Семінарські заняття 5-6. Фонетика і графіка
Семінарське заняття 5. Звуки мови, їх вивчення і класифікація
Питання для обговорення
1. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти у вивченні звуків.
2. Фізичний і фізіологічний аспекти у вивченні звуків.
3. Класифікація звуків.
4. Фонетичні одиниці та засоби. Фраза. Склад. Наголос. Інтонація.
5. Фонетичні процеси: живі та історичні. Фонетичні закони.
6. Орфоепія. Транскрипція і транслітерація.
Семінарське заняття 6. Лінвістичний (функціональний) аспект у вивченні звуків.
Питання для обговорення
1. Поняття фонеми. Диференціальні та інтегральні ознаки фонеми. Позиції фонем. Варіанти і варіації фонем.
2. Фонологічна система і фонологічні опозиції.
3. Значення письма в історії суспільства. Передумови виникнення письма.
4. Графіка. Орфографія. Принципи орфографії.
Практичні завдання
1. Опрацюйте подані нижче висловлення визначних мовознавців і виділіть, які основні риси фонем знайшли своє відображення у цих висловленнях.
“... ф о н е м а є сума узагальнених антропофонічних властивостей відомої фонетичної частини слова, неподільна при встановленні корелятивних зв’язків у межах однієї мови і кореспондентних зв’язків у межах кількох мов. Інакше: фонема є фонетичне неподільне з точки зору порівнюваності фонетичних частин слова” (Бодуен де Куртене І.О.)[Донець, Мацько 1989, с. 55].
“... фонему провізорно можна визначити таким чином: це найкоротший елемент загальних акустичних уявлень даної мови, здатний асоціюватися в цій мові зі смисловими уявленнями” (Щерба Л.В.) [Донець, Мацько 1989,с. 56].
“Найкоротші мовні одиниці в тих їх сторонах, які не залежать від фонетичного положення, не обумовлені позицією, вживаються в тотожній позиції і служать у мові для розмежування звукової оболонки словоформ, інакше кажучи, утворюють самостійні фонеми. В протилежність цьому найкоротші мовні одиниці в своїх залежних від фонетичного положення, обумовлених позицією сторонах, не вживаються в тотожній позиції, не мають безпосередньо розрізнювальної функції і тому утворюють не самостійні фонеми, а лише різновиди однієї і тієї ж фонеми.
Зі сказаного випливає, що фонемою є найкоротша звукова одиниця як незалежна за своєю якістю величина і тому сама по собі достатня для розрізнення звукових оболонок словоформ” (Аванесов Р.І.). [Донець, Мацько 1989, с. 57].
2. Перекладіть на українську мову. Чи погоджуєтесь ви із такою думкою Л. Єльмслева щодо концепції Ф. де Соссюра?
“Суть не в звуках или знаках и значениях как таковых, а во взаимных соотношениях между ними в речевой цепи и в парадигмах граматики. Эти именно соотношения и составляют систему языка, и именно эта внутренняя система является характерной для данного языка в отличие от других языков, в то время как проявление языка в звуках, или письменных знаках, или значениях остается безразличным для самой системы языка и может изменяться без всякого ущерба для системы. Можно, впрочем, указать на тот факт, что эти взгляды де Соссюра, вызвавшие настоящую революцию в традиционном языковедении, интересовавшемся только изучением звуков и значений, тем не менее вполне соответствуют популярному пониманию языка и совершенно покрывают представления рядового человека о языке ” (Л.Ельмслев) [Звегинцев 1956, с. 419].
3. Користуючись класифікацією фонетичних процесів [Кочерган 2000, с. 133-141], наведіть приклади позиційних та комбінаторних змін в українській, російській та іноземній мовах. Встановіть універсальні та специфічні риси в рідній та в тій іноземній мові, що вивчаєте.
Фонетичні процеси | Українська мова | Російська мова | Іноземна мова |
І. Позиційні | |||
1. Редукція | |||
2. Протеза | |||
ІІ. Комбінаторні | |||
1. Акомодація | |||
2. Асиміляція | |||
2.1 повна | |||
2.2 часткова | |||
2.3 прогресивна | |||
2.4 регресивна | |||
2.5 контактна | |||
2.6 дистанційна | |||
3. Дисиміляція | |||
4. Гаплологія | |||
5. Діереза | |||
6. Епентеза | |||
7. Метатеза | |||
8. Субституція |
4. Охарактеризуйте наголос української та тієї іноземної мови, що вивчаєте. Наведіть приклади енклізи та проклізи.
5. Виділіть спільні й відмінні риси вокалізму української та англійської (німецької, французької) мов.
6. Користуючись класифікаційними схемами [Донець, Мацько 1989, с. 40-41, с. 48 – 50], визначте, якими диференційними рисами розрізняються перші звуки слів.
Укр. бал – зал, бік – тік, бар – пар, бік – рік, біль – міль, бас – вас, бам – гам, пень – день, піч – ніч, масло – гасло.
Рос. зал – жал, быль – пыль, бей – пей, ток – сок, змей – смей, щель – мель, лом – ром, дверь – зверь, моль – боль, жар – шар, жесть – честь.
Англ. day – gay, goat – coat, bull – pull, tell – sell, boy – joy, thing – wing, row – bow.
Нім. Mutter – Butter, machen – lachen, dein – sein, Wache – Sache, wollen – sollen, Zeit – weit.
Фр.dose – rose, foule – poule, lancer – danser, gris – pris, oser – user, cause – pause, couleur – douleur [Донець, Мацько 1989, с. 60].
7. Зіставте орфографічний запис і звучання наведених нижче слів [Донець, Мацько 1989, с. 96 – 97].
Укр. Рос. Англ.
інтерв’ю интервью interwiew
джаз джаз jazz
джем джем jam
три три three
стиль стиль still
тінь тень ten
сіть сеть set
Укр. Рос. Нім.
абзац абзац Absatz
штраф штраф Strafe
єгер егерь Jäger
яр яр Jahr
зона зона Sohn
шпиль шпиль Spiel
трюк трюк trug
Укр. Рос. Фр.
абонемент абонемент abonnement
азарт азарт hasard
букет букет bouquet
бюро бюро bureau
буфет буфет buffet
десерт десерт dessert
журі жюри jury
8. Запишіть свої ім’я та прізвище фонетичною транскрипцією українською, російською мовами. Зробіть транслітерацію українського та російського варіантів свого імені та прізвища засобами алфавіту тієї іноземної мови, яку ви вивчаєте. Поясніть розбіжності.
Зразок:
укр. Грищенко Ганна [гришченко ганна];
рос. Грищенко Анна [гришченка анна];
англ. Hryshchenko Hanna – Grishchenko Anna;
нім. Hryschtschenko Hanna – Grischtschenko Anna;
фр. Hrychtchenko Hanna – Grichtchenko Anna.