Контрольні роботи для студентів спеціальності “географія” заочної форми навчання

На прикладі однієї області (за варіантами) простежити вплив різних фак­то­рів на формування типів грунтів.

Результати оформити у вигляді табл.

Таблиця 8 Загальна характеристика впливу грунтоутворюючих

чинників на формування типiв грунтiв

Грунтоутворюючі чинники	Типи грунтів
1. Географічне положення; 2. Грунтоутворюючі породи (літологія, гранулометричний та мінералогічний склад, генезис); 3. Рельєф (абсолютна висота, густота річ­ної сітки, експозиція схилів та ін.); 4. Клімат (коефіцієнт зволоження, опади); 5. Рослинність (тип); 6. Господарська діяльність людини.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11

Тема: Широтна зональність грунтового покриву України (2 год)

ЗАДАЧІ: Зформувати уявлення про широтну зональність грунтів, різно­ма­ніття ґрунтового покриву, специфіку впливу на ґрунтовий покрив основних природних компонентів.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Ґрунтовий покрив, ґрунтовий профіль, зона­ль­ність, грунтоутворюючі чинники.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ № 1: На контурну карту України нанести основні типи гунтів.

ЗАВДАННЯ 2: Простежити за допомогою ґрунтового профілю ши­ротну та меридіальну зміну ґрунтового покриву України, зробити доклад­ний аналіз про закономірності зміни грунтів в Україні.

Варіанти для виконання завдання :

1. Львів – Донецьк та Київ – Одеса;

2. Ужгород – Луганськ та Житомир – Миколаїв;

3. Ужгород – Донецьк та Чернігів – Херсон;

4. Чоп – Луганськ та Суми – Мелітополь;

5. Хмельницький – Харків та Київ – Миколаїв;

6. Чернівці – Донецьк та Чернігів – Скадовськ;

7. Івано-Франківськ – Лугаиськ та Біла Церква – Миколаїв;

8. Чоп – Харків та Київ – Коблево;

9. Львів – Полтава та Суми – Кирилівка;

10. Ужгород – Горлівка та Прилуки – гирло р. Молочна;

11. Мукачево – Макеївка та Щорс – Скадовськ;

12. Львів – Ізюм та Прип'ять – Одеса;

13. Івано-Франківськ – Єнакієво та Бровари – Ільїчовськ.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12

Тема:Рослинний та тваринний світ (2 год)

ЗАДАЧІ: Зформувати уявлення про основні види і спільноти рос­линного і тваринного світу, про засоби їх охорони і відновлювання.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Флора, рослинність, фітоценоз, фауна, тварин­ний світ, зооценоз, екотоп, біоценоз, Червона книга.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Рослинність. Проаналізувати флористичне поло­ження тери­торії за схемою Ю.К. Єфремова [ ]. Вивчити центри форму­вання і вогни­ща розселення флор території, що вивчається.

За літературними і картографічними джерелами дати характеристику основ­них зональних типів (ліси, степи, болота та ін.) і класів формацій (ви­со­когірні луки, лучні степи, темнохвойні і широколистяні ліси і т.і.) рос­линності України.

Для окремих фітоценозів (за варіантами) вказати розповсюдження та ви­до­ву різноманітність.

Аналіз рослинності виконується за варіантами (табл. 9) результати зано­сяться до табл.

Таблиця 9

Номер варiанту	Ф I Т О Ц Е Н О З И
	1.Середньоевропейскi темноялиновi, широколистянi темноя-ли­новi лiси. 2. Південноєвропейські широколистяні ліси.

Продовження табл. 9

	1. Східноєвропейські соснові і широколистяно-соснові ліси. 2. Середньоєвропейські широколистяні ліси.
	1. Середньоземноморські соснові і ялові ліси. 2. Середньоевропейськi букові і дубові ліси.
	1. Дубові і дубово-грабові ліси. 2. Західноєвропейські широколистяні ліси.

