Звучить пісня і всі вітають батьків квітами.

ВИПУСКНИЙ

Вед: Доброго дня шановні вчителі, батьки, друзі та гості нашого свята

Вед: Ми щиро вітаємо вас, на урочистій церемонії присвяченій випуску учнів 9-х класів ЗОШ 1-3 ступенів номер 14

Вед: Ось і настав цей незвичайний день. День святковий, радісний, веселий і сумний водночас. День розставання зі школою, рідними, затишними стінами, гомінкими коридорами, щирими друзями.

Вед: Вчителі передали свої знання випускникам, вклали в кожного часточку свого серця .. допомогли знайти своє місце в житті. Хай же воно буде сповнене радістю, щастям, творчою працею.

Вед: Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен піде своїм власним шляхом, не оглядаючись, не чекаючи підказок, кожному доведеться самостійно шукати відповіді на безліч запитань.

Вед:Зараз до цієї зали ввійдуть гарні, впевнені, всміхнені та щасливі випускники. Тож давайте привітаємо їх бурхливими оплесками та всі разом запросимо зайняти почесні місця.

Вед: урочисту церемонію, присвячену випуску зі школи учнів 9х класів ЗОШ 1-3 ступенів № 14 оголошую відкритою !!!

(фанфари)

Вед:Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?

Вед: І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо.

Вед: Увага. Прошу всіх встати. Звучатиме гімн України.

Вед:До привітального слова запрошуется директор школи Слєсарь Борис Володимирович, та заступник з навчально-виховної роботи Ільченко Людмила Михалівна.

Вед: На сцену запрошуємо ученицю 9-А класу Радченко Анастасію. «Вірш: У рідному краї…». Зустрічайте!

(ВІРШ)

Вед:Слухай, Сергію, а в тебе є улюблений урок?

Вед: Звісно ж що є!

Вед: Який?

Вед: Останній! А в тебе?

Вед:а в мене фізика, обожнюю.

Вед: тю, та для тебе фізика – це як хімія… тільки в іншому кабінеті.

Вед:Пропоную тобі та всім присутнім подивитися на кумедні моменти нашого шкільного життя, готові? Тож вітайте наших юних артистів аплодисментами!

(сценка)

Вед: Важко сказати, у кого сьогодні більше свято - в учнів чи вчителів. Що важче - навчатися чи навчати?

Вед: Мабуть, і те, й інше потребує значних зусиль. Але професія вчителя вимагає ще одного виняткового вміння - відчути кожного учня своєю кровиночкою. Кожен учитель дорогий своїм учням по-своєму.

Вед (РАЗОМ): Але, мабуть, ріднішої за першу вчительку нема.

(вірш)

Як ми любимо Вас,

Наша вчителько перша,

Що ввели нас з собою

В світлий, сонячний клас.

І, обличчя свої на долоньки зіперши,

Ми дивились на Вас,

Прислухались до Вас.

Перша вчителько!

Рідна і мила,

Ми - проміннячко ніжне твоє,

Ти нам крила любові зростила,

І в серцях наших завжди ти є.

Будьте здорові і живіть, будь ласка,

Ведіть малечу зранку за поріг.

Багато вже від вашого серденька

Протоптано і пройдено доріг.

І це нічого, що вже сріблить коси

Така непрохана і рання сивина.

Для нас завжди ви будете найкраща,

Найперша, рідна вчителько моя.

Читати вчили буковка до букви,

Проклади стежку в це складне життя.

Роки пройдуть, а вас ми не забудем,

Найперша, рідна вчителько моя.

Вед: Щойно ми прийшли до школи,
А тепер – випускники.
Не зупинити нам ніколи
Плин життєвої ріки.

Вед: Чи не пора нам зупинитись,
І оглянутись, і згадать?
Ніщо не встигне повторитись,
А літа -все швидше мчать.

Вед: Чудовий бал і вальс останній,
А далі - самостійний крок.
І хоч прощатись так печально-
Чекає інший нас урок.

Вед: Пані та панове, зустрічайте! Прощальний вальс випускний, з дещо неформальною родзинкою, ви ще такого не бачили! Тож зустрічайте на сцені запальні та гарячі учениці 9-А класу. Зустрічайте оплесками

(танец)

Вед: Валеріє, тобі не здається що на уроках ми дуже багато мріємо ну зовсім про не потрібні речі?

Вед: Ну хтось про непотрібні, а хтось про огого яке важливе. По собі знаю

Вед: Наприклад, про що мрієш ти?

Вед: ну взагалі, я завжди уявляю себе на шикарному авто яке подорожує вздовж Європи та Африки, Ейфелефа вежа, Еверест…

Вед: Вчителі нашої школи чарівники, знаєш. Вони ще з першого класу розвивали нашу уяву в найкращому напрямку. Що ж, подивимося, що з цього вийшло.

