Основні етапи розвитку античної філософії
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
І контрольні завдання до виконання семінарських занять
| з дисципліни | «Філософія» | |
| для студентів | 2 курсу | |
| напряму підготовки | 6.050503 | Машинобудування |
| галузі знань | ||
| напряму підготовки | 6.050502 | Інженерна механіка |
| галузі знань | ||
| Факультету | машинобудування |
Херсон 2013
Методичні рекомендації до виконання семінарських занять з дисципліни «Філософія».
Укладач: Сошко Н.М., старший викладач, кількість сторінок- 59
| Затверджено | ||||||||
| на засіданні кафедри | ||||||||
| філософії та соціології | ||||||||
| протокол № | від | 2012 р. | ||||||
| Зав кафедри | Коробов В.К. | |||||||
Вступ
Філософія є одним із найбільш дієвих факторів культури, що справляють постійний і достатньо прямий вплив на науку. Кожна епоха, кожний народ, кожне покоління дивиться на історію суспільства і на історію розвитку філософської думки по-своєму, з позицій своїх проблем і проблем свого часу, тому філософія і філософські дисципліни знаходяться в постійному розвитку і не припиняють звертати на себе увагу. Тому, щоб майбутні фахівці ефективно працювали, їм потрібно вміти по-сучасному мислити, володіти сучасними знаннями і сучасними філософськими ідеями. Уважний аналіз історії розвитку філософської дисципліни дає змогу зрозуміти всю багатоманітність чинників історичного процесу, а також специфіку їх відображення у філософській самореалізації.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є співвідношення «людина-світ», сутність та першооснови буття, можливості та межі пізнання.
1.1. Основними завданнями вивчення дисципліни «Філософія» є:
s ознайомлення студентів із досягненнями світової та української філософської думки, творчістю та особистостями видатних мислителів давнини і сучасності, основними філософськими школами та напрямками у їх історичному розвитку, філософською термінологією;
s розширення кола знань про людину, природу, суспільство, культуру, цивілізацію, простір і час, основні закономірності руху та розвитку, рівні, види та історичні типи світогляду, свідомість та її структуру;
s ознайомлення з основами теорії пізнання, філософською методологією та методологією наукових досліджень, колом проблем філософської аксіології та антропології;
s підвищення культурно-освітнього рівня, ерудиції та загальної культури мислення шляхом демонстрації концепцій світобудови та множини підходів до визначення сутності буття та місця людини в ньому, розгляду різних космологічних та космогонічних теорій, визначення характерних рис основних соціокультурних парадигм тощо;
s закріплення навичок аналітичного мислення, розвиток вміння висловлювати та аргументувати власні думки, міркувати послідовно та логічно правильно, вести діалог і полеміку;
s світоглядна підготовка, яка передбачає не лише передачу знань, але й формування філософського світосприйняття, гуманістичних ціннісних настанов та орієнтацій, ідеалів добра та справедливості, а також національної самосвідомості.
1.2. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
s предмет, структуру, категоріальний апарат і науковий статус філософії, етапи розвитку світової філософії, історію виникнення та розвитку вітчизняної філософської думки;
s основний зміст усіх розділів, напрямки історико-філософської думки, класичну і сучасну вітчизняну та світову філософію;
s особливості філософського способу мислення, основні філософські принципи та першоджерела.
s ґрунтовного, фундаментального знання філософії опанувати самостійний стиль мислення;
s засвоїти специфіку філософського осягнення дійсності;
s аргументовано формулювати свою власну світоглядну позицію;
s застосовувати набуті знання при аналізі нагальних проблем сьогодення, розуміння суспільства як самоорганізованої системи
s трансформувати філософські знання на проблеми економічної теорії й практики, аналізувати соціально-економічні проблеми буття;
s ставити питання філософського рівня, аналізувати їх і акумулювати в рефератах, виступах на семінарах, доповідях та наукових студентських конференціях.
s рію виникнення та розвитку вітчизняної філософської думки;
s основний зміст усіх розділів, напрямки історико-філософської думки, класичну і сучасну вітчизняну та світову філософію;
s особливості філософського способу мислення, основні філософські принципи та першоджерела.
