Зразок аналізу предикативних частин складного речення
Я вірив, що Господь на небі чує
Мої різдвяні просьби і жалі…(Д. Павличко)
Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, складне (2 предикативні частини), сполучникове, складнопідрядне з підрядним з’ясувальним.
Перша предикативна частина ( Я вірив…) співвідноситься з простим, двоскладним, непоширеним, неповним (структ. й семант.), неускладненим реченням.
Головні члени речення:
(хто?) Я – підмет, простий, виражений займенником 1 особи у формі Н.в. однини;
я (що робив?) вірив – присудок, простий, дієслівний, виражений дієсловом у формі минулого часу однини;
Я вірив – предикативний зв'язок (координація), предикативні семантико-синтаксичні відношення.
Друга предикативна частина (…Господь на небі чує мої різдвяні просьби і жалі)співвідноситься з простим, двоскладним, поширеним, повним (мінімальний ступінь семантичної неповноти, бо це частина складного речення, хоч і така, що може самостійно функціонувати як повноцінне просте речення), ускладненим однорідними додатками реченням. Однорідні члени поєднані в один ряд сполучниковим звʼязком, між ними встановлюються єднальні відношення. Однорідні додатки є непоширеними структурно, проте їхній зміст конкретизований за допомогою залежного другорядного члена різдвяні. Звʼязок між однорідними членами безпосередній, з присудком, від якого вони залежать, опосередкований. Між присудком та однорідними членами встановлюється граматичний звʼязок....та ..... семантико-синтаксичні відношення (див. аналіз звʼязків і відношень між словами в реченні).
Головні члени речення:
(хто?) Господь – підмет, простий, виражений іменником у формі Н.в. однини;
Господь(що робить?) чує – присудок, простий, дієслівний, виражений дієсловом у формі теперішнього часу однини.
Другорядні члени речення:група присудка:
чує (що?) просьби і жалі – однорідні додатки, прямі, виражені іменниками у формі З.в. множини;
просьби і жалі (чиї?) мої – означення, узгоджене, виражене присвійним займенником у формі З.в. множини;
просьби і жалі (які?) різдвяні – означення, узгоджене, виражене прикметником у формі З.в. множини;
чує (де?) на небі – обставина, місця, виражена іменником у формі М. в. однини з прийменником на.
Господь чує – предикативний зв'язок (координація), предикативні семантико-синтаксичні відношення;
чує просьби (жалі) – підрядний зв'язок, керування, сильне, безпосереднє, об’єктні семантико-синтаксичні відношення;
просьби і жалі – сурядний зв'язок, єднальні семантико-синтаксичні відношення;
чує просьби (жалі) – підрядний зв'язок, узгодження, повне (неповне – див., напр.,у Шульжука К. Ф. Синтаксис…), атрибутивні семантико-синтаксичні відношення;
просьби (жалі) різдвяні – підрядний зв'язок, узгодження, повне (неповне), атрибутивні семантико-синтаксичні відношення;
чує на небі – підрядний зв'язок, керування, слабке, опосередковане, обставинні семантико-синтаксичні відношення.
Кома ставиться в складнопідрядному реченні з підрядним з’ясувальним, що поєднується з головною частиною за допомогою сполучника що; крапка в кінці розповідного речення.
Практичне заняття № 16
Підсумкова контрольна робота
Методичні рекомендації
Підсумкова контрольна робота містить завдання теоретичного і практичного характеру й охоплює матеріал трьох модулів (14 тем). Тому необхідно повторити всі теми з курсу:
Модуль 3
| Тема 1. Мовознавство як наука. Галузі мовознавства. |
| Тема 2. Мова, її проблеми та функції. |
| Тема 3. Походження та історичний розвиток мови. |
| Тема 4. Класифікація мов світу. |
| Тема 5. Письмо |
| Тема 6. Структура мови. Системний характер будови мови. Розділи мовознавства. |
Модуль 2
| Тема 7. Звуки мови. Їх класифікація. Фонетичне членування мовленнєвого потоку. |
| Тема 8. Фонетичні процеси. |
| Тема 9. Лінгвістичний (функціональний) аспект у характеристиці звуків мови. |
| Тема 10. Слово та його значення. Розділи лексикології. |
| Тема 11. Розвиток лексичної системи мови. |
Модуль 3
| Тема 12. Загальна характеристика граматики. Способи вираження граматичних значень. |
| Тема 13. Морфема і словоформа. |
| Тема 14. Частини мови. Словосполучення і речення. |
Особливу увагу зверніть на практичні завдання, виконувані самостійно та на практичних заняттях.
Література
1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – 336 с.
2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
3. Дорошенко С.І. Загальне мовознавство. – К.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
4. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
Додаткова література:
1. Глазкова О.В., Колесник Д.М. Вступ до мовознавства.–Черкаси: ЧІТІ, 1999.–212с.
2. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983. – 451 с.
3. Горох Г.В. Вступ до мовознавства. –Кам'янець-Подільський: Абетка, 2002.– 198с.
4. Дубічинський В.В. Вступ до мовознавства. – Харків, 2002. – 241 с.
5. Дубровина К.Н., Игнатьева М. М. Основы лингвистики. – М., 1994.– 199 с.
6. Зеленько А.С. З історії лінгвістичних вчень. – Луганськ: Альма-матер, 2002. – 226с.
7. Иванова К.А., Преображенская О. А. Введение в языкознание. – СПб: ТЭТУ, 1997. – 319 с.
8. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М.: Просвещение, 1987. – 335 с.
9. . Русанівський В.М.Структура лексичної і граматичної семантики. – К.: Наукова думка, 1988. – 234 с.
10. Семчинський С.В. Вступ до порівняльно-історичного мовознавства. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2002. – 352 с.
11. Ющук I.П. Вступ до мовознавства. – К.: Рута, 2000 .– 128 с.