Критерії оцінювання знань студентів
ПРОГРАМА
ДІАЛЕКТОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Для студентів 2 курсу спеціальності 6.030500 – “Українська мова та література”
Факультет гуманітарний
Кафедра української філології
Програма складена доц. Е.С.Вєтровою _______________
Програма затверджена на засіданні кафедри української філології
протокол № 1 від “30” 08. 2007 р.
“___” __________ 2007 р. В.о.зав. кафедри_____________Е.С.Вєтрова
Схвалено радою гуманітарного факультету
__________________________________________________________________
03. 09. 2007 р. Декан _____________ Н.В. Соболевська
ВСТУП
Робоча програма діалектологічної практики розроблена згідно з Положенням про проведення практики у студентів вищих навчальних закладів України, навчальним планом спеціальності «Українська мова та література» та освітньо-професійною програмою підготовки фахівця. Тривалість фольклорної практики визначається навчальним планом і становить два тижні у другому семестрі.
Базами практики є населені пункти Донецької області та інших регіонів України.
Метою діалектологічної практики є поглибити й закріпити теоретичні знання студентів, отримані у процесі вивчення курсу української діалектології, виробити в них уміння й навички самостійного наукового запису діалектологічного матеріалу безпосередньо з уст народу; практичного аналізу діалектологічних явищ, провести регіональне діалектологічне обстеження території.
У процесі подальшого навчання зібраний матеріал може бути основою для написання курсових і дипломних робіт, тобто для науково-дослідної роботи студентів.
Матеріали практики повинні включати:
1. Історію населеного пункту:
- офіційна і неофіційна назва;
- назви його частин;
- адміністративна приналежність;
- історія заселення, а також дозаселення, якщо воно було;
- національний склад;
- основні заняття мешканців.
2. Список інформантів із зазначенням таких даних:
- вік;
- стать;
- освіта;
- рід занять.
При цьому необхідно опитати не менше 7-10 осіб різного віку.
3. Відповіді на питання програми.
4. Зв'язні тексти, записані спрощеною транскрипцією.
5. Список прізвищ жителів села, найцікавіших прізвиськ; топонімів, що використовуються в місцевості.
Дані про інформантів доцільно записати в таку таблицю
| Прізвище, ім'я та по батькові | Рік народження (вік) | Чи є людина корінним жителем місцевості чи переселенцем | Освіта | Рід занять |
Для якісного збирання матеріалу важливу роль має правильний добір інформантів. При цьому слід віддавати перевагу людям, що є корінними жителями місцевості, народилися в цьому населеному пункті (особливо представники середнього і молодшого покоління), ніколи не переселялися в інші місцевості, тобто не перебували під впливом інших говірок.
Крім того, серед інформантів повинні переважати люди без вищої та середньої спеціальної освіти, тобто типові носії говірки, причому різної статі і віку, оскільки необхідно прослідкувати відмінності в мовленні людей різних поколінь.
Матеріал необхідно записувати в усій його повноті, оскільки особливістю східно-степових говірок є наявність численних паралелізмів на всіх мовних рівнях, що необхідно зафіксувати в записах. Записувати треба все типове в говірці, а також усе часткове з обов'язковим точним позначенням поширеності та вживаності записаного матеріалу.
При записі діалектних матеріалів треба враховувати жанрові особливості, стиль мовлення інформантів, обстановку мовлення, надавати перевагу записам розмовного мовлення, оскільки саме в ньому зберігаються найбільш виразні діалектні риси.
Записи з розділу "Лексика" потребують подачі всіх лексем, вживаних із поданим значенням. Якщо існують відтінки значення, їх обов'язково треба пояснити.
Записи з розділів "Морфологія" і "Синтаксис" слід виконувати хоча б у мінімальному контексті (словосполученні) з точною передачею форми.
Усі матеріали треба записувати спрощеною фонетичною транскрипцією (без передачі акомодації голосних).
ПИТАННЯ ПРОГРАМИ
Частина І.
Ця частина передбачає збирання матеріалу за основними розділами: «Лексика», «Фразеологія», «Фонетика», «Морфологія», «Синтаксис» з подальшим аналізом матеріалу.
Для збору матеріалу за зазначеними розділами пропонуються питання, що допоможуть студентам з'ясувати основні особливості записуваної ними говірки.
