Перетворювачі на невзаємних елементах.

В загальному випадку, перетворювач такого типу можна представити у вигляді еквівалентної схеми рис.514:

Рис.5.14 Еквівалентна схема перетворювача частоти на невзаємних елементах.

На схемі рис.5.14 - обернена провідність перетворення, а ­­­­ - пряма провідність перетворення. Відповідно струм залежного джерела струму оберненого перетворення, а струм залежного джерела струму прямого перетворення

В більшості випадків в схемах перетворювачів такого типу Тому впливом оберненого перетворення можна знехтувати.

Перетворення частоти транзисторних РПП довгих та середніх хвиль будується по схемі з суміщеним гетеродином, тобто один і той же транзистор використовується в схемах змішувача і гетеродина. Це значно спрощує схему, але погіршується якість роботи.

В РПП короткохвильового діапазону в основному використовуються схеми з окремим гетеродином, що дає можливість забезпечити нормальний режим роботи змішувача.

а) б)

Рис.5.15. Перетворювачі частоти з окремими гетеродинами.

Друга схема представляє собою балансний перетворювач, для якого характерна компенсація парних гармонік, тобто будуть і т. д.

Порядок виконання роботи

1.Замалювати схему досліджуваного пристрою, вказуючи типи і номінали деталей схеми.

Рис.5.16. Схема електрична принципова досліджуваного перетворювачі частоти .

2. Вхід U1 під єднати до гнізда ─ 0.1В генератора ГСС-6, а вхід U2 під єднати до гнізда вихідної напруги генератора ГЗ-112. Дотримуючись полярності подати напруги живлення на схему змішувача та на варикап.

3. Встановити напругу живлення змішувача +8В. Напруга зміщення на варикапі дорівнює нулеві.

4. Встановити перемикач діапазонів вимірюваних напруг мілівольтметра В3-38А в положення 3В. Потенціометр регулювання вихідної напруги генератора ГЗ-112 перевести в крайнє ліве положення, а потенціометр регулювання вихідної напруги генератора ГСС-6 в середнє положення. Змінюючи частоту сигналу генератора ГСС-6 знайти частоту резонансу досліджуваного пристрою. На частоті резонансу підібрати такий рівень вихідної напруги ГСС-6 щоб покази вольтметра В3-38А не перевищуватиме 0.5В.

5. За допомогою ручки регулювання зміни частоти генератора ГСС-6 частоту вихідного сигналу збільшуємо або зменшуємо до значень при яких рівень вихідного сигналу не буде змінюватись при зміні частоти генератора а визначатиметься лише рівнем завад. Відслідковувати покази мілівольтметра В3-38А.

6. Атенюатор вихідної напруги генератора ГЗ-112 встановити на 40db. Потенціометр плавного регулювання вихідної напруги генератора перевести в середнє положення. Змінюючи частоту сигналу генератора ГЗ-112 знайти частоту резонансу досліджуваного пристрою та підібрати величину вихідної напруги генератора за тим же критерієм , що і у випадку генератора ГСС-6. Отже необхідно досягти вказаного рівня сигналу, наприклад, від першого генератора. Змінити частоту генерованих ним коливань і потім досягнути такий же рівень вихідного сигналу досліджуваного пристрою від другого генератора. В подальшому отримані рівні вихідних сигналів генераторів не змінювати.

7. Визначити різницю частот резонансу по шкалах генераторів. Отримана різниця буде систематичною похибкою подальшого визначення різниці чи суми частот генераторів.

8. На шкалі частот генератора ГЗ-112 встановити частоту 400кГц. Підібрати та записати величину напруги зміщення варикапа (джерело ─10В) при якій отримаємо максимальний вихідний сигнал.

9. На шкалі частот генератора ГСС-6 по черзі встановити частоти 100кГц, 550 кГц, 1000кГц. При кожній із вказаних частот генератора ГСС-6, змінюючи частоту генератора ГЗ-112 в діапазоні 100-2000 кГц, знайти частоти резонансу перетворювача частоти та записати їх амплітуди. В областях знайдених частот резонансів дослідити АЧХ. При вимірюванні, контроль за значенням частоти сигналу з генератора ГЗ-112 здійснювати за допомогою цифрового осцилографа TDS-1012.

10. Побудувати графіки (п.9), пояснити отримані результати і зробити висновки.