Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29–36.

Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А! Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей

Антуан де Сент-Екзюперi

(1–8) Цей знаменитий поет-мислитель i пiлот-винахiдник став героїчною легендою Францiї, коли на змiну героям приходили виконавцi. Як живий, вiн усмiхається до нас сердечною усмiшкою в мiльйонах книг, позбавлених спокусливого сюжету i все ж таки чи не найбiльш читаних на всiх континентах. Вiн дивиться в Людину i шукає рiдної душi, щоб навести на свою хвилю. «Я люблю пробуджувати в людинi шляхетнi почуття. Можливо, у мене покликання вiдкривати джерела». Джерела любові й самопожертви, обов’язку й вiдповiдальності... Бо «бути людиною – означає бути за все вiдповiдальним».

(9–16) Один з перших вiдкривачiв повiтряних просторiв, Сент-Екзюперi зумiв нiби з висоти поглянути на сучасний свiт. Син вiку технiки й сам людина науки, вiн був «страшенно невдоволений турботами своєї цивiлiзацiї», яка гарячково пiдносила над людиною систему матерiальних винаходiв, забуваючи, що вони служитимуть лише опорою в пошуку духовних цiнностей. Вiчно тривожний i в щось заглиблений, вiн прозирав далеко крiзь свою епоху, позначену наступом фашизму, який «накидав прiоритет одного народу над iншими народами, однiєї думки над iншими думками».

(17–19) Екзюперi поважав розум, але думав, що «розум набуває цiнності лише тодi, коли служить любовi». Вiн неухильно йшов до великих iстин, упевнившись, що найголовнiшого очима не побачиш: найглибше бачиш тiльки серцем...

(20–24) Кожен новий твiр Екзюперi – це крок в опануваннi нової смуги життя. Тридцятi роки принесуть йому багато вiдкриттiв, бо це роки близького знайомства зi свiтом. Вiн їде до Iндокитаю, об’їздить Нiмеччину. Вiн довiряє лише власним очам: «Менi плювати на режим: найважливiше знати, який тип людини створюється тим ладом».

(25–30) Насувалася катастрофа, не просто на нього – на Францiю. I тут до нього приходять i стають над усiм думи про кризу цивiлiзацiї – «спадок вiрувань і знань, здобутих вiками, не завжди виправданих логiкою, але виправданих самих у собi, як шляхи, що кудись ведуть, бо вони вiдкривають людинi її внутрiшнi простори». Усi надiї письменник покладає на внутрiшню силу французького Опору.

(31–35) Екзюперi знав, що не можна жити вчорашнiм днем, не прозираючи в завтра: «Минулого не переробити, але теперiшнє лежить у безладдi, як матерiал пiд ногами будiвничого, i вам належить виковувати майбутнє». Крiзь тимчасовi, ще не розв’язанi вiйною проблеми вiн бачить найтривожнiшу: «Повернути людям духовний змiст, духовнi клопоти».

(36–39) У години самотності, що нагадувала самотнiсть пустелi, поринав на дно спогадiв i на розгойданих хвилях уяви плекав «Маленького принца». Вiн повертався в дитинство – крiзь десятки рокiв, наповнених болем утрат i гiркотою дум, – i вже не знаходив у ньому безтурботної радiсної усмiшки.

(40–46) Маленький принц дивиться на свiт дорослих мудрими очима: вiн усе розумiє. У своїх міжпланетних мандрiвках вiн натрапляє на тi самi феномени, якi оселилися на Землi. Тiльки вiн швидко проходить повз них зi смутною посмiшкою, бо навiки прикутий душею до своєї маленької планети. Вiн уміє приручати, по-дитячому серйозно допитуватися. Але висмiювати не вмiє: вiн сприймає серцем. Вiн прийшов з планети, де треба щодня виполювати баобаби. Бо коли їх не розпiзнати вчасно – потiм не позбудешся.

(47–52) Маленький принц розумiє бiльше за дорослих, бо вони дивляться на свiт до всього звиклими очима, i кожен заклопотаний лише собою. Тодi як «добре бачиш тiльки серцем». Вiн знає також, що люди на землi не знаходять того, чого шукають: «тим часом його можна було б знайти в єдинiй трояндi або в ковтку води». Цей сумний свiт примарився людинi, яка зрозумiла, що розгубила духовну спадщину й опинилася серед пустелi.

(53–55) Тональнiсть казки гармонiює з настроями Екзюперi тiєї пори. Вiн жив одним прагненням – «брати участь»! «Мене почують тiльки тодi, коли я й мої товаришi будемо знову ризикувати життям за нашу справу».

