Всі поети були частиною загальноєвропейської інтернаціональної ренесансної інтелігенції, що творила наднаціональний феномен – Республіку гуманістів

В.Яременко

Новолатинська література є завжди до певної міри складовою національного письменства. Одночасно це література інтернаціональна, загальноєвропейська, бо латинь у добу Відродження була наднаціональною мовою. Тому дослідники новолатинської літератури все частіше намагаються трактувати її як цілісність, враховуючи при цьому певні регіональні особливості.

О.Савчук

Тема 8: Полемічна література

кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.

План:

1. Суспільно-політичні та культурні умови розвитку української літератури кін. ХVІ – поч. ХVІІІ cт.

2. Поняття про полемічну літературу.

3. Причини і час виникнення полемічної літератури, її головні риси. Творчість Бенедикта Гербеста («Доводи віри римської церкви» (1586)) та Петра Скарги («Про єдність Церкви Божої» (1577)).

4. Трактат Герасима Смотрицького (р. нар. невід. — 1594)) «Ключ царства небесного» (1587): релігійні і суспільно-політичні позиції автора.

5. Твір Христофора Філалета (р.р. нар. і см. невід.) "Апокрисис, або Відповідь на книжки про собор Берестейській, ім’ям людей старожитньої релігії грецької через Христофора Філалета щвидко дана" (1597): історичні факти у тлумаченні автора. Викриття письменником колонізаторської політики Ватикану.

6. Творча спадщина Іпатія Потія (1541 — 1613) як уніатського письменника-полеміста («Унія…» (1595), «Антиризис» (1599), «Оборона собору Флорентійського…» (1608)).

7. Анонімна «Пересторога» (1605-1606) як перша історіософська праця про боротьбу церков.

8. Мелетій Смотрицький (бл. 1572 (1575?) — 1633) «Тренос, або Плач Східної церкви» (1610). Образ Матері-Церкви, фольклорні та літературні традиції творення.

9. Захист національних свобод, ідеї патріотизму у творі Захарії Копистенського (бл. 1585 — 1627) «Палінодія, або Книга оборони кафолічної святої апостольської східної церкви, і святих патріархів, і про греків, і про руських християн»(1619-1622).

10. Полемічні твори Михайла Андрелли (1637 — 1710) («Логос» (1691-1692), «Оборона кожному віруючому чоловіку» (1699)).

11. Стильові особливості полемічної літератури кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.

Тексти:

Ø Анонім. Пересторога // Українська література ХVІІ ст. – К., 1987. – С.26-66.

Ø Копистенський З. Палінодія // Слово многоцінне… — Кн.1. – С.637-644.

Ø Смотрицький Г. Ключ царства небесного // Там само. — С.339-358.

Ø Смотрицький М. Тренос // Там само. – С.545-553.

Ø Філалет Х. Апокрисис // Там само. – С.400-414.

Література:

1. Абрамович С. Мелетій Смотрицький та проблема філософської культури бароко // Українська література ХVІ-ХVІІІ ст. та інші слов’янські літератури. — К., 1984. — С.137-159.

2. Біднов В., Антонович Д. Українська церква // Українська культура: Лекції за ред. Д. Антоновича. – К., 1993. – С. 197-222.

3. Возняк М. Історія... – Кн. І. – С.286-387, 461-551.

4. Грицай М. Давня українська проза. – К., 1976. – С. 11-30, 64-84.

5. Грицай М. Українська література XVI – XVIIІ ст. і фольклор. — К., 1969. — С.9-31.

6. Грушевський М. Історія України. – К.-Львів, 1913. – С.215-238.

7. Грушевський М. Історія української літератури. – 1995. – Т.6. – С.68-92.

8. Дашкевич Я. Національна самосвідомість українців на зламі ХVІ–ХVІІ ст.: Підсумки, джерела, методи дослідження // Сучасність. – 1992. – № 3. – С.65-74.

9. Дзюба Е. Просвещение на Украине: Вторая половина ХVІ – первая половина ХVІІ в. – К., 1987.

10. Дорошенко Д. Нарис історії України. – К., 1992. – Т. 1. – С.162-197.

11. Драгоманов М. Борьба за духовную власть й свободу совести в ХVІ–ХVІІ ст. // Драгоманов М. Вибране. – К., 1991. – С.84-174.

