Тема: ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

План

1. Графіка. Український алфавіт. Історія українського алфавіту.

2. Співвідношення між буквами і звуками.

3. Орфографія, принципи орфографії.

4. Орфоепія, основні орфоепічні норми сучасної української літературної мови.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 2003. – С. 84-116.

2. Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – К., 2001. – С. 22-25, 27-37.

3. Шкуратяна Н. Г. Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. – К. , 2007. –

С. 52-57.

4. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова. – К., 2008. – С. 107-153.

5. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова.– К., 1987. – С. 51-75.

6. Івченко М.П. Сучасна українська літературна мова. – К., 1965. – С. 159-188.

7. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.,2002. – С. 77-91.

8. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2006. – С. 85-97.

9. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова. – К.,

2006. – С. 111-194.

10. Олійник О. Сучасна українська мова. – К., 2008. – С.25, 31-33.

б) додаткова:

1. Пазяк О.М., Сербенська О.А. та ін. Українська мова. – К., 2001. – С. 113-129.

2. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. В 2-х ч. –

Ч.1. – К., 1973. – С. 162-180.

3. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К.,

1976. – С. 52-64.

4. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К.,

1969. – С. 370-417.

5. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – К.,

1993. – С. 5-25, 28, 43-46.

6. Український правопис. – К.,1993.

7. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 111-112, 409-411, 477-479, 508-509.

8. Шевчук С.В., Лобода Т.М. Сучасна українська літературна мова. – К., 2008. – С.5-12.

9. Козачук Г.О. Українська мова: Практикум. – К.,2008. – С. 67-108.

10. Різник М.Г. Письмо і шрифт. – К., 1978.

11. Німчук В.В. Проблеми українського правопису XX – поч. XXI ст. – К., 2002.

в)словники

1. Головащук С.І. Словник наголосів. – К., 2003.

2. Орфографічний словник української мови / Укл. Головащук С.І., Пещак М.М.,

Русанівський В.М., Тараненко О.О. – К., 1994.

3. Орфоепічний словник української мови: В 2 т. / Уклад.: М.М.Пещак та ін. – К., 2001.

4. Українська літературна вимова і наголос: Словник-довідник. – К., 1973.

ЗАВДАННЯ

1. Укласти короткі конспекти відповідей на запитання плану (див. методичні рекомендації).

2. Користуючись орфоепічним словником української мови, підібрати по три приклади

літературних норм вимови голосних та приголосних звуків, граматичних форм,

запозичених слів.

3. Позначити наголос у словах, відповідь закодувати: 1 – перший склад, 2 – другий, 3 –

третій, 4 – четвертий, 5 – п’ятий.

Спина, фартух, рукопис, квартал, каталог, кропива, кілометр, доповідач, переспів,

значущий, виразний, ласкавий, одинадцятий, визвольний, загалом, разом, захворіти,

принести, відповісти.

4. За поданим зразкомзробити орфографічний аналіз слів.

Розшити, шістнадцять, навесні, возз’єднання, щасливий, Роман.

5. Підготуватися до контрольної роботи за темами першого модуля.

Див. зразки виконання завдань.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Укладаючи конспект відповіді на перше питання плану, необхідно: а) дати визначення графіки (два значення); б) перерахувати графічні засоби української мови; в) дати визначення алфавіту та вказати склад української абетки; г) коротко представити історію українського алфавіту: зазначити, що було його основою; як вплинула реформа 1708-1710 років на формування української абетки; які нові літери з’явилися в 19 ст.; як змінювався.

Характеризуючи співвідношення між буквами і звуками, слід звернути увагу на такі з них: одна буква – один звук; одна буква – два звуки; буква – не позначає звука; дві букви – один звук; одна буква – різні звуки (залежно від позиції). Необхідно зазначити конкретні букви і звуки, які ними позначаються.

Розкриваючи зміст третього питання, слід: а) дати визначення таких термінів: орфографії, орфограма, принцип правопису; б) схарактеризувати кожен із принципів правопису, навівши два приклади правил, що базуються на них. Фонетичний принцип – слова пишуться так, як вимовляються. Морфологічний принцип полягає в тому, що морфеми в усіх споріднених словах пишуться однаково (він має місце там, де правопис слова можна перевірити). Історичний, або традиційний, принцип – слова пишуться за традицією

(написання не співпадає з вимовою і перевірити його неможливо). Змістовий, або диференційний, принцип – вибір написання визначається значенням слова.

Відповідь на четверте питання має будуватися за таким планом: а)визначення орфоепії та орфоепічної норми; б)суспільна роль орфоепії (сприяє порозумінню людей та засвоєнню правопису); в)основні орфоепічні норми: вимова голосних і приголосних звуків, сполучень приголосних, слів іншомовного походження, норми наголошення слів – з конкретними прикладами; г)причини відхилення від орфоепічних норм.

Обсяг відповіді на кожне питання плану – 1-1,5 сторінки.