Таблиця 10 Видова рiзноманiтнiсть рослинностi

Фiтоценоз	Клас формацiй	Домiнуючi види     Види	Розповсюдження

ЗАВДАННЯ 2: Тваринний світ.

Вивчити схему зоогеографічного районування. Підібрати із літера­турних і картографічних джерел типових представників для кожного із регіонів. Скласти таблицю домінуючих тварин для кожної природної зони (табл. 11).

	Таблиця 11 Розповсюдження тваринного свiту
	Зона (підзона)	Назва виду тварин	Розповсюдження     види

ЗАВДАННЯ 3: Ознайомитися з Червоною книгою України.

ЗАВДАННЯ 4: За варіантами скласти повну характеристику біологічних ресурсів однієї з областей України за планом:

а) Ландшафти;

б) Характерна рослинність;

в) Характерний тваринний світ;

г) Наявність промислових видів;

д) Забезпеченність лісовими ресурсами і інтенсивність їх викорис­тання;

ж) Охоронні заходи і види, які занесені до Червоної книги України;

з) Висновок.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 13

Тема:Рекреаційні ресурси (2 год)

ЗАДАЧІ: Виявити особливостi розміщення природно–рекреаційних ре­сур­сів України. Оцінити природно–рекреаційні ресурси і виконати рек­реаційне районування областей.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ: Природно-рекреаційні ресурси (ПРР), рек­реа­ційна територія, тип рекреаційних територій, рекреаційний регіон, рекре­а­ційний район, рекреаційний підрайон.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Розглянути природні ресурси, які вико­ристовуються для ту­риз­му, лікування, відпочинку (кліматичні, біологічні, ландшафтні, джерела мі­не­ральних вод, лікувальні грязі та ін.).

Виявити особливості розміщення ПРР, їх вплив на територіальну орга­ні­за­цію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних регіонів.

Проаналізувати схему рекреаційного районування території України. Ви­ко­ристовуючи метод бальної оцінки, проаналізувати і порівняти забез­пе­чен­ність рекреаційними ресурсами 2 областей України (за вибо­ром студента або ре­комендацією викладача) за варіантами. Бали надають­ся за елементами ПРР (дуже сприятлеві – 2, сприятлеві – 1, не сприятлеві – О). Потім будується оці­ноч­на шкала (літерна або цифрова). Підсумки заносяться до табл.12.

Таблиця 12 Характеристика забезпеченості рекреаційними ресурсами

Функціональні типи ПРР	Природно-рекреаційні ресурси	Області
Лікувальні	Кліматичні (клімат) Бальнеологічні (мінераль­на вода) Грязьові Літогенні (озокерити)
Оздоровчі	Купально-пляжні (морські, річні, озерні) Прогулочі (ландшафти) Гірсько-лижні Мисливсько-рибальські

Продовження табл. 12

Спортивні	Змагальнi
Iншi	Туристичнi (гiрськi, воднi) Пейзажнi Рiдкiстнi природнi об’екти Природоохороннi об’екти

Загальна оцінка. Зробити порівняльну характеристику цих областей. Ви­ко­ристовуючі оціночну шкалу для адміністратвних районів і об­ластей скласти на контурній карті України схему рекреаційного району­вання областей (за ви­бо­ром студентів або рекомендацією викладача).

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14

Тема:Природно–заповідний фонд України (2 год)

ЗАДАЧІ: Розглянути розподіл територій та об'єктів природно–заповід­но­го фонду за категоріями у межах України, скласти картосхему "Природно-запо­від­ний фонд України", визначити особливості природних умов територій 2-х за­по­відних об'єктів.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Природно-заповідний фонд (ПЗФ), типи приро­до­­охоронних територій, заповідники, національні парки, заказники та ін.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: За даними додатку 10 скласти картосхему "При­родно-за­по­відний фонд України", на якій різними умовними знаками по­казати:

а) природні заповідники та їх філії, біосферні заповідники, націона­льні парки;

б) процент заповідності і кількість об'єктів ПЗФ різних областей;

в) у вигляді врізки на картосхемі за даними додатку 8 показати роз­поділ територій і об'єктів ПЗФ України за категоріями.

