Тема: усні методи навчання

МЕТА: Познайомити студентів з існуючими класифікаціями методів навчання історії, визначити різні підходи до цієї проблеми, дати характеристику основних методів навчання. Розкрити особливості використання різних видів усного викладу навчального матеріалу на уроці історії.

Визначити причини використання шкільної лекції в старших класах, вказати на особливості її підготовки та проведення, звернути увагу студентів на необхідність активної мислительної діяльності старшокласників під час лекції.

Показати студентам особливості підготовки та проведення аналітичної і еврістичної бесід; формувати вміння добирати та ставити питанням учням з метою поглиблення їхніх знань або ж самостійного пошуку відповіді на поставлене завдання пізнавального характеру.

ПЛАН

1. Функції та значення усного повідомлення історичного матеріалу. Класифікація усних методів.

2. Шкільна лекція - як джерело теоретичних знань. Особливості підготовии та проведення шкільної лекції.

3. Особливості організації проведення аналітичної та евристичної бесід на уроках історії.

Основні поняття: класифікація методів навчання, співвідношення методу та прийому навчання, взаємозв’язок між ними.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Підготувати план-конспект фрагменту уроку історії з використанням усних методів навчання.

РЕФЕРАТИ

1. Проблема класифікації методів навчання історії.

2. Розповідь на уроках істрії.

3. Оповідання, стисле повідомлення на уроках істрії.

4. Опис на уроках істрії.

5. Характеристика, пояснення, роздуми на уроках істрії.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ: При підготовці даного семінару потрібно пригадати поняття “метод”, проблему класифікації методів навчання.

Аналізуючи словесні методи навчання, необхідно наголосити на тих дидактичних завданнях, які може вирішити той чи інший словесний метод, акцентувати увагу на вимогах до окремих видів словесних методів навчання, показати труднощі, які можуть виникнути підчас застосування даних методів і шляхи їх подолання чи уникнення. Серед ряду словесних методів необхідно акцентувати увагу на лекції та бесіді. Аналізуючи метод бесіди, потрібно виділити види питань та вимоги до питань, адже саме вони в основному є основою бесіди.

Після з’ясування питань теоретичного характеру викладач переходить до реалізації практичної частини заняття. На попередньому занятті студенти розподіляються на читири підгрупи. Кожній з підгруп визначається тема уроку і усний метод. Студенти повинні підібрати відтворений матеріал з майбутнім його викладом у формі лекції, сюжетної розповіді, опису та пояснення. На занятті кілька студентів з підгрупи пропонують свої варіанти викладу матеріалу по одному з питань заданої теми. Після цього всі студенти під керівництвом викладача аналізують зачитані фрагменти уроку, щоб визначити з них найбільш оптимальний і ефективний.

При підготовці до заняття студенти повинні опрацювати літературу вказану до попередньої теми, при цьому звернути увагу на те, з якою метою вчитель вдається до порведення вище вказаних методів, як при цьому враховуються вікові особливості учнів і зміст конкретної теми.

Після розгляду практичних питань домашньої роботи, студенти, під керівницвом викладача, самостійно розробляють питання аналітичної бесіди, використовуючи при цьому шкільні підручники з історії.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

- Методика підготовки та проведення аналітичної бесіди.

- З якою метою вчитель проводить евристичну бесіду?

- В яких класах доцільніше проводити аналітичну бесіду? Чому?

ЛІТЕРАТУРА

1. Баханов К. Втілення ідеї “занурювання” в практику навчання історії в школі. // ІВШ. – 2001. - №11-12. – С. 34-37.

2. Баханов К. Групова робота на уроках історії. // ІВШУ. – 1998. -№3. – С. 38-43.

3. Баханов К. Класифікаційні ознаки технології навчання історії в школі. // ІВШ. – 2001. - №3-4. – С. 18-19.

4. Баханов К. Навчання історії без підручника за технологіє. Ю. Троіцького. // ІВШ. – 2000. - №7. – С. 28-29.

5. Баханов К. Навчання історії за проектною системою. // ІВШУ. – 2000. -№ 3. – С. 33-37.

6. Баханов К. Навчання історії у вальфдорській школі. // ІВШ. – 2000. - №8. – С. 13-20.

7. Баханов К. Модель навчання у дискусії. // ІВШ. – 2000. - №9. – С. 16-22.

8. Баханов К. Педагогічні інновації: навчання історії за комбінованою системою М. Гузика. // ІВШУ. – 2000. -№ 2. – С. 25-31.

9. Баханов К. Способи фіксації навчалного матеріалу на уроках історії. // ІВШУ. – 1997. -№ 4. – С. 21-25.

10. Баханов К. Технологія групової творчої справи в навчанні історії у школі. // ІВШУ. – 2000. -№ 1. – С. 23-29.

11. Баханов К. Технологія повного засвоєння навчального матеріалу. // ІВШУ. – 2001. - №2. – С. 20-25.

12. Баханов К. Технологія розвивального навчання. // ІВШУ. – 2001. -№ 1. – С. 21-25.

13. Баханов К. У пошуках інноваційних технологій викладання історії. // ІВШУ. – 1996. -№ 1. – С. 20-24.

14. Баханов К. Шляхом інноваційного навчання. // ІВШУ. – 1999. -№ 4. – С. 19-25. // ІВШУ. – 1999. -№ 4. – С. 50-51.