Для того, щоб виконати друге завдання, спочатку слід ознайомитися з різновидами орфоепічних норм (див. рекомендовану літературу), і тільки після цього за допомогою словника підібрати по три приклади норм вимови.

Так само й виконання четвертого завдання необхідно починати з опрацювання теорії, передовсім звернувши увагу на принципи правопису. Після засвоєння теоретичних відомостей у словах виділяється орфограма (правильне написання, яке треба вибрати із ряду можливих), після цього формулюється правило (за потреби – звертайтеся до «Українського правопису»), а потім – визначається принцип правопису. Зверніть увагу на те, що в одному слові може бути кілька орфограм (тоді це слово записується не один раз, а кілька).

Студенти повинні знати: визначення основних термінів (графіка, орфографія, орфоепія, алфавіт, орфограма, принцип правопису); співвідношення між буквами і звуками; історію української абетки та її склад; принципи правопису; основні орфоепічні норми сучасної літературної мови.

Студенти повинні вміти встановлювати звуко-буквене співвідношення заданих слів; правильно називати букви і звуки; знаходити орфограми у слові та формулювати правила щодо них; визначати принципи правопису; працювати з орфоепічним словником.

Зразки виконання домашнього завдання

3. Оꞌлень, цемеꞌнт, коꞌсий, сімдесяꞌт

121 3

Цифри розташовуються в тій же послідовності, що і слова, кількість цифр відповідає кількості слів.

4.

Слово	Орфограма	Принцип правопису	Пояснення
сказати	префікс С-	фонетичний	префікс З- перед буквами К, П, Т, Ф, Х переходить у С-

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які значення має термін «графіка»?

2. Назвіть графічні засоби української мови.

3. Що таке алфавіт? Який склад українського алфавіту?

4. Чим визначається ступінь досконалості графічної системи? Наскільки досконала

українська графіка?

5. Розкажіть історію сучасної української абетки.

6. Розкрийте відмінність між буквою та звуком.

7. Які існують співвідношення між буквами і звуками в українській мові?

8. Що таке орфографія?

9. Розкажіть про зв’язок орфографії з графікою та іншими розділами мовознавства.

10. Дайте визначення термінів «орфограма» і «принцип правопису».

11. На яких принципах грунтується українська орфографія?

12. Схарактеризуйте кожен з принципів правопису.

13. Що вивчає орфоепія?

14. Які норми називаються орфоепічними?

15. Наведіть приклади орфоепічних норм сучасної української літературної мови.

16. У чому полягає суспільне значення орфоепічних норм?

17. Назвіть чинники, що викликають порушення орфоепічних норм.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2

Практичне заняття № 7

Тема: СЛОВО. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

План:

1. Лексикологія як розділ мовознавства.

2. Слово як мовна одиниця, його ознаки.

3. Поняття про лексичне значення, типи лексичних значень.

4. Однозначні й багатозначні слова. Типи переносних значень.

ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 2003. – С. 116-122.

2. Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – К., 2001. – С. 38-42.

3. Шкуратяна Н. Г. Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. – К. , 2007. –

С.210-218.

4. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фонетика. – К., 2010. – С. 15-64.

5. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова. – К., 2008. – С. 46-58.

6. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова. – К., 1987. – С. 76-81.

7. Івченко М.П. Сучасна українська літературна мова. – К., 1965. – С.32-37.

8. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.,2002. – С.92-136.

9. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2006. – С. 149-169.

10. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова. – К.,

2006. – С.195-220.

11. Філон М.І., Хомік О.С. Сучасна українська мова. Лексикологія: у 2-х частинах. – Ч.1. –

Х., 2010. – С. 11-75.

б) додаткова:

1. Олійник О. Сучасна українська мова. – К., 2008. – С. 33-36.

2. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. В 2-х ч. –

Ч.1. – К., 1973. – С. 17-24.

3. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К.,

1976. – С. 64-66.

4. Сучасна українська літературна мова : В 5 кн. Кн.4. Лексика і фразеологія / Ред.:

І.К.Білодід, М.А.Жовтобрюх. – К., 1973. – С. 3-45.

5. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – К.,

1993. – С. 135, 136, 141-142, 145-148, 154, 157-160, 165-166.

6. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 109, 272-273, 281-282, 284-287,

307-309, 312-314, 465-466, 565-568.

7. Коць Т. А. До проблеми лексичної норми сучасної української літературної мови // Мовознавство. – 2009. – №1. – С. 70–75.

в)словники:

1. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К., 2001.

2.Загнітко Анатолій Панасович, Щукіна Інна Анатоліївна. Великий тлумачний словник.

Сучасна українська мова: 100 000:від А до Я. – Донецьк, 2008.

3. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – К.: Аконіт, 1998.

4. Словник іншомовних слів / Уклад. Л.О.Пустовіт та ін. – К., 2000.

5. Словник української мови: В 11 т. – К., 1970-1980.