Встановлення місій та цілей організації
Після вибору загальної стратегії бізнесу настає фаза її реалізації. Цей процес передбачає чітку послідовність таких кроків (рис.1).
Рис.1.Процес визначення місії та цілей організації
Важливим механізмом практичної ув’язки стратегії є розробка планів та орієнтирів розвитку: тактики, політики, процедур і правил.
Місія організації – це головна мета існування та глобальна причина, що спонукає займатися саме цим видом діяльності. У вузькому змісті – це вибір галузі, визначення номенклатури та асортименту продукції, робіт чи послуг, вибір ринку та шляхів товаропросування, напрямки інвестиційної діяльності, розподіл прибутку та ін.
Якщо місія завдає загальні орієнтири, напрями функціонування організації, які виражають суть її існування, то конкретні кінцеві положення, до яких прямує організація, фіксуються у вигляді її цілей, тобто, кажучи інакше, цілі - це конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких являється для неї бажаним та на досягнення котрих направлена її діяльність.
Цілі є вихідною точкою планування; цілі лежать в основі побудови організаційних відносин; на цілях базується система мотивування, яка використовується в організації; на кінець, цілі являються точкою відліку у процесі контролю і оцінки результатів праці окремих робітників, підрозділів та організації в цілому.
Процес встановлення цілей в різних організаціях проходить по-різному. В одних організаціях встановлення цілей повністю централізоване, в інших організаціях може бути повна децентралізація. Існують організації, в яких процес встановлення цілей носить проміжний між повною централізацією і повною децентралізацією характер. Кожний з даних підходів має свою специфіку, свої переваги й недоліки. Так, у випадку повної централізації при встановленні цілей всі цілі визначаються найвищим рівнем керівництва організації. При такому підході всі цілі підпорядковані єдиній орієнтації. В той же час у цього підходу є суттєві недоліки, суть одного з них полягає в тому, що на нижніх рівнях організації може виникати не сприйняття цих цілей і навіть опір.
Для різних підходів встановлення цілей характерне існування суттєвих відмінностей. Однак загальною вимогою до встановлення цілей є те, що вирішальна роль у всіх випадках повинна належати вищому керівництву.
Терміни
1. Стратегія – це довгостроковий взаємозалежний комплекс видів діяльності, спрямований на забезпечення життєздатності й економічного потенціалу підприємства стосовно його конкурентів.
2. Стратегічне планування являє собою процес визначення цілей організації і їхніх змін, ресурсів для їхнього досягнення і політики, спрямованої на придбання і використання цих ресурсів.
3. Місія — інструмент стратегічного управління — визначає основні орієнтири організації, що є важливими для задоволення конкурентних позицій.
4. Стратегі́чний ме́неджмент (стратегічне управління) — це процес оцінки зовнішнього середовища, формулювання організаційних цілей, ухвалення рішень, направлених на створення і утримання конкурентних переваг, здатних забезпечитибізнесу прибуток в довгостроковій перспективі.
5. Цілі організації – це конкретний кінцевий стан чи бажані результати, яких організація намагається досягнути. Призначення та цілі мають між собою таке ж співвідношення як і поняття "абстрактне" та "конкретне".
6. Стратегічний вибір - узгодження і прийняття стратегічних рішень уповноваженими на це особами (керівниками). Однією з проблем на даному етапі вважають прийняття рішень які не мають конкретного управлінського змісту (відсутні конкретні цілі), наприклад, рішення : "прискорити розвиток", "збільшити показники", "посилити вимоги" і т.п. Такі "рішення" отримали назву псевдорішення.
7. Контроль – процес забезпечення досягнення організацією своїх цілей.
8. «Дерево цілей» - наочне графічне зображення підпорядкованості і взаємозв’язку цілей, демонстрування розподілу загальної цілі чи місії на підцілі, завдання, її окремі дії.
9. Стратегічне управління - це комплекс дій і ріешь, які виконує підприємство при розробці стратегії для досягнення установлених цілей.
10. Основне завдання, яке прагнуть вирішити під час розроблення стратегії, — забезпечення балансу між внутрішнім і зовнішнім середовищем з метою досягнення певних цілей.
Тести
1. Якої фази стратегічного планування не існує?
а) фінансове планування
б) стратегічний менеджмент
в) сполучення фін і довгострокового планування
г) бюджетування
2. Що не є чинниками місії?
а) уявлення про себе
б)вплив зовнішнього середовища
в) філософія
г) працівники
3. Скільки існує чинників місії?
а) 8
б) 6
в) 7
г) 9
4. Виникнення організації та її основні здобутки на цьому шляху. Імідж організації, її відповідальність перед суспільством – це характеристика чинника місії, який називається...
а) розміщення
б) філософія
в) уявлення про себе
г)Коротка історична довідка про організацію
5. Рівень задоволення інтересів власників – це чинник місії...
а) «Працівники»
б) «Філософія»
в) «Власники»
г) «Клієнти»
6. Позиція організації щодо свого персоналу – це чинник місії...
а) «Працівники»
б) «Філософія»
в) «Власники»
г) «Клієнти»
7. Базові переконання, цінності та пріоритетні прагнення, які панують в організації – це чинник місії...
а) «Працівники»
б) «Філософія»
в) «Власники»
г) «Клієнти»
8. Стиль поведінки власників і управлінського персоналу – це чинник місії...
а) «Працівники»
б) «Філософія»
в) «Власники»
г) «Клієнти»
9. Стисла характеристика клієнтів організації – це чинник місії...
а) «Працівники»
б) «Філософія»
в) «Власники»
г) «Клієнти»
10. Основні конкуренти організації. Ділові контакти організації з партнерами – це чинник місії...
а) «Працівники»
б) «Розміщення»
в) «Власники»
г) «Клієнти»
Література.
1. Стратегічний менеджмент Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. — К.: Знання, 2006. — 366 с.
2. Гапоненко А. Л. Стратегическое управление: Ученик / А. Л. Гапоненко, А. П. Панкрухин. – М.: Омега, 2004 – 466 с.
3. Пастухова В. В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність: Монографія / В. В. Пастухова. – К.: Київ. Національний торгово-економічний ун-т., 2002. – 302 с.
4. Любанова Т. П. Стратегическое планирование на предприятии: Учеб. пособие / Т. П. Любанова, Л. В. Мясоедова, Ю. А. Олейникова. – М. ПРИОР, 2001 – 272 с.