За вічним коханням до самбора
www.vidviday.com.ua
Мабуть, багато з нас хотіли б цікаво і з користю провести вихідні, щоб набратися сил перед робочим тижнем. Тепер дедалі популярнішими стають виїзди замісто з родиною або друзями, під час яких можна добревідпочити, дізнатися щось нове. Більшість з нас вжебули за кордоном, бачили заморські дива. Тамтешні пам’ятки і природа викликали у нас здивування і
радість. Спробуємо переконати вас, що й у нас вдома єекзотичні місця і непізнані шляхи, які також здатнівикликати захоплення і подив.
Львівщина – найбагатша на природно-історичні пам’яткиобласть в Україні, їх настільки багато, що кожен зможевибрати все, що до вподоби. Більшість туристичних
об’єктів легкодоступні і добре забезпечені транспортнимсполученням.
Як і на чому подорожувати? Найпростіше подорожуватигромадським транспортом, навіть якщо ніхто з вашоїродини чи колег не підтримує цього. Ви можетеспробувати самостійно поїхати в мандри, а згодом, якпоказує досвід, коли всі побачать, що ви щасливі і
здорові, та ще й з купою цікавих вражень і фотографій, до вас приєднаються інші люди. Подорожуючи громадськимтранспортом, за один день можна оглянути від 2-х до 5-тиоб’єктів, розташованих в різних місцях.
Якщо маєте власне авто, зможете оглянути більше,мандрувати швидше і комфортніше. Дуже зручно пізнаватисвіт також туристичними автобусами в складіекскурсійних груп – тут є вагома перевага, що проісторію, природу і культуру краю вам розкажуть
професійні гіди-екскурсоводи.
Куди ж податися? Напрямків багато. Зі Львова виходятьбагато шляхів, і кожен є цікавим. От візьмемо,наприклад, давній шлях на Самбір, по якому ще князі ікоролі їздили. Помандруємо з вами на один день впередгір’я Карпат, де витікає річка Дністер.Виїхавши зі Львова, за якихось 20-30 хв. ви можетепотрапити в стародавнє Оброшино, яке зачарує палацовимкомплексом римо-католицького архієпископа (1730 р.)періоду рококо, з парком та невеличким зоопарком,
відвідання якого буде приємним не лише для вас, а й дляваших дітей.
Згодом наш шлях проходитиме через Великий Любінь – цевідомий бальнеологічний курорт з сірководневимиджерелами. Також у містечку можна оглянути симпатичнийпалац барона Бруницького (1845р.).Вирушивши далі по шляху до Самбора, в містечку Рудки
вартий уваги ренесансно-бароковий Костел Успіння ДівиМарії (1728 р.) з саркофагом роду Фредрів та образом Рудківської Матері Божої, коронованої Іваном Павлом ІІяк «Цариця Бещад». А в передмісті Рудок – Вишні – навас чекає великий неоренесансний палац (1835 р.), який
належав геніальному польському комедіографу ОлександруФредру, дідові митрополита Андрея Шептицького.Сподіваємося, що атмосфера богемного палацу в поєднаннііз затишним парком залишать вам на згадку тільки приємнівраження.
Сонце вже піднялося високо і виникає бажання добре підкріпити свої сили, – це можна зробити в Самборі.Смачно пообідавши в одному з багатьох кафе, кав’ярень,ресторанів чи піцерій, можна вирушати на прогулянку по місту. Самбір надзвичайно гарний і приваблює великою кількістю пам’яток.
Здогадайтесь: за чим до Самбора їдуть люди? І які люди –закохані! Ті, які мріють знайти справжнє кохання, босаме тут в церкві Різдва Богородиці (1728 р.)знаходяться мощі Святого Валентина. Так, того самого Валентина – покровителя всіх закоханих. Вважається, щохто помолиться біля святих мощей, впродовж року знайдесправжнє і чисте кохання. Уявляєте, що робиться вСамборі 14 лютого, у День закоханих? Але майте на увазі,що в місті також є й інші «смаколики», наприклад,старовинна ратуша з 40-метровою вежею і годинником тавеличний костел Івана Хрестителя (1565 р.) з чудотворноюіконою. У музеї «Бойківщина» можна дізнатися про життя,побут та звичаї бойків – гордого гірського етносуукраїнських Карпат, а гостинний двір «Білаки» запрошуєвсіх у зоопарк з 20 видами тварин (леви, ведмеді, вовки,
олені, страуси, буйволи…) та ресторан, де можнаполасувати екзотичними стравами із м’ яса страуса.
