ТЕМА №1: Хронологія та періодизація первісної історії

Денна та заочна форми навчання

Соціально – гуманітарний факультет

Кафедра всесвітньої історії та методики навчання суспільствознавчих дисциплін

ІСТОРІЯ ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Семінарські заняття

ТЕМА 1: Вступ до історії первісного суспільства (2 год.)

1. Мета і методи занять у вищій школі.

2. Методика роботи із джерелами з історії первісного суспільства.

3. Методика підготовки й написання доповідей та опонентських виступів.

4. Науково-дослідна робота студента з історії первісного суспільства.

5. Методика роботи з науковою літературою.

6. Правила оформлення доповідей і наукових праць.

Рекомендована література

Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства. –К.: Либідь, 1999.

Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. – М.: Высшая школа, 1990; М., 2004.

История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. – М.: Наука, 1983.

История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. –М.: Наука, 1986.

История первобытного общества. Эпоха классообразования. – М.: Наука, 1988.

Давня історія України. Том 1. Первісне суспільство. – К.: Наукова думка, 1997. – (авт.кол.: Березанська С.С., Гладилін В.М., Гладких М.І. та ін.).

Эхо Ю. Как написать курсовую, дипломную работу и диссертацию. – М., 2009.

Методичні вказівки

Специфіка заняття полягає в тому, що воно – найперше, тому його повністю веде викладач. Студенти повинні попередньо ознайомитися із запропонованою літературою. На занятті йде ознайомлення із різними видами джерел з історії первісного суспільства. Студентам пропонується план характеристики джерел, якого слід дотримуватися під час роботи із джерелами протягом усього року. Далі розглядаються питання теоретичної та практичної підготовки письмових робіт – доповідей та опонентських виступів. Особливе місце приділяється сучасним вимогам до наукової праці студента, правилам оформлення курсових та інших наукових праць. Також висвітлюється методика роботи з науковою літературою як у навчально-наукових, так і в практичних цілях – для написання доповідей уже в I семестрі навчального року. Дається загальна уява про планування роботи, відбір літератури, інформації, поясненні історичних фактів у руслі певної методології, загальних і конкретних питаннях інтерпретації джерел. Кожний студент повинен мати зошит для запису конспекту до семінарських занять і для записів на цих заняттях. Допускається замість зошита мати папку з аркушами ксерокопій, але скопійована література повинна бути опрацьована (олівцеві позначки, підкреслення, записи на полях чи на окремих аркушах або додатках до скопійованих сторінок). Студенти, які мають персональний комп’ютер, можуть сканувати потрібну літературу й працювати з електронним варіантом тексту, брати на семінар опрацьовані, проаналізовані роздруківки.

ТЕМА №2: Історіографія первісної історії. (2 год.)

1. Поняття “історіографія”. Необхідність вивчення історіографії історії

первісного суспільства.

2. Уявлення про первісність у стародавні та середні віки. Великі географічні відкриття та накопичення знань про первісні народи.

3. Перші узагальнення з історії первісності в епоху Просвітництва.

4. Виникнення науки історії первісного суспільства (середина XIX ст.).

5. Розвиток науки історія первісності наприкінці XIX – початку XXІ ст..

Рекомендована література:

1. Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. – М.: Высшая школа, 2004.

2. История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. – М.: Наука, 1983.

3. Основы этнологии. – М., 1999. – Гл.2.

4. Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства. –К.: Либідь, 1999.

5. Токарев С.А. Итория зарубежной этнографии. – М.,1978. – С. 37 - 43.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Внесок радянських учених у дослідження історії первісності.

2. Розвиток науки історії первісності на сучасному етапі.

3. Історія розвитку антропологічних знань в Україні.

