Найбільшого значення набула класифікація податків на прямі та непрямі. Прямі податки – це податки, які держава стягує безпосередньо з доходів або майна платника податку.
Непрямі податки – це податки, які стягуються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачами при його купівлі. З підвищенням їх зростають ціни. До них належать:
Податок на добавлену вартість.
Акцизний збір.
Мито.
До основних видів загальнодержавних податків, зборів і інших обов'язкових платежів в Україні відносяться:
- податок на додаткову вартість;
- акцизний збір;
- податок на прибуток підприємства;
- податок на доходи фізичних осіб;
Державний збір;п
- податок на землю;
- збір у Державний інноваційний фонд;
- податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів;
- податок на промисел;
- збір на спеціальне використання природних ресурсів;
- збір на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
- збір за забруднення навколишнього середовища;
- збір на обов'язкове соціальне страхування;
- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
- збір у Фонд по здійсненню заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціальному захисту населення;
- плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;
- фіксований сільськогосподарський податок;
- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмільництва;
- гербовий збір;
- єдиний збір, що сплачується в пунктах пропуску через державний кордон України;
Мито.
Загальнодержавні податки та інші обов’язкові платежі встановлюються Верховною Радою і справляються на всій території України.
Сільськими, селищними, міськими радами встановлюються місцеві податки і збори. Обласними радами встановлюються збори за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що направляється за кордон. Суми місцевих податків (зборів) зараховуються до бюджетів місцевих рад народних депутатів.
До місцевих податків віднесені:
Податок із реклами.
Комунальний податок.
До місцевих зборів (обов’язкових платежів):
Збір за парковку автомобілів.
Ринковий збір.
Збір за видачу ордера на квартиру.
Курортний збір.
Збір за участь у бігах на іподромі.
Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі.
Податок з реклами.
Збір за право використання місцевої символіки.
Збір за право проведення кіно- і телезйомок.
Збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.
Комунальний податок.
Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.
Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі.
Що розуміють під класифікацією податків?
Класифікація податків - це групування податків відповідно до їх особливостей встановлення, нарахування та сплати. В основу класифікації податків можуть бути вкладені найрізноманітніші ознаки (критерії) (рис. 8.5)
Прямі податки - це податки, які встановлюються безпосередньо до об'єкта оподаткування, доходу чи майна, за певними ставками. Прикладом прямих податків можуть бути податок на прибуток, податок з власників транспортних засобів, податок на доходи фізичних осіб, комунальний податок, податок на землю та ін.
Непрямі податки - це ціноутворюючі податки, оскільки вони включаються до ціни товарів, сплачуються кінцевими споживачами в цінах придбаної продукції, а до бюджету перераховуються продавцями товарів і послуг. До непрямих податків належить акцизний збір, митні збори, податок на додану вартість.