Якщо вдасться відірвати дітей від зоопарку, то вже можнаповертатися додому. Програму мінімум виконано. По дорозіназад варто заїхати на каву в село Кульчиці,батьківщину славного українського роду Кульчицьких,місце народження відомого українського гетьмана ПетраКонашевича-Сагайдачного та героя оборони ВідняФранца-Юрія Кульчицького, який відкрив у Відні першу вЄвропі кав’ярню. В селі можна оглянути чудовийкраєзнавчий музей.Якщо маєте ще сили, то можна податися далі, бо далі заСамбором починаються вже гори Карпати.
А чи знаєте, де похований князь Лев, на честь якого названо Львів? Та зовсім поруч із Самбором, в Лаврівському Василіянському монастирі, який є одним з найстаріших і найшанованіших в Україні (1270 р.). Монастир розташований у надзвичайно мальовничому куточку Карпат; перебування у цій місцині надзвичайно заспокоює, складається враження, що тут зупинився час. Година, проведена тут, може зрівнятися з тижнем відпочинку на морі.
Якщо їхати далі, то неподалік від Турки, у гірському селі Ясениця-Замкова, одразу при дорозі, знаходиться шедевр дерев’яної архітектури – дзвіниця церкви Св. Михайла (1730 р.), яка служить також і музеєм бойківського народного побуту. А вже за кілька кілометрів далі розташована справжня перлина Карпат – Розлуч. Це відомий в області гірськолижний та бальнеологічний курорт з трьома різними джерелами лікувальної мінеральної води: содовою, залізною і сірко-водневою.
Ну і насамкінець. Спеціально для закоханих легенда про містичну віллу «Анну» у колишньому містечку, а зараз селі Старій Солі. Отож, слухайте.
Давним-давно, в Старій Солі, в сім’ї солевара жила дівчина Анна. Одного разу через їхнє містечко проїжджав молодий і красивий граф, у якого вона закохалася. Дівчина дуже багато молилася, щоб Бог дав їй вічне кохання. Однієї ночі їй приснився сон: якщо вона щиро помолиться в Самборі до святого Валентина, то граф покохає її. Після щирої молитви до мощей Валентина дівчина поверталася додому і на містку через річку зустріла графа, який одразу без тями закохався в неї. Незважаючи на заперечення родини і друзів, граф одружився з бідною дівчиною. Батьки графа не змирилися з цим і вигнали його з дому. Але молодята на подвір’ї батька дівчини збудували прекрасну віллу, яку граф назвав «Анна». Жили вони дуже добре аж до глибокої старості і померли в один день. Оповита легендами вілла стала найгарнішою будівлею в містечку, на неї приїжджали дивитися з усієї околиці. Отаке буває!
Окрім вілли «Анна» (1911 р.), у містечку варті уваги дерев’яна церква Параскеви П’ятниці (1440 р.) з дзвіницею, дерев’яна церква Воскресіння Господнього (XVII ст.), костел Святого Архангела Михаїла (1660 р.).
Шкода, але ми з вами не відвідали Муроване – село, в якому Лжедмитрій просив руки і одружився з Мариною Мнішек, Хирів з Єзуїтською колегією – найбільшим навчальним закладом Польші 30-х років ХХ ст., Добромиль з чудовою ратушею, замком Ґербуртів, монастирем і костелом, костел в Сусідовичах, Скелівку (Фельштин), яку до нас відвідав бравий вояк Швейк. Залишмо це на наступний день.
По дорозі назад, проїжджаючи через село Ваньковичі, у кафе «Левада» скуштуйте місцеву страву «мокрі деруни», – як згадаю їх смак, язик мені втікає.
Ну то як, зацікавили ми вас перлинами рідного краю? Тоді в дорогу!