Розділ I. Лексика
Відповіді на питання записуються зі збереженням послідовності нумерації фонетичною транскрипцією.
1. Місце, на якому стоїть хата з господарськими будівлями (без городу): обистя, загородь, селище, подвірок, двір...?
2. Мешкати, проживати в певному приміщенні, селі, місті: жити, сидіти, пробувати...?
3. Хата, житловий будинок: хатина, хата, дім, будинок... ?
4. Будувати хату: ставити, правити, ліпити, зводити... ?
5. Дах, верхня частина будівлі, що служить її покриттям (загальна назва незалежно від матеріалу): покрівля, верх, дах, криша, крівля, стріха...?
6. Кімната, окреме приміщення в будівлі, квартирі для проживання в ньому (загальна назва): комната, хата, хижа, покій, світлиця...?
7. Кухня в квартирі: пекарня, кухня, варильня...?
8. Частини домівки та їх призначення: передня, прихожа, спальня, зала, гостинна...?
9. Піч у хаті: плита, пічка, печурка... ?
10. Посуд (загальна назва): посуда, начиння, судина, черепля...?
11. Чим набирають воду, щоб напитися: кухоль, чашка, миска, кружка...?
12. Посуд для приготування страви: горщик, каструля, казан...?
13. Ложка: ложка, лижця...?
14. Виделка: вилка, видолка, виделка...?
15. Кошик, плетена з лози невелика посудина з дужкою вгорі для перенесення чи зберігання чогось: корзина, сапет, козубок...?
16. Меблі для сидіння: стілець, стул, лава, табуретка, ослін...?
17. Стіл: стол, стіл, стілець... ?
18. Ліжко: ліжниця, ліжко, кровать, постіль... ?
19. Ганчірка для миття посуду: віхоть, тряпка, ганчірка... ?
20. Як говорять: одіяло чи рядно?
21. Як говорять: бочка чи діжка? (вказати на відмінності у розмірі, будові, призначенні).
22. Шматок хліба: кусень, окраєць, кусок... ?
23. Процес приготування м'яса: пекти, жарити, смажити...?
24. Процес, приготування картоплі: смажити, варити, пекти, жарити...?
25. Перерахуйте назви страв, що готуються у Вашій сім'ї.
26. Як називають процес споживання їжі зранку, в обід, ввечері?
27. Які назви використовуються для позначення хатніх меблів .
28. Запишіть оповідання жінки про її роботу в хаті.
29. Одяг (загальна назва): одежа, одіж, убрання, костюм...?
30. Чоловіча сорочка: сорочка, рубашка, кошуля... ?
31. Які назви у Вашій місцевості має чоловічий одяг (різновиди, матеріали, колір): головні убори: капелюх, соломинка, шапка..; білизна: сорочка…; частини сорочки: стан, рукави, наплічники, пазуха, защіпки..; верхній одяг та його частини, колір: кожушина, пальто, куртка, костюм, штани..?
32. Як називається жіночий одяг (різновиди, матеріали, колір): головні убори: хустка, шапка…; білизна: сорочка (вишита)..; верхній одяг та його частини: кожух, пальто, плащ..?
33. Прикраси: намисто, буси, шпильки, заколка тощо
34. Взуття та його частини: туфлі, босоніжки, черевики, чоботи...?
35. Як називаються процеси, пов'язані з ремонтом одягу і взуття: зашивати дирку, залатати латку, пришити прищіпку до черевика?
36. Як називають погано чи неакуратно одягнену людину: нехлюй, старець, задрипанець... ?
37. Як називають гарно одягнену людину: прибраний, нарядний, гарний, модний...?
38. Запишіть кольори людського волосся, очей, обличчя тощо.
39. Запишіть назви різних видів жіночих і чоловічих зачісок.
40. Запишіть назви видів огорожі: паркан, забор, тин, перелаз...? Вкажіть відтінки у значенні.
41. Як називаються частини села?
42. Як називається околиця села?
43. Подайте назви воза: віз, фіра, бричка? Подайте схематичний малюнок кожного різновиду цього засобу пересування.
44. Назвіть види саней, частини саней.
45. Подайте назву плуга та його частин, борони та її частин.
46. Подайте назви різного дрібного сільськогосподарського реманенту: вила, граблі, лопата, серп...?
47. Якими словами називають косу та її частини... ?
48. Як називається ніколи не орана земля: цілина... ?