12. Єфименко О. Історія України та її народу. – К., 1992. – С.75-92.

13. Єфремов С. Історія... – С.109-131, 137-140.

14. Жолтовський П. Художнє життя на Україні в ХVІ-ХVІІІ ст. – К., 1983.

15. Зілинський О. Духова генеза першого українського Відродження //Європейське Відродження... – С.293-294.

16. Ісаєвич Я. Братства та їх роль у розвитку української культури ХVІ–ХVІІІ ст. – К., 1966.

17. Ісаєвич Я. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні. – Львів, 1983.

18. Ісаєвич Я. Українське суспільство доби бароко // Українське бароко: В 2-х т. — Т.І. — К., 2004. — С.49-81.

19. Ісіченко Ігор, архієпископ. Церковне життя України доби бароко // Українське бароко: В 2-х т. — Т.І. — К., 2004. — С.83-175.

20. Ісіченко Ю. Українська барокова проза в пошуку літературної моделі початків східнослов’янської історії // Писемність Київської Русі і становлення української літератури: Зб. наук праць. – К., 1988. – С.184-205.

21. Кашуба М. Реформаційні ідеї в діяльності братств на Україні (ХVІ-ХVІІ ст.) // Секуляризація духовного життя на Україні в епоху гуманізму і реформації… — С.26-51.

22. Короткий В. Творческий путь М.Смотрицкого. – Минск, 1987.

23. Кралюк П. Мелетій Смотрицький і українське духовно-культурне відродження кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.: Монографія. — Острог, 2007.

24. Крекотень В. Художність давньої української прози // Крекотень В. Вибрані праці. – К., 1999. – С.14-140.

25. Кралюк П. Духовні пошуки Мелетія Смотрицького. – К., 1997.

26. Маслов С. Культурно-національне відродження на Україні в кінці ХІV і першій половині ХVІІ ст. // Матеріали… - Т.1. – С.198-212.

27. Махновець Л. Сатира і гумор української прози ХVІ-ХVІІІ ст. — К., 1964. — С.39-58, 262-297, 304-309, 313-320, 357-376.

28. Микитась В. Іван Франко — дослідник полемічної літератури. — К., 1983.

29. Микитась В. Українська література ХІV–ХVІ ст. // Українська література ХІV–ХVІ ст… – К., 1983. – С.16-25.

30. Микитась В. Український письменник-полеміст Михайло Андрелла. – Ужгород, 1960.

31. Огієнко І. Історія українського друкарства. – К., 1994. — С.36-44, 48-51, 68-87, 105-163, 184-329, 334-361.

32. Огієнко І. Українська церква. – К., 1993. – С.113-160.

33. Острозькі просвітителі. — Острог, 2000.

34. Пам’ятки братських шкіл на Україні: Тексти і дослідження. – К., 1988.

35. Памятники полемической литературы в Западной Руси. — СПб, 1992.

36. Паславський І. Між Сходом і Заходом: греко-католицька церква як феномен української національної культури // Дзвін. — 1990. — №10. – С.100-107.

37. Плохий С. Папство и Украина: Политика римской курии на украинских землях в ХVІ-ХVІІ ст. — К., 1989.

38. Поплавська Н. Петро Скарга у міжконфесійному полемічному діалозі кінця ХVІ ст. // Антипролог: Зб. наук. праць. — К., 2007. — С.148-164.

39. Поплавська Н. Полемісти. Риторика. Переконування. — Тернопіль, 2007. — С.22-75, 115-159, 173-267.

40. Поплавська Н. Український полемічний памфлет кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.: проблема жанрової моделі та функціонування // Літературознавство. — Кн. 1: Доповіді та повідомлення. — К., 2000. — С.63-68.

41. Потій Іпатій. Твори // Українські гуманісти епохи Відродження: Антологія: У 2-х ч. — Ч.2. — К., 1995. — С.101-171.

42. Пшеничний Є. Захарія Копистянський про запорізьких козаків // Верховина: Зб. наук. праць на пошану О.Мишанича. — Дрогобич, 2003. — С.293-297.

43. Савченко С. Давня Русь у полемічній літературі кінця ХVІ-ХVІІ ст. — Донецьк, 2007.

44. Ткачук Р. Джерела полемічної літератури кінця ХVІ – поч. ХVІІ ст. // Анти пролог… — С.183-199.

