Тема: структура історичних знань

МЕТА: Розкрити структуру історичних знань як головного елементу змісту історичної освіти, виявити функції знань. З’ясувати роль понять в ході вивчення історичного матеріалу, визначити їх класифікації. Проаналізувати шляхи формування історичних понять і методичні умови, що забезпечують ефективність такої роботи. Охарактеризувати закономірності історичного процесу і умови засвоєння їх учнями.

ПЛАН

1. Методи і методичні прийоми засвоєння історичних знань: фактів, явищ, подій, процесів:

а) роль фактів у навчанні історії;

б) класифікація фактів, їх специфічні особливості;

в) критерії відбору фактів на урок;

г) історичні явища, події, процеси.

2. Методи і методичні прийоми засвоєння історичних понять:

а) роль понять в навчанні історії та їх класифікації;

б) шляхи і засоби формування історичних понять.

3. Методи і методичні прийоми засвоєння учнями історичних закономірностей.

Основні поняття: структура історичних знань, історичні факти, класифікація фактів, подія, явище, процес, методичні прийоми формування історичних знань.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Підготувати план-конспект уроку історії з використанням методики засвоєння історичних понять чи закономірностей.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ: При підготовці першого питання студентам необхідно звернути увагу на визначенні значення знань в процесі навчання історії, прийомах їх засвоєння, співвідношенні фактів на уроках історії.

На конкретних прикладах з окремих курсів історії з’ясувати шляхи формування історичних понять та закономірностей протягом окремого уроку, розділу, курсу. Визначити етапи формування понять і закономірностей та відповідні історичні прийоми, що використовуються вчителем в процесі засвоєння учнями основних ознак конкретного історичного поняття.

В кінці заняття студенти складають пам’ятку характеристики історичної події чи явища для учнів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Комаров В. Формування поняття “Українська державність” на уроках історії та правознавства. // ІВШУ. – 1998. -№ 2. – С.36-38 .

2. Кравчук Г. Використання антропоніміки у навчальному процесі. // ІВШ. – 2000. - №7. – С. 23-27.

3. Панферова Н.Н. О методике формирования учебных умений школьников. // ПИВШ. – 2000. - №3. – С. 43-45.

4. Терно С. Умови формування наукових понять в учнів на уроках історії. // ІВШ. – 2000. - №1. – С. 9-12.

5. Черваков Н.Н. Организация раоты с документами на уроке. // ПИВШ. – 1999. - №8. – С. 47-50.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

- Визначте специфіку історичного факту.

- Які ви знаєте критерії відбору фактів на урок.

- Назвіть види класифікації історичних понять.

- Використовуючи програму, знайдіть приклади власнеісторичних, загальноісторичних та соціологічних понять.

- Назвіть методичні вимоги, яких потрібно дотримуватись вчителю під час формування історичних понять.

Семінарське заняття № 9

ТЕМА: МІЖПРЕДМЕТНІ ТА МІЖКУРСОВІ ЗВ’ЯЗКИ ІСТОРІЇ

МЕТА: Розкрити роль міжпрежметних та міжкурсових зв’язків, формувати у студентів вміння встановлення даних зв’язків на різних етапах уроку за допомогою різних методів та засобів навчанняі.

ПЛАН

1. Види МПЗ та МКЗ.

2. Методи і прийоми здійснення МПЗ та МКЗ.

3. Особливості здійснення МКЗ.

4. Інтегрований урок.

Основні поняття: мідпредметні та міжкурсові зв’язки, інтегрований урок, бінарний урок.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Здійснити структурування змісту інтегрованого уроку історії та української літератури інтегрованого уроку.

РЕФЕРАТИ

1. МКЗ всесвітньої історії та історії України.

2. МПЗ історії та географії.

3. МПЗ історії та літератури.

4. МПЗ історії та образотворчого мистецтва, музики і співів.

5. МПЗ історії та правознавства та суспільствознавства.

6. МПЗ історії та природничих і математичних дисциплін.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ: Готуючи перше питання даного наняття, потрібно визначити завдання МКЗ та МПЗ, звернути увагу на значенні різних видів МПЗ та МКЗ в навчанні історії. Розкриваючи друге питання, необхідно визначити провідні методи та засоби встановлення МПЗ та МКЗ. Третє питання вимагає висвітлення особливостей МПЗ та МКЗ на різних етапах уроків всесвітньої історії та історії України.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баханов К. Навчання історії за інтегрованою системою. // ІВШ. – 2000. - №5-6. – С. 37-43.

2. Виноградов В.Ф. Пути повышения эффективности урока (истории) на основе реализации междупредметных связей. // ПИВШ. – 1998. - № 5. – С. 43-46.

3. Внутрипредметные и междупредметные связи в обучении истории. / За ред. Колоскова. – М., 1977.

4. Защитинська Міжпредметні зв’язки на уроках історії. // ІВШ. – 2001. - №5. – С. 25-27.

5. Коляда І., Грабовська В. Інтегрований урок з історії України та української літератури на тему: “Коліївщина 1768 року в поемі Т. Г. Шевченка “Гайдамаки”.// ІВШУ. – 1997. -№ 4. – С. 25-29.

6. Корнєєв В. Інтеграція предметів: історія і географія. // ІВШ. – 1998. - №2. – С. 14-19.

7. Мельниченко Б. Концептульні засади вивчення історії в сучасній загальноосвітній школі Чехії та Словакії. // ІВШ. – 1999. - №5. – С. 10-15.

8. Сотніченко В. Диференціація процесу формртворення знань на основі структурування змісту навчального матеріалу (на прикладі теми “Перша світова війна”, 10 кл.). // ІВШ. – 1999. - №7. – С. 25-28.

9. Сотніченко В. Технологія формотворення знань як базова технологія розвитку здібностей учнів до самостійної навчальної діяльності (на прикладі теми “Хрестові походи”, 7 кл.). // ІВШ. – 2000. - №8. – С. 31-40.

Семінарське заняття № 10