вміти:
s ідентифікувати філософські тексти з певними поглядами;
s на основі ґрунтовного, фундаментального знання філософії опанувати самостійний стиль мислення;
s засвоїти специфіку філософського осягнення дійсності;
s аргументовано формулювати свою власну світоглядну позицію;
s застосовувати набуті знання при аналізі нагальних проблем сьогодення, розуміння суспільства як самоорганізованої системи
s трансформувати філософські знання на проблеми економічної теорії й практики, аналізувати соціально-економічні проблеми буття;
ставити питання філософського рівня, аналізувати їх і акумулювати в рефератах, виступах на семінарах, доповідях та наукових студентських конференціях
РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ В ТЕМАТИЧНОМУ ПЛАНІ
| № | Назва теми | Кількість годин | Самос-тійна робота | ||||
| Усього | Аудиторні заняття | ||||||
| Лекції | Семінар-ські | ||||||
| Змістовний модуль № 1 | |||||||
| 1. | Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві | ||||||
| 2. | Філософія античного світу | ||||||
| 3. | Філософія середньовічного суспільства | ||||||
| 4. | Філософія Відродження та Реформації | - | |||||
| 5. | Філософія Нового часу та доби Просвітництва | ||||||
| 6. | Німецька класична філософія та марксизм | ||||||
| 7. | Сучасна світова філософія. | ||||||
| 8. | Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україне. | ||||||
| Змістовний модуль № 2 | |||||||
| 9. | Онтологія | ||||||
| 10. | Гносеологія | ||||||
| 11. | Антропологія | ||||||
| 12. | Соціальна філософія | - | |||||
| РАЗОМ |
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Оцінювання рівня знань студентів здійснюється на основі Положення «Про оцінювання знань студентів ХНТУ у межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу», затвердженого Вченою радою ХНТУ, протокол №3 від 07.11.2006.
Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Підсумкова оцінка студента складається з суми балів отриманих ним в ході ПМК: сумарно від 0 до 100 балів включно. Набрані студентом бали 100-бальної шкали переводяться в національну та європейську шкали оцінок згідно з настановами Положення «Про оцінювання знань студентів ХНТУ у межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу», затвердженого Вченою радою ХНТУ, протокол №3 від 07.11.2006
Контроль за опрацюванням теоретичних питань, що виносяться на самостійний розгляд, здійснюється шляхом включення цих питань (поряд з теоретичними питаннями, що розглядаються під час лекцій) до завдань з модульних контрольних робіт, залікових питань, тестових питань.
Модульна контрольна робота містить питання теоретичного характеру та тестові питання з матеріалу відповідного змістового модулю. Модульна контрольна робота оцінюється максимум у 30 балів.
Розподіл балів з дисципліни
| № | Вид роботи | Сума балів за змістовний модуль № 1 | |
| Аудиторна робота | |||
| 1. | Відповіді на семінарських заняттях (18) | ||
| 2. | Тестові завдання (5) | ||
| 3. | Написання модульної контрольної роботи | ||
| Обов’язкові види СРС | |||
| 4. | Опрацювання теоретичного матеріалу | Входить до балів за тестові завдання № 1-5 та модульну контрольну роботу № 1 | |
| РАЗОМ: | |||
| Вибіркові види СРС | |||
| 5. | Участь у олімпіаді | Протягом семестру | 10* |
| 6. | Участь у дослідженнях | Протягом семестру | 10* |
| 7. | Написання та захист реферату | Протягом семестру | 10* |
* - бали за вибіркові види СРС сумуються з балами за обов’язкові види робіт, але сумарна кількість балів, отриманих студентом за результатами поточної успішності, не може перевищувати 100.
Поточний модульний контроль
Завданням поточного модульного контролю є перевірка рівня засвоєння та розуміння певного матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати наукові та навчальні тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу (змістовного модуля), умінь публічно чи письмово представляти (презентувати) певний матеріал.
