Весільне гільце у фольклорі символізує народження нової радіти.

Двоскладова стопа з наголосом на другому складі на­зивається ямб.

Козацький літопис, який використав як джерело Пан­телеймон Куліш при написанні твору «Чорна рада» «Літопис Самовидця». 24. Поезія, у якій авторська ідея розкривається і через зміст, і через зовнішній вигляд твору, називається візуальна (зорова). Відповідь на завдання 25

З усіх творів, які ми вивчали впродовж нього року, особ­ливо мені запам'яталася п'єса Івана Котляревського «На­талка Полтавка». Центральний персонаж цього твору - дів­чина Наталка, наділена працьовитістю, скромністю, чес­ністю. Але найбільше мені сподобалися вірність у коханні та рішучість у вчинках.

Наталка чотири роки чекає повернення свого милого, відмовляє всім женихам: і дякові, і волосному писареві, і підканцеляристові. Правда, цього не може зрозуміти воз­ний, який дивується: як можна «любить того чоловіка, котрого, може, і кістки погнили». Але це тільки доводить вірність кохання дівчини.

Сама вона у звертанні до коханого вигукує: «Петре!.. Я любила тебе і тепер люблю... Вернися ж до мого серця!». Не кожен може так кохати, як Наталка: не маючи від милого ані вісточки, вона продовжує його вірно чекати. '

Проте постійні материні докори змушують дівчину по­дати рушники возному. Я не вважаю це зрадою Петрові, це самопожертва заради матері: «Я покорюся вашій волі,... для спокою матері треба все перенести.»

На щастя, вчасно з'являється Петро. Наталка категорич­но заявляє: «Клянусь, що, окрім Петра, ні за ким не буду!». Тепер дівчина зачаровує мене своєю твердістю, мужністю, рішучістю. Так, вона заслуговує на справжнє щастя, бо не може дівчину, яка так вірна своєму коханню, спіткати горе. І возний мусить відступим.

Мені хочеться, щоб образ Наталки Полтавки був для моїх сучасників зразком вірності в коханні та наполегли­вості в боротьбі за своє щастя.

ВАРІАНТ №17

1. Випікання короваю - центральний обряд українсько­го весілля. 2. Присвята В. Григоровичу і лірично-філософський вступ розпочинають поему Тараса Шевченка «Гайда­маки».

3. Це діалог, у якому - яскраві мовні характеристики Тетерваковського і Макогоненка.

4. Це оповідання входить до збірки Марка Вовчка «На­родні оповідання».

5. Феофан Прокопович с автором п'єси «Володимир».

6. Це уривок з філософського трактату Григорія Сково­роди.

7. Автор цієї пісні, яка стала народною, - український поет Семен Климовський.

8. У цьому уривку - влучна авторська характеристика царя Латина.

9. В образах сотника Забрьохи та писаря Пістряка сати-рично зображена козацька старшина.

10. Іван Котляревський в образах поеми «Енеїда» пору­шує всі перераховані проблеми; окрім зради заради збагачення.

11. Ця поезія є епілогом поеми-містерії «Великий льох».

12. Яскраві образи персонажів і героїчні чи трагічні по­дії характерні для романтичних творів.

13. Головний герой твору Петро Безрідний хоче розба­гатіти, зв'язавшись із нечистою силою.

14. У творі «Великий льох» постають образи трьох душ, трьох ворон, трьох лірників.

15. Поема «Сон» є поетичною сатирою.

16. Це кредо головного героя пригодницького роману Іва­на Багряного «Тигролови».

17. Наведені рядки з творів Тараса Шевченка становлять їхні лейтмотиви. Зайвим є рядок з поеми «Єретик».

18. Зайвим у цьому переліку літературних понять є визна­чення вульгаризму.

19. Автором балади «Українська мелодія» є Євген Гребін­ка.

20. У завданні наведено приклади використання епітету, метафори, гіперболи, порівняння.

Опалий цвіт терну в народній пісні є символом нерозділеного, зрадженого кохання.

На основі листування двох ченців Києво-Печерського монастиря Симона і Полікарпа укладено твір, який Іван Франко назвав «гуманною і доброзичливою кни­гою». Його назва - Києво-Печерський патерик.

