Лопушнянське нафтогазове родовище

Свердловиною, яка відкрила родовища є свердловина 3-Лопушна, яка була закладена в присклепінній частині Лопушнянської стру­ктури.

Відкриття Лопушнянського родовища нафти пов’язано з дискусією з приводу визначення перспектив нафтогазоносності Покутсько-Буковинської частини Передкарпатського прогину і Карпат, так як починаючи з початку 60-х років одні дослідники вважали, що у Покутсько-Буковинському районі ланцюг газових родовищ у Більче-Волицький зоні Передкарпатського прогину переривається на широті м.Вижниці завдяки тому, що тут на протязі геологічної історії району здійс­нювалось тектонічне підняття даного району і внаслідок цього про­дуктивні горизонти верхньої крейди зменшуються в товщині, а неогену майже виклинюються, але другі дослідники вважали, що в Покутсько-Буковинському районі продуктивні горизонти Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину занурені під насувом флішевих відкладів Бориславсько-Покутсьної зони цього прогину, а також Скибової зони Карпат (рисунок 1.5).В 1984 році глибоким бурінням була підтвержена друга точка .зору відкриттям Лопушнянського нафтогазового родовища. Свердловина 3-Лопушна розкрила в інтервалі 0-3700 м флішевий тектонічний насув Покутсько-Буковинських Карпат, в інтервалі 3700-4042 м соленосні моласи Самбірської підзони Внутрішньої зони Передкарпатського прогину, в інтервалі 4042-4080 м шари бадена Більче-Волицької зони, в 4080-4203 м верхньокрейдові і нижче юрські відклади цієї зони (рисунок 1.6).

Рисунок 1.5 Тектонічна схема Покутсько-Буковинських Карпат:

1–насув відкладів Передкарпатського прогину на Східно-Європейську платформу; 2–насув Скибової зони Карпат; 3–насув зони Кросно; 4–насув зони Магури; 5–сходини поглиблення мезо-палеозойського фундаменту Східно-Європєйської платформи під насув Карпат; 6- глибокі свердловини; 7- встановлені промислові газові поклади; 8- населені пункти; I-I–лінія геологічного профілю.

Рисунок 1.6 Геологічний розріз Лопушнянського родовища по лінії I-I:

З інтервала 4197-4203 м з крейдяних, відкладів був одержаний фонтан нафти з вільним дебітом 300-500 т на добу і газу 500-750 тис.м³ на добу. Нафта малосірчиста; густиною 856 кт/м³. Газ має густину 0,864 кг/м³ в якому 79,5 відсотків метану; 9,28 відсотків етану; 5,15 відсотків пропану; 2,9 відсотків бутану; 0,5 відсотків пентану; важких вуглеводів 17,7 відсотків. Початковий, пластовий тиск в розкритому покладі досягає 77,0 МПа. Коефіцієнт аномальності таким чином досягає майже 1,8.

Пізніше на родовищі було пробурено декілька свердловин, які встановили на Лопушнянській структурі також продуктивність і юр­ських відкладів.

По відбиваючому гризонту приурочному до щільних відкладів, верхньої юри Лопушнянська структура являє собою брахіантикліналь Карпатського простягання розміром 13x7 км Структура ускладнюється Шопотським тектонічним розломом, який підрозділяє її на два блоки: Лопушнянський і Бісковський, який опущений на 300 м від­носно першого. Структура ускладнена також повздовжними і поперечними підкидами. Поклад вуглеводів масивно пластовий, тектонічно–екранований. Покришками є мабуть глинисті і галогенні відк­лади тортону.