Урок № 1
Тема: Вступ. Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу.
Мета:пояснити основні функції мови, основну увагу зосередивши на таких, як гносеологічна, комунікативна, волюнтативна; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, комунікативні вміння, емоційну й естетичну сфери, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
Тип уроку:урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання:таблиця “Функції мови”, підручник.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. У яких із них йдеться про мову, в яких – про мовлення? Як пов’язані мова та мовлення?
Рідна мова – не полова, її за вітром не розвієш. Багато знай, та ще питай. Слухай тисячу разів, а говори один раз. Хто своєї мови цурається, той сам себе встидається. Розумну річ приємно й слухати. Рука там не зуміє, де язик не діє. Треба знати, що де казати. У нього наче будяк у роті. Слово не мни - думку борони.
Народна творчість.
Словник. Полова – вівдходи при обмолочуванні зерна хлібних злаків; перен. щось несуттєве, несерйозне, таке що не має цінності.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Виконання вправи 1 (І,ІІ).
* Опрацювання таблиці.
ФУНКЦІЇ МОВИ |
1. КОМУНІКАТИВНА: | за допомогою мови люди обмінюються думками й почуттями; | Без слова не буває діла. Без мови не підійдеш і до корови. (Нар. творч.) |
2. ПІЗНАВАЛЬНА: | передовсім через мову людина пізнає світ, здобуває знання про нього; | Через мову щиро і правдиво одкриваєть ся нам білий світ. (Д.Білоус.) |
3.ВОЛЮНТАТИВНА (ВПЛИВУ): | засобом мови люди впливають одне на одного: переконують, спонукають, застерігають, надихають. | Словом можна вряту вати, можна й убити. Красне слово – золотий ключ. Холодним словом серця не запалиш. (Нар.творч.) |
4.МИСЛЕОФОРМЛЮЮЧА: | думки формуються й виражаються тільки за допомогою мови; | І думка стала словом... (М.Рильський.) |
5.НОМІНАТИВНА (НАЗИВАННЯ): | за допомогою мови всі предмети, особи, явища тощо одержують свою назву; | Слово усе називає, а думка за словом поспішає. (Нар.творч.) |
6. ВИРАЖАЛЬНА: | Через мову людина розкриває свій інтелект і реалізує свої здібності; | Слово – це не просто звуки невловимі. Слово – згусток думки... (П.Пе ребийніс.) |
7. ЕМОЦІЙНА: | за допомогою мови людина виражає свої почуття й пережи вання; | У кожнім слові сяє іскра серця. (Д.Луцен ко.) Слово в мене, як річка у лузі, і леліє, і гріє, й тече. (А.Ма лишко.) Слово пече без вогню. (Нар.творч.) |
8. ЕСТЕТИЧНА: | через мову людина увиразнює свої смаки й уподобання; мова – основа мистецтва; | На все впливає мови чистота! Зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух, а думка гнеться, як вітром розколихані жита. (Д.Павличко.) |
9. ОБ’ЄДНУВАЛЬНА: | мова об’єднує людей, робить їх причетними до однієї спільноти. | І на землі немає більших втіх, ніж слово, що єднає нас усіх. (О.Довгий.) |
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати (прослухати).Про яку функцію мови йдеться в кожному із речень?
І. Рідна мово, без тебе ніхто я, мов одірваний вітром листок. (П.Перебийніс.) Мова – спів, мова – казка. Все сказати можливо, є і гнів, є і ласка. (Д.Білоус.) Словом можна вбити, можна врятувати, словом можна військо мужнє згуртувати. (В.Шефнер.) І вибухає слово, як тротил, як атомом заряджена незримо клітина серця. (А.Малишко.) Росою мови змочую уста. (В.Гей.)