(56–58) Було щось символiчне в тому, що востаннє летiв вiн над країною дитинства й останнього листа написав до матерi. 31 липня 1944 року з Корсики майор Екзюперi зробив свiй дев’ятий полiт, з якого не повернувся.

(59) До визволення Францiї не дожив мiсяця. (60) Але вiн став її пiснею.

За Є. Сверстюком, 605 слів

29. За стильовими ознаками текст є

А науковим

Б художнім

В публіцистичним

Г офіційно-діловим

30. Найважливіше для Екзюпері, на переконання автора тексту, –

А «бути за все відповідальним» (рядок 8)

Б «ризикувати життям за нашу справу» (рядок 55)

В «знати, який тип людини створюється тим ладом» (рядки 23–24)

Г «повернути людям духовний зміст» (рядки 34–35)

31. Згадуючи про «кризу цивілізації», яка так непокоїла Екзюпері (рядок 26), автор має на увазі

А книги, позбавлені захопливого сюжету

Б безвідповідальність тих, хто наділений владою

В захоплення матеріальними вигодами

Г занепад вікових духовних надбань людства

32. На переконання автора тексту, «тональність казки “Маленький принц” гармоніює з настроями Екзюпері тієї пори» (рядок 53), тому що письменник

А був одним із перших підкорювачів повітряних просторів

Б так само вважав, що повинен бути за все відповідальним

В також любив троянди і мріяв про час, коли знову їх побачить

Г знав, що на його батьківщину насувалася страшна катастрофа

33. Фразеологізм ужито в реченні

А «Один з перших вiдкривачiв повiтряних просторiв, Сент-Екзюперi зумiв нiби з висоти поглянути на сучасний свiт» (рядки 9–10).

Б «Кожен новий твiр Екзюперi – це крок в опануваннi нової смуги життя» (рядки 20–21).

В «Екзюперi знав, що не можна жити вчорашнiм днем, не прозираючи в завтра» (рядки 31–32).

Г «Тридцятi роки принесуть йому багато вiдкриттiв, бо це роки близького знайомства зi свiтом» (рядки 21–22).

34. Пишучи про Екзюпері, автор

А намагається перевтілитись у свого героя, зануритись у вир його проблем

Б захоплюється його талантом, розуміє проблеми, шляхи розв’язання яких шукав письменник

В возвеличує письменника, створює довкола нього ореол мученика, якого світ не сприймав

Г прагне бути безстороннім, дати виважену характеристику поглядів і вподобань письменника

35. У тексті немає мікротеми

А самотність Екзюпері

Б фронтові подвиги майора Екзюпері

В подорожі Антуана де Сент-Екзюпері

Г останній політ майора Екзюпері

36. Засобом міжфразового зв’язку першого та другого речень тексту (рядки 1–4) є

А лексичний повтор

Б вставне слово

В сполучник

Г займенник

Частина 2

Українська література

Завдання 34–53 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді, позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок у бланку А, тому що комп’ютерна програма реєструватиме їх як помилки!

Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А! Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей

34. Образ гордої красуні, яка сміливо захищає власну гідність, є у творі

А «Дума про Марусю Богуславку»

Б «Бондарівна»

В «Віють вітри»

Г «Засвіт встали козаченьки»

Д «Ой Морозе, Морозенку»

35. «Мутен сон бачив у Києві на горах» герой «Слова про Ігорів похід»

А Володимир

Б Святослав

В Всеволод

Г Олег

Д Ігор

36. Народну пісню «Ой під вишнею, під черешнею / Стояв старий з молодою, як із ягідкою» адресовано

А Іванові Брюховецькому

Б возному Тетерваковському

В Мартинові Борулі

Г Максиму Гримачу

Д Омелькові Кайдашеві

37. Думка з Першого послання Іоанна Богослова «Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, - неправду мовить. Хто любить Бога, той нехай і любить брата свого» є суголосною провідній ідеї твору

А «Гімн»

Б «Енеїда»

В «Всякому місту – звичай і права»

Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Д «Як добре те, що смерті не боюсь я…»