Методичні вказівки

Студентам необхідно з’ясувати сутність поняття «історіографія», теорії та концепції первісної історії, наукові напрямки та школи. Історіографія первісної історії виникла у другій половині ХІХ ст., проте інтерес до свого минулого виник у людей на ранніх етапах їхнього розвитку – усні сказання, так званні генеалогічні легенди тощо. Неолітична скульптура та скульптура епохи бронзи є спробою первісних людей усвідомити зовнішні фізичні та побутові особливості культури. Писемна ж традиція починається зі Стародавнього Єгипту. За античної доби центр цивілізації зміщується в Середземномор’є (цивілізованими вважають народи Апеннінського та Балканського півостровів). Необхідно звернути увагу на праці Геродота, Ксенофонта, Страбона, Цезаря, Лукреція Кара. У поемі «Про природу речей» висунуті деякі ідеї, що знайшли підтвердження та визнання значно пізніше (наприклад, заперечення погляду на первісне суспільство як на «золотий час» людства). В основі археологічної періодизації лежить точка зору Л.Кара про три епохи в розвитку культури в залежності від матеріалу з якого виготовлялись знаряддя праці. Ідея еволюції людства по висхідній лінії розглядалась у добу середньовіччя виключно арабомовними авторами. Етногафічні данні накопичувалися також європейськими мандрівниками (Плано Карпіні, Марко Поло, Афанасій Нікітін). Із початком епохи ВГВ накопичення етнографічних знань набуло широкого розмаху; постійно розширюється діапазон географічного, а з ним і етнологічного бачення. Повне відкриття ойкумени. Перші узагальнення зроблено М.Монтенем, у подальшому – Лафіто, Толандом, Куком, Форстером, Фергюсоном, Шарлевуа та іншими дослідниками. ХІХ ст. – час наукового оформлення майже усіх історичних дисциплін. У ХХ ст. в науку про первісне суспільство було введено хронологію, були зроблені найбільші відкриття.

ТЕМА №3: Походження людини. ( 2 год. )

1. Найдавніші гомініди – архантропи. Фізичний тип архантропа. Матеріальна культура архантропів. Локальні варіанти архантропа.

2. Давні гомініди – палеоантропи. Фізичний тип палеоантропа. Матеріальна культура палеоантропів. Локальні варіанти палеоантропа.

3. Проблема формування людини розумної. Час та місце виникнення неоантропа. Локальні варіанти неоантропа.

4. Расогенез.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.

2. Борисковский П.И. Древнейшее прошлое человечества. – М., 1980. –С.19-159.

3. Дерягина М.А. Эволюционная антропология. Биологический и культурный аспекты. Учебное пособие. – М., 1989.

4. Елинек Я. Большой иллюстрированный атлас первобытного человека. – Прага, 1983.

5. Сегеда С.П. Основи антропології. – К., 1995. – С.85-107.

6. Хрисанфова Е.Н., Перевозчиков И.В. Антропология. – М., 1991.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Зміни у фізичних характеристиках Homo sapiensa sapiensa від первісності до сучасності .

2. Расогенез на сучасному етапі.

3. Фізичні типи представників монголоїдної, європеоїдної та екваторіальної рас.

4. Расова класифікація сучасного населення планети.

5. “Снігова людина”: факти і легенди.

Методичні рекомендації.

Підготовку необхідно почати із вивчення необхідних розділів підручника (це робиться до кожного заняття й далі спеціально не обмовляється) та ознайомлення із запропонованою літературою. Літературу потрібно переглянути, найбільш важливі місця уважно прочитати й законспектувати.

Особливу увагу потрібно звернути на проблеми виділення людини із тваринного світу. Потрібно ознайомитися з еволюцією різних видів найдавніших людей, визначити загальні причини еволюції. Виписати в зошит перелік форм архантропів. Висвітлити філософські аспекти антропогенезу: природничо-науковий та релігійний. Охарактеризувати головні передумови становлення людського суспільства: знаряддєву діяльність і мову. З’ясувати основні наукові погляди щодо питання про походження рас. Обговорити проблему межі біологічної еволюції людини.

Студенти мають з’ясувати різновиди архантропів, осередок їх формування та гомінізації, фізичний тип, характерні риси матеріальної культури та суспільних відносин. Розглядаючи палеоантропа, схарактеризувати неандертальців: ареал поширення, еволюційні зміни фізичної будови тіла, типи знарядь праці, нові досягнення. Проблема неоантропа тісно пов’язана з прабатьківщиною людства, тому особливу увагу слід звернути на теорії моно- та поліцентризму.

ТЕМА №4: Соціогенез.(2 год.)

1. Праобщина - перша форма людської організації.

2. Рід, причини його виникнення. Принцип екзогамії. Ознаки роду.

3. Плем’я - вища форма людської організації у первісному суспільстві.

4. Форми сім’ї та шлюбу.

5. Патріархальна сім’я та її пережитки в епоху цивілізацій.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.