ЗАВДАННЯ 2: Порівняти природні умови 2-х заповідників або на­ціональних парків за слідуючим планом :

а) географічне положення;

б) площа території;

в) кількість видів рослин і тварин, що охороняються;

г) особливості природного середовища.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 15

Тема:Оцінка природних умов адміністративної області України

(2 год)

ЗАДАЧІ: Вміти надавати комплексну оцінку природних умов тери­торії регіонального рівня ( на прикладі області).

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Природні умови, компонентна структура при­род­но-ресурсного потенціалу.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Виконати комплексну оцінку природних умов 2-х облас­тей України за допомогою різних карт атласів. Результати занести до табл. 13.

Таблиця 13 Комплексна оцінка природних умов області

КОМПОНЕНТИ	ОБЛАСТЬ	БАЛИ
Географічне положення
Геоморфологічні   Мінеральні————————
Мiнеральнi
Гідрогеологічні
Грунтові територіальні
Кліматичні
Лісові
Фауністичні
Рекреаційні

Зробити висновок про забезпече­ність області природними умовами та ресурсами.

За даними додатку 7 побудувати кругову діаграму природного потенціалу кожної області. Побудувати також діаграму частки цих облас­тей у сумарному потенціалі України.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 16

Тема:Фізико–географічне районування України

(2 год)

ЗАДАЧІ: Вивчення досвіду фізико-географічного районування, ана­ліз іс­ну­ючих схем та таксономічних одиниць, аналіз схеми природного районування України.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Зональність, азональність, фізико-геогра­фічне району­вання, фізико-географічна країна, природна зона, гірнича об­ласть, фі­зи­ко-географічна провінція, комплексний фізико-географічний профіль.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Вивчити схеми фізико-географічного районування тери­торії України.

ЗАВДАННЯ 2: Побудувати комплексний фізико-географічний профіль території.

Для складання фізико-географічного прфілю існують тематичні кар­ти: гіп­сометрична, тектонічна, геологічна, геоморфологічна, кліматична, грунтів. Про­філі складаються за лініями меридіонального та широтного нап­рямків. Пер­ші відбивають різні геоструктури платформи та перетинають всі географічні зо­ни, від зони змішаних лісів до степу. Профілі з заходу на схід проводять через се­редню та південну частини Східно-Європейської рівнини. На них виразно прояв­ляється зростання континентального кліма­ту на схід та помітна зміна гідротермічних показників. Вони перетинають декілька природних зон – мішані ліси, лісостеп, степ.

Під лінією профілю проводять паралельну лінію на відстані 6-7 мм, на якій, користуючись картою четвертинних відкладів, наносять типи чет­вер­тин­них відкладів. По неотектонічній карті визначають направленість та амплітуду неотектонічних рухів. Ці дані наносять також на профіль. За матеріалами гео­мор­­фологічної карти визначають основні типи морфоструктури і морфос­куль­п­ту­ри та підписують їх під назвами низовин та височин. В межах кожної геоструктури по лінії профілю наносять корисні копа­лини.

Наносять на профіль такі кліматичні характеристики: основні типи повіт­ряних мас; річну кількість опадів; середню температуру січня та липня; показ­ни­ки вологості.

За даними карти грунтів визначають основні типи грунтів по лінії профі­лю і наносять їх на профіль над лінією четвертинного покриву.

Наносять на профіль межі зональних типів рослинності, вище лінії грун­тів. В легенді надписують в межах кожного типу рослинності види, які занесені до Червоної книги України.

Проводять фізико-географічне районування по лінії профілю та виді­ля­ють такі одиниці районування, як:

а) країни;

б) зони та підзони;

в) провінції та підпровінції;

г) області.

Варіанти для виконання комплексного профілю містяться в прак­тичній роботі № 4.

