Змістовий модуль 1. Філософія й методологія науки як форма теоретичного осмислення наукового пізнання.
Міністерство освіти і науки україни
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА
“ЗАТВЕРДЖЕНО”
на засіданні Вченої ради
НПУ імені М.П.Драгоманова
“____” ______________ 20___ р.
Протокол № _____
Голова Вченої ради, ректор,
академік Андрущенко В.П.
________________________
ФІлософія й методологія науки
Програма
Нормативної навчальної дисципліни
Підготовки бакалаврів
за галузями знань 0203 – «Гуманітарні науки»
напрямів підготовки 6.020301 – «Філософія»
(Шифр за ОПП ___________)
Київ
Рік
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова.
РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:
Волинка Г.І. – завідувач кафедри філософії, д. філос. н., професор;
Мозгова Н.Г.– професор кафедри філософії, д. філос. н.;
Шушкевич Є.М.– асистент кафедри філософії.
Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою університету з напрямів підготовки 6.020301 – «Філософія».
“____” ______________ 2013 року, протокол №____
Вступ
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Філософія й методологія науки» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напрямів підготовки 6.020301 – «Філософія».
Предметом вивчення навчальної дисципліни є філософські та методологічні засади наукового знання та їхні зміни у процесі глобальних наукових революцій.
Міждисциплінарні зв’язки: «Філософія», «Історія філософії», «Теорія пізнання та епістемологія», «Науково-природнича картина світу», «Логіка», «Психологія», «Суспільствознавство», «Філософська антропологія», «Культурологія», «Філософія історії», «Етика» та ін.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Філософія й методологія науки як форма теоретичного осмислення наукового пізнання.
2. Виникнення філософії науки і особливості її розвитку в ХІХ ст.
3. Філософія науки в ХХ ст.
4. Сучасна методологія пізнання – проблеми і перспективи.
1. Мета та завдання навчальної дисципліни:
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія й методологія науки» є формування у майбутніх фахівців-філософів чіткого уявлення про філософські та методологічні засади наукового знання та їхні зміни у процесі глобальних наукових революцій, особливо сучасної, пов’язаної зі становленням нелінійного природознавства, а також про їхній вплив на філософію кінця ХХ – початку ХХІ століття.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Філософія й методологія науки» є ознайомлення студентів з історією та феноменом науки, з проблемним полем існування сучасного наукового знання, оволодіння студентами методологією наукового знання.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
- предмет, завдання і структуру філософії й методології науки;
- понятійний апарат філософії й методології науки;
- основні тенденції розвитку філософії й методології науки в історичному контексті;
- проблемне поле та специфіку наукового знання;
- засоби регуляції та форми рефлексивного осмислення наукового пізнання;
- сучасні проблеми наукового знання та пізнання.
вміти:
- визначати проблемне поле та специфіку наукового знання;
- орієнтуватись у сучасних проблемах наукового знання та у розмаїтті основних напрямів розвитку сучасної філософії науки;
- порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати методологічні засади таких сучасних напрямів розвитку філософії науки як позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, прагматизм, релятивізм;
- працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно добувати наукову інформацію за темою;
- вміти аргументовано обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок;
- виявляти розбіжності в позиціях, критично ставитись до тенденційної інформації;
- застосовувати набуті знання у своїй професійній діяльності,
що забезпечують формування компетенцій: осмислення природи та сутності науки як форми суспільної свідомості; роботи з теоретичними джерелами з філософії й методології науки (вітчизняними та зарубіжними); володіння термінами та поняттями філософії й методології науки; використанні набутих знань у навчанні та наукових дослідженнях.
1.4. Примірний тематичний план.
Назва дисципліни | Розподіл по семестрах | Кредити ECTS | Годин | ||||||||
Екзамен | Залік | Курсова робота | Всього | Самостійна робота | Аудиторних | Лекції | Практичні | Семінарські | Індивідуальна робота | ||
Філософія й методологія науки | - | - | - |
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин / 4 кредити ECTS.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни.
Змістовий модуль 1. Філософія й методологія науки як форма теоретичного осмислення наукового пізнання.
Тема 1. Вступ: Предмет філософії й методології науки.
Епістемологія як підґрунтя і передумова філософії й методології науки. Філософія науки: виникнення та предмет. Філософія і наука: проблеми взаємозвязку та взаємодії. Натурфілософія як історична форма взаємодії філософії і науки. Філософія як рефлексія над основами культури. Прогностичні функції наукового знання.
Тема 2. Наука як соціокультурний феномен.
Знання,пізнання і його форми. Феномен науки. Багатовимірність феномена науки. Багатоаспектність його вивчення філософією. Ґенеза науки. Наука і практика. Наукове знання як система, його особливості і структура. Загальні закономірності розвитку науки. Класифікація наук і проблема періодизації історії науки. Наука як форма духовного виробництва і соціальний інститут. Наука і суспільство. Наука в системі техногенної цивілізації. Сцієнтизм і антисцієнтизм, етика науки.
Тема 3. Ґенеза науки та основні історичні етапи її розвитку.
Коло проблем історії науки. Передумови виникнення науки в античності. Пранаука та її основні 3-и етапи (від періоду дикунства до ІV ст. до н.е.). Формування античної науки в лоні філософії. Протонаука (ІV ст. до н.е. – ХV ст. н.е.). Переднаука (ХVІ – ХVІІ ст.). Християнство і ґенеза Новоєвропейського природознавства. Власне наука (з ХVІІІ ст.). Характерні особливості становлення передумов виникнення власне науки у ХVІІ ст. Основні напрямки метафізики Нового часу: раціоналізм та емпіризм.