Дисципліна «Філософія» складається з двох змістовних модулей, які передбачають написання двох модульних контрольних робіт, що, як правило, складаюься з двох теоретичних питань (включно з тими, що виносяться на самостійне опрацювання студентами) та п’яти тестових завдань відповідно до тем, що зазначені в певному розділі «Зміст дисципліни».
У разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право скласти їх в термін до останнього семінарського заняття у семестрі. Час ліквідації заборгованостей визначається графіком індивідуально-консультативних занять викладача дисципліни, що веде вид занять, з якого наявна заборгованість. В разі необхідності викладач може призначити додатковий час для ліквідації наявних заборгованостей поза графіком індивідуально-консультативних занять, але не пізніше останнього семінарського заняття семестру.
Збільшити суму отриманих балів студент може шляхом виконання завдань з переліку вибіркових видів самостійної та індивідуальної роботи. Бали за вибіркові види самостійної роботи сумуються з балами за обов’язкові види робіт.
Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього семінарського заняття.
Переведення балів внутрішньої 100-бальної шкали оцінювання
в 4-бальну національну шкалу та 7-бальну шкалу ECTS
| Оцінка за 100-бальною шкалою | Оцінка за національною шкалою | Сума кількості балів за національною шкалою | Оцінка за шкалою ECTS | Оцінка за національною шкалою |
| 90-100 | Відмінно (5) | 4,50 – 5,00 | А excellent | Зараховано |
| 82-89 | Добре (4) | 4,00 – 4,49 | В very good | |
| 75-81 | 3,50 – 3,99 | С good | ||
| 67-74 | Задовільно (3) | 3,00 – 3,49 | D satisfactory | |
| 60-66 | 2,50 – 2,99 | Е sufficient | ||
| 35-59 | Незадовільно (2) з правом перескладання | 2,00 – 2,49 | FX | Не зараховано |
| 1-34 | Незадовільно (2) з обов’язковим повторним курсом | 0,00 – 1,99 | F fail |
МОДУЛЬ 1
Семінарське заняття №1
Тема: Філософія, її призначення, зміст і функції у суспільстві
Мета вивчення теми: з’ясування місця філософії в системі людського пізнання та духовної діяльності, окреслення ролі філософського знання в життєвому самовизначенні людини, співвідношення філософії із іншими сферами інтелектуальної діяльності; осмислення провідних характерних особливостей філософського мислення; розкриття змісту, структури та функції філософії.
План
1. Поняття світогляду, його походження, структура, сутність та роль у житті людини. Світогляд і філософія.
2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Особливості історичного виникнення філософії.
3. Історія формування предмета філософії. Особливості філософського мислення. Сучасні концепції предмета філософії.
4. „Основне питання філософії” як філософська проблема. Форми вирішення основного питання філософії.
5. Основні методи філософії, їх характеристика.
6. Структура і функції філософії. Співвідношення філософії, науки і релігії.
Ключові терміни і поняття з теми: світогляд, світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння, міфологія, релігія, філософія, предмет філософії, основне питання філософії, матеріалізм, ідеалізм, дуалізм, монізм, плюралізм, скептицизм, агностицизм, метод, діалектика, метафізика, галузі філософської діяльності: онтологія, гносеологія, соціальна філософія, філософська антропологія, праксеологія, аксіологія, етика, естетика, філософія релігії, історія філософії.
Для самоконтролю і закріплення матеріалу з теми пропонуються такі завдання:
1. Розкрийте зміст поняття світогляду. Окресліть його значення в житті людини і суспільства.
2. Назвіть і охарактеризуйте основні складові світогляду. У чому полягає відмінність між світовідчуттям, світосприйняттям і світорозумінням.
3. Подумайте, як співвідносяться філософія і світогляд.
4. Дайте характеристику історичних типів світогляду, визначте найважливіші особливості міфології, релігії, філософії.
5. Визначте основні культурно-історичні передумови виникнення філософії.
6. Покажіть історію становлення предмета філософії, визначте його сутність і специфіку. Розкрийте зміст сучасних концепцій предмета філософії.
7. Окресліть особливості філософського мислення.