49. Як називається сім'я: родина, фамілія, сім'я?
50. Як називається прізвище: фамілія, хваміліє, назвисько?
51. Чоловік - голова сім'ї: голова, хазяїн, господар, мужик, чоловік?
52. Хазяйка сім'ї: господиня, хазяйка, дружина, жінка, домашка?
53. Немовля, грудна дитина: немовлятко, запазушна дитина, мале..?
54. Як називається няня: няня, пестунка, бавіля..?
55. Няньчити дитину: глядіти, пестити, бавити, придивлятися..?
56. Звертання до батька: тато, татко, батьку, папа, батю, няню, лелю, дєдю..?
57. Звертання до матері: мамо, мама, мамко, неню, матінко, матуся..?
58. Як називається дитина: мале, дитина, дітвак.. ?
59. Донька: дочка, доч, дівчина, дівка..?
60. Сестра: сестриця, сеструха... (подати і зменшувально-пестливі форми)?
61. Брат: братик, братуха... (подати і зменшувально-пестливі форми)?
62. Пасинок, нерідний син: пасерб, пасинок, приймак, нерідний син... ?
63. Єдиний син (дочка) у сім'ї: одинак (одиначка), одиниця, одинчик... ?
64. Подати пестливо-зменшувальні та згрубіло-зневажливі форми слова баба: бабуся, бабця, бабка, бабище..?
65. Подати всі можливі форми слова дід.
66. Рідний брат матері: дядько, вуйко, уйко..?
67. Дружина материного брата: вуйна, тітка, дядина..?
68. Рідний брат батька: дядько, стрий, стрик, вуйко.. ?
69. Дружина батькового брата: стрийна, стрина, тітка, дядина..?
70. Батькова або материна сестра: тітка, тьотя.. ?
71. Жінчин брат: шуряк, шурин, швагер, свояк...?
72. Жінчина сестра: своякиня, швагрова, швагерка..?
73. Чоловіків брат: дівер, шурин, швагер..?
74. Чоловікова сестра: зовиця, золовка, золовиця..?
75. Братова жінка: братова, братовиха, братиха..?
76. Сестрин чоловік: шурин, швагер, зять..?
77. Сестрина дочка: племінниця, сестрениця, небога.. ?
78. Сестрин син: племінник, сестрич, непот...?
79. Синова жінка: невістка, молодайка, синова..?
80 Жінчина мати: теща, тестя, стара, свекра... ?
81 Жінчин батько: тесть, старий, свекор.. ?
82. Чоловікова мати: свекруха, свекра, стара, теща.. ?
83 Чоловіків батько: свекор, старий, тесть..?
84. Хрещений батько: нанашко, батько, хрещений..?
85 Хрещена мати: мамка, нанашка, хрещена..?
86 Хрещеник: хресник, похресник.. ?
87 Обличчя, передня частина голови людини (загальна назва): лице, вид, твар, писок, образ..?
88. Зневажливі назви для голови людини: довбня, макітра, копоня...?
89. Статура, фігура, будова, склад тіла людини: постава, осанка, постать.. ?
90.Гладкий, який має повне тіло: товстий, гладкий, грубий, тучний, тлустий, тілистий, годований, череватий...?
91. Худий, який має худе тіло: сухий, худий, сухорлявий, щуплий, кощавий, тонкий, марний..?
92. Коротун, низькоросла людина: куцан, карлик, короткий, малий, курдупель, карапуз, шпінтлик..?
93 Горбань, горбата людина: горбач, горбун, горбатий..?
94 Витрішкуватий, який має опуклі очі: лупатий, вирячкуватий, вилупатий, вирлоокий, банькатий..?
95. Косоокий: зизий, зизуватий, кривий.. ?
96. Лисий, з лисиною або без волосся: лисавий, плішивий, голомозий..?
97. Сильний, який має велику фізичну силу: дужий, кріпкий, крепкий, здоровий..?
98. Лівша: шульга, манько, лівун, лівша... ?
99. Обірванець, що ходить у старому, подертому одязі: нечупара, задрипа, нехлюй, замазура, хвойда, старець...?
100. Мовчун: мовчун, мовкун, тихоня, мумія...?
Розділ II. Фразеологія
З цього розділу студентам пропонується шляхом спілкування з інформантами за різними темами записати всі вживанні в їхньому мовленні усталені сполучення слів, прислів’я, приказки і визначити їх значення.