Яскравим представником української полемічної про­зи є Іван Вишенський.

Твір Івана Багряного «Тигролови» за жанром - при­годницький роман.

Відповідь на завдання 25

З приводу того, чому для розбудови держави важливі чинники знання рідної мови, історії, активної участі інтелі­генції в житті суспільства Тарас Шевченко розмірковує в посланні «І мертвим, і живим...».

На основі змісту цього твору бачимо, що для Шевченка Україна - це не тільки тогочасне населення, зокрема осві­чені верстви, а українська спільнота, яка пролягла через віки й об'єднана мовою, культурою, історією. Саме мова, вироблена, чиста, нормована, єднає націю. У мові закодова­ні вся мудрість, досвід, історія народу. Без мови він зникає з лиця землі. Шевченка обурює, що «славних прадідів вели­ких правнуки погані» оминають рідну мову, не знають її, нехтують її розвитком.

Другим важливим чинником для розбудови своєї дер­жави є знання своєї історії. Кобзар подає правдивий погляд на її минуле, зокрема козаччину й Гетьманщину, не ідеалі­зує тих часів, а показує кривавість і жорстокість. Історія по­винна стати для народу важливим уроком, адже без мину­лого немає майбутнього. Тому історію слід читати, не ми­наючи «ані титли, ніже тії коми».

Чи не найпершою проблемою в процесі побудови держа­ви є проблема інтелектуальної еліти - найактивнішої, найосвіченішої, здатної до рішучих дій верстви суспільства. Прямий обов'язок інтелігенції - віддати себе служінню на­родові, любити власну країну, творити добро для неї, а не шукати його в чужому краї, бо

В своїй хаті своя правда,

І сила, і воля.

У творі Шевченко оголив саму сутність тодішньої інте­лігенції, показав, як вона відмежувалася від своєї культури, освіти, знань:

Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя.

Поет демонструє, як не збігаються слова освічених лю­дей про їхню любов до народу з жахливим становищем мен­шого брата-кріпака.

Отже, знання рідної мови, історії, належна участь еліти в житті суспільства - найважливіші чинники державницької програми Шевченка.

ВАРІАНТ №18

1.Пісня «Сонце низенько, вечір близенько» є ліричним монологом закоханого юнака.

2.Сирота Ярема Галайда, який долучається до учасників Коліївщини, є головним героєм поеми Тараса Шев­ченка «Гайдамаки».

3. У початковому монолозі Наталка згадує коханого Петра!

4. Тарас Шевченко звертається до Григорій Квітки-Основ'яненка, розмірковуючи про його значення в літе­ратурі.

5.Іван Величковський є автором курйозних віршів епо­хи бароко. 6. Цей вірш став народною піснею про кохання.

7. Ідея спорідненої праці характерна для творчості Гри­горія Сковороди.

8. Цей уривок є відображенням авторського схвального ставлення до козацького геройства.

9. Сотник забрьоха сватається до Олени Хорунжівни.

10. Петро, його друг Микола, сільський староста Макогоненко та мати Наталки Терпилиха є героями п'єси Іва­на Котляревського.

11. Українські поети-романтики писали романси, балади, медитації, елегії.

12. Петрусь Безрідний згоряє від чарів нечистої сили.

13. Цей герой - Кирило Тур.

14. Твір «І мертвим, і живим...» Шевченко адресує ниніш­нім і майбутнім українцям.

15. Пригодницькому жанру не властиві нерухомі, спокійні картини природи.

16. Василь Герасим'юк уживає в цій поезії порівняння, епітети, інверсію, персоніфікацію.

17. Зайвим у переліку є вказівка на ідейний зміст поеми Тараса Шевченка «Марія».

18. Зайвим у цьому переліку є визначення епітета.

19. Серед наведених уривків не має відповідника приклад

«Дитя промовить слово «мамо». Великеє, найкраще слово!».

20. Наведено авторські характеристики героїв поеми Іва­на Котляревського «Енеїда». Зайвий варіант - харак­теристика Енея.

21. Найвідомішими піснями про кохання є «Сонце низенько, вечір близенько», «Світи, світи, місячень­ку», «В кінці греблі шумлять верби», «Місяць на небі, зіроньки сяють»