38. На картині зображено головну героїню твору

А Івана Котляревського

Б Тараса Шевченка

В Григорія Квітки-Основˊяненка

Г Пантелеймона Куліша

Д Панаса Мирного

А експозицією

Б зав’язкою

В розвитком дії

Г кульмінацією

Д розв’язкою

39. «Батьком української повісті» називають

А Івана Котляревського

Б Григорія Квітку-Основˊяненка

В Пантелеймона Куліша

Г Панаса Мирного

Д Михайла Коцюбинського

40. Василь Стефаник започаткував в українській літературі стильову течію

А імпресіонізму

Б сентименталізму

В романтизму

Г експресіонізму

Д реалізму

41. Історія розбійника Василя Гнидки лягла в основу твору

А Марка Вовчка

Б Василя Стефаника

В Ольги Кобилянської

Г Панаса Мирного

Д Івана Нечуя-Левицького

42. Нова українська драматургія започаткована твором

А Григорія Сковороди

Б Тараса Шевченка

В Івана Котляревського

Г Івана Франка

Д Івана Вишенського

43. Павло Тетеря, Іван Брюховецький і Яким Сомко є персонажами твору

А «Чорна рада»

Б «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

В «Тіні забутих предків»

Г «Маруся»

Д «Людина»

44. У тому, що «сила родиться й завзяття / Не ридать, а добувати, / Хоч синам, як не собі, / Кращу долю в боротьбі», - переконаний автор твору

А «Заповіт»

Б «Мойсей»

В «Contra spem spero»

Г «Ісаія. Глава 35»

Д «Гімн»

45. «Сміх буде, плач буде перламутровий», - запевняє свою кохану ліричний герой вірша

А «Так ніхто не кохав…»

Б «Два кольори»

В «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Г «І все-таки до тебе думка лине…»

Д «Арфами, арфами…»

46. Біблійну оповідь про Каїна та Авеля нагадує сюжет твору

А «Три зозулі з поклоном»

Б «Тигролови»

В «Україна в огні»

Г «Маруся Чурай»

Д «Подвійне коло»

47. Уривок із листа «От і знов берусь здіймати «сізіфовий камінь» догори!... Чи підійметься? Навряд – не такий то камінь!» перегукується з óбразами та мотивами вірша

А «О слово рідне! Орле скутий!..»

Б «Мені однаково»

В «Стилет чи стилос?»

Г «Молюсь і вірю...»

Д «Contra spem spero!»

48. Словами: «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія» починається твір

А «Зачарована Десна»

Б «Україна в огні»

В «Тіні забутих предків»

Г «Я (Романтика)»

Д «Три зозулі з поклоном»

49. Остап Вишня започаткував жанр

А роману в новелах

Б роману у віршах

В памфлету

Г усмішки

Д фейлетону

50. Образи сонця і соняшника, що символізують поета й поезію, створив

А Василь Симоненка

Б Іван Драч

В Микола Вороний

Г Василь Стус

Д Павло Тичина

51. «Чомусь я часто, коли не щодня згадую про Сосницю і про вас усіх, особливо про батька і про Вас, моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий.., почав визирати в холодне чуже вікно – а чи не пливуть до мене в гості молоді літа деснянською водою на дубах», – писав про задум свого твору

А Олександр Довженко

Б Юрій Яновський

В Остап Вишня

Г Іван Багряний

Д Григір Тютюнник

52. У рядках «Із звичайного став незвичайним, став щедрим, багатим, багатшим за царів, королів!.. Наче напоєний чарами, тільки й жив він тепер своїми золотими видіннями, отими снопами, її красою, тільки й ждав, коли вийде з гауптвахти та знов гайне до своєї циганочки» йдеться про

А Григорія Многогрішного

Б Сашка Діденка

В Мусія Половця

Г Василя Кравчину

Д Степана Радченка

53. Дія комедії «Мина Мазайло» розгортається у

А Києві

Б Харкові

В Донецьку

Г Полтаві

Д Курську

54. До одного літературного жанру належать обидва твори в рядку

А "Мартин Боруля", "Енеїда"

Б "Наталка Полтавка", "Камінний хрест"

В "Intermezzo", "Гімн"

Г "Чорна рада", "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Д "Лісова пісня", "Тіні забутих предків"

Лаврін Запорожець є персонажем твору

55. «Тобі дано і вірити й кохати. А що мені? Які такі куші?! Нелегко, кажуть, жити на дві хати. А ще нелегше – жить на дві душі», – зізнається герой твору

А Лесі Українки

Б Тараса Шевченка

В Ліни Костенко

Г Василя Симоненка

Д Максима Рильського

56. Наприкінці ХХ століття помітним явищем української літератури став

А імпресіонізм

Б експресіонізм

В постмодернізм

Г романтизм

Д реалізм

У завданнях 57-60 до кожного з чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, виберіть один правильний, на Вашу думку, варіант, позначений буквою. Поставте позначки в таблицях відповідей до завдань у бланку А на перетині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви). Усі інші види Вашого запису в бланку А комп’ютерна програма реєструватиме як помилки!