8. Охарактеризуйте основне питання філософії і форми його вирішення.
9. Дайте коротку характеристику матеріалізму як одному з напрямів в філософії. Назвіть і опишіть основні історичні форми матеріалізму.
10. Дайте коротку характеристику ідеалізму як одному з напрямів філософії. Розкрийте сутність і визначте риси суб’єктивного і об’єктивного ідеалізму.
11. Назвіть основні методи в філософії і дайте їм відповідну характеристику.
12. Розкрийте зміст поняття скептицизму та агностицизму.
Література
1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. –К.: Либідь, 2001.–408 с.
2. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін. Філософія: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.
3. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник. –К.: Вид-во Укр.-фін. ін-ту менеджм. і бізнесу, 1998. – 165 с.
4. Кремень В.Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: підручник / В.Г.Кремень, В.В. Ільїн. – К.: книга, 2005. – 528 с.
5. Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2001.– 448 с.
6. Філософія: Навчальний посібник / Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П. та ін. – К.: Вікар, 1997. – 584 с.
Семінарське заняття № 2
Тема: Філософія Стародавнього Сходу. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість
Мета вивчення теми: розкрити своєрідність філософії Стародавньої Індії та Китаю, окреслити специфічні риси античної філософії; осмислити сутність досократичного, класичного та еллінського періодів історичного розвитку античної філософії, з’ясувати місце і значення філософії Стародавнього Сходу та античної філософії у світовому філософському процесі.
План
1. Культурно-історичні передумови виникнення філософії у рабовласницькому суспільстві. Історичні типи філософії.
2. Своєрідність філософії Стародавніх Індії та Китаю.
3. Неортодоксальні школи філософії Стародавньої Індії: чарвака, буддизм, джайнізм.
4. Ортодоксальні школи філософії Стародавньої Індії: веданта, санкх’я, йога, ньяя, вайшешика, міманса.
5. Філософські школи Стародавнього Китаю: конфуціанство та даосизм.
6. Специфічні риси та основні періоди розвитку античної філософії.
7. Мілетська школа давньогрецької філософії (Фалес, Анаксімен, Анаксімандр, школа Геракліта Ефеського).
8. Піфагорійська школа давньогрецької філософії (Піфагор та його учні).
9. Елейська школа давньогрецької філософії (Ксенофан, Парменід, Зенон).
10. Атомістичний матеріалізм Левкіппа і Демокрита.
11. Проблема людини у філософському вченні Сократа. Послідовники Сократа: кініки, кіренаїки, мегарики.
12. Платон: вчення про ідеї, етичні і соціологічні погляди.
13. Філософія Аристотеля. Вчення про „форму” і „матерію”.
14. Елліністична філософія: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм/
Ключові терміни і поняття з теми: ортодоксальні школи, неортодоксальні школи, даршани, брахманізм, брахман, атман, карма, сансара, дхарма, нірвана, чарвака, локаята, буддизм, джайнізм, конфуціанство, жень, сяо, лі, даосизм, де, натурфілософія, наївний матеріалізм, стихійна діалектика, атомізм, фізис, архе, атом, космос,хаос, логос, ідея (або ейдос), гілеморфізм, гілозоїзм, космоцентризм, апейрон, майєвтика.
