Еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5.

абораторна робота №13

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru

ВИЗНАЧЕННЯ МОДУЛЯ ЗСУВУ

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru
Мета роботи

Використовуючи метод кручення, визначити модуль зсуву матеріалу дротини.

Прилади та обладнання

Крутильний маятник, секундомір, штанґенциркуль, тягарці.

Опис вимірювального пристрою

Рис.1  
еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru

Крутильний маятник складається з вертикальної дротини Д довжиною L, нерухомо закріпленої верхнім кінцем в кронштейні К і горизонтальної планки П, симетрично прикріпленої до нижнього кінця дротини.

До планки прикріплені чотири шпильки: осі шпильок α і α1 віддалені від осі дротини Д на відстань L1, осі шпильок b і b1 віддалені від осі дротини на відстань L2.На шпильки можуть насаджуватися циліндричні тягарці, масою m кожен.

Виведення розрахункової формули

Якщо планку П закрутити на деякий кут і відпустити, то система почне здійснювати крутильні гармонічні коливання з періодом :

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru , (1)

де J – момент інерції системи;

f – модуль кручення матеріалу дротини

Для визначення f за відомим значенням виміряного Т необхідно виключити невідомий момент інерції J. Тому в роботі визначаються два періоди коливань маятника:

· Т1 – тягарці на шпильках α і α1; момент інерції маятника - J1

· Т2 – тягарці на шпильках b і b1; момент інерції маятника - J2

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru , еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru звідси: еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru або еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru . (2)

З врахуванням теореми Штайнера подамо J1 і J2 у вигляді:

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru і еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru , (3)

де J- момент інерції планки з дротиною і шпильками

J0 - момент інерції тягарців відносно їх ґеометричної осі

Із співвідношень (3) випливає:

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru . (5)

Підставивши в (5) вираз (2) для J2, одержимо:

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru . (6)

З формули для еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru знайдемо:

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru . (7)

Використавши зв’язок між модулями кручення і зсуву еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru , одержимо:

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru = еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru (8)

Позначивши діаметр дротини D=2R ,одержимо вираз для знаходження модуля зсуву:

G= еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru (9)

При підготовці до виконання роботи використати:

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5.

Послідовність виконання роботи

1.Вимірявши L01, dшп, D(Рис.2), визначити L1 і ΔL1 за формулами

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru ; ΔL1= ΔL01+еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru ΔD+еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru Δdшп

Вимірювання провестидля шпильок α і α1.

2.

Рис.2  
еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru
Аналогічно визначити L2 і ΔL2 для шпильок b і b1 :

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru ; ΔL2= ΔL02+еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru ΔD+еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru Δdшп.

(L02 – відстань між зовнішніми краями дротини Д і шпильки b )

3. Насадити тягарці на шпильки α і α1, привести систему в коливальний рух, визначити час t1 десяти повних коливань і визначити період Т 1 за формулою:

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru .

4. Переставити тягарці на шпильки b і b1 і аналогічно визначити період Т2 .

5. Вимірювання, вказані в пунктах 3, 4 провести по три рази; вимірювання, вказані в пунктах 1, 2 провести по одному разу для кожної шпильки; результати вимірювань занести в таблиці,

за формулою (9) розрахувати G.

6. Визначити абсолютну і відносну похибки.

маса тягарця m= ( 0,390 ± 0,001 ) кг

довжина дротини L= (1,12 ± 0,005 ) м

G При розрахунку G перевести результати вимірювань всіх величин в одиниці СІ.

Таблиці результатів вимірювань і розрахунків

dшп, мм Δdшп, мм D, мм ΔD, мм L01, мм ΔL01, мм L02, мм ΔL02, мм
вимір розрах. вимір розрах. вимір розрах. вимір розрах.
вимір розрах. вимір розрах. вимір розрах. вимір розрах.
сер. розрах. розрах. розрах. розрах. розрах. розрах. розрах. розрах.
L1, мм ΔL1, мм L2, мм ΔL2, мм T1, с ΔT1, с T2, с ΔT2, с
        вимір розр. вимір розр.
        вимір розр. вимір розр.
        вимір розр. вимір розр.
сер. розр. розр. розр. розр. розр. розр. розр. розр.

еоретична частина. Розділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.5. - student2.ru Контрольні запитання

1. Що називається деформацією, які є види деформації?

2. Що називається деформацією зсуву?

3. Сформулювати закон Гука для однорідної деформації зсуву.

4. В чому полягає фізичний зміст модуля зсуву?

5. В чому полягає відмінність деформації зсуву і деформації кручення ?

6. Вивести зв’язок між модулем зсуву і модулем кручення.

7. Вивести формулу для періоду коливань крутильного маятника.

8. Вивести розрахункову формулу для визначення модуля зсуву.

Рекомендована література

1. Курс фізики / За редакцією І.Є.Лопатинського.

– Львів: Вид. «Бескид Біт», 2002.

2. Трофимова Т.И. Курс физики.– М.: Высшая школа, 1990.

3. Савельев И. В. Курс общей физики, т.1 –М.: Наука, 1982.

Наши рекомендации