Схема світової історії Е. Тоффлера.

Елвін Тоффлер (амер. філос. і соц.) («Третя хвиля») для розуміння історичного процесу запропонував використовувати аналіз «фронту хвилі». Історія це череда хвиль, що несуть зміни. Такий підхід концентрує нашу увагу не стільки на історичних безперервностях, якими би важливими вони не були, скільки на дискретності (перервності)в історії, моментах порушення безперервності – нововведеннях і крапках перериву (набуття нових якостей у русі систем).

v Зростання сільського господарства було першим поворотним моментом у соціальному розвитку людства – ПЕРША ХВИЛЯ. До неї людство жило невеликими, досить часто мігруючими групами, які займалися збиральництвом, рибальством, полюванням і тваринництвом. Приблизно 10 тис. років до н. е. розпочалася сільськогосподарська революція яка з часом поширилася всією планетою, повністю змінивши життя людей. Ця перша хвиля не вичерпала себе до початку наступної і тільки на сьогодні практично згасла. Лише нечисельним племінним суспільства Південної Америки, Папуа-Нової Гвінеї, Африки ще належить увійти у сільськогосподарський простір. Проте сили цієї першої хвилі вже вичерпані.

v Індустріальна революція була другим великим проривом – ДРУГОЮ ХВИЛЕЮ. Розпочалася в Європі у XVII ст. і призвела до планетарних змін. Ця друга хвиля рухалася країнами і континентами значно швидше першої. За декілька століть ця хвиля революціонізувала життя у Європі, Північній Америці і деяких інших частинах земної кулі. Вона продовжує поширюватися і багато країн які раніше були виключно сільськогосподарськими з усіх сил намагаються будувати сталеварні, автомобільні, текстильні заводи, залізниці та ін. Друга хвиля ще не остаточно втратила свої сили.

v Коли наплив індустріалізму досяг свого піку після закінчення Другої світової війни світом почала рухатися ТРЕТЯ ХВИЛЯ яка трансформувала все до чого б вона не доторкнулася. Саме у повоєнне десятиліття вперше кількість «білих комірців» (менеджери, юристи, брокери тощо) і робітників сфери обслуговування перевищила кількість «синіх комірців» (інженери і техніки). Це було те саме десятиліття яке стало свідком широкого впровадження комп’ютерів, досяжних мандрівок на реактивних літаках, таблеток-контрацептивів і інших високо значущих нововведень.

Тому багато країн відчуває вплив двох або навіть трьох зовсім різних хвиль (Бразилія) які рухаються з різною швидкість і несуть різний потенціал. Всі країни, що оволодівали сучасними технологіями страждали від колізії між Третьою хвилею і застарілими, «скам’янілими» економікою і установами Другої хвилі.

Повертаючись до чотирьох запитань про світову історію ми не можемо не торкнутися ключової проблеми сучасної історії – поєднання біологічного та історичного в людині.

У процесі становлення людини протягом багатьох тисячоліть фіксувалися, скоріш за все, у якості спадкових біологічних властивостей існуючі зараз її основні риси. У історичний час, навпаки, людина біологічно, скоріше за все, не змінювалася. «Немає ні найменших ознак того, що у межах науково контрольованої історичної епохи змінювалися б задатки новонароджених» (А. Портман). Способи дослідження і відповідні їм реальності біологічна і історична не співпадають. Складається враження немов би одне, історичний розвиток людини, продовжує друге, біологічне. Те, що ми називаємо історією, скоріш за все, не має нічого спільного з біологічним розвитком.

Між тим у людській природі біологічні і історичні риси насправді нерозривно пов’язані. Як тільки ми проводимо розділення понять виникає ряд питань.

· До яких біологічних змін може призвести історичний розвиток?

· Які біологічні реалії можуть послужити причиною тих або інших можливостей історії?

Між тим яким чином біологічний розвиток людини і його історичне перетворення впливали один на одне, у цілому, теж залишається від нас прихованим.