ЗАВДАННЯ 3: Порівняти дві фізико-географічні області, які межують одна із другою (за варіантами ), користуючись планом:

1. Географічне положення ( географічні координати та інше );

2. Тектонічні структури;

3. Рельєф (форми рельєфу та їх характеристика, абсолютні відмітки, гене­тич­ні типи четвертинного рельєфу, екзогенні процеси);

4. Клімат (температура, опади, коефіцієнт зволоження та ін.);

5. Води (річки, озера, підземні води, водосховища);

6. Рослинність (типи, види);

7. Рекреаційні ресурси.

Варіанти викононня завдання 3:

1. Волинське Полісся, Житомирське Полісся;

2. Новгород-Сіверське Полісся, Мале Полісся;

3. Підвищені області: Волинська, Ростоцько-Опільська;

4. Підвищені області: Київська, Південносхідна Придніпровська

5. Підвищені області: Середньобузька, Центрально придніпровська;

6. Схилово-підвищені області : Сумська, Харківська;

7. Схилово-підвищені області: Південно-Молдавська, Південно-Подільська;

8. Низовинні області: Орільсько-Самарська, Консько-Ялиньська;

9. Низовинні області: Дністровсько-Бузька, Бузько-Дніпровська;

10. Низовинні області: Нижньодніпровська терасово-дальтова, Приси­ваш­сь­ко -Приазовська;

11. Тарханкутська рівнинна область, Центральнокримська підвищена обла­сть;

12. Області: Полонинсько-Чорногоська, Рахівсько-Чивчинська.

ЗАВДАННЯ 4: Встановити перелік та послідовність вивчення природ­них комплексів у школі.

За програмою для загальноосвітньої школи визначити, які природні ком­п­лек­си треба вивчати у школі.

За змістом шкільних підручників простежити, які великі природні райо­ни, та в якій послідовності надані в кожному із них.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 17

Тема:Кримські гори. Українські Карпати (2 год)

ЗАДАЧІ: Вивчити особливості природи Кримських та Карпатських гір че­рез познання їх просторових мінливостей.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Складчастий пояс, мегантиклінорій, крайо­вий про­гин, внутрішня западина, фліш, куести, полонина, карст.

НОМЕНКЛАТУРА:

УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ

Гори : Бескіди, Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати;

Вершини : Сивуля (1388 м), Грофа (1748 м), Попаддя (1742 м), Метчул (1501 м), Магура (1368 м).

Вододільно-Верховинські Карпати: перевали: Середній Верецький (839м), Ужоцький (889 м), Яблуневський (931 м), Воловицький (1014 м).

Полонинсько–Чорногорські Карпати: вершини: Говерла (2061 м), Бребе­нес­кул (2035 м), Піп-Іван (2026 м), Петрос (2022 м), Гутин Томнатик (2017м);

Гірські масиви: Свидовець, Чорногора, Гринявські гори, Буковин­ська полонина.

Рахівський масив. Чивчинські гори. Вулканiчний хребет.

Річки Українських Карпат: Сан, Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця-Солот­вин­ська, Бистриця-Наддвірнянська, Прут, Чорний Черемош, Уж, Латориця, Турья, Боржава, Ріка, Теребля, Тересва, Чорна Тиса, Біла Тиса.

КРИМСЬКІ ГОРИ

Пасма: Зовнішнє (250–320 м), Внутрішнє (500 м), Головне (1200-1500 м).

Яйли: Байдарська, Ай-Петринська, Ялтинська, Микитська, Гурзуфська, Бабуган-яйла.

Вершини: Роман-Кош (1545 м), Чатир-Даг (1527 м), Ай-Петрі (1234 м).

Річки: Альма, Бельбек, Кача, Салгір, Чорна, Булганак, Бурульча.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Скласти орографічну схему (варіант 1 – Кримські гори, варіант 2 – Українські Карпати), на якій показати гідрографічну сітку, головні пас­ма, гірські масиви, окремі вершини, перевали та інші.

