Тема 14. Прислівник як частина мови. Правопис прислівників

Вправа 1. Виправте помилки у поданих словах, визначте спосіб творення слів

Пліч о пліч, по-маленьку, чимдуж, ані трохи, денеде, раз-у-раз, переляку, що неділі, на добраніч, прикрасний, зфотографувати, все таки, най дорощий, дескарний, проїздний.

Вправа 2. Складіть речення, в яких би сполучення на пам’ять, на сміх, по вашому, в край, до волі, на віки писалися окремо та разом або через дефіс.

Вправа 3.Запишіть слова у 3 колонки: разом, окремо, через дефіс. Якщо ви правильно виконаєте завдання, то з перших літер кожного прислівника, який слід писати разом і через дефіс, прочитаєте початок і закінчення афоризму О.Довженка, іншу частину якого треба доповнити.

На льоту, де-не-де, позаду, одвіку, от-таки, спереду, без угаву, будь-як, під силу, посередині, інколи, на сміх, уві сні, швидкоплинно, один в один, рано-вранці, абияк, по троє, ймовірно,ось-ось, тим часом, тимчасово, в цілому, екстравагантно.

Вправа 4.До прислівників доберіть синоніми. Визначте розряд за значенням.

Шалено –

Завзято –

Потворно –

Орієнтовні відповіді:

Шалено – несамовито – запекло – нестямно.

Завзято – уперто – стійко – наполегливо.

Потворно – бридко – огидно – паскудно

Вправа 5.Прочитайте текст, визначити його тему та головну думку, знайдіть в ньому прислівники та випишіть їх у таблицю.

Зразок:

Слово	Частина мови	На яке питання відповідає?	Що виражає?	Розряд за значенням	Синтаксич-на роль
Нерозривно	Прислівник	Як?	Ознака дії	Спосіб дії	Обставина

Багатовікова історія людської культури нерозривно пов'язана з календарем, потреба в якому виникла давно, коли людина ще не мала писемності. Календар дає змогу регулювати й наперед планувати господарську діяльність, що особливо потрібно землеробським народам, до яких і належать віддавна українці.

Етнографічні джерела засвідчують, що здавна слов'яни користувалися різними типами календарів. Спочатку примітивним календарюванням (за сходом та заходом сонця) було визначено основний вимір часу — день, потім почали визначати й добу.

Як і коли у слов'ян з'явився перший календар невідомо. Та археологічні знахідки, а саме глечик, виявлений у 1889 р. в селі Ромашки Київської області, датований III ст., вказує на досить давнє побутування календаря на території України. Глечик у два ряди опоясаний різноманітними значками, розшифровка яких достеменно показала, що це і є давньослов'янський календар. Тип календаря — місячно-сонячний, тобто тісно пов'язаний із сільськогосподарським циклом робіт.

Вправа 6.Запишіть словосполучення з прислівниками у три колонки:

А) прислівник позначає ознаку дії

Б) прислівник позначає ознаку предмета

В) прислівник позначає ознаку ознаки

Працювати самовіддано, широко розстилатися, приїхати надовго, таємничо кружляючи, ніколи не забувати, зупинка напів-дорозі, падіння сторчака, надзвичайно весело, так далеко, зовсім інший, перекинутий догори, низько навислий.

Вправа 7.Вправа на відновлення тексту.

Вставте відповідні за змістом прислівники.

До X ст. новий рік у Київській Русі починався з нового місяця, у дні, близькі до весняного рівнодення, після прийняття християнства, з'явився юліанський календар, нове літочислення — від народжен ня Христа і новий початок року — 1 березня. До того часу на Україні було літочислення від сотворення світу, за яким 1992 рік, наприклад, рахується 7500 роком. (О. Ковальчук)

Довідка: завжди, навесні, пізніше, всюди.

Вправа 8.Запишіть слова українською мовоюта поясніть їхній правопис.

Приятно, низко, высоко, поздно,созла, трижды, тише, сегодня, везде, смолоду, жадобно, вчетверо.

Вправа 9.З поданих слів складіть прислів’я, поясніть їх зміст. Підкреслитіть

прислівники, поясніть їх значення та синтаксичну роль.

Встає, рано, Бог, дає, хто, тому.

Стеле, та, м’яко, спати, твердо.

Якби, їв, хліб, та, козак, одежа, би, лежа.

Снідаю, то, ніколи, обідаю, то, - погуляти, і.

Дитина, боляче, плаче, матері, а.

Вдома, гріють, і, стіни.

Заробиш, з’їси, - гірко, солодко.

Часто, роблять, ті, мало, люди, які, говорять, багато

Вправа 10.Знайдіть “зайве” слово за приналежністю до розрядів прислівника.

1. Пішки, багато, погано, добре.

2. Вчора, довіку, навмисне, звечора.

3. Тут, згарячу, звідти, вниз.