Вед: Увага на екран.

(презентація)

Вед: Якби не було учителя, то не було б, напевне, Нi поета, нi мислителя, Нi Шекспiра, нi Коперника, I понинi, напевне, Якби не було учителя, Невiдкритими залишились би Береги Америки. Вед: Не старiйте вчителько, нiколи, Молодiсть Вам завжди до лиця, Вас веде щоранечку до школи Яворина стежка без кiнця. Вед: прийміть будь-ласка наші привітання, любі вчителі!

(ВІРШІ)

До поки сонце світить з висоти,

Щебечуть птахи, зацвітають квіти,

Ми Вам життям бажаєм твердо йти,

І дням наступним від душі радіти!

Хай щастя завжди супроводить Вас,

Людська повага й шана не минають,

А вашу мрію й працю повсякчас

Лиш визнання вінчають!

О, вчителі! Невже ви не втомились

У юні душі сіяти зерно?

Для цього ви на світі і з'явились,

Щоб в учнях буйно проросло воно.

О, вчителі! І слів не підібрати,

Епітетів, метафор, порівнянь,

Щоб вдячності рядочки проказати

За те, що щедро віддаєте нам.

8Ми хочемо усі вас привітати

У цей святковий і осінній день

Тепла і сонечка Вам щиро побажати

Щоб радісно було Вам кожен день!

За те, що щедро віддаєте нам.

Учителю! Вклоняємось доземно

Перед великим іменем твоїм.

Вже проростають ті маленькі зерна

Під поглядом, як серце, золотим.

Учителю! Ти - наче нездоланність,

Крізь все просієш іскру доброти,

Щоб засвітить у серденьку дитячім

Вчитель! Скільки сили треба,

Щоб навчити нас усіх,

І терпіння, і бажання,

І надій, і сподівання.

Вчитель наш - найкращий у світі,

Допоможе в хвилину важку,

І нехай тільки посмішки й квіти,

Він знайде на своєму шляху.

Вогонь священний розуму й краси.

Шановні друзі, всі присутні!

Бракує найтепліших слів,

Щоб привітати щиро й сутно

І вас, і наших вчителів!

За зустріч цю і попередні,

За той невигаданий час,

Коли отут безпосередньо

Були ми учнями у вас.

І ми вже стали вчителями,

Але повсюди і щораз,

Як і колись, ми поруч з вами,

І досі учимось у вас.

Ми й досі з вами нерозлучні

На нашій матінці - землі,

Бо не вмирають вчителі,

Допоки є на світі учні!

Про вчителя моє найкраще слово,

Як про людину дану всім від Бога,

Бо все добро так щиро в серці світить,

Найкращому створінню – нашим дітям.

Учителю! Ти йдеш по цій землі

І слід стає твій крок за кроком

Яскравим вогником у сутінках пітьми,

А все життя для тебе є уроком.

Ти бачиш те, що іншим не під силу,

І відповідь даєш на всі «чому?»

Ти не даремно тут, бо серце має крила,

Воно для всіх – віддать його кому?

Маленьким дітям, синьооким і чубатим,

Що ловлять погляд, кожен рух всяк час -

Це щастя вчителя – його багато,

І слід яскравий – вогник не погас!

ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ, ЗАВЖДИ ЗНАЙТЕ, ЩО ВИ НАЙКРАЩІ, ЩАСТЯ ВАМ І ВДЯЧНИХ УНІВ, ДЯКУЄМО ЗА ВСЕ.(всі разом)

(пісня тік-вчителька)

Вед:а зараз, найтепліші слова побажання хотілося б сказати нашим батькам.

Вед: Це вони найрідніші, та найдорожчі люди. Це вони завжди вислухають та підтримають нас, допоможуть у біді й завжди будуть за нас хвилюватися.

Вед: В житті у нас
Є дві людини
Нема й не буде
Їм заміни.
Бо це вони…
Це мама й тато.
Така в них доля -
Нас чекати…

Вед:

На кожну звісточку
І слово,
Вони -
Це втілення любові.
Вони нас приймуть
І зігріють…
Їм тяжко.
Та в очах – надія.
На те, що ми
Щасливі будем.
І найріднішим в світі людям
Дамо ми радості хоч трохи.
За їх тяжкі батьківські роки…

Вед: А без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного житла.

Вони ж нас, як пташок, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

(звучить музика і весь 9-А виходить на сцену з квітами)

Герасименко і Марусич читають вірші про маму і тата.

Звучить пісня і всі вітають батьків квітами.

Вед:Сказати хочу слово щире —
Нагоди більше не знайду.
І побажати щастя, миру
Я класному керівнику.