ЗАВДАННЯ 2: Скласти схематичний геологічний профіль (за ва­ріантами завдання 1).

ЗАВДАННЯ 3: Скласти схему висотної поясності (варіант 1 – південний схил головного пасма Криму, варіант 2 – Українські Карпати), використовуючі літературні джерела та атласи. Для кожного поясу вказа­ти назву, висотні межі розповсюдження, типи грунтів та рослинності, ви­довий склад рослин.

ЗАВДАННЯ 4: Характеристика природних комплексів. За різними дже­ре­ла­ми інформації підібрати матеріал для характеристики літогенних, гідрок­лі­ма­то­генних і біогенних, а також ґрунтових компонентів (варіант 1 – Південний берег Криму, Внутрішнє Пасмо, Зовнішнє Пасмо Кримськіх гір; варіант 2 – Перед­карпаття, Карпатські гори, Закарпаття). Матеріал оформити у вигляді таблиці.

ЗАВДАННЯ 5: Скласти опорний конспект по природі Кримських гір та Україн­ських Карпат для школи.

Контрольні роботи для студентів спеціальності “географія” заочної форми навчання

Загальні положення. Контрольні роботи з курсу "Фізична географія Ук­раїни" виконується студентами IV курсу заочної форми навчання у літ­ню сесію. Нес­воєчасне надходження контрольної роботи для реєстрації ме­тодисту заоч­но­го відділення позбавлює можливості деканату допустити студента до зда­ван­ня іспиту.

Нагадуємо, що право на здавання іспиту з курсу дає тілки своєчасне та ус­пішне виконання контрольної роботи.

Для виконання контрольної роботи необхідно використовувати лі­те­ра­ту­ру, що рекомендується, список якої наводиться у главі 5.

Більшість завдань контрольної роботи подані у 25 варіантах. Кожний сту­дент повинен виконати лише один ( свій ) варіант цього зав­дання.

Оформленая контрольної роботи. Важливу роль при розгляданні вик­ла­да­чем виконаної роботи має зовнішній вид та оформлення. Контрольна робота ви­ко­нується на білій бумазі (формат аркуша приблизно 210 х 300 мм), текст пи­ше­ться лише на одній стороні аркуша з залишенням нормальних полів (ліворуч – 30 мм, праворуч - 10 мм, зверху та знизу - по 30 мм). Сторінки в роботі повин­ні бути пронумеровані. Текст пишеться або від руки (чітко та акуратно), або дру­кується на ма­шинці (через 2 інтервали). Особливу увагу студент повинен звер­нути на виконання графічних робіт. Графіки виконуються обов'язково туш­шю. Кожний рисунок повинен мати назву та умовні знаки. Питання конт­ро­ль­ного завдання, в тому числі і таблічний матеріал, повинні бути повністю пере­не­сені студентом із текс­ту методичного посібника до своєї роботи.

Вся виконана робота повинна бути зшита. Спочатку оформлюється ти­ту­ль­ний аркуш (додаток 11). На другій сторінці складається зміст, де указується, на якій сторінці знаходиться те або інше завдання. На третьому аркуші пи­шеться коротка передмова, в якій студент указує, з якого курсу написана конт­роль­на робота, яка література використовується при її складанні, номер своєї за­лікової книжки, варіант виконання та інш.

Після передмови розміщується текст виконаних завдань, після чого, в кінці роботи ставиться особистий підпис студента.

Студент повинен пом'ятати, що незадовільнено або неохайно вико­нана кон­т­рольна робота, а також робота, яка виконана не своїм варіантом, повер­та­ється для переработки без розглядання викладачем.

У випадку виникнення яких-небудь неясностей, як за ходом вив­чення кур­су, так і при виконанні контрольної роботи, студент повинен звернутися до ке­рів­ника курсу за роз'ясненням.

Завдання для контрольних робіт студентів заочної форми навчання