4. Спересердя, бігом, зозла, спросоння.

5. Вчора, верхи, бігом, пішки.

6. Завтра, звідти, звечора, доти.

6. “Творча муза”.

Вправа 11. Запишіть наведені прислівники разом, окремо або через дефіс.

Без/відома, в/цілому, аби/куди, над/міру, без/упину, о/пів/ночі, по/українськи, врешті/решт, пліч/о/пліч, де/інде, чим/раз, до/останку, раз/у/раз, де/не/де, по/змозі, по/нашому, ані/скільки, до/віку, в/ногу, сам/на/сам, у/стократ, хтозна/де, віч/на/віч, аби/куди, що/сили, кінець/кінцем, під/кінець.

Вправа 12. Запишіть подані слова, групуючи їх за частинами мови (числівники підкресліть).

Зразок. Іменник (хто? що?) трійка, … .

Прикметник (який?) трикілометровий, … .

Числівник (скільки?) три, … .

(який? котрий?) третій, … .

Дієслово (що зробити?) потроїти, … .

Один, одиниця, одинокий, перший; два, другий, двійка, двоє, подвоїти; п'ять, п'ятірка, п'ятий, п'ятиповерховий; десять, десяток, десятий, десятизначний, удесятерити; сто, сотня, сотий, стометровий; чотири, чверть, четвертий, чотирирядний.

Вправа 13. Запишіть слова відповідно правопису.

Кінець/кінцем, по/можливості, по/київськи, по/моєму, пліч/о/пліч, одним/одна, за/одно, будь/що/будь, як/не/як, сам/на/сам, раз/у/раз, коли/не/коли, віч/на/віч, давним/давно, день/у/день,тишком/нишком, з/діда/прадіда, де/не/де, мимо/хідь, без/вісти, ледве/ледве, на/четверо, с/під/лоба,час/від/часу, до/речі, тим/паче, в/літку, мимо/волі, на/в/присядки, по/за/торік, по/моєму, хтозна/звідки, по/де/куди, як\таки.

Вправа 14. Поясніть відмінність у написанні слів. Наведіть приклади, склавши речення.

По-моєму, по моєму; з гори, згори; вкупі, в купі; надворі, на дворі.

Вправа 15. Перекладіть на українську мову та запишіть речення.

Листья чуть шумели над моей головой.

У этих озёр одно очень странное свойство: чем меньше озеро, тем оно глубже.

Я сделал только то, что всякий другой сделал бы на моём месте.

Вправа 16. Прочитайте, підкресліть прислівники. Вкажіть на їх синтаксичну роль у реченні.

Як я люблю прогулянки по зимовому лісу! Все навкруги біле, вкрите пухнастим м’яким снігом. Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, яскраво переливається і грає всіма барвами веселки. Ялини стоять урочисто вбрані у самоцвіти і перли. Мороз. Сніг вискрипує і хрустить під ногами. Потиху чимчикуєш далі. Десь вгорі ворона каркнула спросоння, обізвалась ще якась зимова пташина, а поряд зацвірінькала синичка. Треба їм насипати зернят і хліба, бо птахам важко знаходити їжу взимку. Находжусь лісом, помилуюсь красою і повертаюсь додому, бо сонце взимку сідає рано.

Вправа 17. І.Утворіть прислівники від прикметників, утворіть вищий і найвищий ступені порівняння.

Довгий, близький, сильний, легкий, вузький, кислий, злий, слабкий, товстий, добрий.

ІІ. Поясніть творення прислівників. Вкажіть, які саме прикметники можуть мати ступінь порівняння.

Вправа 18.Поясніть написання орфограм, вкажіть розряд прислівників і ступінь.

Значно краще людині ж..ве..я, коли у неї є друзі. ..правжні і від..ані друзі. Вони шви..ко пр..ходять на допомогу, зараджують у біді, найт..пліше зустрічають, дають поради і радіють її успіхам. Дружба - бе..цін..ий скарб, який потрібно об..рігати. Найгірше, коли цей скарб втрачає..я. І людина, як одиноке зів/яле д..р..во, залишає..я сама.

Вправа 19.Розподіліть слова у дві колонки: ті, що утворюють ступені порівняння і ті, що не утворюють.

Навіки, по-дитячи, ясно, весело, прокльонно, охайно, пізно, спросоння,

синьо, досі, гірко, широко, гарно, подекуди, звечора, навмисне, скоро, лагідно, утричі, незліченно, привабливо, дзвінко, дорого, гаряче

Вправа 20.Подані слова розберіть за будовою, вказавши спосіб творення.

Вгорі, по-сусідськи, як-не-як, високо, ліворуч, часом, далеко-далеко, гуртом, голіруч, недалеко, по – справжньому, вранці, вдвічі, шкода, вниз, спільно, замолоду, десь – не – десь, поодинці

Службові частини мови.