єфремова в газеті “Рада”) // Вісник Харківського національного університету імені В. Каразіна. – № 766. – Серія: Філологія. – Харків: ВЦ ХНУ, 2007. – Вип. 51. – С. 62–65.
2. Животко А.П. Історія української преси: Навч. пос. / Упор. М. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 1999. – С. 197–202.
3. Кобинець А.В. “Громадська думка” / “Рада” (1905–1914 рр.) – перша щоденна українськомовна газета Наддніпрянської України: утвердження національної ідеї. Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.08 / Київський нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка. – К., 2005. – 20 с.
4. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України (друга половина XIX століття – перша чверть ХХ століття). – Львів: Світ, 2005. – С. 41–48.
5. Мищук І. Передплатницький контингент газети “Рада” як джерело вивчення українського національного руху в Україні на початку ХХ ст. // Документознавство. Інформатологія. – 2007. – № 2. – С. 43–50.
6. Фіголь Н.М. Є. Чикаленко – меценат, видавець і редактор. – К.: Політехніка, 2002. – 48 с.
7. Фіголь Н.М. Мовні проблеми на сторінках першої щоденної газети українською мовою “Рада” // Мова і культура. – Вип. VI. – К., 2003. – С. 290–297.
8. Фіголь Н.М. Євген Чикаленко та газета “Рада” у формуванні мови преси на початку ХХ століття. Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.08 / Київський нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка. – К., 2006. – 20 с.
9. Фіголь Н.М. Роль газети “Рада” у формуванні української літературної мови // Вісник Харківського національного університету імені В. Каразіна. – № 766. – Серія: Філологія. – Харків: ВЦ ХНУ, 2007. – Вип. 51. – С. 256–258.
ТЕКСТИ:
1. Єфремов С. З нашого життя; Самотні люди; “Сторонні” люди; Українська преса і читачі // Єфремов С. Літературно-критичні статті. – К., 1993.
2. Єфремов С. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995. – 688 с.
3. Петлюра С. З українського життя; Критика чи деморалізація; До практичних завдань українства // Петлюра С. Статті. – К., 1993. – С. 74–78, 135–144.
4. Чикаленко Є. Зібрання творів: У 7 т. – К., 2001. – Т. 1.
Практичне заняття № 21(Тема 42. – 2 год.)
Тема: Журнал “Українська хата” (1909–1914) у відстоюванні нових критеріїв української молодої творчої генерації (“круглий стіл”).
Питання для обговорення:
1. Політичні та ідейні аспекти модернізму.
2. Нація і національне відродження.
3. Громадянство і натовп. Проблеми індивідуалізму у творчості (“ніцшеанський дух”). “Література як краса протесту, краса бунту проти насильства і найтяжчого рабства, яке єсть: рабства духа”.
4. Емансипація і жіноча творчість.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бартко О.А. Літературно-естетична концепція журналу “Українська хата”. Автореф. дис. … кандидата філол. наук: 10.01.08 / Київський нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. Ін-т журналістики. – К., 1996. – 17 с.
2. Бартко О.А. Національно-культурна концепція журналу “Українська хата” // Молода нація: Альманах. – 1999. – № 12. – С. 168–198.
3. Богацький П. “Українська хата” (До історії української журналістики) // Українська мова та література. – 1999. – № 10 (березень). – С. 6.
4. Денисюк С. У боротьбі за свободу індивідуальності: поети журналу “Українська хата” (1909–1914) // Українська мова та література. – 1999. – № 10 (березень). – С. 8.
5. Животко А.П. Історія української преси: Навч. пос. / Упор. М. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 1999. – С. 216–218.
6. Журба Г. Від “Української хати” до “Музагету”: (Люди і події) // Україна. – 1990. – № 45–47.
7. Ільницький М. Лицар критичних турнірів. Микола Євшан (Федюшка) // Слово і час. – 1995. – №7. – С. 11 – 20.
8. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України (друга половина XIX століття – перша чверть ХХ століття). – Львів: Світ, 2005. – С. 53–55.