45. Усатенко Г. Полемістика кінця ХVІ – початку ХVІІІ ст. як підсумки минулого та предтеча майбутнього // Медієвістика... – Вип. 2. – Одеса, 2000. – С.52-60.

46. Ушкалов Л. Феномен української полемічної літератури // Слово і час. – 2000. – № 10. – С.16-21.

47. Франко І. Життя і літературна діяльність Іпатія Потія // Франко І. Зібрання творів... – Т.39. – С.508-533.

48. Франко І. Історія української літератури. – Ч.І // Там само. – Т.40. – С.116-135, 248-272.

49. Циганок О. З історії латинських літературних впливів в українському письменстві ХVІ-ХVІІІ в. – К., 1999. — С. 47-57.

50. Чижевський Д. Історія... – С.221-224.

51. Шевченко В. Православно-католицька полеміка та проблеми унійності в житті Руси-України доберестейського періоду: Монографія. – К., 2001.

52. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. – К., 2004. – С.243-255, 294-298.

53. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. ІІ: Розвинене бароко. Пізнє бароко. – К., 2005. – С.22-38.

54. Яременко П. До питання про еволюцію світогляду Мелетія Смотрицького // Українська література ХVІ-ХVІІІ ст.… – С.96-116.

55. Яременко П. Мелетій Смотрицький: Життя і творчість. – К., 1986.

56. Яременко П. «Пересторога» – український антиуніатський памфлет початку ХVІІ ст. – К., 1963.

57. Яременко П. Український письменник-полеміст Христофор Філалет і його «Апокрисис». – Львів, 1964.

Поміркуйте над висловлюваннями:

Шістнадцяте століття – це велике духове потрясіння, яке було початком зовсім нової лінії культурного й політичного розвитку. Це переміна основ побуту, світогляду, суспільної організації, доконане від грунту й основно в обличчі великої небезпеки. В цій добі вперше замінено латентні відпори на активну ідеологічну зброю. В ній винесено вперше суцільні програми культурного розвитку. В ній культура одержала нові соціологічні центри й нові спрямування. В ній вперше народилася національна ідея (виділення наше. – І.С.).В ній початок всіх культурних форм 17-18 ст., джерело наших пізніших культурних експансій і політичних оформлень /…/ Врешті – в ній оформилася вперше на українському грунті людська особистість.

О. Зілинський

Література (йдеться про літературу кінця ХVІ – першої пол. ХVІІ ст. — І.С.), яка виникала, слугує головним чином своїй найголовнішій меті – полеміці з католицтвом і захисту православ’я, це переважно література богословсько-полемічна. Полеміка і з того, і з іншого боку — безпощадна, рідко дотримується безпристрастя, дуже часто уїдлива і дріб’язкова, — але загалом добре зображає інтелектуальний характер і самих діячів і всього тогочасного суспільства, у якому вона велася.

О.Архангельський

Берестейська унія була однією із спроб інтеграції України в західноєвропейську культуру і церковно-релігійне життя, спробою уникнути впливу і тиску на українську православну церкву з боку Москви.

О.Мишанич

Релігійне освячення надавалось усім національним постулатам як передумовам або супровідним обставинам оборони “старої грецької віри східного послушентва”, вірноапостольської, єдино згідної з Христовою наукою.

М.Грушевський

…полемічні твори – не тільки словесна сутичка двох церковних доктрин, аргументів /…/, а перш за все, зіткнення альтернативних проектів подолання кризи у релігійному світі…

С.Бабич

Тема 9: Життя і творчість Івана Вишенського

(бл. 1550 — після 1621)

План:

1. Основні віхи життя і творчості (прийнята наукою модель біографії). Іван Франко як дослідник життя і творчості Івана Вишенського.

2. Суспільно-політичні погляди Івана Вишенського. Суперечності в оцінках і діяльності письменника.

3. Літературна творчість:

a) твори першого періоду (до 1596 р.);

b) твори другого періоду (після Берестейської унії);

c) жанрова розмаїтість творів (послання, памфлет, трактат, діалог, інвектива).

4. Загальна характеристика «Послання до єпископів».

5. Стильові особливості прози письменника. Використання прийомів і поетики ораторського мистецтва у стилі І.Вишенського.

6. Іван Вишенський і українська полемічна література.