Наприклад: Одним миром мазані - «однакової натури»; Дунька вільхівська - «не дуже розумна дівчина».
Розділ ІІІ. Фонетика
Виберіть фонетичний варіант, який побутує у Вашій місцевості:
1. а) береза, щербатий, з Петром, печу, печать; б) биреза, щирбатий, з питром, пичу, пичать; в) інші варіанти;
2. а) очерет, ремінь, зелений, мене, себе, тепер; б) очирет, римінь, зилений, мине, сибе, типер; в) очарет, рамінь, залений, мане, сабе, тапер; г) інші варіанти.
3. а) чорніти, вечоріти, на чолі, нашої, шости, дощом; б) черніти, вечеріти, на челі, нашеї, шести, дощем; в) інші варіанти.
4. а) хрін; б) хрен; в) хрон; г) хрєн; д) інший варіант.
5. а) багатий, халява, качан, хазяїн; б) богатий, холява, кочан, хазяїн; в) інший варіант.
6. а) вугілля, вуж, вузький, вухо, вулиця, вогонь; б) угілля, уж, узький, ухо, улиця, огонь.
7. а) дуб, ріг, сад, мідь, віз, мороз; б) дуп, ріх, сат, міть, віс, морос.
8. а) почтивий, смачний, безпечний, помічник, сонячник; б) поштивий, смашний, безпешний, помішник, соняшник; в) інший варіант.
9. а) пам'ять, м'ясо, м’яти, сім’я; б) памнять, мнясо, мняти, сімня; в) память, мясо, мяти, сімя.
10. а) хвіт, хворост, хвалити, хватати; б) фіст, форост, фалити, фатати; в) інший варіант.
11. а) фунт, фура, Федір; б) хвунт, хвура, Хведір.
12. а) рятувати, буряк; б) ратувати, буряк.
13. а) сонце, вінце, віконце; б) соньце, віньце, віконьце.
14. а) солодкий, підперти, голубка; б) солоткий, пітперти, голупка.
15. а) третій, тихо, гість, стіна, постіль; б) трецій, ціхо, гісць, сціна, посціль.
Розділ IV. Морфологія
1. Визначте вживані варіанти:
а) гвіздь, лікоть, кінь, ремінь, день;
б) гвізд, лікот, кін, ремін, ден;
в) гвоздь, локоть, юнь, ремень.
2. Визначте вживані варіанти:
а) кобзар, каменяр, бетоняр, бригадир, повар, лікар, косар;
б) кобзарь, каменярь, бетонярь, бригадирь, поварь, лікарь, косарь.
3. Визначте вживані форми:
а) молодого муляра, газетяра, бетоняра; малого школяра, дикого звіра; малого тхора, гарного повара, касира;
б) молодого муляра, газетяра, бетоняра, малого школяра, дикого звіра, малого тхоря, гарного поваря, касиря.
4. Визначте вживані форми:
а) нема поштаря, кобзаря, шахтаря, лікаря, ліхтаря;
б) нема поштара, кобзара, шахтара, лікара, ліхтара.
5. Загубив перстеня, чи персня, чи перстень.
6. Визначте вживані форми:
а) хочу меду, дайте гороху, винограду, сиру, шоколаду, рису;
б) хочу меда, дайте гороха, винограда, сира, шоколада, риса.
7. Визначте вживані форми:
а) нема вітру, дощу, снігу, туману, холоду, морозу, інею, граду, суховію;
б) нема вітра, доща, сніга, тумана, холода, мороза, інея, града, суховія.
8. Визначте вживані форми:
а) одного метра, кілометра, кілограма, гектара, грама, літра;
б) одного метру, кілометру, кілограму, гектару, граму, літру.
9. Назбирали мішок сухого листя, листу чи листа?
10. Навезли каменя чи каменю?
11. Визначте вживані форми:
а) без сажі, з душі, коло кручі, біля загорожі, до каші, до межі;
б) без сажи, з души, коло кручи, біля загорожи, до каши, до межи.
12. Визначте вживані форми:
а) до смерті, без вісті, з радості, до осені, до матері, до ночі, без молоді;
б) до смерти, без вісти, з радостн, до осени, до матери, до ночи, без молоди.
13. Визначте вживані форми:
а) корова без теля, коло курча, малого порося, білого ягня, веселого цуценя, кошеня, горобеня;
б) корова без теляти, коло курчати, малого поросяти, білого ягняти, веселого цуценяти, кошеняти, горобеняти.
