Музей історії української дипломатичної служби МЗС України
Музей Гетьманства України
9 грудня 2015 року я відвідала Музей Гетьманства України, який виник на початку 1990-ї\х років. Це один з найперших музеїв, присвячених історії України, а саме гетьманам, які були при владі. Найголовніші експонати цього музею пов’язані з Іваном Мазепою, Пилипом Орликом, Павлом Скоропадським та Богданом Хмельницьким. Музей затишно розташувався в так званому «будинку гетьмана Івана Мазепи» . Він пережив величезну пожежу 1811 року, яка знесла з лиця землі практично увесь київський Поділ
На сьогодні експозиція налічує понад 7 тисяч експонатів. Там є речі з козацького побуту: шпаги, гармати, курильні трубки, порохівниці, карта України 1716 року. Музей налічує 4 зали. Перший зал присвячений діяльності Івана Мазепи (правив у 1689-1709). В ній знаходяться його портрети, фотографії церков, які Мазепа зводив, барочна гравюра на честь гетьмана. Цікаво було дізнатися, що дуже важко було зрозуміти, як саме виглядав гетьман, з усіх його портретів, декілька є справжні його. В залі також присутні речі, які відповідають його епосі. Наступний зал – це зал Богдана Хмельницького (1648-1657). Найбільше мою увагу привернуло полотно, яке розповідає про його життя при владі. Далі зал присвячений Пилипу Орлику, першому українському гетьману у вигнанні та автору першої Конституції. Особливу увагу я хочу звернути на залу, яка присвячена Павлу Скоропадському ( правив у квітні-грудні 1918). Мабуть це гордість цього музею. Там наявні речі з особистої колекції родини, автографи С. Петлюри, бойові нагороди, документи, фотографії та багато іншого. Багато того, що побудував гетьман існує і досі. Наприклад, Ботанічний сад у Києві та Академію Наук Загалом багато речей передала дочка гетьмана, Олена Скоропадська, яка неодноразово відвідувала цей музей разом з чоловіком ( вони жили у Швейцарії). Окрім цих гетьманів та речей їх епохи, в музеї також є портрети найвідоміших гетьманів, багато експонатів пов’язаних з С. Петлюрою ( хоча він був главою держави, а не гетьманом), Сагайдачного, Виговського, Дорошенка, Полуботка та інших.
\У підвалі музейного будинку, я торкнулася старезного одвірка, і побачила фрагмент цегляної стіни, які встояли ще з мазепинських часів. А також відвідала чергову виставку фотографій на тему «Амазонки». Мені навіть вдалося поспілкуватися з авторами, дізнатися де і як робилися ці фотографії і про їх майбутні плани.
Музей історії української дипломатичної служби МЗС України
11 грудня 2015 року я відвідала музей історії української дипломатичної служби МЗС України. Екскурсію проводив досвідчений у дипломатичних відносинах фахівець, колишній консул Німеччини, який розповів про витоки та історію української дипломатії. Перш за все, я хочу сказати, що академія створена як вищий навчальний заклад в підпорядкуванні Міністерства закордонних справ України. Це заклад, де все на найвищому рівні, недаремно виходячи з нього, краіна знаходить найбільш досконалі форми навчання дипломатичній професії, зокрема зорієнтованій на професійну практичну дипломатичну та консульську діяльність.
Що стосується безпосередньо музею, то його експозиція дає чітке уявлення про системний підхід до підготовки дипломатичних кадрів у нашій країні. Великий інтерес в мене викликали унікальні документи, які наочно демонструють розвиток відповідних структур.
Цікавим було дізнатися про зовнішні відносини, які були в часи правління князя Ярослава Мудрого (1019-1054), Володимира Мономаха (1053-1125), але за словами екскурсовода, найбільший внесок у становлення і розвитку украінськоі дипломатіі зробили гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Іван Мазепа і Пилип Орлик.
Створення і становлення Міністерства закордонних справ Украіни як повноцінної державноі структури було пов'язане з проголошенням 10 червня 1917 року І Універсалу Украінськоі Центральноі Ради і створення Украінськоі Народноі Республіки. В музеї представлено багато експонатів та підтверджуючих документів, які розповідають про дипломатію тих часів до сьогодення.
Першу частину екскурсії ми прослухали прос становлення нашої держави та світу в цілому. Це було надзвичайно цікаво, адже наступних фактів я не чула і не читала ніде. Згідно словам екскурсовода, нашій країні вже 8725 років, і ми були першими де зявилася цивілізація. І окрім цього, всі назви країн, які зараз існують, так чи інакше пов’язані з богом Сонця, просто на різних мовах він звучить по різному, але основа йде саме від цієї назви.
Я вважаю, що кожен майбутній міжнародник повинен відвідати цей музей, адже в ньому знаходиться багато важливої інформації, яку ми повинні знати.
Слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму на тему: "Формування патріотизму та національної свідомості дітей та молоді в сучасних умовах"
15 грудня 2015 року я стала учасником Слухання у Комітеті Верховноі Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму на тему: "Формування патріотизму та національної свідомості дітей та молоді в сучасних умовах". Відзначають, що в Україні формування патріотизму та національної свідомості дітей та молоді с питанням національної безпеки, від ефективності втілення якого залежить успішність розвитку всіх інших сфер держави та українського суспільства.Визначальним стимулом проведення слухань національно-патріотичного самовизначення молодих українців стали анексія Криму і тривалий військовий конфлікт на Сході Украіни. Згідно з аналізом інформаційних матеріалів, у 2015 році суттєво зросла кількість молодих людей, які пишаються тим, що є громодянами Украіни. В цьому році цей показник зріс до 81%.Метою слухання були:
· оцінити соціальне становище українськоі молоді та визначити ключові проблеми.
· розглянути національно-патріотичне виховання молоді в системі розбудови українськоі лержави.
· проаналізувати реалізацію державної молодіжної політики в Україні, зокрема стосовно національно-патріотичного виховання молоді.
Сидячи в залі, я уважно слухала виступи. Почула багато цікавого, багато претензій, різні пропозиції. Стосовно українськоі молоді, за результатами соціологічного опитування, кожен другий молодий українець цікавиться суспільно-політичним життям, його пріорітетами є самореалізація і професіоналізм. Проте лише кожен третій вважає Україну місцем для самореалізації, дві третини хочуть втекти за кордон.
Отже, з усього цього можна зроботи висновок, що формування національно-патріотичноі свідомості українськоі молоді, впровадження державної системи національно-патріотичного виховання на сьогодні - це питання національної безбеки краіни. Основними державними інституціями, на рівні органів виконавчої влади, що забезпечують формування національно-патріотичноі свідомості дітей та молоді і впроваджують державну політику у цій сфері є Міністерство освіти та науки України, Міністерство молоді та спорту України, Міністерство оборони України та Міністерство культури України.