Тексти:

Ø І.Вишенський. Викриття диявола-світодержця. Послання до князя Василя Острозького. Послання до всіх, живущих в Лядській землі. Послання до єпископів. Коротка оповідь про латинські спокуси // І.Вишенський. Твори. – К., 1986.–С.25-33, 57-133.

Література:

1. Білецький О. Полемічна література. Іван Вишенський // Білецький О. Зібр. праць... – Т.1. – С.264-276.

2. Білоус П. Іван Вишенський: проблема символічної біографії // Білоус П. Актуальні питання… — С.88-108.

3. Білоус П. Художність, закодована в образах (Послання І.Вишенського «Викриття диявола-світодержця») // Укр. мова і література у середніх школах… — 2003. — №4. – С.37-40.

4. Возняк М. Історія... – Кн. І. – С.399-438.

5. Грабович Г. Авторство і авторитет у Івана Вишенського: Діалектика відсутності // Слово і час. – 1990. – №6. – С.45-53.

6. Грицай М. Давня українська проза. – К., 1976. – С. 31-48.

7. Грицай М. Українська література XVI – XVIIІ ст. і фольклор. — К., 1969. — С.18-23.

8. Єрьомін І. Іван Вишенський і його громадсько-літературна діяльність // Вишенський І. Твори. – К., 1959. – С.3-39.

9. Єфремов С. Історія... – С.131-156.

10. Кримський А. Іван Вишенський // Кримський А. Твори: У 5 т. – К., 1972. – Т.2. – С.380-454.

11. Махновець Л. Сатира і гумор української прози ХVІ-ХVІІІ ст. — К., 1964. — С. 59-252.

12. Пащук А. Іван Вишенський – мислитель і борець. – Львів, 1990.

13. Пелешенко Ю. «Плач землі» в Івана Вишенського та його джерела // Медієвістика... – Вип.2. – Одеса, 2000. – С.33-42.

14. Пінчук С. Іван Вишенський: Життя і творчість. – К., 1968.

15. Полєк В. Історія... – С.90-96.

16. Поплавська Н. Полемісти. Риторика. Переконування. — Тернопіль, 2007. — С.160-171, 232-245.

17. Русин М. Світосприйняття Івана Вишенського // Хроніка, 2000. – №37/38. – С.191-196.

18. Франко І. Іван Вишенський і його твори // Франко І. Зібр. творів... – Т.30. – С.7-211.

19. Франко І. Іван Вишенський, його час і письменницька діяльність // Там само. – Т.28.–С.260-278.

20. Франко І. Іван Вишенський: Поема // Там само. – Т.3. – С.50-63.

21. Харитонов В. Іван Вишенський і розвиток ідей європейського гуманізму // Літературна спадщина Київської Русі… – С.196-222.

22. Чижевський Д. Іван Вишенський // Чижевський Д. Філософські твори: У 4-х т. — Т.2. — К., 2005. — С.130-141.

23. Чижевський Д. Історія... – С.225-232.

24. ІІІевчук В. Іван Вишенський та його послання // Вишенський І. Твори. – К., 1986. – С.3-18.

25. Шевчук В. Мандрівничий, котрий розпікав людське сумління // Шевчук В. Дорога... – С.68-82.

26. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. – К., 2004. – С.200-214.

27. Шевчук Василь. Сім зваб ченця Івана з Вишні: Історичний роман. – К., 1992.

28. Щурат В. До біографії і писань Івана з Вишні // Щурат В. Вибрані праці з історії літератури. – К., 1963. – С.74-81.

29. Яременко П. Іван Вишенський. – К., 1982.

Поміркуйте над висловлюваннями:

Треба було надзвичайних обставин, щоб чоловікові невисокого роду було можливо пізнати тодішнє життя у всій різнорідності його явищ та потім вирватися з нього і станути на такім високім становищі, з якого видно було ясно значення тих явищ, не зовсім ясне навіть для людей високопоставлених на драбині тодішньої суспільності. Треба було йому основно зректися того світу з усіма його привабами та спокусами, з усею його моральною байдужістю або й гнилизною, щоб викресати зі своєї душі такий могутній огонь, який горить у писаних словах Вишенського і не перестає й досі промовляти до нашого серця.

І.Франко

Літературна форма посланія, або листа поетичного, релігійного, наукового чи політичного – появляється у всесвітній літературі, звичайно, в хвилях духовного перелому, незвичайного оживлення, загострення противенств…

І.Франко