Організація змісту навчального матеріалу
МІНСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
„ Затверджено”
на методичній нараді
кафедри педіатрії № 1
Завідувач кафедри
професор Тяжка О.В.
„____”__________________200 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ
Навчальна дисципліна | Педіатрія |
Модуль № 3 | Неонатологія |
Змістовний модуль №11 | Перинатальні інфекції |
Тема заняття | Бактеріальні інфекції новонародженого |
Курс | |
Факультет | І медичний |
Київ 2009
1. Конкретні цілі:
- Визначати етіологічні та патогенетичні та фактори ризику гнійно-запальних захворювань та сепсису новонародженого;
- Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину гнійно-запальних захворювань та сепсису новонародженого
- Визначати особливості перебігу та ступеню важкості гнійно-запальних захворювань та сепсису новонародженого;
- Складати план обстеження при гнійно-запальних захворювань та сепсисі новонародженого та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень: загально клінічного аналізу крові, лейкоцитарного індексу, біохімічного аналізу крові, С-реактивного протеїну, полімеразної ланцюгової реакції, бактеріологічного дослідження, імуноферментного аналізу;
- Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики гнійно-запальних захворювань та сепсису новонародженого;
- Проводити диференціальну діагностику гнійно-запальних захворювань та сепсису новонародженого з іншими захворюваннями;
- Здійснювати прогноз життя при гнійно-запальних захворювань та сепсисі новонародженого;
- Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в неонатології.
Базовий рівень підготовки
Назви попередніх дисциплін | Отримані навички |
Біохімія | Норми біохімічних показників у новонароджених дітей. |
Мікробіологія | Характеристика збудників, які викликають гнійно-запальні захворювання та сепсис |
Фармакологія | Фармакологічні особливості антибіотиків |
Пропедевтика дитячих хвороб | Анатомо-фізіологічні особливості шкіри та підшкірної клітковини у новонароджених |
Акушерство і гінекологія | Хвороби шкіри, пупкової ранки та токсикоз-септичні захворювання у новонароджених |
Організація змісту навчального матеріалу
У теперішній час не викликає сумнівів, що саме інфекціям новонароджених належить суттєве значення в структурі їх захворюваності та смертності. За даними світової літератури, частота неонатального сепсису 1-8 на 1000 живонароджених. При цьому летальність складає 13-50%, вона максимальна серед недоношених, дітей з ранніми проявами інфекції та при її блискавичному перебігу.
Анатомо-морфологічні особливості шкіри та підшкірної клітковини у новонароджених:
Ø Товщина епідермісу у новонароджених складає 0,15-0,2 мм, а у дорослого 0,25-0,36 мм.
Ø Базальний шар добре виражений, представлений двома видами клітин – базальними і меланоцитами. Має місце недостатнє утворення меланіну.
Ø Зернистий шар шкіри слабко виражений, чим пояснюється прозорість шкіри новонародженого, в його клітинах відсутній кератогіалін.
Ø Роговий шар більш рихлий та містить більше води.
Ø Базальна мембрана між епідермісом і дермою не виражена, що зумовлює підвищену рухомість епідермісу, схильність до мацерації, виникнення епідермолізу і пухирів у місцях тиску та при стрептодерміях .
Ø Дерма має переважно клітинну структуру з тонкими колагеновими і слабко розвинутими еластичними волокнами.
Ø Поверхня шкіри вкрита секретом із рН, що наближається до нейтральної реакції внаслідок присутності казеозної змазки, і складає 6,3-5.8, потім протягом першого місяця знижується, що супроводжується підвищенням бактерицидності.
Ø Сальні залози повністю сформовані і починають функціонувати на 7-му місяці гестації. Недорозвинуті вивідні протоки потових залоз.
Ø Підвищена кількість поверхнево розташованих судин.
Ø У підшкірній клітковині збережені ділянки ембріональної тканини, які мають функцію жиро накопичення та кровотворення.
Ø Наявність бурої жирової тканини, яка виконує функцію теплопродукції.
Ø Підшкірна клітковина у новонароджених достатньо виражена, добре кровозабезпечена, але має мало анастомозів із судинами шкіри. Слабко виражені перемички із сполученої тканини, що сприяє розповсюдженню гнійно-запального процесу по периферії.
Особливості реактивності новонароджених:
► знижений хемотаксис та функціональна активність макрофагів,
► значна активність лізоциму,
► низький рівень пропердину і комплементу,
► низький вміст та функціональна активність Т – хелперів,
► функція NK (Natural Killer) подавлена,
► низькі рівні IgM, IgA,
► Ig D і Ig Е взагалі не виявляються,
► вміст Ig G при народженні більше ніж у матері.