Спостереження за хмарністю. Міжнародна класифікація хмар

Класифікація хмар за морфологічними ознаками (Мжнародна класифікації) Першу класифікацію хмар розробили французький фізик Н. Ламарк у 1802 р- та англійський фізик Л. Говард у 1803 р. незалежно один від одного. У подальшому вона уточнювалася, доповнювалася і в 1929-1930 рр. була суттєво перероблена спеціалістами-метеорологами з міжнародної комкаї, створеної Всесвітньою метео­рологічною організацією (ВМО). В основу класифікації хмар було покладено мор­фологічні ознаки (прикмети), тобто зовнішній вигляд хмар.

Міжнародна класифікація хмар включає 10 родів: 1) перисті (Cirrus); 2) перисто-купчасті (Сirrocumulus) ; 3) перисто-шаруваті (Сіrrostratus); 4) висококупчасті(Altocumulus); 5)високошаруваті (Altostratus); 6)шаруваті (Stratus), 7) шарувато-купчасті (Stratocumulus); 8) шарувато-дощові (Nimbostratus); 9)купчасті (Cumulus); 10) купчасто-дощові (Cumulonimbus).

За висотою розрізняють 4 родини хмар (сімейства) :

верхній ярус - вище З...6 км (перисті, перисто-шаруваті та перисто-купчасті хмари);

середній - від 2 до 4...6 км (висококупчасті, високошаруваті);

нижній ярус - нижче 2 км (шаруваті, шарувато-дощові, шарувато-купчасті).

хмари вертикального розвитку - на всіх висотах

Купчасті та купчасто-дощові хмари займають нижній та середній яруси, а вершини їх розміщені в верхньому ярусі.

Перисті, перисто-купчасті й перисто-шаруваті хмари складаються з кристаликів льоду, не дають опадів, вони тоненькі, білого кольору. Перисті хмари мають волокнисту будову, прозорі, бувають ниткоподібні або щільні, перисто-купчасті утворюють тонкі шари, пасма, дрібні хвилі, бувають двох видів - хвилясті та купчастоподібні. Перисто-шаруваті хмари мають вигляд однорідної тонкої плівки, яка не розмиває Сонця і Місяця, бувають ниткоподібні й туманоподібні види

Високі купчасті хмари білі або сіруваті, складаються з дрібненьких переохолоджених крапель, мають вигляд хвиль, куп, гряд, пластівців з просвітами блакитного неба, опадів не дають. Розрізняють хвилясті й купчастоподібні види. Високошаруваті хмари складаються з суміші сніжинок та дрібних краплин, мають вигляд сірої або синюватої однорідної плівки, через яуу Сонце і Місяць просвічується, як крізь матове скло. Взимку можуть дати сніг, а влітку опадів не дають. Бувають туманоподібні та хвилясті види.

Шарувато-купчасті складаються з однакових крапель, утворюють сірі великі пасма, хвилі, купи. пластини. Від висококупчастих відрізняються меншою висотою великими розмірами куп і більшою щільністю. Рідко випадає нетривалий дрібний дощ, але найчастіше опадів не дають.

Шаруваті хмари являють собою одноманітний сірий шар. подібний до туману, іноді розірваний знизу. Закривають все небо, бувають туманоподібні, хвилясті, розірвано-шаруваті. З них може падати рідкий сніг або моросити дрібнесенький -дощ (мряка).

Шарувато-дощові хмари складаються з великих крапель внизу і дрібних наверху. Мають вигляд темно-сірого суцільного шару, ніби освітленого зсередини, під час дощу шар виглядає одноманітним. Випадають обложні дощі або сніг, іноді з перервами.

Купчасті та купчасто-дощові хмари - це хмари вертикального розвитку, конвективні за походженням. Купчасті хмари складаються з крапель, але опалів не дають. Це щільні високі хмари з білили купчастими та куполоподібними вершинами і плоскою основою сірого або синього кольору. Бувають такі види: плоскі, середні, потужні; є багато різновидів. Купчасто-дощові, або грозові, хмари знизу складаються з крапель, а зверху - з кристалів. Вони мають вигляд білих щільних хмар з темною основою, або гір, величезного ковадла тощо. Бувають лисі й волохаті види, з яких випадають зливові дощі, град, які супроводжуються грозою.Ступінь покриття небосхилу хмарами називають хмарністю, вона визначається в балах від 1 до 10; відповідно 10 б - все небо (100%) вкрито хмарами. Окремо оцінюють загальну хмарність і хмарність нижнього ярусу. На всіх широтах над океанами хмарність більша, ніж над. У річному ході всюди, крім Європи і субтропічного поясу, максимум припадає на літо, а мінімум - на зиму або інші пори року. В субтропіках і Європі максимальна хмарність спостерігається взимку, а мінімальна - влітку або навесні. Географічний розподіл хмарності характеризується значною хмарністю в екваторіальних широтах (5 - 6 балів), найменшою в тропіках (3 - 4 бали), поступовим збільшенням середньорічної хмарності від субтропіків (4 - 5,7 балів) до субполярних широт (6 - 7,6 балів) і зниженням до 6,3 - 6,4 балів у полярних областях.