15. Вагин А.А. Методика преподавания истории в средней школе. – К., 1968. – С.49-287.

16. Вагін А.А., Сперанська Н.В. Основні питання методики викладання історії в старших класах. – с. 171-172.

17. Гора П.В. Методические приемы и средства наглядного обучения истории. – М.: прсвещение, 1971.

18. История в эпиграммах. // ПИВШ. – 2000. - №7. – С. 57-60, №8. – С.36-40.

19. Ільюшина О. Алгоритми історичного процесу. // ІВШ. – 1999. - №3. – С. 25-26.

20. Ільюшина О., Сотніченко В. Використання художньо-образних уявлень як прийом формування історичних знань на прикладі теми “Громадянська війна у США 1861-1865 рр.”. // ІВШ. – 1998. - №3. – С. 20-26.

21. Копцюх Б. Вірші-загадки у вивченні історії України (7 кл.). // ІВШ. – 1999. - №8-9. – С. 25-26.

22. Лазукова Н.Н. Использование технологического подхода в обучении истории. // ПИВШ. – 2001. - №1. – С. 59-67.

23. Лернер І.Я. Розвиток мислення учнів в процесі навчання історії. - с. 49.є

24. Луцишина И.В. Формирование умения работать с текстом учебника в V классе. // ПИВШ. – 1998. - №4. – С. 22-26.

25. Мисан В. Вивчення писемних джерел на уроках історії України. Універсали Центральної Ради. // ІВШУ. – 1997. -№ 2. – С. 31-34.

26. Мисан В. Використання опорних конспектів на уроках історії. // ІВШУ. – 1997. -№ 1. – С. 27-30.

27. Мисан В. Робота в динамічних парах на уроках з початкового курсу історії України. // ІВШУ. – 1996. -№ 1. – С. 31-33.

28. Мисан В. Якої історії та як потрібно вчити п’ятикласників. // ІВШУ. – 1996. -№ 1. – С. 29-30.

29. Мицик Л.М. Навчаємось дискутувати (З досвіду роботи дискусійного клубу в ліцеї при НДПУ ім. Миколи Гоголя). // Позакласна робота з історії в школі. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2001 р. – С. 23-30.

30. О современных методах преподавания истории. // ПИВШ. – 2001. - №4. – С. 66-77.

31. Осадчук Р. Застосування словесно-діалогічних методів у навчальному процесі. // ІВШ. – 1999. - №7. – С. 11-13; №8-9. – С. 12-16.

32. Осадчук Р. Роль питань учителя у застосуванні словесно-діалогічних методів навчання. // ІВШ. – 2000. - №8. – С. 20-22.

33. Ржепецький Л. Формування в учнів історичного мисленння засобами фольклору (на прикладі навчального курсу з історії України для 5 класу). // ІВШ. – 2000. - №1. – С. 7-9.

34. Розвадовська Л. Методичні поради з історії щодо впровадження інновацій у навчальний процес. // ІВШ. – 2000. - №4. – С. 20-22.

35. Самостоятельная работа школьников по изучению общественных дисциплин (история и современность). // ПИВШ. – 2001. - №7. – С. 68-71.

36. Скворцова Н.Г. Элементы смеховой культуры на уроках истории. // ПИВШ. – 1998. - №5. – С. 42-43.

37. Смирнов С.П. Решение задач и диалог со школьниками // Преподавание истории в школе.- 1995. - №2.

38. Сотніченко В. Бізнес-фестиваль на уроці історії. // ІВШ. – 1998. - №4. – С. 15-17.

39. Сотніченко В. Структурування знання при вивченні історії в школі. // ІВШ. – 1998. - №10. – С. 10-13.

40. Сотніченко В. Технологія формотворення знань як базова технологія розвитку здібностей учнів до самостійної навчальної діяльності (на прикладі теми “Хрестові походи”, 7 кл.). // ІВШ. – 2000. - №8. – С. 31-40.

41. Сотніченко В. Урок історії: нові технології навчання. // ІВШ. – 1997. - №8. – С. 16-21.

42. Троицкий Л.Ю. Дети пишут историю (инновационная технология исторического образования). // ПИВШ. – 1999. - №1. – С. 24-27.

43. Турянська О. Технологічні засади історичної освіти. // ІВШУ. – 2000. -№ 3. – С. 11-14.

44. Умбрашко К.Б. Развитие творческого мышления на уроках истории. // ПИВШ. – 1996. - №2. – С. 29-34.

45. Фідря О. Афоризми та висловлювання у викладанні історії. // ІВШУ. – 1998. -№ 1. – С. 32-35.

46. Фідря О. Інформаційно-розвиваючі блоки як один із засобів індивідуалізації навчання історії. // ІВШУ. – 1997. - № 2. – С. 26-30.

47. Хейлик Л. Організація словникової роботи на уроках історії. // ІВШУ. – 1998. -№ 3. – С. 43-44.

48. Чернов А.В. Использования информационных технологий в преподавании истории и обществознания. // ПИВШ. – 2001. - №8. – С. 40-46.

49. Шевченко Н.И. Работа с учебником и развитие школьников. // ПИВШ. – 1999. - №6. – С. 45-51.

Семінарське заняття № 6