14. Визначте вживані форми:
а) прийшов з кіно, випив ситро, нема радіо, поїв пюре;
б) прийшов з кіна, випив ситра, нема радіва, поїв пюра.
15. Визначте вживані форми:
а) цій бібліотеці, нозі, руці, мусі, перемозі, стрісі;
б) бібліотекі, ногі, рукі, мухі, перемогі, стріхі.
16. Визначте вживані форми:
а) він язик держить за зубами, убрався у кожух, бери серп, сів на віз, зніми пояс;
б) він язика держить за зубами, убрався у кожуха, бери серпа, сів на воза, зніми пояса.
17. Визначте вживані форми:
а) з хорошим товаришем, свіжим калачем, новим програвачем, молодим конем;
б) з хорошим товаришом, свіжим калачом, новим програвачом, молодим коньом.
18. Визначте вживані форми:
а) закриває долонею, рідною землею, прямою лінією, з Валею, спілою грушею;
б) закриває долоньок», рідною земльою, прямою лінійою, з Вальою, спілою грушою.
19. Як говорять: рідною матерею, матер'ю, матерьою, матіррю?
20. Визначте вживані форми:
а) по полю, батьку, на столі, у степу, у серці;
б) по полеві, батькові, на столові, у степові, у серцеві.
21. Визначте вживані форми:
а) дорогий брат, сват, народ, вітер, Петро, Данило;
б) дорогий брате, свате, народе, вітру, Петре, Даниле.
22. Визначте вживані форми:
а) добрий день, мама, тато, баба, людина, тварина, комашина;
б) добрий день, мамо, тату, бабо, людино, тварино, комашино.
23. Визначте вживані форми:
а) тутешні селяни, громадяни, люди, веселі кияни, донеччани;
б) тутешні селяне, громадяне, люде, веселі кияне, донеччане.
24. Визначте вживані форми:
а) вредних баб, багато верб, усяких круп, зелених трав, чорних брів;
б) вредних бабів (-ей), багато вербів (-ей), усяких крупів (-ей), зелених травів (-ей), чорних бровів (-ей).
25. Визначте вживані форми:
а) багато вістей, кілька артілей, п'ять чвертей, від тіней, без ночей, до печей, радісних зустрічей;
б) багато вістів, кілька артілів, п'ять чвертів, без тінів, без ночів, до печів, радісних зустрічів.
26. Визначите вживані форми:
а) до селян, циган, татар, солдат;
б) до селянів, циганів, татарів, солдатів.
27. Визначте вживані форми:
а) чимало гостей, свиней, пара коней;
б) чимало гостів, свинів, пара конів.
28. Визначте вживані форми:
а) малих телят, гусят, ягнят, поросят, зайчат, курчат, індичат, кошенят, цуценят;
б) малих телятів, гусятів, ягнятів, поросятів, зайчатів, курчатів, індичатів, кошенятів, цуценятів;
29. Визначте вживані форми:
а) п'ять год, сім раз, шість день;
б) п'ять годів, сім разів, шість днів,
30. Визначте вживані форми:
а) загнав телят, курчат, вутят, ягнят, поросят, індичат, гусенят;
б) загнав телята, курчата, вутята, ягнята, поросята, індичата, гусенята.
31. Визначте вживані форми:
а) запрошу друзів, товаришів, учителів, лікарів, учнів, батьків;
б) запрошу друзі, товариші, учителі, лікарі, учні, батьки.
32. Визначте вживані форми:
а) у далекі світи, тікали в ліси, поклонився в коліни, вигнали в луги;
б) у далекі світа, тікали в ліса, поклонився в коліна, вигнали в луга.
33. Визначте вживані форми:
а) дві хати, дві корови, дві руки, дві ноги, дві дівки;
б) дві хаті, дві корові, дві рукі (руці), дві ногі (нозі), дві дівкі (дівці).
34. Визначте вживані форми:
а) два, три, чотири года, чоловіка, брага, сина, стола, учня, огірка, олівця;
б) два, три, чотири годи, чоловіки, брагги, сини, столи, учні, огірки, олівці.
35. Визначте вживані форми:
а) великі холоди, очерети, ячмені, луги, хутори, вітри:
б) великі холода, очерета, ячменя, луга, хутора, вітра.