2. Анисимов А.Ф. Духовная жизнь первобытного общества. – М., 1966.

3. Андреев И.Г. Происхождение человека и общества. – М., 198. – С.160-178, 363-375.

4. Бутковская М.А., Файнберг Л.А. Проблема зарождения человеческого общества: новые подходы и гипотезы. // Исследования по первобытной истории. Сборник научных трудов. – М., 1992.

5. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф., Соч.2- е изд. – Т.21.

6. Семенов Ю.И. Как возникло человечество. – М., 1966. – С.242-318.

7. Семенов Ю.И. Происхождение брака и семьи. – Л., 1974. – С.53-79.

8. Файнберг Л.А. У истоков социогенеза: от обезьян к общине древних людей. – М., 1980. – С.109-127.

9. Чмихов Ю.М. Давня культура. – К., 1994.

Методичні рекомендації.

Період праобщини найтриваліший в історії людства. Найдавніше суспільство того часу сформувалося на основі біологічних критеріїв, головні з яких - харчування та розмноження. Ранній етап – 3 млн. – 200 тис. р. тому – люди об’єдналися в людське стадо. Колектив близько 20 осіб, які займалися збиральництвом та мисливством. Загінне полювання, необхідність захисту від хижаків та стихії сприяли консолідації суспільства. Зароджуються соціальні ознаки: знаряддєва діяльність, поява взаємодопомоги, виховання дітей. Мабуть, уже тоді позначилися розподіл праці за статевовіковою ознакою та регулювання у розподілі їжі. Цілком імовірно також зародження сім’ї та шлюбу. Ця стадія розвитку суспільства характеризується цілковитою власністю колективу на всі предмети споживання та знаряддя праці. Наступний етап – праобщина неандертальців (200 – 40 тис. років тому). Винайдено ніж, починає використовуватись вогонь. З’являється поховальний обряд та зачатки духовного життя. В умовах суворого та холодного клімату найслабші члени колективу приречені на загибель.

Рід – перша форма соціальної організації. Ознаки роду слід викласти, опрацювавши роботу Ф. Енгельса, а доповнити відповідь - за матеріалами інших книг. Основну увагу приділити причинам оформленню соціальної організації, механізму функціонування родової організації. Звернути увагу на пережитки роду в історичну епоху. Матрилінійність та патрилінійність – ступені спорідненості. Основна ознака роду – екзогамія. До складу роду входять сім’ї, на відміну від екзогамного роду община була ендогамна, тобто шлюби заключались між представниками різних родів, що входили в общину. Нові знаряддя праці. Поява релігійних вірувань та світогляду. Головний принцип життя роду та общини – колективізм. У зв’язку із кризою мисливського господарства та зменшення продуктів харчування з’являються фратрії – споріднені колективи, що відділилися від одного роду, проте жили за його законами. Ранньопервісна община – 200/40 – 7/5 тис. років тому, пізньопервісна – 7/5 – 3 тис. років тому. Неолітична революція. Пізньопервісна община мала такі ознаки: за чисельністю – більша, територіально включала роди та фратрії, формується общинна, потім сімейна власність на землю, активний між общинний обмін. Результат ускладнення та розвитку соціального життя суспільства – поява племені. Необхідно виділити характерні ознаки племені та причини появи. Стосовно питання про походження сім’ї студенти відзначають неоднозначність сучасних уялень про розвиток цього процесу. З’являються нові форми сімейно-шлюбних відносин: кросс-кузенний, полігамія, поліандрія тощо. Ускладнюється організація управління. Майновий добробут, а пізніше багатство – важливий фактор у боротьбі за владу.

ТЕМА №5: Політогенез. (2 год.)

1.Передумови політогенезу. «Неолітична революція».

2.Військова демократія - перша політична форма організації суспільства. Інструменти та механізм влади вождів.

3. Рання соціальна стратифікація. Типи. Роль приватної власності у поглибленні стратифікації.

4. Наукові теорії політогенезу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Першиц А.И. Матриархат: иллюзии и реальность // Вестник АН СССР – 1986. -

№3.

2. Марков Г.Е. История хозяйства и материальной культуры в первобытном и

раннеклассовом обществе. – М., 1979.

3. Массон В.М. Экономика и социальный строй древних обществ (по данным археологии). – Л., 1976.