9. Лупейко О. Один із “хатян” Андрій Товкачевський (1885–1965) – публіцист і критик “Української хати” // Слово і час. – 1999. – № 1. – С. 20–25.
10. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1999.
11. Привалова С.Ф. Українська національна ідея в публіцистиці М. Сріблянського на сторінках “Української хати” (1909–1914 рр.) // Вісник Харківського національного університету імені В. Каразіна. – № 766. – Серія: Філологія. – Харків: ВЦ ХНУ, 2007. – Вип. 51. – С. 69–71.
12. Погребенник В.Ф. Поезія “Української хати” і фольклор // Слово і час. – 2005. – № 3. – С. 34–43.
13. Погребенник Ф.П. Присвята “Українській хаті” // Українська мова та література. – 1999. – № 10 (березень). – С. 1–2.
14. “Українська хата”: Поезії 1909 – 1914 / Упоряд. В.О. Шевчук. – К., 1990.
15. Шевчук В. “Хатяни” і український неоромантизм // Українське літературознавство: Республ. міжвідом. наук. зб. – Львів, 1993. – Вип. 57. – С. 18–25.
16. Шумило Н. Микола Євшан: проблема самоорганізації таланту // Сучасність. – 1996. – Ч. 3/4. – С. 124 – 136.
ТЕКСТИ:
1. Донцов Д. Компактна більшість і Шевченко; З приводу двох процесів (рефлексії), Джентльмени з “Дзвону” //
2. Євшан М. Проблеми творчости, Боротьба генерацій і українська література, Релігія Шевченка, Плач над упадком літератури, Буржуазія і націоналізм, “Лицар темної ночі” // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика / Упоряд. Н. Шумило. – К., 1998.
3. Сріблянський М. (Шаповал М.). Українська преса й громадянство // (Українська хата. – 1910. – № 6) // Матеріали з історії національної журналістики Східної України початку ХХ ст. – С. 215–224.
4. Сріблянський М. З літературного життя на Україні за р. 1910 (Українська хата. – 1911. – № 2), Один голос (Українська хата. – 1911. – № 4), Один з піонерів (Українська хата. – 1911. – № 7–8), Поет і юрба (До характеристики “культу” Шевченка) (Українська хата. – 1912. – № 5), Чи буде просвіток? (Українська хата. – 1913. – № 1), Літературне ушкуйництво (Українська хата. – 1913. – № 6), Те, що дає радість (Українська хата. – 1914. – № 5) //
5. Франко І. Принципи і безпринципність // Франко І.Я. Зібр. творів у 50 т. – К., 1981. – Т. 34. – С. 360–365.
6. Франко І.Я. Маніфест “Молодої музи” (Діло. – 1907) // Франко І.Я. Зібр. творів у 50 т. – К., 1982. – Т. 37. – С. 410–417.
Практичне заняття № 22(Тема 43. – 2 год.)
Тема:Розвиток сатирично-гумористичної преси в Україні
початку ХХ століття
Питання для обговорення:
1. Огляд окремих сатирично-гумористичних видань (“Киевская мисль”, “Киевская речь”, “Киевская іскра”, “Киевский звонок”, “Киевский скоморох”, “Киевские отклики”, “Киевская заря”, “Киевская жизнь”, “Киевская газета”, “Киевский вестник” та ілюстровані додатки до них) із метою виявлення жанрової своєрідності, рубрикації, майстерності публіцистів-фейлетоністів.
2. Журнал “Шершень” (Київ, 1906): мрії про свободу засобами сатири (задумане і здійснене).
3. Провідні фейлетоністи київської преси початку ХХ ст. (В. Чаговець (Плебей), В. Сивенький (Cамійленко), В. Юркевич (Харон), Леонід Пахаревський, Микола Чернявський, Григорій Коваленко та ін.).
4. Мистецькі сили української сатиричної періодики 1905–1914 рр. (Опанас Сластьон, Іван Бурячок, Фотій Красицький, Михайло Яковлєв, Володимир Різниченко).
ЛІТЕРАТУРА:
1. Андріюк Н. Сатирична преса у Східній Україні наприкінці XIX – на початку ХХ ст. // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. – 2003. – Вип. 22. – Ч. II. – С. 195–199.