36. Визначте вживані форми:
а) від Сум, Сорочинець, Чернівець, Карпат, Черкас, Лубен;
б) від Сумів, Сорочинців, Чернівців, Карпатів, Черкасів, Лубнів.
37. Визначте вживані форми:
а) немає грошей, фінансів, коштів, шашок, шахів;
б) немає грошів, фінанс, кошт, шашків, шах..
38. Визначте вживані форми:
а) тих іменин, оглядин, заручин, канікул, відвідин, вечорниць, викрутас;
б) тих іменинів, оглядинів, заручинів, канікулів, відвідинів, вечорниців, викрутасів.
39. Визначте вживані форми:
а) немає ножиць, обценьок, грабель, вил, воріт, ясел;
б) немає ножиців, обценьків, граблів, вилів, яслів.
40. Визначте вживані форми:
а) вчорашній день, синій туман, путній хлопець, житній хліб;
б) вчорашний день, синий туман, путний хлопець, житний хліб.
41. Визначте вживані форми:
а) зеленому гаю, доброму чоловікові, сильному хлопцю;
б) зеленьому гаю, добрьому чоловікові, сильньому хлопцю.
42. Визначте вживані форми:
а) біліший, старіший, синіший, суворіший;
б) біліщїй, старішій, синішій, суворішій.
43. Визначте вживані форми:
а) дорожчий виноград, вужчий у плечах, нижчий за нього, дужчий за брата, важчий мішок;
б) дорощий виноград, вущий у плечах, нищий за нього, дущий за брата, ващий мішок;
в) більш дорогий виноград, більш вузький у плечах, більш низький за нього, більш дужий за брата, більш важкий мішок.
44. Визначте вживані форми:
а) солодший чай, молодший брат, коротша відстань, багатше господарство;
б) солоччий чай, молоччий брат, корочча відстань, багачче господарство;
в) більш солодкий чай, більш молодий брат, більш коротка відстань,, більш багате господарство.
45. Визначте вживані форми:
а) найчервоніший, найвидатніший, найактивніший, найрозумніший;
б) найбільш червоний, найбільш видатний, найбільш активний, найбільш розумний.
46. Як говорять: найкращий, найгарніший, найбільш гарний чи самий гарний; найгірший, найпоганіший, найбільш поганий чи самий поганий.
47. Як говорять: одне дитя чи одного дитя; однієї, одної, однеї людини, одній (-ой), одною (-ой), однією, на одній (-ий, -ой) деревні.
48. Як вимовляється числівник три:
а) трьох (трох), троїх братів, сестер, вікон;
б) трьом (тром), троїм братам, сестрам, вікнам;
в) трьох (трох), троїх братів, сестер, три вікна;
г) трьома (трома, трема) братами, сестрами, вікнами; г) на трьох (трох), троїх братах, сестрах, вікнах.
49. Як вимовляється числівник п’ять?
а) п'яти (пяти), п'ятьох чи п'ять дівчат нема;
б) п'ять (пяти), п'ятьом чи п'ять друзям;
в) п'ятьох чи п'ять друзів побачив;
г) п'ятьма (пятьма), п'ятьома, п'ять книгами;
ґ) на п'яти (пяти), п'ятьох чи п'ять машинах приїхали.
50. Як у Вас вимовляють числівник 6?
51. Як у Вас вимовляють числівники 7,8, 9, 10?
52. Як вимовляються назви десятків?
53. Як вимовляються назви сотень?
54. Як говорять: подарували тобі, тибі, тебі, мені,,мині, міні?
55. Як говорять: нема її, неї, ї; подарував їй, ній, її; привітався з нею, єю; на ній (на їй) гарне плаття чи на її, чи на неї?
56. Як говорять: пішов до нього чи до його; пішов з ним чи з їм?
57. Як говорять: наш, ваш будинок чи наший, ваший будинок; наше, ваше чи нашеє, вашеє; наша, ваша чи нашая, вашая; нашу, вашу чи нашую, вашую?
58. Як говорять: котра, котрая чи которая дівчина; котрої, котрой книги; на котрій, на которій; котрі, котрії чи которії вчителі?
59. Як говорять: інший, інакший чи інакий чоловік; інше, іншеє чи інакшеє поле?
60. Як говорять: кожна, кожная чи каждая хвилина; кожне, кожнеє чи кажде дитя?