4. Шнирельман В.А. Происхождение производящего хозяйства. – М., 1989.

Методичні рекомендації.

На початку заняття необхідно розглянути економічні передумови політогенезу. Встановити взаємозв’язок економічних і соціальних змін в суспільстві в епоху неоліту. Студентам необхідно з’ясувати, чому тільки деякі племена стали пастухами і чому худоба порівняно швидко перейшла у власність окремих сімей, а також які види земель і чому першими переходять в приватну власність, які характерні ознаки власності на землю. Встановити причини того, чому в епоху політогенезу різко посилюється значення воєн. Чому для створення авторитету своєї влади вожді періодично влаштовували "потлач" - пригощання родичів? Виявити критерії виділення соціальних верств, встановити характер стосунків між ними. Студентам слід звернути увагу на ускладнення суспільного виробництва, що вимагало зміцнення організаційно-управлінської функції, тобто функції влади. До того ж суспільне та майнове розшарування породжувало протиріччя та конфлікти. Привілеї та багатства верхівки суспільства потребували охорони від посягань з боку рабів, бідняків. Традиційні родоплемінні органи влади замінюються новими формами спочатку потестарної, а потім й політичної організації. Однією з найважливіших таких форм були чоловічі, або таємні, союзи. Формується родоплемінна аристократія. Вождівство має кілька ланцюгів субординації: вождь, субвожді, старости. Влада могла бути як аристократичною, так і військовою. Відбувається трансформація релігійного культу. Шляхи та механізми політогенезу: воєнний, аристократичний, плутократичний.

Насамкінець необхідно розглянути історіографічні аспекти проблеми політогенезу та дати їх компаративну (порівняльну) характеристику. Найважливіші наукові теорії політогенезу: марксистська (класова), техніко-економічна (і її варіант - гідравлічна), теорія насильства.

ТЕМА №6: Первісна культура. (2 год.)

1. Загальна характеристика культури первісності.
2. Пам’ятники первісної культури. Мистецтво первісної епохи.
3. Ранні форми релігійних вірування. Міфологія. Міфологічна свідомість.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Антонова Е.В. Очерк культуры древних земледельцев Передней и Средней Азии. – М., 1984.

2. Ардзинба В.Г. Ритуалы и мифы древней Анатолии. – М., 1982.

3. Элиаде М. Миф о вечном возвращении: Архетипы и повторяемость. СПб., 1998.

4. Кнабе Г.С. Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуре античного Рима. – М., 1993.

5. Леви-Строс К. Структурная антропология. – М., 1985.

6. Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. – М., 1973. – Т.1.

7. Тайлор Э.Б. Первобытная культура. – М., 2010.

8. Фрезер Д.Д. Золотая ветвь. – М., 1980.

Методичні рекомендації.

Готуючись до заняття, студенти звертають увагу на:

1) Синкретичну цілісність первісної культури.

Основні риси первісної свідомості та мислення. Містичний характер колективних уявлень у свідомості первісних людей. Первісна магія. Фетишизм. Тотемізм. Уявлення про духів. Відображення специфіки мислення первісних людей у мові. Містичний характер мови. Своеєрідність первісної лексики. Містика числа та простору. Рахунок, вимір відстані та облік часу в первісному суспільстві. Перші календарі. Лікарські засоби. Причинно-наслідкові зв’язки в мисленні. Накопичення корисних знань у процесі трудової діяльності.

Міфи – продукти первісного мислення. Космогонічні, антропогонічні, тотемістичні, культові, героїчні міфи. Семантика міфу.

Первісні ритуали та їх зв’язок з міфами. Обряди родючості. Перехідні обряди. Ініціація. Астральні культи. Культ предків. Культ вождя. Музика і танці як компоненти первісної синкретичної дії. Елементи театрального мистецтва.

2) Первісне мистецтво.

Передумови та причини виникнення художньої творчості. Гіпотетичні шляхи становлення образотворчого мистецтва. Синкретизм та функціональне значення первісного мистецтва.

Найдавніші форми образотворчого мистецтва. Наскальні зображення (розписи, петрогліфи, барельєф). Мистецтво малих форм.

Розвиток образотворчого мистецтва в епоху пізньопервісної общини. Перехід до умовності та стилізації. Декоративно-прикладне мистецтво. Орнамент. Прикраси найдавніших людей та їх значення.