Для самоконтролю і закріплення матеріалу з теми пропонуються такі завдання:
| 1. | Розкрийте основні принципи періодизації історії філософії. Назвіть основні історичні типи філософії. Дайте характеристику основних культурно-історичних передумов виникнення філософії у рабовласницькому суспільстві. |
| 2. | З’ясуйте роль і місце давньоіндійської та давньокитайської філософії в історії світової філософії. |
| 3. | Охарактеризуйте основні ідеї та ідейні здобутки провідних філософських шкіл Стародавньої Індії, що належать до ідеалістичного напряму. |
| 4. | Дайте коротку характеристику матеріалістичним та стихійно-діалектичним уявленням філософської школи чарвака-локаята. |
| 5. | Охарактеризуйте основні філософські школи Стародавнього Китаю. Що означають категорії „жень”, „лі”, „дао”, „де”? |
| 6. | Які обставини сприяли виникненню античної філософії? |
| 7. | Розкрийте специфічні риси античної філософії. Дайте коротку характеристику основним періодам розвитку античної філософії. |
| 8. | Охарактеризуйте найбільш відомі філософські школи в докласичній античній давньогрецькій філософії: мілетську, піфагорійську та елейську. |
| 9. | Подумайте, яким чином вирішують проблему буття філософи Фалес, Анаксимен, Анаксимандр, Геракліт, Демокріт? |
| 10. | Яким чином вирішують проблему буття філософи Парменід, Зенон, Платон, Піфагор, Аристотель? |
| 11. | Розкрите зміст атомістичного матеріалізму Левкіппа, Демокріта. |
| 12. | Поясніть, у чому полягає суть вчення софістів. Назвіть основні ідеї філософії Сократа та його послідовників і покажіть їх значення для сучасності. Хто такі кініки, кіренаїки, мегарики? |
| Подумайте, як можна охарактеризувати філософію Платона? Покажіть, чим вона відрізняється від філософії Аристотеля. | |
| 14. | Охарактеризуйте етичні погляди філософії Епікура. Розкрийте сутність раціональної етики, її вимоги до людини та її сучасне значення. |
| 15. | Покажіть вплив античної філософії на розвиток світової філософської думки та культури. |
Короткий виклад теоретичного матеріалу з теми
АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Антична філософія (спершу грецька, а потім римська) охоплює більш ніж тисячолітній період із VI ст. до н. е. до VI ст. н. е., зародилася в давньогрецьких полісах (містах-державах) демократичної орієнтації. Формування філософського погляду на світ підготовлено давньогрецькою літературою, культурою (творами Гомера, Гесіода, гномічних поетів), де ставилися питання про місце і роль людини в універсумі, формувалися навички встановлення мотивів (причин) дій, а художні образи структурувалися відповідно до почуття гармонії, пропорцій та міри.
Основні етапи розвитку античної філософії
У розвитку античної філософії виділяють чотири основних етапи.
Перший етап – охоплює VI – V ст. до н. е. і називається досократівським. Філософи ж, які жили до Сократа, так і називаються – досократики. До них належать мудреці із Мілета (так звана Мілетська школа – Фалес, Анаксимандр, Анаксимен), Геракліт із Ефеса, Елейська школа (Парменід, Зенон), Піфагор і піфагорійці, атомісти (Левкіпп і Демокріт). У центрі ранньої – досократівської – грецької натурфілософії стояли проблеми фізики та Космосу.
Другий етап – приблизно із середини V – до кінця IV ст. до н. е. – класичний. Софісти й Сократ, які вперше спробували визначити суть людини, здійснили антропологічний поворот у філософії. Філософська спадщина Платона й Арістотеля, що характеризується відкриттям надчуттєвого і органічним формулюванням основних – класичних проблем, найповніше узагальнює і відображає досягнення класичної епохи грецької античності.
Третій етап – кінець IV – II ст. до н. е. – зазвичай називають елліністичним. На відміну від попереднього, пов’язаного з виникненням значних, глибоких за змістом і універсальних за тематикою філософських систем, формуються різноманітні еклектичні конкуруючі філософські школи: перипатетики, академічна філософія (Платонівська академія, стоїчна й епікурейська школи, скептицизм). Усі школи об’єднує одна особливість: перехід від коментування вчень Платона й Арістотеля до формування проблем етики, моралізаторської відвертості в епоху присмерку й занепаду елліністичної культури. Тоді популярною стає творчість Теофраста, Карнеада, Епікура, Піррона та ін.
Четвертий етап – І ст. до н. е. – V – VI ст. н. е. – період, коли вирішальну роль в античності став відігравати Рим, під вплив якого потрапляє і Греція. Римська філософія формується під впливом грецької, особливо елліністичної. У римській філософії виділяються три напрямки: стоїцизм (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій), скептицизм (Секст Емпірик), епікуреїзм (Тіт Лукрецій Кар). У III – V ст. н. е. в римській філософії виникає і розвивається неоплатонізм, визначним представником якого є філософ Плотін. Неоплатонізм значно вплинув не тільки на ранню християнську філософію, але й на всю середньовічну релігійну філософію.
