Обробка результатів вимірів
1. За результатами вимірів будують три графіки залежностей: Rтерм=f(T) (рис.7), ln(Rтерм)=f(1/T) (рис.8) і Rмет=f(t) (рис.9).
2. З рисунків 8 і 9 робимо якісний висновок про залежність опору термістора і металу від температури.
3. На графіку залежності ln(Rтерм) від 1/T (рис.7) вибираємо дві точки, що лежать на прямій, визначаємо їхні координати і за допомогою формули (3) обчислюємо ширину забороненої зони напівпровідника. Отримане значення DW у Дж переводимо потім в еВ[1] . Знаючи DW, за формулою (5) знаходимо температурний коефіцієнт опору термістора aтерм. для середнього значення вимірювального інтервалу температур.
4. Аналогічно, на графіку залежності R від t для металу (рис.9) вибираємо дві точки, що лежать на прямій, визначаємо їхні координати і за допомогою формули (6) обчислюємо температурний коефіцієнт опору.
Рис.7 | Рис.8 |
Рис.9 |
Експериментальна частина (варіант №2)
Установка складається з електропечі з установленими в ній зразками й з вимірювального обладнання.
Перемикач «Зразок» призначений для почергового підключення зразків до вимірювального обладнання. Положенням перемикача «Зразок» відповідає підключення наступних зразків:
«0» - вимірювальний вхід обладнання закорочений;
«1» - метал (мідь);
«2» - сплав з низьким температурним коефіцієнтом опору (манганін або константан);
«3» - напівпровідниковий терморезистор;
Кнопки «нагрівання» і «вент» - призначені для включення й вимикання ( шляхом повторного натискання) електропечі й вентилятора відповідно.
Кнопка «Стоп інд.» призначена для включення й вимикання ( шляхом повторного натискання) режиму зупинки індикації значень температури й опору при знятті показань із інд. катодів.
Індикатори «0» і «Ом» призначені для індикації значень величини температури й опору зразків у процесі роботи.
Включити «Мережу» і дати прогрітися установці протягом 5 хвилин. Перемикачем «Зразок» виберіть зразок, опір якого буде досліджуватися. Нажати кнопку «Нагрівання». Спостерігаючи за індикатором «˚С», при досягненні необхідної температури виміру (ряд температур виміру рекомендується вибирати через 5˚), нажати кнопку «стоп інд.» і зняти показання з індикатору «Ом». Повторно нажати кнопку «стоп інд.». Перемикачем «зразок» виберіть другий зразок, опір якого буде досліджуватися й проробіть аналогічні дії. У такий спосіб роблять не менш 10 вимірів. При досягненні максимальної температури (100÷ 120˚ К), натисніть кнопку «вент». Спостерігаючи за індикатором «˚С» при досягненні необхідних температур виміру по вищезгаданому ряду температур, включаючи й виключаючи режим «стоп інд» і знімаючи показання з індикатору «Ом», одержіть дані для побудови залежності опору зразка від температури при охолодженні.
Результати вимірів заносять у таблицю.
№ | t,˚C | T, K | 1/T × 10ˉ³ | Термоопір | Метал | |||||
Rнагр. Ом | Rохл. Ом | Rср. Ом | lnR | Rнагр. Ом | Rохол. Ом | Rср. | ||||
. . . |
Контрольні запитання
1. Як виникають енергетичні зони при утворенні кристалу?
2. На яких принципах засноване заповнення електронами енергетичних рівнів?
3. За якою ознакою розподіляються тверді тіла на метали, діелектрики і напівпровідники? Нарисуйте відповідні зонні схеми.
4. Опишіть на основі зонної теорії електропровідність металів і діелектриків.
5. В чому полягає механізм електропровідності чистих напівпровідників?
6. Виведіть розрахункові формули (3) і (6).
7. Опишіть методику обробки експериментальних даних.
Література
В.І.Михайленко, В.М.Білоус, Ю.М.Поповський. Загальна фізика. Київ. 1993. С.436-451
[1] В фізиці твердого тіла енергія, як правило, вимірюється в еВ (1 еВ – це енергія, яку набуває електрон, пройшовши прискорюючу різницю потенциалів в 1В, 1еВ=1.6× 10-19 Дж).