2. Волобуєва А. Жанрова і тематична спрямованість сатирично-гумористичної преси Києва початку ХХ ст. // Українська періодика: історія і сучасність: VIII Всеукр. наук.-теорет. конф. Львів, 24–26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М.М. Романюка. – Львів, 2003. – С. 686–690.
3. Гончарук М.М. Українська сатира періоду революції 1905–1907 рр. – К., 1966. – С. 7–82.
4. Демченко Е.П. Политическая графика Киева периода революции 1905– 1907 гг. – К., 1976.
5. Демченко Е.П. Сатирическая пресса Украины 1905 – 1907 гг. – К.: Наукова думка, 1980.
6. Демченко Е.П. Политическая графика в печати Украины 1905 – 1907 гг. – К., 1984.
7. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України (друга половина XIX століття – перша чверть ХХ століття). – Львів: Світ, 2005. – С. 40.
8. Сніцарчук Л.В. Українські сатирично-гумористичні часописи Галичини (друга половина XIX – початок XX ст.) // Зб. праць НДЦ періодики. – Львів, 1998. – Вип. 5. – С. 161–174.
9. Сніцарчук Л.В. Українська сатирично-гумористична преса Галичини 20–30-х рр. ХХ ст. – Львів, 2001. –
10. Сніцарчук Л.В. Українська сатирично-гумористична преса Галичини 20–30-х рр. ХХ ст.: Історико-функціональний аспект та інтерпретаційні особливості. Автореф. дис. … кандидата філол. наук: 10.01.08 / Київський нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. Ін-т журналістики. – К., 2002. – 20 с.
11. Яремчишин М. Сатирично-гумористичні видання 20-х років на західноукраїнських землях // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. – 2003. – Вип. 22. – Ч. II. – С. 351–366.
Практичне заняття № 23(Тема 47. – 2 год.)
Тема: Літературно-наукові та молодіжні видання на західних землях початку ХХ століття
Питання для обговорення:
1. Успішне формування преси літературно-наукового характеру. Ілюстрований журнал “Руська хата” (1905) за редакцією Р. Сембратовича.
2. Публікації В. Пачовського, П. Карманського, М. Яцківа, Б. Лепкого, М. Вороного, О. Маковея, О. Кобилянської та інших.
3. Місячники “Світ” (1906–1908) за редакцією В. Будзиновського, “Бджола” (1908) та “Будучність” (1909) за редакцією М. Венгжина, тижневик “Ілюстрована Україна” (1913) за редакцією І. Крип’якевича.
4. Часопис для молоді “Молода Україна” (1900–1906), неперіодичний орган “Житє” (1912–1913), видання студентів “Шляхи” (1913–1914).
5. Специфіка січових та пластових видань 1912–1914 рр.: “Січові вісті” (1912–1914), “Пласт” (1914), “Шляхи”, “Відгуки” (1913), “Запорізькі вісті” (1913). Національно-патріотичний голос видань.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Благий В.Б. Українська студентська преса Галичини (60-ті рр. ХІХ ст. – 1914 р.): Історико-бібліографічний огляд. // Зб. праць НДЦ періодики. – Львів, 1998. – Вип. 5. – С. 421 – 453.
2. Гутковський В.В., Крупський І.В., Олексин О.М. Українська журналістика на західноукраїнських землях: державотворча функція, тематичні аспекти (1848–1919 рр.): Істор.-політ. нарис / За ред. док. іст. наук Крупського І.В.; Нац. ун-т “Львівська політехніка” – Львів: Вільна Україна, 2001. – С. 45–48.
3. Животко А.П. Історія української преси: навч. посіб. / Упор., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М.С. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 1999. – С. 234–235, 239–242.
4. Кость С. Західноукраїнська преса першої половини ХХ ст. у всеукраїнському контексті (засади діяльності, періодизація, структура, особливості функціонування). – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – 514 с.
5. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України. (Друга половина XIX– перша чверть ХХ ст.). – Львів: світ, 1995. – С. 80–84.