ІІ. Мова – своєрідний енергопровід від одного до іншого, від одного до багатьох. (П.Мовчан.) Ту нев’янучу слухали мову, що лунала, як ангельський спів. (Л.Вишеславський.) Буває слово, як полова, а суть думок така мізерна... І полетить за вітром слово, бо там відсутні справжні зерна. (Б.Дегтярьов.) Є слово – наче мед, як хміль і як потік, а є слова такі, що ломлять скелю дику. (А.Малишко.) Що є для мене на кожен день святом, що я люблю із дитинства? Щира і ніжна, вічна, крилата мова моя материнська! (Г.Шмицький.)
Словник. Тротил – вибухова сполука, застосовувана в артилерійських снарядах, мінах тощо, а також для підривних робіт.
* Диктант із коментуванням. Пояснити, яку мову ми вважаємо рідною. Яка роль рідної мови в житті людини? Яким документом закріплено статус української мови в Україні як державної? Про яку функцію мови йдеться в записаних реченнях?
А мелодія рідної мови – найміцніша опора в житті. (В.Раєвський.) У ріднім слові прагне жить народ, і правда, і свобода! (Д.Павличко.) За життя своєї мови власним словом постою. (Д.Павличко.) Вдихаю все тепло своє у слово. (В.Гей.) Українська мова є державною мовою українського народу, визначальною ознакою нашої держави, засобом міжособистісного і міжнаціонального спілкування, єднання громадян України в суспільно-історичну спільноту. (З Концепції мовної освіти в Україні.) Рідна мово, росту я крізь тебе, крізь родовища дум і краси. (П.Перебийніс.) В огнях душі відлити слово зумій, немовби ти – зброяр! (Р.Лубківський.) Слово злітає, як думка, високо, іноді ранить, як вістря, глибоко, іноді гасить пекучі жалі. Несть йому рівних на грішній землі. (Л.Ржегак.)
* Робота з підручником. Виконання вправи 3.
* Вільний диктант. Про які функції мови йдеться в тексті?
Для більшості населення нашої держави українська мова є рідною, тобто мовою предків. У мові акумулювано багатющий життєвий досвід, невичерпні скарби народної пісні і думи, неповторного українського гумору, національні й загальнолюдські ідеали, незнищенний оптимізм.
Саме з допомогою рідної мови діти нашої держави мають пізнавати навколишній світ, прилучатися до національної й світової культури, щоб потім, вийшовши зі стін школи, продовжувати розвивати її далі, передавати естафету рідної мови дітям і внукам.
З Концепції мовної освіти в Україні
Словник. Акумулювати – нагоромаджувати, збирати. Ідеал - найвища досконалість, взірець; найвища мета, до якої прагнуть люди. Оптимізм – світосприймання, пройняте життєрадісністю, бадьорістю, вірою в краще майбутнє.
* Диктант із завданням.Диктовані прислів’я записати, завершуючи їх.
Свій розум май, а людей однаково ... . Розумний батько й сина спитати ... . Гостре словечко коле ... . Бджола жалить жалом, а чоловік... . На грубе слово – не зважай, на улесливе - ... . Словом як шовком вишиває, в ділом як шилом... . Великий рот у вола, а говорити ... .
Народна творчість.
Для довідок. Питай. Не соромиться. Сердечко. Словом. Не здавайся. Шпигає. Не вміє.
* Навчальний диктант.
І. Мова – наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав. Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... (М.Рильський; 40 сл.)
ІІ. А якого кольору слова? Тихесенько вимовляю слово “зелений”. Постає переді мною все зелене, і я вже не сумніваюсь, що слово це зеленого кольору. Вимовляю слово “мама”. Ввижається мені добра усмішка, каре мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, мабуть, не пов’язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ.
А слово “осінь” жовте, бо восени дозрівають грушки й яблука в саду,. Слово “пролісок” біле. Од нього пахне сніжком й весняною землею, перепрілим осіннім листям. Слово “зозуля” ніжно-зелене, мов пух на вербі.
Пролетіла над подвір’ям ворона, пронесла в дзьобі галузку, а я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово “ворона” – чорне, як і слово “земля”. (За Є.Гуцалом; 114 сл.)
* Підбиття підсумків уроку.
*Домашнє завдання. П.1, вправа 2.