61. Як говорять: ввесь, весь чи всей вечір; по всьому чи по всім березі; вся чи всяя ніч; усі чи всії люди?
62. Як говорять: ніхто чи нихто не прийшов; нікого чи никого нема дома тощо?
63. Як говорять: що чи шо?
64. Як говорять: сидіти, сидіть чи сидіт?
65. Визначте вживані форми:
а) ходжу, буджу, воджу, сиджу;
б) ходю, будю, водю, сидю.
66. Визначте вживані форми:
а) ношу, кошу, прошу;
б) носю, косю, просю.
67. Визначте вживані форми:
а) ллю, ллєш;
б) лляю, ллюєш;
в) ляю, ляєш;
г) лию, лиєш.
68. Визначте вживані форми:
а) знаєш, думаєш, слухаєш, граєш;
б) знаїш, думаїш, слухаїш, граїш;
в) знаш, думаш, слухаш, граш.
69. Визначте вживані форми:
а) знає, думає, слухає, питає;
б) зна, дума, слуха, пита.
70. Визначте вживані форми:
а) ходить, носить, просить, возить, бачить;
б) ходе, носе, просе, возе, баче.
71. Визначте вживані форми:
а) ходять, носять, просять;
б) ходять, носють, просють.
72. Визначте вживані форми:
а) одповіси, розповіси, даси, їси;
б) одповіш, розповіш, даш, їш.
73. Визначте вживані форми:
а) робимо, ходимо, несемо;
б) робим, ходим, несем.
74. Визначте вживані форми:
а) братиму, битиму, коситиму;
б) буду брати, буду бити, буду косити;
в) буду брав, буду бив, буду косив.
Розділ V. Синтаксис
1. Визначте варіант:
а) пасу коней, корів, свиней;
б) пасу коні, корови, свині.
2. Визначте варіант:
а) має карбованець, бери серп, вийняв ніж;
б) має карбованця, бери серпа, вийняв ножа.
3. Як говорять: дужчий від мене, од мене; дужчий мене; дужчий над мене чи дужчий, ніж я?
4. Як говорять: скучати за тобою, по тобі?
5. Як говорять: дякувати старого чи дякувати старому?
6. Визначте варіант:
а) іти по воду, по лікаря; поїхати у ліс, пішла в поле;
б) іти за водою, за лікарем;, поїхати до лісу, пішла на поле.
7. Як говорять: він приїде до нас через тиждень чи за тиждень, по тижню, у тиждень?
8. Визначте варіант:
а) коло лісу, коло гори, коло хати;
б) біля лісу, біля гори, біля хати.
9. Визначте варіант:
а) після обіду, після війни;
б) по обіді, по війні.
10. Визначте варіант:
а) два гарні парубки, три високі тополі;
б) два гарних парубки, три високих тополі.
11. Як говорять: посаджено квіти чи посаджені квіти; утоптано стежку чи утоптана стежка, пшеницю вибито градом чи вибило градом; поставили ворота чи поставлені ворота?
12. Як говорять: хліб добрий, пес злий чи хліб є добрим, пес є злим; то люди наші чи то люди суть наші?
13. Як говорять: або я, або він - чи я, чи він; хоч я, хоч він?
Записавши відповіді на запропоновані питання, студенти повинні систематизувати матеріал, занісши його в таблицю:
| Діалектні явища | Фонетичні | Морфологічні | Синтаксичні |
| Обов'язкові | |||
| Факультативні |
Частина П.
Частина II включає запис зв'язних текстів спрощеною фонетичною транскрипцією
Під час роботи з інформантами студентам пропонується ставити їм питання типу:
1 Опишіть процеси праці у селянському господарстві.
2 Розкажіть, як одягаються чоловіки, жінки, дівчата, парубки в
будень і свято.
3. Опишіть звичаї та обряди, відомі у селі (заручини, оглядини, весілля; колядування, святкування Великодня тощо).
4 Розкажіть про історію населеного пункту.
5 Розкажіть про використовувані назви річок, ставків, лук, горбів, балок, частин села тощо.
6. Розкажіть про найцікавіших людей села.