6. Крупський І.В. Львів: місто газет і журналів. – Львів: ЛА “Піраміда”, 2006. – С. 126–132.
7. Нечиталюк М.Ф. Реформатор української журналістики: М.С. Грушевський у “Літературно-науковому віснику” першого періоду видання // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. – Вип. 17: Українська журналістика: Генезис і сучасні проблеми. – Львів, 1992. – С. 56–63.
8. Огородник Т. В. Старосольський та часопис “Молода Україна” (1900–1903 рр.) // Українська періодика: історія і сучасність: VIII Всеукр. наук.-теорет. конф. Львів, 24–26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М.М. Романюка. – Львів, 2003. – С. 957–963.
Практичне заняття № 24(Тема 51. – 2 год.)
Тема: Українська таборова преса як національно-духовне явище
Питання для обговорення:
1. Український “таборовий простір” після Першої світової війни. Духовна праця у середовищі українських військовополонених і виселенців.
2. Видавнича і пресова діяльність Союзу Визволення України. Офіційний орган “Вісник СВУ” / “Вісник політики, літератури й життя”. Автори та зміст публікацій.
3. Шляхи національного самовизначення у таборах українських військовополонених на території Австро-Угорщини й Німеччини (Фрайштадт, Зальцведель, Раштат, Вецляр, Йозефштадт, Мюнхен). Громадсько-просвітня діяльність українського загалу на чужині періоду 1914–1918 рр.
4. Журналістська й видавнича праця у таборах на території Німеччини та Австро-Угорщини. Преса різного спрямування, скерована на підтримку культурної енергії, патріотичних почувань, зміцнення національної свідомості: “Метелик” та “Розвага” у Фрайштадті; “Громадська думка” / “Просвітній листок” у Вецлярі; “Вільне слово”, “Нова зоря”, “Селянин” у Зайцведелі; “Розсвіт” у Раштаті та інші.
5. Участь у цих виданнях В. Пачовського, П. Карманського, Б. Лепкого, О. Терлецького, З. Кузелі, В. Сімовича, А. Жука, М. Гладкого, І. Павлюка та інших.
6. Преса полонених українців у таборах Італії (“Полонений”, “Лязароні”), Росії (“Наша доля”).
ЛІТЕРАТУРА:
1. Животко А.П. Історія української преси: навч. посіб. / Упор., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М.С. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 1999. – С. 252–254, 321–323
2. Кость С. Західноукраїнська преса першої половини ХХ ст. у всеукраїнському контексті (засади діяльності, періодизація, структура, особливості функціонування). – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – С. 112–114.
3. Кривошеєва Л. Діяльність Союзу Визволення України з організації таборової преси (1915–1917 рр.) // Українська періодика: історія і сучасність: VIII Всеукр. наук.-теорет. конф. Львів, 24–26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М.М. Романюка. – Львів, 2003. – С. 62–66.
4. Крупський І.В. Видавничо-журналістська діяльність Союзу Визволення України // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. – 2003. – Вип. 22. – Ч. II. – С. 278–186.
5. Сидоренко О. Україномовна преса Росії 1905–1907 рр.: Анотований покажчик. – К., 1987. – 73 с.
6. Сидоренко Н.М. Гасло національної освідомленості в українській пресі Росії початку ХХ ст. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика / Гол. ред. А.З. Москаленко. – К.: Навч.-видав. комп. центр Ін-ту журналістики Київського ун-ту, 1993. – С. 20–30.
7. Сидоренко Н.М. На зорі української преси в Італії початку ХХ ст. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика / Гол. ред. А.З. Москаленко. – К.: Навч.-видав. комп. центр Ін-ту журналістики Київського ун-ту, 1997. – Вип. 4. – С. 85–97.
8. Сидоренко Н.М. Українська таборова преса першої половини XX століття: проблеми національно-духовного самоствердження. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.01.08 “Журналістика”. – К., 2000. – 20 с.
9. Сидоренко Н.М. Національно-духовне самоствердження: у 3 ч. – Ч. 1: Українська таборова періодика часів Першої світової війни. – К.: Дослідницький центр історії укр. преси, 2000. – 202 с.
