Розрахункові (дебетові) карти

Розрахункова карта призначена для здійснення операцій її тримачем в межах залишку грошових коштів клієнта, що знаходяться на його банківському рахунку з врахуванням встановлених лімітів.

Відсутність необхідності ретельної перевірки особи і вивчення кредитної історії власника карти спрощує процес оформлення і знижує вартість їх обслуговування. На залишок засобів на рахунку інколи нараховуються відсотки, як на звичайному банківському вкладі.

Карти з дозволеним овердрафтом

Карти з дозволеним овердрафтом – це їх вдосконалений варіант. Зарубіжний досвід розвитку платіжних карт йшов від кредитних карт, можна пригадати історію розвитку системи Diners Club. У Росії карти пішли іншим шляхом: від дебетових до кредитових. Загальноприйнята назва «Кредитна карта» легше до сприйняття, ніж банківський термін «карта з дозволеним овердрафтом». Овердрафт – кредит, отриманий шляхом виписки чека або платіжного доручення на суму, що перевищує залишок засобів на рахунку. Кредит по овердрафту обмовляється при відкритті рахунку і не може перевищувати фіксованої суми.

Умови надання овердрафту можуть сильно розрізнятися, але можна виділити два основні підходи, використовуваних банками. Перший – це надання овердрафту на короткий термін (1-2 місяці), після закінчення якого клієнт повинен повністю погасити заборгованість. Після повного погашення клієнтові знову доступний кредитний ліміт в повному об’ємі, таким чином, протягом встановленого періоду відбувається повне погашення овердрафту і можливість виникнення нового. В разі непогашення овердрафту в зазначений термін, банк починає нараховувати підвищені або штрафні відсотки. Такий підхід набув поширення в рамках зарплатових проектів у зв’язку із зручністю погашення заборгованості позичальникові, якому не треба відвідувати банк, перерахування заробітної плати автоматично погашає борг по карті. Природно, що такий овердрафт зазвичай складає невелику суму і не може бути більше середньомісячної заробітної плати позичальника, інакше сума перерахованої заробітної плати просто не зможе погасити заборгованість в повному об’ємі. Другий підхід до умов надання овердрафту – це надання овердрафту на значну суму і на тривалій термін. В цьому випадку клієнт повинен щомісячно вносити мінімальну суму, встановлену договором з банком, в погашення овердрафту і відсотки за його використання. Звичайно, клієнтові ніхто не забороняє і повністю погасити овердрафт протягом першого місяця, але є можливість розстрочити термін погашення або просто постійно вносити мінімальні суми до погашення, приносячи дохід банку. Такий овердрафт дуже близький за умовами до кредитних карт.

Кредитні карти

Кредитна карта призначена для здійснення її тримачем операцій, розрахунки по яких здійснюються за рахунок грошових коштів, наданих кредитовою організацією-емітентом клієнтові в межах встановленого ліміту відповідно до умов кредитного договору. Банк встановлює ліміт виходячи з платоспроможності клієнта. На залишок засобів на рахунку також нараховуються відсотки, але вони, як правило, на порядок нижче за комісію при овердрафті.

Кредитні карти – один з найперспективніших кредитних продуктів для фізичних осіб, який поступово замінює споживчі кредити і кредити на невідкладні потреби.

Головною перевагою кредитних карт перед кредитами є можливість використання кредиту, не звітуючи перед банком про його цільове використання, і можливість постійного відновлення кредитної лінії після погашення. Зазвичай кредитні карти передбачають довгі кредитні лінії, які гасяться рівними частинами, а у міру її погашення кредитна лінія поновлюється. Відмінність даних карт від карт з дозволеним овердрафтом є відсутність позитивного залишку на карті. Кредитна карта може передбачати наявність виданого клієнтові кредиту або його відсутність. Навіть якщо клієнт вніс суму більше, ніж сума заборгованості, то вона враховується на окремому рахунку і використовується лише на погашення кредиту після його виникнення. Причому кредит гаситься в певне число, обумовлене договором, а не відразу після виникнення. Ця особливість в деяких випадках є не зовсім вигідною клієнтові, але вона часто компенсується наявністю пільгового (грейс) періоду.

Емісія кредитних карт дозволяє банкам вийти на новий рівень розвитку, при невеликих рівнях операційних витрат залучаючи нові клієнтські групи:

· видавши один раз карту, банку немає необхідності мати розгалужену мережу класичних установ, оскільки здобуття кредиту клієнтом передбачає використання її в торгівельно-сервісному підприємстві або здобуття готівки в банкоматі;

· поповнення карти і, відповідно, погашення кредиту також може відбуватися через банкомати або інші термінали самообслуговування, обладнані модулем прийому готівкових грошових коштів, а також безготівковим перерахуванням на банківський рахунок;

· обробка карткових операцій більш автоматизована, ніж класичні кредити, що також полегшує для банку проведення цих операцій, здешевлюючи собівартість операцій.

Необхідно відзначити, що карткові кредити - більш прибутковий продукт в порівнянні з класичними кредитами, за рахунок всіляких додаткових операційних комісій, що виникають в процесі обслуговування карти (плата за річне обслуговування, видачу готівки, надання виписок і копій чеків тощо.). Ці комісії непомітні і не дратують клієнтів (тим більше є вибір, наприклад, не знімати готівку, а сплатити покупку картою), але при достатньому об’ємі емісії представляють досить значну статтю доходів банку).

Передоплачені карти

Prepaid card – заздалегідь оплачувана картка; термін відноситься до цілого ряду (класу) дебетових карток (з магнітною смугою, мікросхемою пам’яті, з мікропроцесором), використовуваних для розрахунків за товари або послуги в межах попередньо сплаченої суми. Загальними ознаками заздалегідь оплачуваних карток є:

· завантажена на картки сума,

· негайне дебетування суми на картці у момент оплати,

· невеликий розмір суми.

Картки підрозділяються на два великих типи залежно від характеру завантаженої на них суми: електронні гаманці для карток, що містять електронні гроші, і картки, в яких завантажуються «одиниці» послуги (наприклад, число поїздок на громадському транспорті, число хвилин в телефонних передоплачених картках, число «очок» в картках лояльності тощо). Емітентами заздалегідь оплачуваних карток можуть бути як банки і кредитно-фінансові установи (це відноситься, головним чином до електронних гаманців для карток), так і небанківські організації (торгівельні, телекомунікаційні, транспортні компанії); заздалегідь сплачені картки можуть не бути ідентифікаційними (наприклад, телефонні картки, картки для оплати проїзду в громадському транспорті).