Тексти записуються за таким зразком:
1. [йа не кур'у/ неима коуму табаку купл'ат'// пасу теипер кози дочкини// не"ма ж чого жити/ корови н'імц'і забрали/ тут йакраз фронт бум// син шест' год служив там армій// перед замирен'ам за дв'і нед'іл'і буў убитий//]
2. [уз'ела д'ідова дон'ка ту горстку конопен'/ вігнала бич'ка пасти та й плач'е// а бич'ок йї питайеси/ ч'о ти плач'еш, а она йму каже/ та йік йа ни майу плакати/ йік мин'і баба дала цису горстку конопен' та й сказала/ аби йа ск’іпала йі/ здер'гала// ]
Для повного аналізу говіркового матеріалу необхідно записати 3 сторінки зв’язних текстів за запропонованим зразком із вказівкою на інформанта (наприклад: записано від Степаненко Уляни Семенівни, 1925 року народження, українка, мешкає у с.Гродівка Волноваського району Донецької області, корінна мешканка, освіти не має.)
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
| Рівні навчальних досягнень | Бали | Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів |
| «відмінно» (12-10 б) | Робота виконана бездоганно, акуратно, без фактичних та орфографічних помилок. Усі матеріали практики (щоденник, звіт, висновки) оформлені належним чином. Діалектологічний матеріал зібраний у повному обсязі (дано відповіді на всі питання програми, записані зв’язні тексти). | |
| Робота виконана бездоганно, акуратно, без фактичних помилок. Допускається 1-2 орфографічні помилки. Усі матеріали практики (щоденник, звіт, висновки) оформлені належним чином. Фольклорний матеріал зібраний у повному обсязі (представлені всі роди і жанри українського фольклору). | ||
| Робота виконана бездоганно, акуратно, без фактичних помилок. Допускається 1-2 орфографічні помилки та незначні недоліки в оформленні документації. Усі матеріали практики (щоденник, звіт, висновки) оформлені належним чином. Фольклорний матеріал зібраний у повному обсязі (представлені всі роди і жанри українського фольклору). | ||
| «добре» (9-7 б) | Робота оформлена за всіма вимогами, але містить незначні недоліки в записах текстів та звітній документації, які не впливають на загальний рівень виконаної роботи. Фольклорний матеріал представлений у повному обсязі (представлено основні роди і жанри українського фольклору). Усі матеріали практики (щоденник, звіт, висновки) оформлені належним чином. | |
| Робота оформлена за всіма вимогами, але містить незначні недоліки в записах текстів та звітній документації, деякі орфографічні помилки. Фольклорний матеріал записаний у повному обсязі (представлено основні роди і жанри українського фольклору). Усі матеріали практики (щоденник, звіт, висновки) оформлені належним чином. | ||
| Робота оформлена за всіма вимогами, але містить незначні недоліки в записах текстів та звітній документації, орфографічні помилки. Фольклорний матеріал записаний у повному обсязі, але представлено не всі жанри українського фольклору. Усі матеріали практики (щоденник, звіт, висновки) оформлені належним чином. | ||
| «задовільно» (6-4 б) | Робота містить усі необхідні матеріали, але у записах текстів та в оформленні документації трапляються орфографічні та фактичні помилки, недоліки, які знижують загальний рівень роботи. Фольклорний матеріал зібрано не в повному обсязі. | |
| Робота містить усі необхідні матеріали, але у записах текстів та в оформленні документації трапляється багато орфографічних та фактичних помилок, недоліків, які знижують загальний рівень роботи. Фольклорний матеріал зібрано не в повному обсязі. | ||
| Робота містить не всі необхідні матеріали, у записах текстів та в оформленні документації трапляється багато орфографічних та фактичних помилок. Фольклорний матеріал зібрано частково. | ||
| «незадовільно» (3-1 б) | У роботі наявні не всі компоненти звітної документації, зустрічається багато фактичних та орфографічних помилок. Фольклорний матеріал зібрано частково, роди та жанри багатьох творів визначено неправильно. Робота виконано неохайно з порушенням послідовності в опрацюванні матеріалу. | |
| У роботі відсутні основні компоненти звітної документації, зустрічається багато фактичних та орфографічних помилок. Фольклорний матеріал зібрано частково, роди та жанри багатьох творів визначено неправильно. Робота виконано неохайно з порушенням послідовності в опрацюванні матеріалу. | ||
| Звітна документація практично відсутня. Матеріал оформлено неправильно, з порушенням основних вимог. Робота виконана неохайно, трапляється значна кількість фактичних та орфографічних помилок. Записано лише кілька текстів. |