10. Союз Визволения України, 1914–1918. – Вiдень; Нью-Йорк, 1979. – 165 с.
11. Срібняк І. Діяльність Союзу Визволення України серед полонених старшин-українців царської армії в таборах Німеччини й Австро-Угорщини (1915–1918 рр.). – К.: Кліо, 1996. – 46 с.
12. Срібняк І. Табір полонених українців у Зальцведелі (Німеччина) у 1915–1917 рр. // Київська старовина. – 1997. – № ¾. – С. 139–151.
13. Срібняк І. Полонені українці в Австро-Угорщині та Німеччині (1914–1920 рр.). – К., 1999.
ТЕКСТИ:
1. Єфремов С. Із хвиль життя // Матеріали з історії національної журналістики Східної України початку ХХ століття / Уклад. Н.М. Сидоренко, О.І. Сидоренко. – К., 2001. – С. 238 – 245.
2. Додатки // Сидоренко Н.М. Національно-духовне самоствердження: у 3 ч. – Ч. 1: Українська таборова періодика часів Першої світової війни. – К.: Дослідницький центр історії укр. преси, 2000. – С. 162–191.
Практичне заняття № 25(Тема 50, 52–54. – 4 год.)
Тема: Журналістика періоду Першої світової війни і творення самостійної української держави
Питання для обговорення:
1. Проби журналістського пера в умовах русифікації Галичини.
2. Преса Українських Січових Стрільців (місячник “Вісник Пресової квартири” (1916) “Новініяда” (1915), гумористично-сатиричний журнал “Український самохотник” (1915–1917), часописи “Бомба” (1916). “Самопал” (1916). “УСС” (1916–1917), “Червона калина” (1917)).
3. Видання УГА. “Стрілець” (1919) за редакцією В. Пачовського як провідний орган галицьких вояків, літопис складних перипетій їх існування. Інші видання: “Полева газета”, “Стрілецький шлях”, “Козацький голос”, “Січовий голос”, “Козацька думка”.
4. Видання Центральної Ради та УНР:
· київські видання : “Вісті Української Центральної Ради”, “Боротьба”, “Зоря”, “Вісті УНР”, “Нова Рада”, “Робітнича газета”, “Народна воля”;
· провінційні видання: “Робітник”, “Голос робітника” (Харків), “Вільний голос” (Полтава), “Земля і воля”, “Шлях до волі” (Катеринослав), “Самостійник” (Умань) та інші.
5. Проблемно-тематичний спектр публікацій на сторінках українських органів.
6. Преса періоду правління гетьмана П. Скоропадського. Офіційний “Вісник Ради народних міністрів” і часопис “Україна” з ілюстрованим додатком.
7. Закон “Про державну мову в УНР”, його вплив на характер пресових матеріалів. Активізація журналістського життя за правління Директорії на чолі з С. Петлюрою.
8. Журналістика Галичини часів ЗУНР:
· видання на етапі становлення (москвофільська газета “Прикарпатская Русь” та українські органи “Нове слово”, “Українське слово”, “Діло”, “Свобода”, “Шляхи”);
· тематика публікацій у виданнях ЗУНР (“Станіславівський голос”, “Покутський вісник”, “Україна”, “Український голос”, “Нова Рада” та інших).
ЛІТЕРАТУРА:
1. Богуславський О.В. Інформаційно-пресова діяльність Центральної Ради та українських урядів 1917–1920 рр.: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.08 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. Ін-т журналістики. – К., 2002. – 20 с.
2. Богуславський О.В. “Вісник Генерального Секретаріату Української Народної Республіки” і пресова політика Генерального Секретаріату // Вісник Львівського університету. – 2003. – Вип. 22. – Ч. II. – С. 200–207.
3. Васильчук М.М. Українські видання в Коломиї (друга половина XIX – XX cт.): історико-функціональний і тематичний аспекти: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – К., 2003. – 20 с.
4. Владимиров В.М. Історія української журналістики (1917–1991): Навч. посіб. – К.: МАУП, 2007. – С. 5– 13.
5. Горевалов С.І., Богуславський О.В., Романишин Ю.А. Військова преса України. – Запоріжжя: ВАТ Вид-во “Вільна Україна”, 2004. – 480 с.
6. Гутковський В.В, Крупський І.В., Олексин О.М. Українська журналістика на західноукраїнських землях: державотворча функція, тематичні аспекти (1848–1919 рр.): Іст.-політ. нарис. – Львів: Вільна Україна, 2001. – С. 83–130.
7. Гутковський В., Федоришин П. Проблема державності української мови на сторінках преси України періоду Центральної Ради // Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. – 2003. – Вип. 22. – Ч. II. – С. 219–225.
8. Гутковський В. Гетьманський переворот 1918 р. і суспільно-політичні умови функціонування української преси // Українська періодика: історія і сучасність: VIII Всеукр. наук.-теорет. конф. Львів, 24–26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М.М. Романюка. – Львів, 2003. – С. 66–71.
9. Дзейко М. Правовий статус вищих державних органів перiоду Гетьманату (1918 р.) // Розбудова Держави. – 1996. – № 3. – С. 48–52.
10. Животко А.П. Історія української преси: Навч. пос. / Упор. М. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 1999. – С. 248–252, 257–260.
11. Кость С. Західноукраїнська преса першої половини ХХ ст. у всеукраїнському контексті (засади діяльності, періодизація, структура, особливості функціонування). – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – С. 118–124, 154–158, 463–468.
12. Кривизюк Л. Українська військова журналістика у 1917–1920 рр. // Українська періодика: історія і сучасність: VIII Всеукр. наук.-теорет. конф. Львів, 24–26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М.М. Романюка. – Львів, 2003. – С. 76–87.
13. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України (друга половина XIX століття – перша чверть ХХ століття). – Львів: Світ, 1995. – С. 105–176.
14. Крупський І.В. Українська преса періоду УНР на теренах Росії: особливості функціонування, державотворчий аспект // Українська періодика: історія і сучасність: VIII Всеукр. наук.-теорет. конф. Львів, 24–26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М.М. Романюка. – Львів, 2003. – С. 71–76.
15. Крупський І.В. Львів: місто газет і журналів. – Львів: ЛА “Піраміда”, 2006. – С. 76–106.
16. Крупський І., Малик Я. Галицьке стрiлецтво та його преса в боротьбi за українську державнiсть. – Львiв, 1994. – 133 с.
17. Кульчицький С. Українська держава часів гетьманщини (1918 р.) // Український iсторичний журнал. – 1992. – № 7/8. – С. 60–79.
18. Мартинюк М. Українські періодичні видання Західної України, країн Центральної та Західної Європи (1914–1939 рр.): Матер. до бібліографії / А.В. Антонюк (упоряд.) та ін.; Львівська наук. б-ка ім. В. Стефаника. НДЦ періодики. – Львів, 1998. – 298 с.
19. Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво: визвольна ідея і збройний чин. – Львів, 1995.
20. Сегеда С.П. Формування типу військового видання в процесі українського державотворення 1917–1920 рр. (за матеріалами часопису “Стрілець”): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.08 / Київський ун-т ім. Т.Г.Шевченка. Ін-т журналістики. – К., 1999. – 19 с.
21. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра: Історико-теоретичний нарис. – К.: Вид-во КМ УЦА, 1996. – С. 38–48; 1998 – С. 6–93.
22. Федоришин П.С. Преса і українська державність (1917–1920). – Тернопіль: Збруч, 1996. – 177 с.
23. Шеремет О. Василь Пачовський – редактор часопису “Стрілець” // Українська періодика: історія і сучасність: VIII Всеукр. наук.-теорет. конф. Львів, 24–26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М.М. Романюка. – Львів, 2003. – С. 866–868.
ТЕКСТИ:
1. Винниченко В. Відродження нації //
2. Петлюра С. Статті. – К., 1993. – C. 74–78, 135–144.
3. Петлюра С. Вибрані твори та документи. – К., 1994.– С. 137–140.
4. Рудницький С. Галичина та Соборна Україна, До основ українського націоналізму //