Ранні форми писемності та словесної творчості. Піктографія. Ідеографія (логографія). Усна творчість епохи розкладу первісного суспільства (героїчний епос, панегірик, чарівна казка).

ТЕМА №7: Основні проблеми первісного суспільства. (2 год.)

1. Джерела з історії первісного суспільства та методика їх дослідження.
2. Хронологія і періодизація історії первісного суспільства.
3. Проблема антропогенезу.
4. Рід: причини виникнення і характерні риси.
5. Розподіл праці в первісному суспільстві.
6. Еволюція органів управління родового ладу (народне зібрання, рада старійшин, вождь). 7. Характерні риси військової демократії.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. Изд. 5-е. Учебник для вузов. – М., 1999; 6-е, - М., 2004.

2. Алексеев А.П. Историческая антропология и этногенез. – М.. 1989.

3. Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.

4. Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. – М., 1988. – Изд.2

5. Борисковский П.И. Древнейшее прошлое человечества. – М., 1980.

6. Алексеев В.П. Этногенез. – М., 1986.

7. Бутковская М.А., Файнберг Л.А. Проблема зарождения человеческого общества: новые подходы и гипотезы. // Исследования по первобытной истории. Сборник научных трудов. – М., 1992.

8. Давня історія України: У 2 кн. Київ, 1995.

9. Елинек Я. Большой иллюстрированный атлас первобытного человека. – Прага, 1983.

10. История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. – М., 1990.

11. История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. – М., 1986.

12. История первобытного общества. Эпоха классообразования. – М., 1988.

13. Історична наука: понятійний та термінологічний словник. – К., 2004.

Методичні вказівки

Метою заняття є з’ясування характеру джерел з іcторії первісного суспільства, на основі яких були створені хронологія і періодизації найдавнішої історії людства. Найбільшої уваги вимагає проблема антропогенезу: необхідно встановити рушійні сили та етапи процесу, визначити сильні і слабкі сторони теорій моногенізму і полігенізму, моноцентризму, поліцентризму і широкого моноцентризму, дати оцінку теоріям антропогенезу, розробленим Ч.Дарвіним, Ф.Енгельсом та іншими вченими ХХ - ХХІ ст..

ТЕМА № 8: Теорія цивілізацій. (2 год.)

1.Терміни, поняття та категорії в теорії локальних цивілізацій.

2.Етапи еволюції.

3.Принципи взаємодії між локальними цивілізаціями.

4.Види та типи локальних цивілізацій: критерії класифікації.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Тойнби А. Постижение истории. - М.,1991 (др. изд.: СПб.,1996).

2. Хачатурян К. История цивилизаций. - М.,1996.

3. Цивилизации. - Вып.1-4. - М.,1992-1998.

4. Философия истории. – М.,1996; Львів, 2006.

Методичні вказівки

Головне завдання цього заняття - показати локальну цивілізацію як єдиний живий організм, розглянути ознаки і структуру локальної цивілізації, систематизувати і класифікувати терміни, поняття і категорії в теорії цивілізацій. Встановити загальні закономірності існування локальної цивілізації в просторово-часових координатах. Як наслідок - скласти схему еволюції локальних цивілізацій. Оцінити компаративний (порівняльно-історичний) метод як загальну методологію вивчення історичного процесу

Теми, завдання та методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з історії первісного суспільства

ТЕМА №1: Хронологія та періодизація первісної історії.

1. Хронологія історії первісного суспільства. Методи датування.

2 Спеціальні періодизації історії первісного суспільства:

а) археологічна;

б) геологічна;

в) антропологічна.

3. Історичні періодизації:

а) Л.Г. Моргана;

б) Ф.Енгельса;

в) сучасні підходи до розробки історичної періодизації.

4. Загальна характеристика основних етапів розвитку первісного суспільства.

ЗАВДАННЯ:

Дати письмову відповідь на поставлені питання.

Порівняти періодизацію історії первісності, викладену в основних підручниках.

Скласти приблизну синхронізовану таблицю основних періодизацій історії первісності. (Заповнити наступну таблицю, вказавши основні типи періодизації історії первісного суспільства:)

Датування періоду	Періодизація
геологічна	історична	палеоантропо- логічна	археологічна
І тис. р. до н.е.