Теми доповідей та рефератів
1. Основні принципи періодизації історико-філософського процесу.
2. Енциклопедичний характер систематизованих, філософських уявлень античних філософів.
3. Платонівська «ідеальна держава» і сучасність.
4. Раціональний зміст гегелівської діалектики.
5. Антична філософія й західноєвропейська культура: пошук ідентичності.
6. Сократ: проблема людини та діалогічної природи філософського знання.
7. Проблема знання у філософії Арістотеля.
Література
1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. –К.: Либідь, 2001.–408 с.
2. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін. Філософія: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.
3. Кремень В.Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: підручник / В.Г.Кремень, В.В. Ільїн. – К.: книга, 2005. – 528 с.
4. Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2001. – 448 с.
5. Філософія: Навчальний посібник / Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П. та ін. – К.: Вікар, 1997. – 584 с.
Семенарське заняття №3
Тема: Філософія середньовічного суспільства, її теоцентризм.
Мета вивчення теми: розкрити особливості середньовічного світогляду, окреслити основні періоди розвитку середньовічної філософії, їх провідну проблематику; осмислити значення ідей філософії Середньовіччя для розвитку європейської культури, з’ясувати роль середньовічної схоластики та містики у формуванні змісту сучасного філософського осмислення дійсності.
План
1. Стиль мислення та особливості середньовічної філософії.
2. Роль християнської патристики у формуванні ідейних засад середньовічного світобачення. Провідні проблеми апологетики та патристики.
3.Схоластика та містика як напрями середньовічної філософії. Вихідні ідеї та представники середньовічних напрямів схоластики і містики.
4. Суперечка про природу універсалій. Основні напрями середньовічної філософії (номіналізм та реалізм).
5. Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, двоїстість істини, співвідношення релігії, філософії і науки.
Література
1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. –К.:Либідь, 2001. –408 с.
2. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Укр.-фін. ін-ту менеджм. і бізнесу, 1998. – 165 с.
3. Кремень В.Г.. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: підручник / В.Г.Кремень, В.В. Ільїн. – К.: книга, 2005. – 528 с.
4. Петрушенко В.Л. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2001.– 448 с.
5. Філософія: Навчальний посібник / Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П. та ін. – К.: Вікар, 1997. – 584 с
6. Філософія: Підручник / Заїченко Г.А., Сагатовський В.М., Кальний І.І. та ін.; За ред. Заїченко Г.А. – К.: Вища шк., 1995. – 455 с.
7. Філософія: Підручник для вищої школи. – Х.: Прапор, 2004. – 736 с.
Ключові терміни і поняття з теми: теоцентризм, креаціонізм, універсалії, реалізм, номіналізм або концептуалізм, геліоцентризм, антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм, трансцендентність, апологетика, схоластика, патристика, секуляризація, томізм, Реформація, Ренесанс, Контрреформація, одкровення, провіденціалізм, ревеляціонізм.
Для самоконтролю і закріплення матеріалу з теми пропонуються такі завдання:
| 1. | Розкрийте стиль мислення і особливості середньовічної філософії, поясніть основні відмінності у світогляді античності і європейського Середньовіччя. |
| 2. | Окресліть роль апологетики і християнської патристики у формуванні ідейних засад середньовічного світобачення. |
| 3. | Визначте провідні проблеми апологетики та патристики. |
| 4. | Охарактеризуйте схоластику і містику як напрями середньовічної філософії. |
| 5. | Розкрийте вихідні ідеї схоластики і містики, порівняйте їх. Назвіть основних представників цих філософських напрямів. |
| 6. | Визначте, у чому полягає сутність сперечання про природу універсалій. |
| Семінарське занятя № 4 Тема. «Відродження та Реформація» |
Цілі та завдання заняття: дослідити соціально-історичні умови формування гуманістичної філософії; проаналізувати основні напрями та ідеї філософії епохи Відродження.
ПЛАН
1. Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження.