Словотвірний аналіз необхідно робити за поданими схемами і зразками

5. Підготуватися до контрольної роботи за темами третього модуля.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Словотвір, або дериватологія (деривація), – розділ мовознавства, який вивчає слова за способами й засобами творення та їхню словотвірну структуру. Із погляду словотворення вивчаються тільки похідні слова (мотивовані). Основою їх творення є твірні слова, що можуть бути як похідними, так і непохідними.

Слід звернути увагу на такі поняття словотвору: похідна основа, твірна основа, словотвірний ланцюжок, словотвірне гніздо, словотворчий формант, словотвірне значення. Виконуючи друге завдання, потрібно не лише записати визначення термінів, а й навести по одному прикладу словотвірного ланцюжка та словотвірного гнізда, кілька прикладів словотворчих формантів із зазначенням їхніх словотвірних значень.

Похідні слова творяться на основі способів словотвору, яких в українській мові чотири. Основний з них – морфологічний, який включає афіксацію (суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, постфіксальний різновиди), безафіксний спосіб, основоскладання, словоскладання, абревіацію (складову, ініціальну та мішану) і комбінації зазначених способів (наприклад, основоскладання з суфіксацією). Зверніть увагу на розмежування основоскладання (поєднання основ кількох слів за допомогою інтерфіксів О, Е, И, ОХ ) та словоскладання (поєднання двох слів або словоформ в одному слові без інтерфіксів). Абревіація відрізняється від осново- та словоскладання тим, що для творення слів використовуються усічені основи. Таким способом творяться тільки іменники.

Малопродуктивними в сучасній українській мові є морфолого-синтаксичний (нові слова творяться унаслідок переходу з однієї частини мови в іншу), лексико-синтаксичний (нові слова творяться внаслідок поступового зрощення синтаксичного словосполучення в одне слово) та лексико-семантичний (утворення нових слів унаслідок зміни лексичного значення вживаних у мові слів) способи.

Студенти повинні знати: визначення основних понять словотвору: твірна основа, похідна основа, словотворчий формант, словотвірне значення,словотвірний ланцюжок, словотвірне гніздо; способи словотворення в українській мові та різновиди морфологічного способу; особливості та послідовність виконання словотвірного розбору.

Студенти повинні вміти: робити словотвірний аналіз слова; визначати твірну основу, словотворчий формант та словотвірне значення; будувати словотвірний ланцюжок та словотвірне гніздо; розмежовувати складні слова, утворені на основі морфологічного та лексико-синтаксичного способів; користуватися словотвірним словником.

СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ

Мета словотвірного аналізу – визначити словотвірну структуру слова, тобто з’ясувати, як утворено нове слово («від чого і за допомогою чого»). При словотвірному аналізі виділяються тільки ті частини, які беруть участь у словотворенні: твірна основа і словотворчий формант. Об’єктом словотвірного аналізу є лише похідне слово

1. Знайти похідну основу.

2. Визначити значення слова, спробувати розгорнути його у словосполучення з

найближчим за значенням однокореневим словом (наприклад, будівельник – «той, хто

будує»; звуковий – «пов’язаний зі звуком»; білити – «робити білим»).

3. Знайти твірне слово (в семантичній схемі) і утворити словотворчу пару.

4. Порівнявши структури похідного і твірного слів, виділити ту частину, що є для них

спільною, тобто твірну основу.

5. Виділити частину слова, яка відрізняє похідне слово від твірного, тобто словотворчий

формант.

6. Визначити спосіб словотвору та його тип.

ЗРАЗОК УСНОГО СЛОВОТВІРНОГО АНАЛІЗУ

ОПЕРНИЙ

1. Похідна основаоперн-.

2. Оперний – «пов’язаний з оперою».

3. Твірне слово – опера. Утворюємо словотвірну пару оперний ←опера.

4. Порівнявши похідне і твірне слово, знаходимо спільну частину – твірну основу опер-.

5. Похідне слово утворене за допомогою форманта -н-.

6. Спосіб словотвору – морфологічний, суфіксальний.

ПИСЬМОВЕ ОФОРМЛЕННЯ СЛОВОТВІРНОГО АНАЛІЗУ

^

ОПЕРНИЙ ← ОПЕРА – морфологічний, суфіксальний.

———–

Якщо слово утворено неморфологічним способом, то словотвірний аналіз робиться по-іншому.

МОЛОДА(ім.) ← МОЛОДА(прикм.) – морфолого-синтаксичний, субстантивація.

ВИЩЕСКАЗАНИЙ← СКАЗАНИЙ + ВИЩЕ– лексико-синтаксичний.

СУПУТНИК(«апарат, запущений на орбіту планети») ← СУПУТНИК(«людина, що йде поруч») – лексико-семантичний.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Чому словотвір слід вважати окремим розділом мовознавства? Що є предметом його

вивчення?

2. Яке слово називається мотивуючим, яке – мотивованим?

3. Що таке твірна основа?

4. Що таке словотворчий формант?

5. Як визначити твірну основу і словотворчий формант?

6. Що називається словотвірним значенням?

7. Дайте визначення термінів «словотвірний ланцюжок» та «словотвірне гніздо». Наведіть

приклади.

8. Що називається способом словотвору?

9. Які способи словотвору сучасної української мови ви знаєте?

10. Схарактеризуйте морфологічний спосіб словотвору та його різновиди.

11. Чим різняться словоскладання та осново складання?

12. Які види абревіації існують в українській мові?

13. Які способи словотвору належать до неморфологічних? Чому вони так називаються?

14. Схарактеризуйте морфолого-синтаксичний спосіб словотвору і його різновиди.

15. Який спосіб словотвору називають лексико-семантичним? Який – лексико-

синтаксичним? Наведіть приклади.

16. Яка послідовність словотвірного аналізу? Чим він відрізняється від морфемного?

Практичне заняття № 14

Тема: ЗАЛІКОВА РОБОТА

ЗАВДАННЯ

1. Повторити теоретичний матеріал вивчених модулів.

2. Повторити порядок фонетичного, морфемного і словотвірного аналізів.

Питання до залікової роботи див. у «Контролі з курсу»