Героям Кіровоградщини присвячується.

Сценарій

До 71 річниці Перемоги над нацизмом

Та завершення Другої світової війни

На сцені діти відпочивають: слухають плеєр, говорять по мобільному телефону, хлопчики грають м’яча. До них виходить ще двоє підлітків, які виносять старий програвач.

Хлопець1. Дивіться! Дивіться, що ми знайшли!

Дівчина1.Може він вже не працює, спробуймо включити.

Хлопець2. Грає.

Звучить пісня Клавдії Шульженко «Синий платочек». На екрані листи трикутники.

Дівчина2.Тут ще щось є.

Хлопець1. Покажи, покажи.

Дівчина2. Це ж лист, справжній фронтовий трикутник!..

Хлопець2. Прочитаймо його!

Дівчина2. Ні, не можна! Це ж не нам! Хоча, відверто кажучи, дуже цікаво.

Хлопець1. Справді, дуже! (Дівчині) Читай-но,

Музика стихає.

Дівчина2.(Читає лист)«Люба, дорога моя Оксанко! Нас уночі вб’ють; поганці відчувають, що їм скоро кінець... Я їм просто в очі сказав, що ми переможемо... Рідненька, ти мені пробач, що я тебе образив. Знаєш, не завжди говориш і робиш те, що хочеться, а я тебе так кохаю... Кохана, я за­раз притулився б до тебе, і нічого мені не страшно, нехай ведуть. Учора, коли били, я подумки по­вторював: «Оксанко, Оксанко, прощавай, спасибі тобі за все... Страшно вмирати в 22 роки. Так хочеться жити...

Хлопець бере лист. Читає.

Хлопець1. ...Так хочеться люби­ти, співати... Пам’ятаєш, ми співа­ли весь час: коли добре було чи погано, музика була з нами все життя... Була! Щасти тобі, моя рідненька! Можливо в якомусь світі ще побачимось і заспіваємо. Твій Андрій».

Дівчина1. Жахливо. Цей лист вражає й сьогодні, хоча написаний уже понад 71 рік тому. Що відчував Андрій, коли його писав?

Дівчина 2.А про що думала Оксана, читаючи його?

Хлопець1. Дивує те, що за крок від смерті він думає про якісь пісні!

Дівчина1. Нічого дивного: в музиці — душі людей та епох. Музика — це спогади і мрії.

Дівчина2А на фронті гарна задушевна пісня для мільйонів бійців стала гімном мужності, пат­ріотизму, віри в Перемогу.

Хлопець2. Так пісні інколи і вчать .

Дівчина1. А програвач і далі співає... чуєте (музика гучнішає)

Співає веселі і сумні пісні.

Хлопець1. А давайте підемо до класу і послухаємо про ті давні воєнні роки.

Усі разом Давайте, давайте.., пішли.., швидше…

ПІСНЯ

Слайди весняної природи

Ведучий1 виходе стає: Як тільки вберуться у чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, а повітрі розіллється тонкий і ніжний аромат, в бузкових кущах заллються піснями невсипущі солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість і щастя, нестримну жагу до життя, в такі прекрасні дні, 8-9 травня, ми відзначаємо великі свята – День Пам’яті та Примирення та 71 річницю Дня перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні!

Пам'ятаємо. Перемагаємо. Відеоролик до 8-9 травня

Слайд маки

Ведучий 2 виходе стає: як символ пам’яті жертв Другої Світової війни з 2014 року Україна використовує червоний мак. Поруч з квіткою завжди звучить гасло: «Ніколи знову» .Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

Звучить гімн України

Ведучий 3 виходе стає: Маки червоні - символ Перемоги

Ці квіти - кров загиблих на війні

І матері сіють маки червоні

На могилках своїх юних синів

Маки червоні на вітрі палають,

Нам, нагадавши про ті страшні дні,

Маки червоні тихо ридають,

Низько схиливши голівки свої.

Ведучий 4 виходе стає: Пісні воєнних років передають трагізм часу, оспівують героїзм українського народу, мужність воїнів, їхню безмежну любов до Батьківщини. Тема війни в піснях продовжує жити і в наші дні. Подіям цим героїчним дням присвячена пісня «Маки червоні».

Пісня «Маки червоні»

Ведучий 1 виходе стає:Сьогодні на святі присутні гості, а також ветерани Другої світової війни ті, хто в воєнний час зустрічав свою юність, дивлячись в очі смерті. Це люди, які проживають у нашому місті

_________________

Ведучий 2 виходе стає: на сьогоднішнє свято до нас завітав учасник бойових дій в зоні АТО

______

Ведучий 3 виходе стає:Це було 71 рік тому. Для нас це історія, але для наших дідусів та бабусь — це части­на життя, та найчорніша смуга долі, що й досі озивається у серці смутком і болем.

Ведучий4: Торкнімося і ми сьогодні тих подій, щоб не забувати, щоб пам'ятати, бо в того народу, що не знає своєї історії, не може бути і майбутнього.

Ведучий 1: У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих 6 років. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто пропав безвісти.

Ведучий 2: Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил, могил невідомому солдату. Вони святиня нашої пам’яті.

Ведучий 3: Кровю і пожежами котилася війна по нашій рідній Україні, не обійшла і наше місто, яке було захоплене 5 серпня 1941 року. На окупованій території міста та області в роки Другої Світової війни вели боротьбу проти фашистських загарбників партизани, підпільники і близько 43 тисяч звичайних українських людей.

Ведучий 4: майже кожна сім я втратила годувальника батька. Залишились молоді жінки - вдови, діти – сироти. 8565 кіровоградців не повернулися з війни, в тому числі 3171 чоловік пропали безвісти.

Героям Кіровоградщини присвячується.